Постанова

від 28.11.2023 по справі 521/18531/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/18531/23

Номер провадження 3/521/12794/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Зубчевського Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці ДМС України, за протоколом складеним відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Центр митної логістики», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України,

за участю сторін провадження:

представника Одеської

митниці ДМС України - Євдокимова Д.А.,

адвоката - Чукітової В.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0932/50000/23 від 16.05.2023 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_2 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 22.03.2023 декларантом ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, будинок 34 А; код ЄДРПОУ - 39437873), громадянином України ОСОБА_1 подано до Одеської митниці в електронному вигляді митну декларацію типу «ІМ40АА» №UA500420/2023/001495.

Відповідно до МД типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023 з Туреччини від компанії - відправника/продавця «ENGINEERING PROJECT SOLUTIONS, SIA» (Jurkalnes iela 15/25, Riga, LV-1046, Latvia.) на адресу одержувача/покупця ТОВ "ЛЕЙТЛІ ТРЕЙД" (Україна, 08121, Київська обл., Бучанський р-н, с. Крюківщина, вул. Джерельна, буд. 6, каб. 27.; код ЄДРПОУ - 44879303), в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , надійшов вантаж загальною вагою брутто 20258,00 кг, вагою нетто 19088,00 кг, загальною вартістю 74069,01 дол. США.

В графі 31 (Вантажні місця та опис товару) митної декларації типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023 громадянином ОСОБА_1 задекларовано відомості стосовно 62 товарів.

Разом з митною декларацією типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023 Одеській митниці, в тому числі, надано наступні товаросупровідні документи: інвойс від 18.03.2023 № EPS/LT-20220014, пакувальний лист від 18.03.2023 № EPS/LT-20220014, CMR від 18.03.2023 №455126.

23.03.2023 року, керуючись ст. 338 Митного кодексу України, посадовими особами Одеської митниці проведено повний митний огляд товару, заявленого за митною декларацією типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023, який знаходиться в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 23UA500420001495U1 від 03.04.2023.

В ході проведення огляду встановлено, що в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 крім заявлених в митній декларації товарів знаходяться наступні товари, які не були заявлені в митній декларації та товаросупровідних документах: пластикові складові частини обвісу до автоматів загальною вагою брутто 300 кг кількістю 2100 штук, органайзери (шкатулки) для прикрас загальною вагою брутто 70 кг кількістю 170 шт., ножі з фіксованим лезом з недорогоцінного металу загальною вагою брутто 250 кг у кількості 800 штук.

ОСОБА_1 є декларантом ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (код ЄДРПОУ - 39437873), який подав до митного органу митну декларацію типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495, а отже є суб`єктом правопорушення.

Відповідно до графи №54 відповідальною особою за заявлення у митній декларації типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 відомостей про товар є декларант ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, будинок 34 А.; код ЄДРПОУ - 39437873), громадянин України ОСОБА_1 , який відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Таким чином, декларантом ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, будинок 34 А.; код ЄДРПОУ - 39437873), громадянином України ОСОБА_1 , було порушено процедуру декларування та не було задекларовано пластикові складові частини обвісу до автоматів загальною вагою брутто 300 кг кількістю 2100 штук, органайзери (шкатулки) для прикрас загальною вагою брутто 70 кг кількістю 170 шт., ножі з фіксованим лезом з недорогоцінного металу загальною вагою брутто 250 кг у кількості 800 штук за встановленою формою, передбаченого ст. 257 Митного кодексу України точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Чукітова В.В. надала до суду письмові заперечення по суті складеного протоколу, відповідно до яких просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст.472МК України та застосувати до нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 22.03.2023 декларантом ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, будинок 34 А; код ЄДРПОУ - 39437873), громадянином України ОСОБА_1 подано до Одеської митниці в електронному вигляді митну декларацію типу «ІМ40АА» №UA500420/2023/001495.

Відповідно до МД типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023 з Туреччини від компанії - відправника/продавця «ENGINEERING PROJECT SOLUTIONS, SIA» (Jurkalnes iela 15/25, Riga, LV-1046, Latvia.) на адресу одержувача/покупця ТОВ "ЛЕЙТЛІ ТРЕЙД" (Україна, 08121, Київська обл., Бучанський р-н, с. Крюківщина, вул. Джерельна, буд. 6, каб. 27.; код ЄДРПОУ - 44879303), в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , надійшов вантаж загальною вагою брутто 20258,00 кг, вагою нетто 19088,00 кг, загальною вартістю 74069,01 дол. США.

23.03.2023 року, посадовими особами Одеської митниці проведено повний митний огляд товару, заявленого за митною декларацією типу «ІМ40АА» № UA500420/2023/001495 від 23.03.2023, який знаходиться в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 23UA500420001495U1 від 03.04.2023.

В ході проведення огляду встановлено, що в вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 крім заявлених в митній декларації товарів знаходяться наступні товари, які не були заявлені в митній декларації та товаросупровідних документах: пластикові складові частини обвісу до автоматів загальною вагою брутто 300 кг кількістю 2100 штук, органайзери (шкатулки) для прикрас загальною вагою брутто 70 кг кількістю 170 шт., ножі з фіксованим лезом з недорогоцінного металу загальною вагою брутто 250 кг у кількості 800 штук.

Таким чином, на думку митного органу, декларантом ТОВ "ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ЛТД" (м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, будинок 34 А.; код ЄДРПОУ - 39437873), громадянином України ОСОБА_1 , було порушено процедуру декларування та не було задекларовано пластикові складові частини обвісу до автоматів загальною вагою брутто 300 кг кількістю 2100 штук, органайзери (шкатулки) для прикрас загальною вагою брутто 70 кг кількістю 170 шт., ножі з фіксованим лезом з недорогоцінного металу загальною вагою брутто 250 кг у кількості 800 штук за встановленою формою, передбаченого ст. 257 Митного кодексу України точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст.472МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларуванні за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про кількість товару. Однак, при складанні протоколу, митним органом не були враховані наступні обставини, а саме те, що ст. 257 МК України крім поняття декларування, визначена мета декларування товарів. Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 7 ст. 257 КУпАП встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Тобто, декларування передбачає внесення в митну декларацію не будь яких або усіх відомостей, а саме відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

При цьому, як встановлено ОСОБА_1 являється тільки працівником компанії ТОВ «ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ДТД» (Україна, 04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд 34-а, ЄДРПОУ 39437873), яка в даній зовнішньоекономічній операції (за обставинами якої складено протокол про порушення митних правил) виступала виключно як митний брокер, не є імпортером або суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, відповідальним за фінансове врегулювання та ОСОБА_1 є виключно агентом з митного оформлення, під час декларування товарів виступав як працівник ТОВ «ФЕМІЛІ ФРЕШ ФРУТ ДТД» та виконував дії тільки щодо декларування та подання одержаних від імпортера документів до Одеської митниці.

22.03.2023 року ОСОБА_3 (на підставі договору про надання митно-брокерських послуг № ФЛЗ/09 від 09.12.2022 року), на підставі одержаних від імпортера (покупця) ТОВ «ЛЕЙТЛІ ТРЕЙД» документів: інвойс № ESP/LT- 20220014 від 18.03.2023, пакувальний лист до інвойсу, CMR №455126 від 18.03.2023, контракт №ESP09-22 від 09.12.2022 року підготовив та подав до Одеської митниці електронну митну декларацію № UA500420/2023/001495 для митного оформлення вищезазначеного товару в режимі імпорт.

При заповненні МД № UA500420/2023/001495 від 22.03.2023 року ОСОБА_1 відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених продавцем та які були надані йому імпортером (покупцем) товару ТОВ «ЛЕЙТШ ТРЕЙД».

В протоколі про порушення митних правил зазначено, що ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування та не задекларовано за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точні відомості про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню, чим вчинено порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України.

При цьому, посадовою особою митниці було підтверджено, що декларант заповнив митну декларацію виключно на підставі товаросупровідних документів на товар, як того вимагають нормативні акти України з питань митної справи.

З аналізу норм Митного кодексу України слідує, що обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та передумовою притягнення особи до відповідальності є саме настання негативних наслідків від недекларування (незаявлення за встановленою формою), що впливають на зміну тарифного навантаження чи ухилення від обмежень нетарифного регулювання. Ці наслідки досягаються саме реалізацією суб`єктивної сторони, зокрема мети правопорушення.

