Рішення

від 01.01.2025 по справі 380/18026/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 січня 2025 рокусправа № 380/18026/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною і скасування постанови, стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС», в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач 1) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейпорс» 71 000,00 грн., які були стягнуті як штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення згідно з постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/ РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року; стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (відповідач 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейпорс» 7 520 грн. виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнутих під час виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним: 04 квітня 2024 року заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вакулою Андрієм Ярославовичем винесено постанову №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» штрафу у розмірі 71000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яке полягало у допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звертає увагу, що в акті (довідці) фактичної перевірки №4074/13/07/РРО/44686004 від 05.02.2024 зазначено, що під час проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 в магазині за адресою: м.Львів, проспект Червоної Калини, 42 здійснювала реалізацію товарів ТОВ «ВЕЙПОРС» та вказано код ЄДРПОУ - 43968090, який не відповідає фактичному коду ЄДРПОУ позивача.

Позивач наполягає, що саме 05 лютого 2024 року (день проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області) ОСОБА_1 була прийнята на роботу у ТзОВ «Вейпорс» на посаду продавця-консультанта непродовольчих товарів. Вказане підтверджує заявою на ім`я директора ТзОВ «Вейпорс» від 05 лютого 2024 року, повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 05 лютого 2024 року про прийняття працівника ОСОБА_1 на роботу у ТзОВ «Вейпорс» (наказ про прийняття на роботу №05/02 від 05.02.2024 року) та квитанцією №2 про прийняття 05.02.2024 повідомлення у електронному вигляді.

Позивач вказує, що 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 вже вчетверте за період з початку січня 2024 року перебувала на робочому місці іншого працівника - ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, проспект Червоної Калини, 42, але не виконувала жодної роботи. Вона просто вивчала специфіку роботи, щоб визначитись чи зможе і чи матиме бажання виконувати таку трудову функцію.

Позивач стверджує, що 05 лютого 2024 року ОСОБА_1 до роботи (виконання трудових обов`язків) ніхто не допускав, а відповідну трудову функцію за адресою м.Львів, проспект Червоної Калини, 42 виконувала інша особа - ОСОБА_2 . Працівники податкового органу зробили неправильний висновок через помилкову поведінку ОСОБА_1 .

Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що абзац сьомий пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.07.2013 №509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю. При цьому, Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів державної податкової служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідач 1 стверджує, що відсутні будь-які процедурні порушення під час розгляду справи про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідач наполягає, що допущення описки працівниками органу державної податкової служби у коді ЄДРПОУ позивача в одному з пунктів акту від 05 лютого 2024 року не може слугувати підставою для визнання неправомірною оскаржуваної постанови, оскільки інші документи містять коректні ідентифікаційні дані. Відповідальність за технічні помилки, допущені при складанні акту від 05 лютого 2024 року, покладається виключно на орган державної податкової служби, який здійснював фактичну перевірку та оформлював відповідні документи.

Відповідач 1 наполягає, що актом від 05 лютого 2024 року об`єктивно встановлено факт допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору, так як зафіксовано, що на момент перевірки реалізацію одноразової електронної сигарети «ELFBAR BC400» здійснювала продавець ОСОБА_1 , дані про яку відсутні в інформаційних базах даних державної податкової служби як про найману особу ТзОВ «ВЕЙПОРС». Жодними матеріалами зібраними в ході фактичної перевірки цей факт не був спростований. Крім того, ТзОВ «ВЕЙПОРС» не повідомляло ГУ ДПС у Львівській області про усунення ним виявлених порушень, зокрема, щодо подання повідомлення про прийняття працівника на роботу після проведення перевірки, інформацію про податки з отриманої заробітної плати, звіти про використання праці.

Відповідач вважає, що твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу необґрунтованими.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не подав.

Суд відхилив клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки сторони надали письмові пояснення та докази, які необхідні для з`ясування обставин у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

05 лютого 2023 року посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області відповідно до направлень від 05 лютого 2024 року № 944, № 935, проведено фактичну перевірку, зокрема, з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТзОВ «ВЕЙПОРС», за адресою здійснення господарської діяльності: 79036, м. Львів, просп. Ч. Калини, 42, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки №4074/13/07/РРО/44686004 від 05 лютого 2024 року.

За результатами перевірки Головного управління ДПС у Львівській області у ТзОВ «ВЕЙПОРС» за фактичним місцем здійснення господарської діяльності 79036, м. Львів, просп. Ч. Калини, 42 встановлено, що ОСОБА_1 допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

01 березня 2024 року Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на адресу позивача - ТзОВ «ВЕЙПОРС» скеровано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗХ/ЛВ/ДПС-4074/13/07/РРО/44686004 від 01 березня 2024 року, яким ТзОВ «ВЕЙПОРС» повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 04 квітня 2024 року.

04 квітня 2024 року уповноваженою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта від 05 лютого 2024 року, керуючись статтею 259 КЗпП України, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, вирішено накласти на ТзОВ «ВЕЙПОРС» штраф у розмірі 71 000 (сімдесят одна тисяча) гривень, про що прийнято постанову №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року.

20.05.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75065601, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року, постановлено стягнути з боржника - ТзОВ «ВЕЙПОРС» виконавчий збір у розмірі 7100 грн.

20.05.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову ВП № 75065601 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника - ТзОВ «ВЕЙПОРС» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Не погоджуючись рішеннями та діями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05 липня 2012 року, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, визначені правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Статтею 53 Закону № 5067-VI встановлено, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством (ч.1).

За приписами ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

- порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Відповідно до п.2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Тобто, зі змісту Порядку № 509 прямо вбачається можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.

Акт перевірки ДПС, її територіального органу є самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Аналогічне застосування норм права підтримано і Верховним Судом в постанові по справі № 460/3829/20 від 29 вересня 2022 року.

Верховний Суд у постанові по справі № 822/1037/18 від 21 серпня 2020 року висловив правову позицію, відповідно до якої відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці, що свідчить про те, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України застосовуються незалежно від факту усунення порушень, які виявлені при проведенні перевірки податковим органом.

За результатами перевірки Головного управління ДПС у Львівській області у ТзОВ «ВЕЙПОРС» за фактичним місцем здійснення господарської діяльності - 79036, м. Львів, просп. Ч. Калини, 42 встановлено, що ОСОБА_1 допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що 05.02.2024 ОСОБА_1 подала заяву директору ТзОВ «ВЕЙПОРС» про прийняття на роботу на посаду продавця-консультанта непродовольчих товарів згідно штатного розпису з 06 лютого 2024 на повний робочий день.

05.02.2024 ТзОВ «ВЕЙПОРС» сформовано повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, у якому вказано, що ОСОБА_1 прийнята на роботу згідно наказу 05/02 від 05.02.2024, дата початку роботи - 06.02.2024. Повідомлення зареєстровано у ГУ ДПС у Львівській області 05.02.2024 о 18:.05:54, реєстраційний № 9017806412 (квитанція № 2).

У акті перевірки від 05 лютого 2024 року зазначено початок перевірки - 05 лютого 2024 року о 16 год 10 хв.

Суд звертає увагу, що повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_1 на роботу подано вже після початку проведення фактичної перевірки, а саме 05 лютого 2024 року о 18:05:54. Крім того, у повідомленні про прийняття працівника на роботу зазначено дату початку роботи 06 лютого 2024 року.

Наведене свідчить, що на момент проведення фактичної перевірки 05 лютого 2024 року ТзОВ «ВЕЙПОРС» не було належним чином оформлено трудові відносини з ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 24 КЗпП України передбачена імперативна норма, відповідно до якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, частиною четвертою статті 24 КЗпП України встановлено дві обов`язкові умови допущення працівника до роботи, а саме:

1) укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця;

2) повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17 червня 2015 року № 413 (далі - Постанова № 413), відповідно до статті 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановив, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

Отже, з аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що невиконання роботодавцем хоча би однієї умови допущення працівника до роботи вважається порушенням законодавства про працю, вид та розмір покарання за яке встановлено статтею 265 КЗпП України.

Під час проведення перевірки ТзОВ «ВЕЙПОРС» об`єктивно встановлено факт допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору, так як зафіксовано, що на момент перевірки реалізацію одноразової електронної сигарети «ELFBAR BC400» здійснювала продавець ОСОБА_1 , дані про яку відсутні в інформаційних базах даних Державної податкової служби України як про найману особу ТзОВ «ВЕЙПОРС». Жодними матеріалами, зібраними в ході фактичної перевірки, цей факт не був спростований.

ТзОВ «ВЕЙПОРС» не повідомляло ГУ ДПС у Львівській області про усунення ним виявлених порушень, зокрема щодо подання повідомлення про прийняття працівника на роботу після проведення перевірки.

Також слід звернути увагу, що факт оформлення трудових правовідносин після проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області не спростовує правильності висновків відповідача 1 про порушення позивачем обов`язку оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Відтак, приймаючи оскаржувану постанову від 04 квітня 2024 року №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС посадові особи Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці діяли правомірно.

Щодо покликання позивача на те, що в акті неправильно вказано код ЄДРПОУ позивача, то суд враховує, що допущення описки працівниками органу державної податкової служби у коді ЄДРПОУ позивача в одному з пунктів акту фактичної перевірки від 05 лютого 2024 року не може слугувати підставою для визнання неправомірною оскаржуваної постанови, оскільки інші документи містять коректні ідентифікаційні дані.

За наведених обставин суд не встановив підстав для скасування оскаржуваної постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04 квітня 2024 року №ЗХ/ ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС, тому позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають. А отже, не підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейпорс» 71 000,00 грн., які були стягнуті як штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення згідно з постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/ РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» 7 520 грн. виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнутих під час виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/4074/13/07/РРО/44686004-ФС від 04 квітня 2024 року, то такі є похідними від первісних вимог про скасування зазначеної постанови, а тому також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати згідно ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною і скасування постанови, стягнення коштів.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна