Ухвала

від 30.12.2024 по справі 463/9914/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/9914/24

Провадження №1-кс/463/9954/24

УХВАЛА

30 грудня 2024 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023142400000049 від 25.08.2023,

встановила:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року в межах кримінального провадження № 42023142400000049 від 25.08.2023, а саме на грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, 1400 (одна тисяча) чотириста Євро, відео реєстратор марки «HIKVISION» моделі «DS -7104NI - Q1», які на праві власності належать ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання покликався на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене з виконувачем обов`язків прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 20.11.2024 житлового будинку, що заходиться за адресою АДРЕСА_1 в тому числі майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із кімнати ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, 1400 (одна тисяча) чотириста Євро, а також із коридору другого поверху будинку за АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 вилучено відео реєстратор марки «HIKVISION» моделі «DS -7104NI - Q1».

Так майно, яке вилучено у ОСОБА_5 на праві приватної власності належить їй та жодного відношення до кримінального провадження не має. Із вказаною ухвалою, якою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , не погоджується та просить скасувати арешт, що накладений на майно заявника, виходячи із наступного. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті. Однак, слідчий при винесенні постанови про визнання особистого майно ОСОБА_5 речовими доказами не конкретизував: знаряддям вчинення якого кримінального правопорушення воно є; які сліди кримінального правопорушення воно на собі зберегло; які відомості воно містить, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім цього відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням логічного захисту. Враховуючи наведене, просить скасувати арешт на вказане майно.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити, скасувати арешт на вказане майно.

Слідчий у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечив, просив у задоволенні такого відмовити за безпідставністю.

Слідча суддя, заслухавши сторін по справі, оглянувши матеріали клопотання, дійшла висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42023142400000049 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 332 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з фізичними особами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , завідувачем психонаркологічного відділення Хустської центральної лікарні ОСОБА_12 , лікарем-психіатром КНП «Виноградівська РЛ» ОСОБА_13 , директором КНП «Закарпатський обласний медичний центр психологічного здоров`я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради ОСОБА_14 , лікарями-психіатрами КНП «Закарпатський обласний медичний центр психологічного здоров`я та медицини залежностей» ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , головою ВЛК - лікарем отоларингологом «КНП Виноградівська РЛ» ОСОБА_17 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_18 організували на території Хустського та Берегівського районів Закарпатської області протиправний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 9000 доларів США від військовозобов`язаних за виключення останніх з військового обліку на підставі завідомо підроблених висновків ВЛК та з метою сприяння військовозобов`язаним у незаконному перетині державного кордону України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене з виконувачем обов`язків прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 20.11.2024 житлового будинку, що заходиться за адресою АДРЕСА_1 в тому числі майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме із кімнати ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, 1400 (одна тисяча) чотириста Євро, а також із коридору другого поверху будинку за АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 вилучено відео реєстратор марки «HIKVISION» моделі «DS -7104NI - Q1».

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження

Відповідно до положень ч. 1, ч. 4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу даної норми КПК України вбачається, що така передбачає можливість скасування арешту майна виключно у двох випадках: якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт ініціювався з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку було запобігання можливості його знищення та відчуження, а також необхідності проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Окрім цього із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції"). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також щодо одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, слід визнати, що арешт мобільного телефона забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.

Крім цього, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що кошти, на які накладено арешт є особистими заощадженнями ОСОБА_5 .

Враховуючи вищенаведене, а також те, що арешт майна носить тимчасовий характер, з арештованим майном протягом строку досудового розслідування усі необхідні слідчі дії не проведено, що встановлено у судовому засіданні, слідча суддя з метою забезпечення розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна вважає за необхідне відмовити у заоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідча суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023142400000049 від 25.08.2023, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 30 хв. 02 січня 2025 року.

Слідча суддя ОСОБА_1