Рішення

від 01.01.2025 по справі 120/9418/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 січня 2025 р. Справа № 120/9418/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" до Закарпатської митниці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - аціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промилова нафтова компанія"Уктатнафта", провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазол" звернулося до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення про відмову у зупиненні строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території. Зокрема, представник позивача зауважує, що у зв`язку із воєнним станом позбавлений можливості здійснити поставку каталізатора на виконання умов контракту, що, у свою чергу вказує на необхідність зупинення строку переробки за межами митної території до завершення дії обставин непереборної сили. Натомість контролюючий орган фактично вказує на зміну умов наявних правовідносин, що порушує як конституційні, так і митні принципи.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого акцентує увагу на відсутності документів, які б засвідчували факт настання обставин непереборної сили. Окрім того, вказує, що зазначена позивачем інформація не узгоджується із офіційному інформацією АТ "Укртатнафта", із яким позивачем укладено до говір комісії.

До суду від представника АТ "Укртатнафта" надійшла заява про залучення АТ "Укртатнафта" у справу у якості третьої особи.

Так, ухвалою суду від 09.08.2024 року АТ "Укртатнафта" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та надано строк на надання пояснень.

Від представника АТ "Укртатнафта" надійшли пояснення, у яких останній вказує на те, що товариством не отримано жодної інформації про місце зберігання ренію та платини, а також будь-які документи, що стосується проведення господарських операцій з ними, тобто ТОВ "Плазол" не вчиняє жодних дій щодо повернення платини та ренію власнику.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини.

08.09.2021 року між ПАТ "Укртатнафта" (як комітентом) та ТОВ "Плазол" ( як комісіонер укладено Договір комісії № 101/21-14, яким згідно якого ПАТ "Укртатнафта" доручає, а ТОВ "Плазол" за винагороду зобов`язується від свого імені в інтересах і за рахунок ПАТ "Укртатнафта" вчиняти правочини, направлені на організацію давальницької переробки промислових відходів, що містять платину та реній, а саме переробку відпрацьованого каталізатора риформінгу R-86, а отриману в результаті переробки платину передати ПАТ "Укртатнафта".

Відповідно до п. 1.3 цього договору, у відносинах із третіми особами комісіонер діє від свого імені в інтересах комітента. Умови правочинів із третіми особами комісіонер повинен погоджувати із комітентом;

Пункт 1.6 цього договору передбачено, що право власності на каталізатор, на результати переробки та на грошові кошти, що мають надійти на розрахунковий рахунок Комітента за реалізовану Платину Державній Скарбниці України, на будь-якому етапі виконання договору належить комітенту.

18.11.2021 між ТОВ "Плазол" (як замовником) та Heraeus Deutschland GmbH Co. KG (як виконавцем)) було укладено контракт № 20097791, згідно п. 1.1. якого замовник постачає виконавцю відпрацьований каталізатор риформінгу, що містить платину та реній (далі - каталізатор).

У відповідності до п. 1.2. контракту, виконавець зобов`язується прийняти від замовника каталізатор, забезпечити проведення регенерації та вилучення з нього платини та ренію та поставити замовнику вилучену платину у вигляді банківського сертифікованого металу (злитків та/або порошку (губки)), що відповідає Стандартам міжнародного ринку дорогоцінних металів, що підтверджується письмовим документом - Сертифікатом якості, а реній в вигляді солі "Амоніумтетраоксоренат VII" - "перенат амонію", із вмістом ренію від 69,2%-69,4%.

Згідно до п. 2.8. цього контракту виконавець переробляє поставлений замовником каталізатор, видобуває платину і реній, що міститься в ньому, і повертає Замовнику протягом 365 календарних днів з моменту перетину каталізатором митного кордону України платину чистотою не нижче 99,95 %, у вигляді сертифікованого банківського металу і реній у вигляді солі "перенат амонію".

Відповідно до п. 3.1. контракту сертифікована платина у вигляді банківського металу постачається замовнику повітряним транспортом. Доставка та страхування здійснюється виконавцем за рахунок Замовника. База постачання - СР аеропорт "Бориспіль", м. Київ.

Відповідно до додатку № 1 "Специфікація №1 на відпрацьований каталізатор R-86" від 18.11.2021 року до контракту замовником постановлено виконавцю каталізатор у кількості 58456,9 кг.

01.12.2021 року ТОВ "Плазол" звернувся із заявою № 71 до митних органів України про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим "переробка за межами митної території України".

Начальником Закарпатської митниці 01.12.2021 року надано відповідний дозвіл на переробку товару за межами митної території України строком до 30.11.2022 року.

08.12.2021 року позивачем подано відповідачеві митні декларації № UA305130/2021/036103, № UA305130/2021/036104, № UA305130/2021/036105, відповідно до яких відпрацьовані каталізатори поміщені в митний режим переробки за межами митної території.

07.11.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 77 про надання дозволу на продовження строку переробки товарів за межами митної території України у зв`язку із воєнним станом.

За наслідками розгляду цієї заяви, відповідачем прийнято рішення про продовження строку митного режиму "переробка за межами митної території України". Строк дії дозволу продовжено до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не пізніше, ніж до 29.11.2023 року.

Надалі 01.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 17 про надання дозволу на продовження строку переробки товарів за межами митної території України, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, долучивши до неї сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-4336 від 31.10.2023 року.

03.11.2023 року за наслідками розгляду вищезазначеної заяви відповідачем прийнято рішення про продовження строку митного режиму "переробка за межами митної території України", яким продовжено дію дозволу до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не пізніше ніж до 28.11.2024 року.

Водночас, 06.03.2024 року листом № 7.7-2/28-13-01/13/1747 Закарпатською митницею повідомлено позивача про прийняте рішення про внесення змін до дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, яким зменшено строк дії дозволу на Водночас, 06.03.2024 року листом № 7.7-2/28-13-01/13/1747 Закарпатською митницею повідомлено позивача про прийняте рішення про внесення змін до дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, яким зменшено строк дії дозволу на поміщення товарів у митний режим "переробка за межами митної території" від 01.12.2021 № 2928/44 до 05.04.2024 року на підставі інформації, отриманої з листа від ПАТ "Укртатнафта" від 09.02.2024 року № 22/04 та листів головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту Служби безпеки України. поміщення товарів у митний режим "переробка за межами митної території" від 01.12.2021 № 2928/44 до 05.04.2024 року на підставі інформації, отриманої з листа від ПАТ "Укртатнафта" від 09.02.2024 року № 22/04 та листів головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту Служби безпеки України.

25.03.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 37 про зупинення строку переробки за межами митної території до завершення дії обставин непереборної сили.

Разом з тим, листом № 7.7-5/17/14/2448 від 29.03.2024 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачеві у зупиненні строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території відповідно до митних декларацій від 08.12.2021 року № UA305130/2021/036103, № UA305130/2021/036104, № UA305130/2021/036105.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України, митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до ст. 162 МК України, переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 164 МК України товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території, протягом всього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем. Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території в установлених законом випадках здійснюється зі сплатою вивізного мита.

Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 165 МК України).

Виникнення або виявлення митним органом обставин, які не відображені у документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів за межами митної території України є підставою для надання відмови у митному оформленні наступних партій товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. Якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсягів виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше виданого дозволу (ч. 5 ст. 165 МК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 МК України дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Частиною 1 статті 166 МК України регламентовано, що строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідний дозвіл на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови (ч. 3 ст. 166 МК України).

Якщо товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, строк переробки за межами митної території зупиняється на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили) (ч. 4 ст. 166 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 МК України митний режим переробки за межами митної території припиняється митним органом у разі: 1) конфіскації товарів; 2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі припинення митного режиму переробки за межами митної території згідно з частиною другою цієї статті повернення товарів та продуктів їх переробки на митну територію України не вимагається, а забезпечення, надане відповідно до статті 164 цього Кодексу, повертається (вивільняється) тільки у разі повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили (ч. 3 ст. 173 МК України).

Відповідно до матеріалів справи підставою для подання заяви від 25.03.2024 року № 37 щодо зупинення строку переробки товарів за межами митної території України стали форс-мажорні обставини, а саме, військова агресія Російської Федерації проти України, що спричинило неможливість своєчасного повернення товару (реімпорту) у строку визначені митним органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657 затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.10.2012 року за № 1669/21981 (далі - Порядок № 657).

Відповідно до пп. 2 п. 3 розділу VІІІ Порядку № 657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Окрім того, визначення поняття обставин непереборної сили (форс-мажору) наведено в статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Такими обставинами можуть бути, зокрема, загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, тощо.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Тобто, ключовим у контексті наведеного є причинно-наслідковий зв`язок між обставиною непереборної сили та впливу цієї обставини на можливість виконання (неможливість виконання) відповідного договірного зобов`язання чи іншого зобов`язання, що випливає із норм чинного законодавства в конкретному випадку.

Позивач, аргументуючи наявність форс-мажорних обставин, посилається на неможливість виконання умов договору № 20097791 від 18.11.2021 року, з огляду на правовий режим воєнного стану.

Так, відповідно до п. 3.1. цього контракту сертифікована платина у вигляді банківського металу постачається замовнику повітряним транспортом. Доставка та страхування здійснюється виконавцем за рахунок Замовника. База постачання - СР аеропорт "Бориспіль", м. Київ.

Загальновідомим є факт неможливості здійснення авіадоставки на митну територію України, у зв`язку зі збройною агресією.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що митний орган позбавлений можливості вказувати позивачеві на необхідність зміни умов відповідного контракту.

Так, суд зауважує, що свобода договору є фундаментальним для приватного права принципом. Його сутність полягає в тому, що суб`єкти приватних правовідносин наділені правом укладати договори на власний розсуд. Кожна сторона має право на вільний вибір контрагента та умов укладення договору.

Водночас, суд наголошує, що ключовим у рамках цієї справи є встановлення того, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Так, суд зауважує, що п. 11.3 договору № 20097791 від 18.11.2021 року передбачено внесення змін до договору за домовленістю сторін.

Окрім того, вказаним положенням передбачено й можливість залучати третю сторону для обговорення відповідних аспектів.

Судом враховано, що ПАТ "Укртатнафта" як зацікавленою стороною, яка є комітентом за договором комісії № 101/21-14 від 08.09.2021 року, укладеним із ТОВ "Плазол", було повідомлено, що приватна інкасаторська компанія готова надати послуги з доставки платини від переробника - Heraeus Deutschland GmbH Co.KG до скарбниці НБУ в м. Київ.

Так, судом встановлено, що ПАТ "Укртатнафта" пропонувало позивачеві різні варіанти повернення платини різними видами доставок, які так і не були прийнятті останнім.

Окрім того, загальнодоступною є інформація щодо можливості доставки продуктів переробки авіатранспортом у міжнародний аеропорт "Ужгород", тобто саме авіатранспортом, на необхідності та безпеці доставки якого акцентує увагу позивач.

При цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо намагань позивача здійснити координацію питань з приводу заміни виду доставки задля своєчасного виконання умов договору.

Вказане, у свою чергу, свідчить про недоведення обставин невідворотності, на які посилається позивач.

Більше того, суд критично сприймає доводи позивача щодо надання усіх необхідних законодавчо встановлених обставин для підтвердження факту форс-мажорних обставин.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Так, позивачем до заяви від 25.03.2024 року № 37 було додано сертифікат № 3200-23-336 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 31.10.2023 року № 644-03.23.

Разом з тим, вказаним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини строком до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж 29.11.2023 року.

Окрім того, поза увагою суду не може залишитися те, що згідно з листом головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України № 5/7/2/4-25615 від 09.11.2023 року повідомлено Державну митну службу України, що вилучені фірмою Heraeus Deutschland GmbH Co. KG (Німеччина) в ході переробки дорогоцінні метали ТОВ "Плазол" до України не повернуто, водночас, наявні дані свідчать про те, що вони були доставлені до Швейцарської Конфедерації. Де зберігаються на металевому рахунку, фактично ТОВ "Плазол" неправомірно не повертає дорогоцінні метали, отримує відсотки від вкладень, чим завдає збитків ПАТ "Укртатнафта".

Також головне управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України у листі № 5/7/2/4-27148 від 07.12.2023 повідомило Державну митну службу України, що згідно листа позивача № 78/05 від 05.04.2023 року вбачається, що відпрацьований каталізатор R-86 вже перероблено, після чого він знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ "Плазол", зазначені дорогоцінні метали зберігаються на металевому рахунку, що щоденно завдає збитків.

Суд зауважує, що АТ "Укртатнафта" долучило до письмових пояснень копію вищезазначеного листа ТОВ "Плазол" від 05.04.2023 року № 78/05, у якому позивач повідомив, що готова продукція в належному стані та відповідно до встановлених умов щодо безпеки знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ "Плазол".

Натомість, відповідно до доводів позивача, каталізатор риформінгу R-86 знаходить у стані переробки, однак жодних доказів в підтвердження зазначених доводів не надала.

Будь-яких підтверджень невиконання Heraeus Deutschland GmbH Co. KG умов контракту від № 20097791 від 18.11.2021 року ТОВ "Плазол" не надало.

Розвиваючи вказане, суд зауважує, що у практиці вирішення приватно-правових спорів застосовується доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на засаді добросовісності як однієї із складових верховенства права.

При цьому, під час вирішення категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб`єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відтак, у контексті недоведення позивачем невідворотності обставин та з урахуванням наявних відомостей порушення договору комісії, суд констатує, що митний орган не вправі толерувати продовженню такого становища.

Відтак, суд не вбачає протиправності винесеного Закарпатською митницею рішення № 7.7-5/17/14/2448 від 29.03.2024 року про відмову у зупиненні строку переробки відпрацьованих каталізаторів за межами митної території.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У силу положень ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" (вул. Якова Шепеля, буд. 1В, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37195545) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ 43985560), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Уктатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 00152307) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович