Рішення

від 31.12.2024 по справі 420/31131/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31131/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, б. 2А, офіс 207, код ЄДРПОУ 42238260) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 р.;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142 від 24.09.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару.

Щодо зауважень митного органу, зазначених в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142 від 24.09.2024 р. Позивач вказує таке.

Щодо Сертифікату походження товару від 16.09.2024 № A 240063207, що містить посилання на інвойс, який не наданий до митного оформлення, в частині написання номеру інвойсу допущена описка (технічна помилка), але в свою чергу всі інші реквізити та інформація вказана в сертифікаті повністю співпадає з заявленою декларантом.

Щодо зауваження, що Рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2024 № 1703/24 не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, містить ознаки створення за допомогою графічних редакторів та не містить на печатці підпису уповноваженого органу, позивач зазначає, що Інвойс від 16.09.2024 № 1703/24 містить відбиток відправника та наявність печатки, їх форма, зміст чи їх відсутність, є виключно в юрисдикції країни відправника.

Щодо зауваження про суперечність банківських платіжних документів за №10 та №12 ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216, а саме відсутності підписів уповноваженого банку, позивач зазначає, що для визначення митної вартості товару митному органу було надано відповідні повідомлення системи SWIFT, в кожному з яких зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача. При цьому, чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT повідомленні.

Щодо висновку про вартісні характеристики товарів виданого Державним підприємством «Держзовнішінформ» від 19.09.2024 № 3-2/540, що містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, відповідач у протиріччя чинним законодавчим приписам при оцінці наданого висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 19.09.2024 № 3-2/540 безпідставно висуває до останнього вимоги Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Однак, ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» не є суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, відповідно до митного законодавства України Відповідач не наділений повноваженнями контролювати роботу ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ».

Також, на думку позивача, зауваження щодо надання зовнішньоекономічного договору від 17.03.2024 року № 1703/24, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору, містять ознаки неодноразового сканування, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки, не відповідають дійсності, оскільки на кожній сторінці договору, у нижньому правому куті, наявний номер сторінки, підписи та печатки сторін наявні на останній сторінці договору, договір добре читається.

Щодо відсутності страхового полісу, сертифікату здоров`я та сертифікату SGS - при подачі декларації для митного оформлення заявником було подано лист б/н від 19.09.2024 р про відсутність страхування вантажу у зв`язку з військовим станом введеним на території України, що підтверджує відсутність додаткових витрат Позивача, що б могли вплинути на митну вартість товару. Cертифікат SGS № 24091802А2 від 18.09.2024 р., 24.09.2024 р. було надано Позивачем при наданні пояснень митному органу.

Щодо зауваження про надання митної декларації країни відправлення від 16.09.2024 № 700334837074522, що не містить посилань на комерційні документи та без перекладу, позвач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України серед документів, які підтверджують митну вартість товару, митна декларація країни відправлення відсутня.

Між тим, як повідомляє позивач, для вірного визначення митної вартості товару, митному органу надався переклад відповідної експортної декларації від 16.09.2024 № 700334837074522, в якій чітко вбачається вартість задекларованих до експорту товарів, а саме: Графа 27 декларації 6 570 398,01 єгипетських фунтів, Графа 25 декларації 48,5617 курс фунтів по відношенню до долару США, Графа 28 декларації 135 300 сума інвойсу у доларах США. Також, експортна митна декларація містить дані щодо, вантажовідправника та вантажоодержувача, порти погрузки/вигрузки, дати, кількість та найменування товару. Елементарним математичним методом легко визначити, що вартість 1 тони солі згідно експортної декларації складає 135300 дол. США/4100 тн = 33 долари США, що повністю підтверджує митну вартість товарів заявлену декларантом під час подання декларації №24UA500370005318U9 від 23.09.24 року.

На підставі викладенного вище, позивач вважає, що ним було надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 09.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження на 29.10.2024 о 11 годині 00 хвилин.

24.10.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500370005318U9 від 23.09.2024, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС».

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370005318U9 від 23.09.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Як зазначив відповідач, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві наголошено, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, та зроблено посилання на постанови ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, від 26.07.2021 справа №813/8725/14, від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, від 16.07.2021 справа № 804/769/16.

Як вказує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370005318U9 від 23.09.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач повідомив, що у відношенні товарів було застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 0.128 дол. США/кг (МД від 20.09.2024 № UA500370/2024/005292).

Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості №UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

З огляду на викладене відповідач зробив висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142 від 24.09.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕННИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС».

25.10.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зхаперечення Відповідача, викладені у відзиву на позовну заяву, позивачем не визнаються повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи для надання часу представнику відповідача на подачу заперечення на відповідь на відзив та призначено наступне підготовче судове засідання на 05.11.2024 року о 10:40 год.

01.11.2024 року за вх. №ЕС/5955/24 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

04.11.2024 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого митниця не погоджується з аргументами, викладеними позивачем з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2024 об 11 годині 30 хвилин.

У судове засідання 03.12.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

03.12.2024 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності у письмовому провадженні.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні експерта та свідків, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи заяву представника позивача від 03.12.2024 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 03.12.2024 року, продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності позивача - ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» 17.03.2024 між «ENERGY EG CO» (Продавець) та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №1703/24, відповідно до предмету якого Покупець погоджується купити, а Продавець погоджується продати Сіль харчову, Сіль таблетовану, Сіль технічну (для промислового переробляння).

Відповідно до п. 2.3. Договору, ціна в цьому договорі та на інвойсах зазначена у доларах США за метричну тонну. Вартість маркування, упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також витрати на навантаження та обробку Товарів, пов`язані з їх трансортуванням до порту відвантаження включено до вартості товару. Витрати на транспортування Товару до порту відвантаження та навантаження їх на борт судна включаються до вартості Товару.

Асортимент, кількість, вартість, вага нетто/брутто та інші умови кожної поставки узгоджуються сторонами заздалегідь та вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку. Умови поставки: FOB порти Єгипту або CIF/CFR порти, України (Інкотермс 2020), зазначається у інвойсах або додаткових угодах до договору на кожну окрему партію (п. 4. Договору).

На підставі Договору було складено Рахунок проформу (Proforma invoce) № 1703/24 від.08.08.2024 р., рахунок проформу (Proforma invoce) № 1703/24 від.16.09.2024 р. та рахунок (FINAL INVOCE) №1703/24 від 16.09.2024 р., якими сторони узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається. Крім цього, визначено і умови поставки за «Інкотермс 2020», зокрема поставка на умовах СIF порт Ізмаїл, Україна.

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача до Одеської митниці 23.09.2024 року подано митну декларацію 24UА500370005318U9 на товар: Сіль денатурована або для промислового використання: сіль кам`яна технічна для промислового використання з протизлежувальною добавкою, навалом (TECHNICAL ROCK SALT IN BULK). Хімічні властивості продукту: молекулярна формула - NaCl; рівень NaCI (на сухій основі) - 98,61%; вологість - 0,25%; розмір фракцій 0-4 мм не менш як 95%; вміст протизлежувального агенту - 80-100 ppm (0.008-0.010%). Торгівельна марка: нема даних. Виробник: ENERGY EG CO Країна виробництва: EG.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у сумі.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, зазначені у графі 44:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) №CQUKE001/24 від 18.09.2024;

- Пакувальний лист (Packing list) №1703/24 від 16.09.2024;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1703/24 від 08.08.2024;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1703/24 від 16.09.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №1703/24 від 16.09.2024;

- Коносамент (Bill of lading) №1 від 14.09.2024;

- Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) б/н від 14.09.2024;

- Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 24 0063207 від 16.09.2024;

- Загальна декларація прибуття №24UA141000986121Z9 від 19.09.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Платіжна інструкція № 10 від 20.08.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Платіжна інструкція № 12 від 16.09.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №3-2/540 від 19.09.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № б/н від 13.09.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1703/24 від 17.03.2024;

- Договір про надання послуг митного брокера №01/240523 від 24.05.2023;

- Лист ENERGY EG CO №01/24 від 17.03.2024;

- Лист ENERGY EG CO №01-2/1 від 17.09.2024;

- Лист ENERGY EG CO №1 від 05.08.2024;

- Лист ТОВ "ТВП "ПІВДЕНИЙ ТОРГОВ від 19.09.2024;

- Сертифікат дилера від 17.03.2024.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) сертифікат про походження від 16.09.2024 № A 24 0063207 містить посилання на інвойс, який не наданий до митного оформлення;

2) рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2024 № 1703/24 не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, містить ознаки створення за допомогою графічних редакторів та не містить на печатці підпису уповноваженого органу;

3) у наданих банківських платіжних документах за №10 та №12 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216;

4) висновок про вартісні характеристики товарів від 19.09.2024 № 3-2/540 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

5) надано зовнішньоекономічний договір від 17.03.2024 № 1703/24, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору, містять ознаки неодноразового сканування, що в свою чергу може свідчити, що даний 8 документ може містити ознаки підробки. Також згідно п.8.4. контракту до митного оформлення не надано страхового полісу, сертифікату здоров`я та сертифікат SGS;

6) копія митної декларації країни відправлення від 16.09.2024 № 700334837074522 не містить посилань на комерційні документи та надана без перекладу, що унеможливлює сприйняття числових значень.

Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Листом "ТВП "ПІВДЕНИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" №2409/1 від 24.09.2024 повідомив митний орган, що більше документів подаватись не буде. Зазначеним вище листом не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів.

В оскаржуваному рішенні митницею зазначено, що всі наявні розбіжності не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів.

24.09.2024 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000065/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару № 1 0.128 дол. США/кг (МД від 20.09.2024 № UA500370/2024/005292).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 24.09.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142.

Вважаючи протиправними та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо твердження відповідача, що Сертифікат про походження від 16.09.2024 № A 24 0063207 містить посилання на інвойс, який не наданий до митного оформлення.

Суд враховує пояснення позивача, що в частині написання номеру інвойсу допущена описка (технічна помилка).

Між тим, інші реквізити та інформація зазначена в сертифікаті є ідентичними заявленим декларантом, зокрема відомості щодо вантожовідправника та його адреси, вантажоотримувача та його адреси, порти відвантаження та розвантаження, найменування та кількість товару, що підтверджує автентичність наданого сертифікату.

При цьому Сертифікат про походження товару немає відношення до процесу ціноутворення, адже є документом, який лише підтверджує країну походження товару.

Щодо зауваження митниці, що Рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2024 № 1703/24 не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, містить ознаки створення за допомогою графічних редакторів та не містить на печатці підпису уповноваженого органу, суд зазначає таке.

Пунктом 1.2 розділу І «Загальні положення» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі Порядок №631) у цьому Порядку терміни та скорочення вживаються в таких значеннях, зокрема, штамп ПМК - штамп «Під митним контролем».

Відповідно до п. 4.3 розділу IV порядку №631 прийняття митної декларації для оформлення відбувається, зокрема, таким чином:

- проставлення у МД згідно з порядком заповнення митних декларацій на бланку ЄАД відбитка штампа ПМК у графі D/J кожного аркуша форми МД-2, в нижній частині додаткових аркушів форми МД-3, доповнень до форми МД-6 та специфікацій форми МД-8 (у разі подання МД на паперовому носії);

- проставлення відбитка штампа ПМК на рахунку або іншому документі, який визначає вартість товару (у разі подання його на паперовому носії);

- унесення номера штампа ПМК до ЕК МД (у разі подання МД на паперовому носії) або до ЕМД.

Тобто, при поданні митної декларації та супровідних документів на паперовому носії, на посадовій особі митного органу лежить обов`язок забезпечення проставлення штампа ПМК у відповідних графах митної декларації, а також на рахунку або іншому документі, що визначає вартість товару.

З урахуванням того, що обов`язок проставлення штампа ПМК належить виключно до компетенції посадових осіб митного органу, які приймають документи до оформлення, суд вважає необґрунтованими зауваження відповідача стосовно відсутності відбитку штампа ПМК на Рахунук-фактурі (інвойс) від 16.09.2024 № 1703/24.

Твердження митниці, що у наданих банківських платіжних документах за №10 та №12 відсутні підписи уповноваженого банку, що суперечить ч. 14 Порядку затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Пунктом 4 розділу ІІ Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою правління НБУ від 28.07.2008 №216 визначені обов`язкові реквізити, які має містити Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі. Зокрема, п.п.13 передбачені такі реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

При цьому, копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах №10 від 20.08.2024 року та №12 від 16.09.2024 року, що містяться в матеріалах справи, підписані електронним підписом відповідальної особи директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «ПІВДЕНИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» Козлової Яни Яківни. Отже зауваження митниці щодо відсутності підпису уповноваженого банку на банківських платіжних документах суд вважає та такими що не відповідають дійсності.

В оскаржуваному рішенні митний орган також зазначає, що висновок про вартісні характеристики товарів від 19.09.2024 № 3-2/540 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

Проте суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що висновок експерта є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер.

При цьому, відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено будь-яких сумнівів щодо невідповідності заявленої декларантом митної вартості товару до висновків експерта.

В аспекті даного питання суд також враховує посилання позивача на пункт 1 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 (зі змінами), відповідно до якого Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Однак, Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», що видало висновок про вартісні характеристики товарів від 19.09.2024 № 3-2/540, не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, тому не зобов`язаний у своїй діяльності керуватися вищевказаним Стандартом.

Щодо зауважень митниці стосовно зовнішньоекономічного договору від 17.03.2024 № 1703/24, аркуші якого не пронумеровані та не підписані сторонами договору, містять ознаки неодноразового сканування, що на думку митниці може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки, суд зазначає таке.

Розміщення нумерації та підпису на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Разом з тим, поданий позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічний договір від 17.03.2024 №1703/24 містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки відповідальних осіб.

Митним органом не обґрунтовано, яким чином неодноразове сканування документу може свідчити про його підробку.

Додатково до зазначеного слід вказати, що дані обставини не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо твердження відповідача, що згідно п.8.4. контракту до митного оформлення не надано страхового полісу, сертифікату здоров`я та сертифікат SGS.

Судом встановлено, що при подачі декларації для митного оформлення, позивач надав митному органу лист б/н від 19.09.2024 року, в якому зазначено про відсутність страхування вантажу у зв`язку з військовим станом введеним на території України. Отже, з боку Позивача відсутні додаткові витрати, які б могли вплинути на митну вартість товару.

Щодо ненадання сертифікату здоров`я, суд зазначає, що видача сертифікату здоров`я на такий вид товару, що переміщуються через митний кордон України, як технічна сіль, чинним законодавством України не передбачено.

Крім того, сертифікат здоров`я та сертифікат SGS не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, які подаються (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо тверджень митниці, що копія митної декларації країни відправлення від 16.09.2024 № 700334837074522 не містить посилань на комерційні документи та надана без перекладу, що унеможливлює сприйняття числових значень суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України так само не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

При цьому, Декларант, митному органу надав переклад експортної декларації від 16.09.2024 року № 700334837074522 з якої вбачається вартість задекларованих до експорту товарів, а саме: графа 27 декларації 6 570 398,01 єгипетських фунтів; графа 25 декларації 48,5617 курс фунтів по відношенню до долару США; графа 28 декларації 135 300 сума інвойсу у доларах США.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі № 9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України. Суд зазначає, що копія митної декларації, що була підставою для коригування митної вартості товарів за МД № 24UА500370005318U9, до суду відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142 від 24.09.2024 року та рішення про коригування митної вартості № UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 року, у зв`язку з чим вони належать до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, що прийняло оскаржуване рішення та картку відмови, які судом визнані протиправними та скасовані, у розмірі 33308,00 грн., де 33308,00 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, б. 2А, офіс 207, код ЄДРПОУ 42238260) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000065/2 від 24.09.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000142 від 24.09.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Південний торговельний альянс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, б. 2А, офіс 207, код ЄДРПОУ 42238260) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 33308,00 (тридцять три тисячі триста вісім ) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук