Рішення

від 11.12.2024 по справі 643/13748/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/13748/23

Провадження № 2/643/1184/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Федосенко Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Першої Харківської міської нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Федосенко Н.А. (представник позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить зняти арешт квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 5609024 від 05.09.2007 Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: ухвала, б/н, 04.05.2000, Московського районного суду м. Харкова.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

Позивач є власником Квартири з 18.12.1998 на підставі договору купівлі-продажу, постійно проживає у Квартирі та зареєстрована за її адресою з 13.01.1999.

24.11.2023, під час звернення до Департаменту реєстрації Харківської міської ради в зв`язку з необхідність проведення певних реєстраційних дій стосовно Квартири, розгляд заяви позивача було зупинено через наявність обтяжень речових прав на нерухоме майно. Отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356304548 від 29.11.2023, позивачу стало відомо, що 05.07.2007 Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова б/н від 04.05.2000 р. відносно ОСОБА_2 було накладено арешт на Квартиру, яка належить позивачу.

Позивач не має жодного відношення до ОСОБА_2 . Попереднім власником Квартири, відповідно до умов договору, була ОСОБА_4 . Тобто ОСОБА_2 не має жодного відношення до Квартири, на яку накладені обтяження. На думку позивача, арешт накладений помилково.

30.11.2023 позивач звернулась до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з метою зняття арешту та 14.12.2023 отримала відповідь № 3218/0/50-23, відповідно до якої для реєстрації скасування арешту необхідно надати до Департаменту реєстрації рішення суду щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно.

Перша Харківська міська нотаріальна контора усно повідомила, що документи знаходяться на зберіганні в Харківському обласному державному нотаріальному архіві.

Представник позивача звернулась до Московського районного суду м. Харкова з адвокатським запитом № 22/ 12-23 від 22.12.2023 у зв`язку з необхідність ознайомитись з матеріалами справи, в проваджені якої було винесено ухвалу про накладення арешту.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит, що надана Московським районним судом м. Харкова № 01-36/1097/2023 від 26.12.2023, була надана копія ухвали від 30.05.2001 у цивільній справі № 2-256/01 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, та довідку про знищення матеріалів справи.

Ураховуючи наведене, представник позивача звернулась до суду з даним позовом.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву копію ухвали Московського районного суду м. Харкова від 04.05.2000 року про арешт Квартири, який накладений Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська державна нотаріальна контора), реєстраційний номер обтяження: 5609024, дата: 05.09.2007 року, тип обтяження: арешт (архівний запис), а також належним чином завірені копії інших документів, на підставі яких був накладений арешт. Витребувано з Першої Харківської міської державної нотаріальної контори копію ухвали Московського районного суду м. Харкова від 04.05.2000 року про арешт Квартири, який накладений Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська державна нотаріальна контора), реєстраційний номер обтяження: 5609024, дата: 05.09.2007 року, тип обтяження: арешт (архівний запис), а також належним чином завірені копії інших документів, на підставі яких був накладений арешт.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позиція учасників справи.

Представник позивача у судове засідання 11.12.2024 не з`явилась. Надала заяву, згідно з якою позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала в повному обсязі. Просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні після пред`явлення йому для огляду ухвали про накладення арешту на Квартиру пояснив, що в ухвалі зазначена не його адреса. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Представники Першої Харківської міської нотаріальної контори та Департаменту реєстрації Харківської міської ради у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов, заяву про розгляд справи за їх відсутності, суду не надали.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 18.12.1998, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Драгу Ю.Г. 18.12.1998, зареєстрованого в реєстрі за № 3479, Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 13098431 від 28.12.2006, позивач є власником Квартири. Квартира зареєстрована на праві власності 05.01.1999. Попереднім власником Квартири була ОСОБА_4 .

Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 356304548 від 29.11.2023, № 399012143 від 13.10.2024, Квартира належить позивачу на праві власності на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу № 3479 від 18.12.1998. На Квартиру накладений арешт, реєстраційний номер обтяження: 5609024, зареєстровано: 05.09.2007 за № 5609024 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК); підстава обтяження: ухвала, б/н, 04.05.2000, Московський районний суд м. Харкова, об`єкт обтяження - Квартира; власник - ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 360385854 від 28.12.2023, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів, суду надано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 04.05.2000, на підставі якої накладений арешт на Квартиру. З вказаної ухвали вбачається, що арешт на Квартиру накладений з метою забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 1100,00 грн. Власником Квартири згідно з ухвалою вказаний ОСОБА_2 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.05.2001 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми - залишено без розгляду.

Згідно з довідкою Московського районного суду м. Харкова, цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, знищена за спливом строків зберігання у 2007 році.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для скасування реєстрації обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2019 у справі № 905/386/18 зауважила, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

І хоча вказаний вище висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи в порядку господарського судочинства, суд враховує, що в іншій постанові від 05.05.2020 у цивільній справі № 554/8004/16-ц Велика Палата Верховного Суду посилалась на вказаний вище висновок вже під час розгляду цивільної справи і також зазначила, що «відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (пункти 39, 62))».

У постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/9049/18 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними.

В постанові Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 291/1024/18-ц вказано, що якщо певна особа залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення вказаної особи в якості співвідповідача не заявляв, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Також Верховним Судом зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Такий спосіб захисту порушеного права, як звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, прямо передбачений чинним законодавством України.

Судом з досліджених доказів встановлено, що арешт на Квартиру накладений в інтересах ОСОБА_3 з метою забезпечення його цивільного позову, пред`явленого до ОСОБА_2 . В ухвалі про накладення арешту на Квартиру ОСОБА_2 зазначений в якості її власника.

Між тим з досліджених судом доказів встановлено, що станом на час накладення оспорюваного арешту на Квартиру, її власником була позивач, а не ОСОБА_2 .

Також з досліджених доказів вбачається, що адреси нерухомого майна позивача та ОСОБА_2 відрізняються лише літерою в номері будинку. Так, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - власником квартири АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд вважає небезпідставними доводи позивача відносно того, що арешт на її Квартиру міг бути накладений внаслідок помилки в адресі нерухомого майна.

Крім того, суд звертає увагу, що цивільний позов, з метою забезпечення якого був накладений арешт на Квартиру, залишений без розгляду ще в 2001 році, тобто понад 23 роки тому.

Чинне на той час процесуальне законодавства не регулювало питання чинності арешту в разі залишення позову без розгляду. Разом з тим згідно з чинним на даний час ЦПК України залишення позову без розгляду є імперативною підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Ураховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 , та наявності підстав для скасування арешту Квартири як такого, що порушує права позивача як власника Квартири.

У позовних вимогах, пред`явлених до Першої Харківської міської нотаріальної контори та ОСОБА_2 , суд відмовляє, оскільки вказані особи є неналежними відповідачами у справі.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов адвоката Федосенко Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Першої Харківської міської нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 05.09.2007 року за № 5609024 реєстратором Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: ухвала, б/н, 04.05.2000, Московський районний суд м. Харкова.

В позовних вимогах, пред`явлених до Першої Харківської міської нотаріальної контори та ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 01.01.2025.

Суддя Д.А. Крівцов