Ухвала

від 27.12.2024 по справі 991/13729/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/13729/24

Провадження №11-сс/991/974/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 клопотання прокурора ОСОБА_8 задоволено частково, продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 10.02.2025 включно, визначено заставу у розмірі 6 000 000 грн. із покладенням низки процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Слідчий суддя за наслідком дослідження матеріалів провадження прийшов до переконання, що описана у клопотанні прокурора та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.5 ст.191 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Також слідчий суддя вважав доведеним продовження існування двох ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а саме: ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або/та суду, а також ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Доводи прокурора про реальність ризику приховування, знищення чи спотворення речей та документів слідчий суддя вважав необґрунтованими.

Слідчий суддя встановив, що існування вагомих доказів висунутої ОСОБА_6 підозри, а також встановлені ризики виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам буде недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан родини ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, у тому числі, перебування у нього на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи, та прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру застави до 6 000 000 грн, який, у разі її внесення, зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою відмовити, обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного браслету або визначити справедливий розмір застави, яку останній буде здатен внести.

Обґрунтовуючи порушення слідчим суддею норм процесуального права, захисник вказує, що ним було подано слідчому судді низку клопотань, а саме:

1) про виклик та допит свідка ОСОБА_9 , у задоволенні якого слідчий суддя безпідставно відмовив;

2) про дослідження кількості вузлів, які були передані в ремонт, та пояснення машиністів;

3) про дослідження майна ОСОБА_6 разом із переліком звітів про оцінку майна, в якому акцентувалась увага на тому, що все майно ОСОБА_6 та членів його родини перебуває в арешті, що робить заставу навіть у 6 000 000 гривень завідомо неспроможною;

4) про розгляд можливості застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю. При чому під час минулих судових засідань ні прокурором, ні слідчими суддями не було розглянуто реальну можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу;

5) про дослідження законності затримання ОСОБА_6 в якому зазначив, що у детектива були відсутні підстави, що визначені ст. 208 КПК, для його затримання 25.06.2024 у м. Черкаси, адже з моменту обізнаності про наявність кримінального провадження, тобто з 23.02.2024, ОСОБА_6 мав у розпорядженні 4 місяці для виїзду за межі України. Однак наведене клопотання не досліджувалось слідчим суддею, як і питання законності його затримання в цілому.

На спростування висновків про продовження існування ризику переховування, захисник посилається на його недоведеність прокурором жодним доказом або реальним фактом. Зазначає, що у випадку застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, він не матиме можливості ані знищити речі та документи, ані впливати на свідків, оскільки буде перебувати вдома, а наявність електронного браслету надасть змогу правоохоронним органам прослідковувати місце його знаходження. При чому ОСОБА_6 зможе перебувати зі своєю родиною, доглядати дітей, що є вкрай важливим і необхідним для їх розвитку. Перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО не обумовлено підозрою у вчинені ним насильницького або терористичного злочинів.

Тобто всі ризики, про які стверджує прокурор, можна забезпечити цілодобовим домашнім арештом із носінням електронного засобу контролю.

Крім того ОСОБА_6 має хронічне захворювання та з 2015 року є інвалідом ІІ групи, а його захворювання має право лікувати виключно лікар-нейрохірург, який відсутній в умовах СІЗО. За клопотанням захисника детективом було проведено слідчу дію за наслідком якого жодних активів за кордоном у ОСОБА_6 не виявлено. Поїздки ОСОБА_6 до Туреччини обумовлені необхідністю отримання підозрюваним медичної допомоги.

На спростування ризику знищення речей та документів захисник посилається на ознайомлення ОСОБА_6 із 23 томами матеріалів досудового розслідування.

Ризик впливу на свідків є також не доведеним, позаяк ОСОБА_6 не займає будь-яких посад на ВСП та/або Філії, або інших підрозділах «Укрзалізниця», а з моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не надано жодного доказу про намагання ОСОБА_6 зустрітись зі свідками чи іншими учасниками та впливати на них.

Розмір застави у 6 000 000 гривень є необґрунтованим та не відповідає доходам родини підозрюваного.

ОСОБА_6 не є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що документально підтверджується та було встановлено судом апеляційної інстанції. Втім прокурор продовжує це стверджувати.

Захисник посилається на звіти про оцінку майна, загальна вартість якого є значно меншою, ніж обраний розмір застави.

Передумовою для придбання доньці ОСОБА_6 автомобіля INFINITY був продаж автомобіля KIA SORENTO, що був придбаний у кредит.

Квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_10 , який є близьким родичем дружини підозрюваного та який через вік та стан здоров`я доручив ОСОБА_11 та ОСОБА_6 розпоряджатись його майном. Надані слідчому судді документи підтверджують фінансову здатність ОСОБА_10 придбати зазначену нерухомість. На підтвердження наведених обставин дружиною підозрюваного ОСОБА_12 , їх донькою - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 складені та нотаріально посвідчені заяви. Крім цього у заяві ОСОБА_15 вказала, що самостійно піклується про спільних дітей, організовує їх навчальний процес, що є занадто обтяжливим для неї з огляду на наявність у неї інвалідності ІІ групи.

Слідчий суддя в обґрунтування достатнього матеріального стану ОСОБА_6 послався на тези, що викладені в клопотанні, де підозрюваний ніби цікавився можливістю внесення на картки 600 000 грн. Втім прокурором не надано відповідного доказу, що ОСОБА_6 дійсно таку суму вніс.

3.Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Пояснення надав аналогічні її змісту.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу свого захисника, прохав скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити, обрати цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечував, вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2024 року (із врахуванням ухвали слідчого судді від 04 липня 2024 року про виправлення описки), залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.07.2024 (т. 1 а.п. 127-140), до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 серпня 2024 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 12 000 000 грн із покладенням низки процесуальних обов`язків у випадку її внесення (т. 1 а.п. 105-124).

У наступному, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 року, залишеною без змін за наслідком апеляційного перегляду, продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 20 жовтня 2024 року із зменшенням розміру застави до 10 000 000 грн (т.1 а.п.193-211).

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.10.2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 15.12.2024 із залишенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 10 000 000 грн., яка ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.11.2024 змінена в частині визначення розміру застави, який був зменшений до 8 478 400 грн (т.1 а.п. 212-215).

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 13.12.2024 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 10.02.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 6 000 000 грн. із покладенням низки процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті (виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою) виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ним слідчому судді було подано низку клопотань, які спростовують версію обвинувачення про обґрунтованість підозри, які залишились без належного реагування, чим суддею було порушено норми кримінально-процесуального законодавства права.

Так, на думку захисника, слідчий суддя безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_9 , якого сторона обвинувачення двічі допитувала та показання якого кожного допиту значно відрізняються між собою. На переконання захисника, допит цього свідка є важливим, оскільки він зможе спростувати аргументи сторони обвинувачення щодо тих питань, що вузли ВСП «ЧКРМЗ» не передавались в ремонт, що по суті є основним доводом сторони обвинувачення.

Як вбачається з технічного запису судового засідання 13.12.2024, захисником було заявлено клопотання про повторний допит свідка ОСОБА_9 з метою з`ясування неточностей, наданих таким свідком під час першого та другого допиту. Слідчий суддя, з`ясовувавши думку прокурора щодо заявленого клопотання, прийшов до переконання про недоцільність виклику свідка ОСОБА_9 до судового засідання, в якому вирішується питання не щодо доведеності вини ОСОБА_6 , а обґрунтованості повідомленої йому підозри, стандарт доказування якої є нижчим ніж вимагається для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. А тому наявні в матеріалах клопотання протоколи допиту свідка ОСОБА_9 є достатніми для їх оцінки слідчим суддею з точки зору обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри задля вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеним висновком слідчого судді та відхиляє наведений довід сторони захисту.

У судовому засіданні 13.12.2024 підозрюваний ОСОБА_6 просив долучити до матеріалів провадження клопотання про дослідження кількості вузлів, які були передані в ремонт, та пояснення машиністів. Зазначив, що після ознайомлення із 23 томами кримінального провадження йому стало відомо, що те, що інкримінується йому органом досудового розслідування, не відповідає дійсним обставинам справи. Зокрема, детективом ОСОБА_6 ставиться у вину організація заволодіння чужим майном шляхом не виконання укладених договорів на проведення ремонтних робіт. Окрім іншого суть підозри обґрунтовується тим, що ніби для ремонту було передано колійну машину, яка нараховує 36 циліндрів, 21 із яких лише було відремонтовано, а також було передано у ремонт 100 одиниць гідравлічних рукавів, із яких відремонтовано лише 28. Такі відомості були встановлені трьома спеціалістами АТ «Укрзалізниця», співробітниками НАБУ та СБУ за візуальним оглядом. Однак, на переконання підозрюваного, встановити достеменно кількість відремонтованих запасних частин після року їх експлуатації візуально неможливо. Для цього треба підняти техніку та оглянути її за участю спеціалістів. Відтак ОСОБА_6 прохав дослідити наведені ним обставини. До наведеного клопотання, окрім іншого, захисником додано лист від 20.11.2023 № ЧКРМЗ-05/114 та пояснення машиністів.

Слідчим суддею означене клопотання із додатками долучено до матеріалів провадження (т.10 а.п.167-199) та надану відповідну оцінку, що відображено у п.25 оскаржуваної ухвали. Слідчий суддя прийшов до переконання, що відомості щодо виконання ремонту відповідних вузлів колійної техніки не дають підстав, на цій стадії кримінального провадження, для визнання недостовірними чи очевидно недопустимими низки вагомих доказів сторони обвинувачення, чим сторона обвинувачення обґрунтовує підозру.

Колегія суддів погоджується із такими висновками слідчого судді, зазначаючи, що предметом ретельної оцінки кожного доказу з точки зору достовірності та належності, зокрема, акту, яким встановлювалась кількість відремонтованих вузлів колійних машин, може бути предметом оціни суду під час розгляду обвинувального акта та доведенням стороною обвинувачення кожного доказу, що на цьому етапі є передчасним.

Колегія суддів надає критичну характеристику листу від 20.11.2023 № ЧКРМЗ-05/114, адресованого заступнику директора Філії щодо належного виконання сторонніми організаціями послуг з ремонту вузлів на колійних машинах, оскільки такий лист підписаний начальником ВСП «ЧКРМЗ» ОСОБА_16 , який є підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні (т.10 а.п. 177-181). Пояснення машиністів щодо їх участі у виконанні ремонтних робіт в період 2021-2022 роках самі по собі не спростовують факт вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки підтверджують факт демонтажу відповідних вузлів з метою подальшого ремонту, але не факт виконання відповідних робіт. Щодо долучених стороною захисту копій перепусток (т. 10 а.п. 194-199), то колегія суддів також критично ставиться до відомостей, які можливо встановити з копій вказаних матеріалів, оскільки такі надані та завірені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які також мають статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

З наведеного колегія суддів робить висновок, що слідчим суддею було розглянуто вказане клопотання адвоката ОСОБА_7 та фактично досліджено викладені у ньому обставини та надано ним оцінку, у зв`язку з чим відхиляє даний довід апеляційної скарги.

Також захисник ОСОБА_7 під час розгляду клопотання прокурора слідчим суддею заявив клопотання про дослідження підстав для затримання ОСОБА_6 25.06.2024. В апеляційній скарзі захисник зазначає, що означене клопотання не було досліджено слідчим суддею, як і питання його затримання в цілому.

Відповідаючи на зазначений довід апеляційної скарги, колегія суддів дослідила хід судового розгляду та встановила, що захисник ОСОБА_7 під час виступу щодо заперечень проти клопотання прокурора озвучив означене клопотання. Після вислуховування позицій учасників судового провадження, слідчий суддя оцінив подане захисником клопотання про дослідження законності затримання ОСОБА_6 25.06.2024 (журнал та технічний запис судового засідання від 13.12.2024 13 год. 55 хв.).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вирішуючи клопотання прокурора по суті слідчим суддею не було встановлено фактів незаконного утримування ОСОБА_6 під вартою без судового рішення, або наявності інших підстав для обов`язкового звільнення підозрюваного з-під варти, що визначені у ч. 5 ст. 206 КПК. Відтак колегія суддів не вбачає порушення слідчим суддею вимог процесуального закону, про які стверджує захисник.

В цілому за наслідком дослідження документальних доказів, що відображені у пункті 20 оскаржуваної ухвали, із ретельним аналізом кожного доказу на підтвердження певних обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про їх вагомість та узгодженням із версією подій, викладених стороною обвинувачення у клопотанні про продовження строку тримання під вартою. Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в цілому повно оцінив матеріали кримінального провадження, які підтверджують як саму подію інкримінованого ОСОБА_6 кримінального провадження, так і обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, а надані та досліджені докази сторони захисту не спростовують ймовірну роль ОСОБА_6 як організатора вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених п.п.1) та 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів оцінює їх наступним чином.

Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановлено доведеність продовження існування двох із трьох ризиків, про які вказував прокурор у клопотанні, а саме: переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується із такими висновками слідчого судді, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах судового провадження.

На спростування наведеного захисник під час виказання заперечень проти клопотання прокурора надав слідчому судді документальне підтвердження майнового стану ОСОБА_6 , звіти про оцінку належного йому майна, які, на переконання сторони захисту, не є таким, що надає можливість переховування підозрюваного поза межами України (т. 10 а.п. 34-108). Також захисник надав копію клопотання детективу НАБУ про розшук активів ОСОБА_6 за кордоном (т. 10 а.п. 21-27) та зазначив, що ризик втечі, про який стверджує прокурор із посиланням на поїздки ОСОБА_6 до Туреччини, недоведений, оскільки метою цих поїздок було отримання медичної допомоги. Ризик впливу на свідків не підтверджується жодним доказом.

Втім, колегія суддів критично ставиться до таких тверджень захисника, вважаючи, що ризик переховування підозрюваного існує з огляду на обставини конкретного кримінального провадження, який посилюється через перебування на судовому розгляді в Солом`янському районному суд м. Києва обвинувального акта відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (т. 9 а.п. 161-165), можливість легального перетину підозрюваним кордону через наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, ІІ групи інвалідності та дружини, яка також є інвалідом ІІ групи. Висновок про фінансову спроможність підозрюваного переховуватись як на території України, так і за її межами, з огляду на достатність нерухомого майна, зареєстрованого на доньку (автомобіль INFINITI QX55, дата держ.реєстрації 22.10.2023) (т. 9 а.с. 127) та тещу ОСОБА_6 - ОСОБА_14 (автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 400, 2022 року випуску, дата держ.реєстрації 21.09.2022), а також пов`язаність ОСОБА_6 із квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 , а також машиномісця № 112 за цією ж адресою, були неодноразово зроблені колегією суддів під час перегляду ухвали слідчих суддів у цьому кримінальному провадженні щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою.

Наразі адвокатом ОСОБА_7 надано копії договорів дарування від 08.09.2023 житлових будинків та земельних ділянок від матері підозрюваного ОСОБА_19 підозрюваному ОСОБА_6 (т. 10 а.п. 38-44). Втім, підстава набуття нерухомого майна підозрюваним не спростовує можливість розпорядження таким майном (передачі в оренду тощо).

Відомості із кредитної історії ОСОБА_6 про наявність у нього кредитних зобов`язань на суми в межах кредитного ліміту не спростовують версію сторони обвинувачення щодо ймовірної залученості ОСОБА_6 до вчинення заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення Філією публічних закупівель робіт та/або послуг.

Факт передачі паспорту ОСОБА_6 для виїзду за кордон враховується колегією суддів лише як належне виконання процесуального обов`язку, покладеного ухвалою ВАКС від 27.06.2024, про що безпосередньо зазначено у листі Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (т. 10 а.п. 45) та не нівелює ймовірність існування ризику переховування підозрюваного на території України. Аналогічне стосується і загального посилання захисника на відсутність у ОСОБА_6 доходу за межами України та відсутність у нього активів за кордоном.

Захисник ОСОБА_7 обґрунтовуючи відсутність ризику переховування посилається на те, що ще з лютого 2024 року ОСОБА_6 був обізнаний про здійснення кримінального провадження щодо нього та, відповідно, міг би вчинити дії з переховування до моменту його затримання 25.06.2024. Втім наведені твердження не сприймаються колегією суддів як переконливий факт відсутності наведеного ризику, оскільки оцінка ризику переховування має вирішальне значення з огляду на поведінку особи після набуття статусу підозрюваного, обставини повідомленої підозри, кваліфікацію дій та суворість ймовірного покарання за інкриміновані стороною обвинувачення злочини.

Що стосується ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, то такий зберігає свою актуальність до моменту їх безпосереднього допиту в суді під час судового, з огляду на встановлену КПК процедуру отримання показань від свідків (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). В даному випадку важливого значення набуває визначений законодавцем принцип безпосередності сприяння показань під час судового засідання або отримання їх у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді, що надання стороні захисту матеріалів досудового розслідування підвищує ризик впливу на свідків, оскільки саме на цій стадії підозрюваний може дізнатись про всіх свідків, допитаних стороною обвинувачення, їх дані, а також зміст наданих ними показань.

Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність продовження існування ризику знищення речей та документів колегія суддів не оцінює, оскільки наведений ризик слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі встановлений не був.

Отже, колегія суддів погоджується, що сукупність вказаних вище ризиків та дій, до яких може вдатись підозрюваний, а також факт повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, з урахуванням неможливості застосування заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, вказують на доцільність продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою.

Щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

На противагу зазначеному, захисник заявив перед слідчим суддею клопотання про розгляд можливості застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю (браслету), яке обґрунтував тим, що саме такий запобіжний захід здатен забезпечити наведені прокурором ризики. Зазначив, що цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслету є таким самим запобіжним заходом як і тримання під вартою, але в такому випадку ОСОБА_6 зможе перебувати вдома зі своєю родиною, доглядати дітей, що є вкрай важливим і необхідним для їх розвитку (т. 9 а.п. 217-220). В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 зауважив, що ОСОБА_6 не є небезпечним злочинцем, йому не повідомлено про підозру у вчиненні насильницького або терористичного злочинів, що могло обумовити застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Неможливість ОСОБА_6 перебувати під вартою захисник обґрунтовує неналежним станом здоров`я підозрюваного, наявності у нього ІІ групи інвалідності та потребування постійного медичного нагляду. На підтвердження чого до клопотання про дослідження лікарських документів (хвороби ОСОБА_6 та членів його родини) додав низку медичних документів (т. 10 а.п. 200-204), які були долучені слідчим суддею до матеріалів провадження.

Колегія суддів дослідила надані захисником медичні документи та сприймає до уваги стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 , його дружини та дітей. Втім, надані документи датовані від квітня 2015 року по квітень 2024 року та не відрізняються за обсягом від тих, що були надані захисником під час попереднього вирішення слідчим суддею та судом апеляційної інстанції клопотань прокурора та апеляційних скарг сторони захисту щодо продовження тримання під вартою. Водночас, доказів неможливості перебування підозрюваного ОСОБА_6 в умовах СІЗО за станом здоров`я стороною захисту не надано, як і не надано доказів того, що дружина підозрюваного ОСОБА_12 в наслідок наявності у неї групи інвалідності потребує постійної сторонньої допомоги та догляду.

А тому з урахуванням актуальних двох ризиків, враховуючи суворість ймовірного покарання за корупційний злочин, який не передбачає застосування заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, з огляду на матеріальне становище підозрюваного і його реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дозволить здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків та не зменшить існуючі ризики до прийнятного рівня. А тому наведений довід апеляційної скарги відхиляється колегією суддів.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави оцінив факт тривалого перебування ОСОБА_6 під вартою та невнесення за нього застави, в тому числі і у розмірі 8 478 400 грн, що була визначена ухвалою АП ВАКС від 13.11.2024. Також слідчий суддя оцінив матеріальний стан підозрюваного та розмір ймовірних збитків внаслідок кримінального правопорушення, яке ймовірно організував ОСОБА_6 (17 116 118,48 грн). За наслідком дослідження зазначених обставин слідчий суддя вважав за доцільнезменшити розмір застави до 6 000 000 грн.

В апеляційній скарзі захисник наполягає на непомірності такого розміру, звертаючи увагу суду на матеріальний стан підозрюваного та його дружини, на факт арешту майна, яке неможливо реалізувати задля внесення визначеного розміру застави, на підтвердження чого, окрім іншого, надав нотаріально засвідчені заяви дружини підозрюваного ОСОБА_11 , їх доньки ОСОБА_20 , а також тещі ОСОБА_14 про обставини набуття близьким родичем ОСОБА_10 квартири у АДРЕСА_4 та паркомісця (т. 10 а.п. 152-157).

Як вже було встановлено та неодноразово наводилось у судових рішеннях у даному кримінальному провадженні, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_11 є власником низки нерухомого майна, частину якого (житлові будинки: за адресою: АДРЕСА_5 ; за адресою: АДРЕСА_6 , земельні ділянки: кадастровий номер: 7120355700:01:001:0038, площею 0.1191 га; кадастровий номер 7120355700:01:001:0064, площею 0.1185 га, та кадастровий номер 7120384500:01:001:0151, площею 0.5045 га) він набув у власність за договором дарування від матері 08.09.2023 (т. 10 а.п. 34-44).

Тещі ОСОБА_6 - ОСОБА_14 , 1955 року народження, належить автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 400, 2022 року випуску (дата держ.реєстрації 21.09.2022) (т. 9 а.с. 125), обґрунтованість джерел походження коштів на купівлю якого викликає сумніви з огляду на відсутність документальних доказів наведеному на кшталт декларації про доходи фізичної особи та/або відомостей податкової звітності фізичної особи-підприємця.

На підтвердження обставин придбання донькою підозрюваного ОСОБА_13 , 2004 року народження, автомобіля INFINITI QX55 захисник надав копії квитанцій про виплату ОСОБА_6 кредиту за автомобіль Kia Sorento, який у 2019 році було продано та за рахунок коштів від продажу якого у жовтні 2023 року придбано INFINITI QX55. Втім до наданих документів колегія суддів ставиться критично.

Із наданих банківських квитанцій вбачається факт внесення ОСОБА_6 грошових коштів у період 2017-2018 роки за кредитним договором № 2330/2016 від 15.06.2016 (т. 10 а.п. 109-131). Водночас, різниця у часі між датою погашення кредиту та часом придбання автомобіля INFINITI QX55 (22.10.2023), а також відсутність відомостей на підтвердження факту та дати продажу, а також розміру коштів, отриманих від продажу автомобіля Kia Sorento, не переконують колегію суддів у спроможності придбання донькою підозрюваного транспортного засобу за рахунок коштів, отриманих від продажу іншого.

Крім того, колегія суддів вважає не переконливими пояснення дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , їх доньки та тещі про обставини придбання їх близьким родичем ОСОБА_10 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , а також машиномісця № 112 за цією ж адресою, що були зареєстровані за ОСОБА_10 та які були продані 19.06.2024 за 5 089 746 та 32 200 грн відповідно.

Так, зміст наданих пояснень зводиться до того, що ОСОБА_10 є братом тещі підозрюваного - ОСОБА_14 . ОСОБА_10 не має родини, дітей та онуків, а за життя разом із ОСОБА_14 займався реалізацією сільгоспгосподарської продукції у Черкаській області, що надало можливість йому придбати у 2014 році наведені об`єкти нерухомості у місті Одеса. А оскільки ОСОБА_10 є особою похилого віку та має важку хворобу, потребує постійного догляду, він уповноважив ОСОБА_6 на продаж належних йому об`єктів нерухомості та ведення переговорів.

Дослідивши надані захисником пояснення та співставивши наявні документальні докази на підтвердження можливості набуття зазначених об`єктів ОСОБА_10 (відомості про заробітну плату з 1982 по 2005 роки та про зайняття розведенням свиней, домашньої птиці у 1986 по 1991 роки), колегія суддів не вважає такі докази переконливими, позаяк відомості про доходи ОСОБА_10 після 2005 року відсутні, а навіть ті, що відображені як його заробітна плата, є вочевидь не достатніми для придбання вищезазначеного об`єкта нерухомого майна у 2014 році. А тому колегія суддів надає перевагу сукупності обставин з урахуванням відомостей, що містяться у протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 04.07.2024 щодо листування підозрюваного із представником ОСББ з приводу необхідності продажу квартири та паркомісця, та критично ставиться до версії захисту про відсутність відношення ОСОБА_6 до вказаних об`єктів нерухомості як титульного власника.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про необхідність врахування колегією суддів висновків, викладених в ухвалі АП ВАКС від 15.05.2024 у справі № 991/3711/23, та ухвалі ВАКС від 05.08.2020 у справі № 991/6484/20, відхиляються, оскільки постановлені у інших кримінальних провадженнях, не пов`язаних з даним, та в силу закону не мають для колегії суддів преюдиційного значення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 4 ст. 183 КПК).

Колегія суддів оцінила майновий стан підозрюваного, відомості, надані стороною захисту на підтвердження нездатності ОСОБА_6 та його родини внести заставу у розмірі, що визначена слідчим суддею, враховуючи факт спроможності придбання родиною Желізняків та їх близькими родичами транспортних засобів та об`єктів нерухомого майна, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваний може мати можливість сплатити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде для нього стримуючим інструментом з одного боку, а з іншого не буде вочевидь непомірним.

При цьому колегія суддів зазначає, що слідчий суддя обґрунтовано врахував факт невнесення за підозрюваного застави з моменту первісного застосування слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, факт тривалого перебування підозрюваного під вартою, та поступове значне зменшення розміру застави, що у сукупності й обумовило її зменшення в два рази від розміру, визначеного ухвалою слідчого судді від 27.06.2024, - до 6 000 000 гривень.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 13.12.2024 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не містить переконливих доводів зворотного. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 412, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4