МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
31 грудня 2024 р. № 400/12415/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Монарх», вул. Павла Скоропадського, 60, м. Миколаїв, 54005, до відповідачаУправління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправними та скасування приписів від 10.12.2024 №7, № 7/1 і постанови від 17.12.2024 № 9/429/22.02-13,ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монарх» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 17.12.2024 року № 9/429/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2024 року №7/1;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.12.2024 року № 7.
30 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення приписів від 10.12.2024 року № 7 та № 71/1.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що строк виконання приписів обмежено до 10.05.2024 року. Існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки невиконання у встановлений строк приписів, якщо їх дію не буде припинено, товариство може бути притягнуто до відповідальності у формі штрафу.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.
Разом з цим суд враховує, що оскаржуваними приписами встановленні граничні терміни їх виконання. Зокрема, приписом про зупинення будівельних робіт від 10.12.2024 року № 7 вимога підлягає виконанню негайно. За приписом про усунення порушення вимог їаконодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2024 року № 7/1 оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт термін встановлений позивачу до 10.02.2025 року.
Невиконання у встановлений відповідачем строку виконання приписів має наслідки: призначення позапланової перевірки для перевірки вимог виконання приписів органу державного архітектурного будівельно контролю (ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
У разі встановлення невиконання приписів органу державного архітектурного будівельно контролю суб`єкт містобудування може бути притягнути по відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності за п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» у вигляді штрафу.
За таких обставин, ТОВ «Монарх» буде завдано значних збитків та необхідності повторного звернення до суду з метою оскарження нових постанов та приписів складених Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх» про забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити дію припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2024 року №7/1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/12415/24.
3. Зупинити дію припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.12.2024 року № 7 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/12415/24.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвала є обов`язковою для виконання та набирає законної сили з 31.12.2024 року.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.12.2024 |
Оприлюднено | 03.01.2025 |
Номер документу | 124189396 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Малих О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні