Рішення

від 01.01.2025 по справі 620/3089/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/3089/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соловушка» до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соловушка» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 12943/ж10/25-01-07-00, видане Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області, яким визначено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Соловушка» бюджетного відшкодування на суму 131208,00 грн., за застосовано штрафні санкції у розмірі 65604,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 12944/ж10/25-01-07-00, видане Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області, яким визначено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Соловушка» бюджетного відшкодування на суму 29113,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини із СТОВ «Десна» (код ЄДРПОУ 03795537) на загальну суму 302574,22 грн. з придбання люпину. Згідно наданих на перевірку документів ТОВ «Соловушка» включено вищезазначені взаємовідносини до податкового кредиту в наступних місяцях: березень 2023 року на суму 89300,74 грн., травень 2023 року на суму 97018,36 грн., червень 2023 року на суму 61505,07 грн., липень 2023 року на суму 54750,05 грн., а також заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 191956,68 грн. за липень 2023 року. Проте придбання товару у СТОВ «Десна» не підтверджуються з урахуванням наступного: оформлення видаткових накладних з порушенням фізичної можливості здійснення господарських операцій; невідповідність інформації зазначеної в ТТН; відсутні у ТОВ «Соловушка» об`єктів оподаткування, необхідних для зберігання та транспортування товару. Також зазначає, що перевіркою встановлено взаємовідносини із ТОВ «Зернопрайм» (код ЄДРПОУ 38509826) на загальну суму 426120,00 грн. Згідно наданих на перевірку документів ТОВ «Соловушка» включено вищезазначені взаємовідносини до податкового кредиту в квітні 2023 року на суму 71020,00 грн. Проте, при проведенні перевірки ТОВ «Соловушка» не надані товарно-транспортні накладні. Враховуючи зазначене не має можливості встановити ким, та за яких умов було здійснено придбання люпину, його зберігання, транспортування та інше. Тобто, придбання товару у ТОВ «Зернопрайм» не підтверджуються з урахуванням наступного: оформлення видаткових накладних з порушенням; відсутність ТТН; відсутні у ТОВ «Соловушка» об`єкти оподаткування, необхідні для зберігання та транспортування товару.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 01.01.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соловушка» (код ЄДРПОУ 40141463) 26.11.2015 зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Соловушка» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21).

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1625264500750 від 21.04.2016 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 01.01.2016 (а.с. 100).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.10.2023 № 2175-п та направлення від 01.11.2023 № 4248/ж3/25-01-07-04-01, у період з 02.11.2023 по 08.11.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Соловушка» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 14.11.2023 № 11133/ж5/25-01-07-04-01 (а.с. 11-27).

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Соловушка» з СТОВ «Десна» (код ЄДРПОУ 03795537) на загальну суму 302574,22 грн. з придбання люпину.

Згідно наданих на перевірку документів ТОВ «Соловушка» включено вищезазначені взаємовідносини до податкового кредиту в наступних місяцях: березень 2023 року на суму 89300,74 грн., травень 2023 року на суму 97018,36 грн., червень 2023 року на суму 61505,07 грн., липень 2023 року на суму 54750 05 грн., а також заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 191956,68 грн. за липень 2023 року.

Згідно з договором поставки від 03.03.2023 № 03/03 СТОВ «Десна» в особі директора Пономаренко Миколи Дмитровича (надалі - Постачальник) та ТОВ «Соловушка» в особі директора Волошко Сергія Михайловича (надалі - Покупець), уклали договір поставки товару (люпин).

В ході перевірки встановлено, що реалізація люпину СТОВ «Десна» протягом 2023 року здійснювалась одному покупцю, а саме ТОВ «Соловушка».

ТОВ «Соловушка» до перевірки по даному договору поставки від 03.03.2023 № 03/03 надані виписані протягом березня-липня 2023 року постачальником СТОВ «Десна» для покупця ТОВ «Соловушка» видаткові накладні на загальну суму 1695441,00 грн. в т.ч. ПДВ 302573,20 грн.

Відповідач дійшов висновку, що вищезазначені видаткові накладні складені з порушенням вимог складання накладних. У видаткових накладних не зазначено номеру та дати довіреності згідно якої здійснювалось отримання товару. У видаткових накладних № 21 від 03.03.2023 № 22 від 04.03.2023, № 90 від 30.03.2023, № 89 від 30.09.2023, № 86 від 27.03.2023, № 87 від 28.03.2023, № 88 від 29.03.2023, № 183 від 08.06.2023, № 184 від 12.06.2023 не зазначено прізвище та посаду посадової особи яка здійснювала отримання товару. У видаткових накладних № 196 від 06.07.2023, № 197 від 10.07.2023 р. зазначено прізвище та ініціали особи, яка отримала товар Красник О.А., проте згідно наданих на перевірку штатних розписів, табелів обліку робочого часу на підприємстві протягом перевіряємого періоду працювала одна посадова особа директор Волошко С.М.

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включені ТОВ «Соловушка» до податкового кредиту та відповідно до розділу II «Податковий кредит» додатків 1 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за березень, травень, червень, липень 2023 року від Постачальника - СТОВ «Десна».

Згідно платіжних доручень ТОВ «Соловушка» перерахувало постачальнику - СТОВ «Десна» грошові кошти в розмірі 1170609,00 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ «Соловушка» надані товарно-транспортні накладні складені при транспортування придбаного у СТОВ «Десна» люпину.

При перевірці документів наданих на перевірку встановлена наступна невідповідність щодо документального оформлення транспортування товару у СТОВ «Десна», а саме: в ТТН від 27.03.2023 № 2703/1, від 30.03.2023 № 3003/2, від 30.03.2023 № 3003/1, від 29.03.2023 № 2903/1, від 28.03.2023 № 2803/1 зазначено автомобільний перевізник ТОВ «Соловушка», проте платник протягом перевіряємого періоду згідно наданих на перевірку документів та даних 20-ОПП не використовував у господарській діяльності транспортні засоби. Також згідно ЄРПН не здійснювалось придбання транспортних послуг.

Окрім того, в ТТН від 03.03.2023 № 0303/1, від 04.03.2023 № 0403/1 зазначено автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 3413705598, проте згідно ЄРПН та обороно сальдової відомості 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» не встановлено взаємовідносини протягом перевіряємого періоду ТОВ «Соловушка» з ФОП ОСОБА_1 3413705598.

Враховуючи зазначене відповідач не мав можливості встановити ким, та за яких умов було здійснено придбання люпину, його зберігання, транспортування та інше, з огляду на що дійшов висновку, що придбання товару у СТОВ «Десна» не підтверджуються, оскільки оформлення видаткових накладних відбулось з порушенням, через невідповідність інформації зазначеної в ТТН та відсутності у ТОВ «Соловушка» об`єктів оподаткування, необхідних для зберігання та транспортування товару.

Також, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Соловушка» із ТОВ «Зернопрайм» (код ЄДРПОУ 38509826) на загальну суму 426120,00 грн., згідно наданих на перевірку документів ТОВ «Соловушка» включено вищезазначені взаємовідносини до податкового кредиту у квітні 2023 року на суму 71020,00 грн.

Згідно договору поставки від 01.02.2023 № 01/02 ТОВ «Зернопрайм» в особі директора Красника Олексія Анатолійовича (надалі - Постачальник) та ТОВ «Соловушка» в особі директора Волошко Сергія Михайловича (надалі - Покупець), уклали договір поставки сільськогосподарської продукції - люпин.

ТОВ «Соловушка» до перевірки по договору поставки від 01.02.2023 № 01/02 були надані виписані в лютому 2023 року постачальником ТОВ «Зернопрайм» для покупця ТОВ «Соловушка» видаткові накладні на загальну суму 426120,00 грн. в т.ч. ПДВ 71020,00 грн.

На думку контролюючого органу, видаткові накладні складені з порушенням вимог складання накладних. У видаткових накладних не зазначено номеру та дати довіреності згідно якої відбувалось отримання товару. У видатковій накладній від 03.02.2023 № 4, не зазначено прізвище та посаду особи, яка здійснювала отримання товару.

В ході проведення перевірки ТОВ «Соловушка» не надані товарно-транспортні накладні.

Враховуючи зазначене відповідач не мав можливості встановити ким, та за яких умов було здійснено придбання люпину, його зберігання, транспортування та інше, з огляду на що дійшов висновку, що придбання товару у ТОВ «Зернопрайм» не підтверджуються, оскільки оформлення видаткових накладних відбулось з порушенням, через відсутність ТТН та відсутності у ТОВ «Соловушка» об`єктів оподаткування, необхідних для зберігання та транспортування товару.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у серпні 2023 року на суму 131208,64 грн. та завищено значення р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за серпень 2023 року на суму 29113,76 грн.

На основі вказаних висновків Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 12943/ж10/25-01-07-00, яким визначено завищення ТОВ «Соловушка» бюджетного відшкодування на суму 131208,00 грн, за застосовано штрафні санкції у розмірі 65604,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 12944/ж10/25-01-07-00, яким визначено завищення ТОВ «Соловушка» бюджетного відшкодування на суму 29113,76 грн. (а.с. 31-33, 34-36).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу викладених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та складу податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Як слідує з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з СТОВ «Десна» та ТОВ «Зернопрайм».

Так, судом встановлено, що 03.03.2023 між ТОВ «Соловушка» та СТОВ «Десна» було укладено договір поставки № 03/03, відповідно до умов якого СТОВ «Десна» зобов`язується постачати позивачу товар (люпин) (а.с. 40-41).

