Рішення

від 23.12.2024 по справі 190/201/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/201/24

Провадження №2/190/155/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватне підприємство «Агрос» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є власницею земельної ділянки площею 4,8009 га, кадастровий номер 1224584800:02:002:0143, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. В грудня 2012 року між нею та Негодою О.Г. , який є директором ПП «Агрос» було досягнуто згоди щодо передачі ПП «Агрос» в оренду належної їй земельної ділянки терміном на 10 років. За що їй Негодою О.Г. було передано наперед орендну плату в розмірі 20 000 грн.. Примірника договору оренди їй не віддали, договір оренди вона не підписувала з його змістом не ознайомлювалась. В лютому 2022 року звернулась до відділу Держгеокадастру для отримання примірника договору, де отримала запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 року №000166, на підставі чого їй стало відомо, що належна їй земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_2 та договір оренди укладений не на 10 років, а на 49 років. Орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою вона ніколи не отримувала. Оригіналу договору оренди земельної ділянки у неї немає, який розмір орендної плати зазначений в договорі їй невідомо.

У зв`язку з тим, що орендна плата відповідачем їй не виплачується, що свідчить про порушення відповідачем умов договору, просить розірвати договір оренди землі, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 грудня 2012 року відділом Держкомзему у П`ятихатському районі за № 122458484000166, кадастровий номер 1224584800:02:002:0143 та скасувати його державну реєстрацію.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3. не з`явились, від позивача до суду надійшла заява з проханням справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву згідно якого зазначила, що дійсно між нею та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224584800:02:002:0143 на термін 49 років, який був переданий для проведення державної реєстрації уповноваженим державним органом та повернувся зареєстрованим з відповідними підписами, печатками та зазначенням номеру реєстрації. Відповідно до умов договору сума річної плати складає 1807,27 грн. без індексації, перші 20 років оренда не вноситься, потім іде частковий залік із борговими зобов`язаннями позивача по поверненню займу. Нею умови договору не порушувались, а тому вважає, що підстави для розірвання договору оренди відсутні. Крім того, вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту оскільки як остання зазначає в позовній заяві, що вона договори оренди не підписувала, у зв`язку з чим у задоволенні позову просила відмовити/а.с.52-58/.

Третя особа приватне підприємство «Агрос» свого представника в судове засідання не направили, прол час та місце розгляду справи повідомлені належним чином/а.с.180/.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,8006 га, кадастровий номер 1224584800:02:002:0143, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку/а.с.10/.

01 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,8006 га, кадастровий номер 1224584800:02:002:0143, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 49 років/а.с.60-63/.

Передачу земельної ділянки, якою користується відповідач ОСОБА_2 здійснено на підставі акту про передачу та прийом земельної ділянки, копія якого долучена до матеріалів справи /а.с.64/.

Згідно п. 9 Договору за користування вказаною земельною ділянкою орендар зобов`язується щороку сплачувати орендодавцю орендну плату не менше 3% від вартості земельної ділянки, що складає 1807,27 грн. з якої орендодавець сплачує до бюджету суму податку податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 10 за домовленістю сторін орендна плата за цим договором справляється шляхом грошової або натуральної форми орендної плати, або заліку боргових зобов`язань орендодавця перед орендарем.

Пунктом 12 договору оренди передбачено, що орендар зобов`язується після заліку у рахунок орендної плати усіх боргових зобов`язань орендодавця перед орендарем, та з урахуванням необхідності підготовити земельну ділянку для довготривалого використання, після спливу двадцятирічного строку із року укладення договору, вносити орендну плату за цим договором у строк не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

За змістом ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до вимогст.14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 вказаного Закону передбачено істотні умови договору оренди землі, у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно зі ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом «д» ч.1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦКУкраїни.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила: «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі №289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі №289/718/18, (провадження14-126цс19) вказала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Викладене вище дає підстави дійти висновку, що вказані норми закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два і більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором оренди, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельна ділянка використовується іншою особою.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням строків, передбачених умовами договору, також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що умовами спірного договору оренди передбачено внесення відповідачем орендної плати після спливу двадцятирічного строку із року укладення договору у строк не пізніше 20 грудня кожного звітного року, умови договору оренди земельної ділянки узгоджені між сторонами та підписані позивачем, договір оренди є чинним, тому беручи до уваги, що умови договору оренди є обов`язковими для сторін, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що підстави для розірвання договору оренди через систематичну несплату орендної плати та витребування земельної ділянки не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 280 ЦПК України , суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватне підприємство «Агрос» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса