Ухвала

від 09.12.2024 по справі 644/10811/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

09.12.2024 Суддя Черняк В. Г..

Справа № 644/10811/24

Провадження № 2/644/4517/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

про залишення позову без руху

09 грудня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

судді Черняка В.Г.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 177 ЦПК України, а саме, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не не додала до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір між сторонами виник з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пунктом 42 постанови пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Позивачем в позовній заяві не зазначено яке саме спадкове нерухоме майно залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того, позивачем не надано доказів наявності такого спадкового нерухомого майна.

Вказані вище недоліки позбавляють суд можливості визначити підсудність даної справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Як вбачається із позовної заяви, відповідачем у даній справі зазначена Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, тоді як представницьким органом Харківської міської територіальної громади, через який вона здійснюємісцеве самоврядування, що здійснює від імені громади та в її інтересах функції таповноваженнямісцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а також приймає від її імені рішення є Харківська міська рада.

Також, згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи учасника справи, місце їх проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позивачем в позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим у статтях 175 і 177 ЦПК України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом зазначення спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 та надання суду доказів наявності такого спадкового майна, зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, правильного зазначення відповідача.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаного недоліку протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути представнику позивачу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. Г. Черняк