Факт продажу СТОВ «Десна» товару (люпину) позивачу підтверджується видатковими накладними: № 21 від 03.03.2023 року на загальну суму 233 700,10 грн.; № 22 від 04.03.2023 на загальну суму 192850,08 грн.; № 86 від 27.03.2023 на загальну суму 143260,06 грн; № 87 від 28.03.2023 на загальну суму 133950,06 грн.; № 88 від 29.03.2023 на загальну суму 134900,05 грн.; № 89 від 30.03.2023 на загальну суму 109250,05 грн.; № 90 від 03.03.2023 на загальну суму 100130,04 грн.; № 183 від 08.06.2023 на загальну суму 219600,18 грн.; № 184 від 12.06.2023 на загальну суму 219300,18 грн.; № 196 від 06.07.2023 на загальну суму 108500,09 грн.; № 197 від 10.07.2023 на загальну суму 220000,18 грн., актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції та ТТН (а.с. 48-69).

За поставлений товар позивачем було сплачено на користь СТОВ «Десна» грошові кошти на підставі платіжних інструкцій: № 167 від 10.03.2023 на суму 160708,40 грн.; № 168 від 10.03.2023 на суму 194750,08 грн; № 188 від 04.04.2023 на суму 111625,05 грн; № 189 від 04.04.2023 на суму 112416,71 грн; № 187 від 04.04.2023 на суму 119383,38 грн; № 196 від 14.04.2023 на суму 174483,41 грн; № 209 від 26.05.2023 на суму 170000,00 грн; № 218 від 15.06.2023 на суму 150000,00 грн; № 227 від 23.06.2023 на суму 45750,00 грн; № 253 від 11.07.2023 на суму 90416,74 грн; № 257 від 13.07.2023 на суму 183333,48 грн. (а.с. 83-93).

Також 01.02.2023 між ТОВ «Соловушка» та ТОВ «Зернопрайм» було укладено договір № 01/02 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого ТОВ «Зернопрайм» зобов`язується постачати позивачу товар (люпин) (а.с. 94-95).

Факт продажу ТОВ «Зернопрайм» товару (люпину) позивачу підтверджується видатковою накладною № PH-0000004 від 03.02.2023 на загальну суму 426120,00 грн. (а.с. 96).

За поставлений товар позивачем було сплачено на користь ТОВ «Зернопрайм» грошові кошти на підставі платіжної інструкції № 160 від 10.02.2023 на суму 426120,00 грн. (а.с. 97).

За результатами виконання умов зазначених договорів ТОВ «Зернопрайм» та ТОВ «Десна» складені податкові накладні, які були зареєстровані у встановленому порядку, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 71-82, 98).

Суми за податковими накладними віднесено позивачем до податкового кредиту.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Суд зазначає, що позбавлення платника податків права на податковий кредит за умови наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстрованих податкових накладних - залежить від умов, на підставі яких такі податкові накладні не можуть бути використані для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Соловушка» та ТОВ «Зернопрайм», ТОВ «Десна» є реальними (фактичними) операціями з придбання товарів, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту.

Суд зазначає, що підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. Первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

При цьому, суд зауважує, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У матеріалах справи містяться документи, які також надавались до перевірки і відповідачу та містяться у додатку 2 до Акту перевірки.

Надані відповідачу на перевірку та суду документи мають всі реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та дають змогу ідентифікувати особу, що здійснювала господарську діяльність. Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Разом із тим в Акті перевірки як на доводи неналежності видаткових накладних вказується на відсутність номеру та дати довіреності згідно якої здійснювалось отримання товару та не зазначено прізвище та посаду посадової особи яка здійснювала отримання товару.

Втім, як слідує з вимог, встановлених наведеними вище нормами права, такий реквізит як номер та дата довіреності при оформленні первинних документів не передбачений. Щодо відсутності прізвища та посади посадової особи яка здійснювала отримання товару, зазначений недолік не є значним, враховуючи, що видаткові накладні містять всі інші передбачені законодавством реквізити, зокрема печатку підприємства та підпис відповідальної особи.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на недоліки до ТТН, викладені в Акті перевірки, оскільки наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Приймаючи до уваги наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин із вищевказаними контрагентами, в тому числі податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у повній відповідності з чинним законодавством, , видаткових накладних, платіжних доручень та ТТН, платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту і відповідно до бюджетного відшкодування.

Доказів того, що первинні бухгалтерські документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Тобто, позивачем підтверджено рух коштів на підставі наданих належних та допустимих доказів у справі, а відповідачем не спростовується факт перерахування коштів.

А отже, податковий кредит сформований платником податку на підставі належно зареєстрованих податкових накладних, складених постачальниками товарів та послуг, а укладення та виконання договорів підтверджено первинними бухгалтерськими та іншими фінансово-господарськими документами. Зазначені договори є чинними (дійсними) та не визнані у визначеному законодавством порядку недійсними.

В даному випадку, оцінюючи в сукупності з іншими документами та обставинами проведених господарських операцій, не дає підстави погодитися з доводами податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 12943/ж10/25-01-07-00 та від 08.12.2023 № 12944/ж10/25-01-07-00 прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соловушка» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соловушка» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3388,89 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соловушка» (вул. Гонча, 16, кв. 17, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40141463) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Чернігівській області від 08.12.2023 № 12943/ж10/25-01-07-00 та від 08.12.2023 № 12944/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соловушка» судовий збір у розмірі 3388,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.01.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