Слід зазначити, що під час заповнення митної декларації ОСОБА_1 було виконано вимоги статті 266 МК України, а також Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа та внесено до митної декларації виключно відомості із інвойсу, на підставі якого товар було ввезено на митну територію України. Під час декларування товару ОСОБА_1 не було перекручено зміст інвойсу чи інших товаросупровідних документів, а точно відображено їх зміст.

Як встановлено з наданих документів, саме в інвойсі продавцем допущено неточності, які декларантом відображено також у митній декларації, самостійно ОСОБА_1 не заносив жодних відомостей, не вказаних в товаросупровідних документах або навмисно приховав чи змінив дану інформацію.

Так, ОСОБА_1 діяв в рамках договору про надання митно-брокерських послуг з поданням до митниці документів одержаних від замовника.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять документального підтвердження, що ОСОБА_4 мав відношення до виготовлення інвойсу з неточними відомостями, на підставі якого в подальшому заповнено митну декларацію.

Згідно з умовами договору про надання митно-брокерських послуг № ФЛЗ/09 від 09.12.2022 року, на підставі якого ОСОБА_1 здійснював декларування товару для ТОВ «ЛЕЙТШ ТРЕЙД», замовник несе відповідальність за достовірність наданих документів. Виходячи як з умов цього договору, так й обсягу прав, передбачених митним законодавством України, ОСОБА_1 , як агент з митного оформлення, не наділений повноваженнями володіти інформацією, які саме товари придбаються імпортером та плануються до завантаження у конкретній партії товару. Від замовника (імпортера) уточнюючої інформації з цього приводу не надходило.

Також встановлено, що згідно з графою 9 митної декларації № UA500420/2023/001495 особою, відповідальною за фінансове врегулювання являється ТОВ «ЛЕЙТШ ТРЕЙД» (одержувач та покупець), що також виключає зацікавленість у ОСОБА_1 , як агента з митного оформлення, на умисне недекларування частини товару, оскільки кошти, які є митними платежами, належать імпортеру та не стосуються ТОВ «ФЕМІШ ФРЕШ ФРУТ ДГД».

Крім цього, слід зазначити, що ОСОБА_1 здійснював декларування в електронному форматі, тобто дистанційно, місце заповнення декларації «місто Київ» (як слідує із графи 54 декларації), що унемодживлювало проведення фізичного огляду та також вказує на відсутність суб`єктивної сторони.

Факт помилкового завантаження та неякісного оформлення комерційних документів підтверджується листом компанії продавця (відправника) «ENGINEERING PROJECT SOLUTION, SIA», наданого стороною захисту.

Стаття 508МК України встановлює, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать:1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо, відповідно до статті502,515 МК Українипризначається експертиза.

Відповідно до статей 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Однак, слід зауважити, що митницею документально, у встановлений законодавством спосіб, не доведено, що ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування та ним не було задекларовано ряд товарів.

Дана обставина має значення для правильної кваліфікації дій особи, стосовно якої складено протокол, оскільки як визначено в ч.ч. 1, 2ст. 268 МК України- допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Таким чином, митницею на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав для застосування в даному випадку положень статей 268, 460 МК України.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи, що митним органом не надано будь яких достовірних даних про зменшення митних платежів (взагалі нічого не роз`яснено про зміну платежів), суд приходить до висновку, що працівниками митниці дана кваліфікація діям гр. ОСОБА_1 на підставі припущень, які були зроблені передчасно, не беручи до уваги застосування положень ст.ст.268та460 МК України, зокрема, можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 заповнював митну декларацію на підставі представлених товаросупровідних та комерційних документів, складених продавцем та які були надані йому імпортером (покупцем) товару ТОВ «ЛЕЙТШ ТРЕЙД».

Зазначені докази в сукупності вказують на відсутність наміру особи на вчинення недекларування позицій товарів у митній декларації, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України.

Статтею 495 МК Українита статтями251,252 КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод(далі Конвенція).

Відповідно дост. 19 Закону України "Про міжнародні договори України",ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАПстосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Так, митним органом лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним вст. 62 Конституції України(тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першоюстатті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП.

Згідност. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, ст.ст.268,460,472,527,528,529 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за протоколом про порушення митних правил № 0575/50000/23, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0575/50000/23 від 03.04.2023 року товар, повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій ним особі, в установленому законом порядку, для подальшого митного оформлення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Непорада