Ухвала

від 31.12.2024 по справі 420/40141/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/40141/24

УХВАЛА

31 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318391/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №10 від 16.06.2024 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318392/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №12 від 19.06.2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318393/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №14 від 22.06.2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318394/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №16 від 26.06.2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318390/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №48 від 28.08.2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11318389/32078502 від 27.06.2023 р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №47 від 31.08.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №10 від 16.06.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №12 від 19.06.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №14 від 22.06.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №16 від 26.06.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №48 від 28.08.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі, датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ «ПАЛЛАДІЙ» №47 від 31.08.2023 року;

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим суд зазначає, що позивач не скористався досудовим порядком врегулювання спору, таким чином, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, необхідно застосовувати ч. 2 ст. 122 КАС України.

До суду з даним позовом позивач звернувся 26.12.2024 року.

Таким чином, оскільки позивач оскаржує рішення від 27.06.2023 р., при цьому не скориставшись досудовим порядком вирішення спору, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

У якості підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач посилається на хворобу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДІЙ» ОСОБА_1., який є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 24.06.2024 року. Зазначені обставини та воєнний стан стали істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Проаналізувавши вищенаведені доводи позивача, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Щодо введення воєнного стану, як підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом дія воєнного стану продовжується.

Між тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).

Суд зазначає, що позивачем не наведено конкретних причин неможливості звернення до суду вчасно через запровадження воєнного стану.

Щодо посилань позивача на встановлення директору позивача ІІ групи інвалідності, суд зазначає, що згідно наданого пенсійного посвідчення директору ОСОБА_1 інвалідність встановлено з 24.06.2024 року, тобто через рік після прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Таким чином, викладені в заяві позивача доводи не стосуються об`єктивних факторів, а навпаки свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до суду.

Причини пропуску строку, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов`язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.

Отже, підстави, що спричинили пропущення ТОВ«ПАЛЛАДІЙ» строку для подачі позовної заяви про скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації, суд визнає неповажними, а у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, а підстави про поновлення строку звернення до суду суддя визнав неповажними, суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України "Про судовий збір" вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

За змістом позовних вимог, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.

При цьому, кількість немайнових вимог дорівнює кількості оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у Одеській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто у даному випадку судовий збір сплачується за шість вимог немайнового характеру щодо оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є похідними.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року №3460-IX, з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028 гривні.

Отже, судовий збір за шість позовних вимог немайнового характеру складає 18168,00 грн. (за ставкою 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру).

Разом з цим, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:

- надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску;

- надання до суду оригіналу документу про сплату/доплату судового збору за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру, в розмірі 18168,00 грн.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Керуючись ст.ст. 122, 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Радчук