Рішення

від 06.12.2024 по справі 675/1561/24

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1561/24

Провадження № 2/675/667/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого -

судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

прокурора Шудри Ю. В.,

представника відповідача ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Ізяславської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на неї, повернення земельної ділянки водного фонду,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до суду із даним позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення сесії Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 09 грудня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду площею 0,1782 га, яка перебуває у межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га, що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області; зобов`язати ОСОБА_1 повернути в комунальну власність територіальної громади земельну ділянку водного фонду площею 0,1782 га, яка перебуває у межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га, що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га, що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га, що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 09.12.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1 га за кадастровим номером 6822186900:04:003:0042, що розташована на території Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно відомостей Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 за ОСОБА_1 .

Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 відкрита 23 червня 2020 року. Як встановлено, станом на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 обробляється - розорюється та використовується для вирощування сої.

Встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 накладається на землі водного фонду, а саме на 50 метрову прибережну захисну смугу річки Горинь.

Таким чином, частина спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 фактично розташована в межах прибережної захисної смуги річки Горинь та відноситься до земель водного фонду, а тому не може бути передана у приватну власність громадян, а тому прокурор звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Прокурор Шудра Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник позивача Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_3 щодо задоволення позову не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечила.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, суд знаходить, що позов заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що відповідно до рішення Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 09.12.2020 року сорокової сесії 7 скликання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1 га за кадастровим номером 6822186900:04:003:0042, для ведення особистого селянського господарства, иа розташованої на території Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

12 лютого 2021 року державним реєстратором Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області Коробчук О.С. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 397392966 від 01.10.2024 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6811863282020 від 23.06.2020 року земельна ділянка площею 1 га з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 відкрита 23.06.2020 року (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення - 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства»), власник - ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 187 від 12.12.2019 року тридцять четвертої сесії 7 скликання «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території с. Криволука» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 1 га на території с. Криволука Ізяславського району Хмельницької області.

В 2020 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства.

Згідно відповіді регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України № 24 від 30.07.2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042, поблизу населеного пункту с. Криволука, на території Ізяславської міської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області, знаходиться на правому березі річки Горинь - права притока річки Прип`ять (басейн річки Дніпро). Інформація про наявність штучних водних об`єктів (ставків, водосховищ) в межах земельної ділянки відсутня. Достовірно встановити імовірність відношення земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 до прибережних захисних смуг водотоків можливо після винесення в натуру (на місцевості) меж цих земельних ділянок та меж прибережної захисної смуги.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.4-3177/2-24 від 17.09.2024 року, відомо, що на момент передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 у власність, остання перебувала в межах населеного пункту с. Криволука. Також, на підставі матеріалів топографно-геодезичних робіт по встановленню меж земельних ділянок, вбачається знаходження частини земельної ділянки (у відповідній площі) з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 в межах прибережної захисної смуги річки Горинь.

Згідно протоколу огляду, проведеного 21.06.2024 року дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Мельником А.В., за участі спеціаліста - сертифікованого інженера-геодезиста Чубок П.К., вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1 га, що знаходиться на лівому березі річки Горинь за межами населеного пункту Криволука, межа вказаної ділянки знаходиться на відстані близько 20 метрів від плеса річки Горинь.

Аналогічні обставини підтверджуються і наданою планом-схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 біля с. Криволука, на якій вбачається, що прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах накладається на земельну ділянку площею 0,1782 га (виконав сертифікований інженер ОСОБА_2 ).

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів;

є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. Для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об`єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (ст. 83 Земельного кодексу України).

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (ст. 84 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об`єктів.

Це ж закріплено і у ст. 89 Водного кодексу України.

Пунктами 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них передбачено, що у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України "Про землеустрій" і "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( ст. 3 Земельного кодексу України).

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; встановлення та зміна меж сіл, селищ; внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12 Земельного кодексу України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116Земельного кодексу України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Звернення прокурора з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельної ділянки у комунальну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, оскільки належить до земель водного фонду.

Також відповідно до приписів ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У силу розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 у межах прибрежної захисної смуги річки Горинь, наявності обмежень у використанні земельної ділянки і неможливості в силу закону виникнення приватного власника на такі землі, наявні правові підстави для задоволення позову прокурора у частині вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області в тій частині, що накладається на землі водного фонду.

Державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі як ділянки сільськогосподарського призначення та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 перешкоджає позивачу повернути земельну ділянку на користь територіальної громади в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області і відновити її цільове призначення як земельної ділянки водного фонду.

Тому ефективним та належним способом захисту прав позивача є також вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок водного фонду до комунальної власності, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони в пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 09 грудня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду площею 0,1782 га, яка перебуває у межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га , що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути в комунальну власність територіальної громади земельну ділянку водного фонду площею 0,1782 га, яка перебуває у межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га , що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га , що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186900:04:003:0042 площею 1,00 га, що розташована на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з Ізяславської міської ради Хмельницької області на користь Хмельницької обласної прокуратури 1514 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 4542 грн. у відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Повернути з Державного бюджету України для Хмельницької обласної прокуратури частину судового збору в сумі 6056 грн., сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 2199 від 24 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В.Демчук