Рішення

від 30.12.2024 по справі 369/21885/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/21885/23

Провадження № 2/369/3473/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Липченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Петрівський квартал 3». Позов мотивує тим, що 11 лютого 2022 року між нею та ТОВ «Петрівський квартал 3» укладено договір № 17/8 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, на виконання якого нею сплачувались грошові кошти. Орієнтовний строк прийняття в експлуатацію обєкту будівництва - 4 квартал 2022 року. Свої зобов`язання вона виконала та сплатила 281 264,80 грн.

За умовами договору, будинок мав бути збудованим у строк до 4 кварталу 2022 року. У порушення своїх зобов`язань відповідачем не здійснюється будівництво, що створює реальну та об`єктивну загрозу залишитись і без коштів та без квартири.

12 грудня 2023 року позивачем направлено лист на адресу відповідача про розірвання укладеного договору купівлі-продажу майнових прав. На час подання позову до суду, відповідач жодним чином не відреагував на їх вимоги, договір не розірвав, сплачені ними грошові кошти не повернув.

Враховуючи порушення зобов`язання щодо будівництва квартири, бездіяльність відповідача, на думку позивача, договір має бути розірваний в судовому порядку зі стягненням сплачених ними коштів з ТОВ «Петрівський квартал 3» у сумі 281 264,80 грн. Одночасно з цим, керуючись п. 6.5 договору купівлі-продажу майнових прав (що був доданий додатковою угодою від 11 лютого 2022 року), позивач просив стягнути штраф у розмірі 379 732,57 грн.

Враховуючи, що будівництво не закінчено до 31 грудня 2022 року як те передбачено умовами договору, а наразі таке будівництво фактично зупинено та не здійснюється, позивач просила суд також стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 3» інфляційні втрати в розмірі 12 244,39 грн. Крім того, на підставі ст. 549 ЦК України та п. 6.2 договору купівлі-продажу майнових прав, на думку позивача, ТОВ «Петрівський квартал 3» зобов`язаний сплатити штраф за 11 місяців в розмірі 30 939,13 грн.

Також неправомірними діями та бездіяльністю відповідача, їй завдано моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Просив суд:

стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 3» на користь ОСОБА_1 :

сплачені на виконання Договору купівлі-продажу майнових прав в розмірі 281 264,80 грн.;

інфляційні втрати за період з січня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 12 244,39 грн.;

штраф на підставі п.6.2 договору за 11 місяців прострочення в розмірі 30 939,13 грн.;

штраф на підставі п.6.5 договору в розмірі 379 732,57 грн.;

на відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн.

судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 28 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено судове засідання, встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк на подачу відзиву на позов з дня вручення ухвали.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розглядую

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання представник ТОВ «Петрівський квартал 3» не з`явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відзив подано не було. Ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками, судові повістки направлялись відповідачу на адресу зареєстрованого місця перебування. Конверти повертались з відміткою «Адресат відсутній», що у відповідності до ст.128 ЦПК України є належним повідоленням. Додатково відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Щодо вимоги позивача про стягнення коштів з відповідача сплачених на їх виконання суд вирішив наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При розгляді справи судом встановлено, що 11 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський квартал 3» було укладено Договір №17/8 купівлі-продажу майнових прав майнових прав на квартиру, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , та оплатити ціну таких прав.

Згідно п.1.3 Договору продавець зобов`язаний передати покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.

Майнові права на квартиру за Договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною Договору. Акт прийому-передачі підписується Сторонами після готовності до експлуатації завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк, визначений продавцем та за умови повного виконання покупцем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 3.1 цього Договору ціна майнових прав на квартиру становить 281 264,80 грн., в т.ч. ПДВ 46 877,47 грн., що еквівалентно 10 090 доларів США. Ціна майнових встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України-гривні.

Також 11 лютого 2022 року сторони підписали додаткову угоду до договору №17/8, а саме п.6.5 та п.6.6 виклали в наступній редакції: «У разі дострокового припинення (розірвання) цього договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 379 732,57 грн. Строк повернення коштів протягом 180 календарних днів, з дати підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору».

Пунктом 4.3. договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що відмова покупця від виконання цього договору, вчинена покупцем письмово та надіслана продавцеві у будь-який момент строку дії договору, реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору.

Продавець зобов`язаний повернути покупцю одержані від нього кошти, що були сплачені покупцем, протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів, з дня підписання сторонами додаткової угоди про розірвання та письмової заяви про перерахування коштів на зазначений в заяві рахунок.

Відповідно до п. 8.1 договору купівлі-продажу майнових прав, будь-які повідомлення, що повинні направлятися сторонами відповідно до умов цього договору, якщо інше не передбачене цим договором, повинні бути здійснені у письмовій формі і направлені іншій стороні поштовими відправленнями у вигляді рекомендованих листів з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними у цьому договорі, або вручені особисто сторонам чи їх уповноваженим представникам. Копії всіх повідомлень, що будуть направлятися за цим договором, можуть бути направлені на електронні адреси сторін, якщо такі визначені в цьому договорі.

14 грудня 2023 року ОСОБА_1 направлено до ТОВ «Петрівський квартал 3» повідомлення про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, повернення грошових коштів, що передбачено п. 4.3. договору купівлі-продажу майнових прав.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного договору від 11 лютого 2022 року сторони передбачили можливість його розірвання шляхом відмови покупця від виконання цього договору, вчиненої ним письмово та надісланої продавцеві у будь-який момент строку дії договору, що реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та зазначення суми, що підлягає поверненню.

Позивач виявив бажання розірвати укладений з відповідачем спірний договір, у зв`язку з чим 14 грудня 2023 року направили до ТОВ «Петрівський квартал 3» заяву про його розірвання, яка станом на момент подачі позову відповідачем була проігнорована. Таким чином, відповідач в добровільному порядку не виконав положення п. 4.3. договору купівлі-продажу майнових прав на вимогу позивачів. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували заперечення відповідача щодо реальної та об`єктивної неможливості розірвати укладений договір.

Окремо суд зазначає, що звертаючись з даним позовом, позивачі посилаються на те, що відповідач не виконує взяті на себе обов`язки, передбачені умовами укладеного договору, не підписує угоду про розірвання спірного договору та вцілому ним було допущено істотне порушення умов Договору купівлі-продажу майнових прав на квартири, що є підставою для розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2. ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Суд вважає за необхідне зазначити також те, що оскільки договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру, яка буде здана в експлуатацію у визначений договором термін, то в цих відносинах позивачі виступають споживачами, а тому на такі правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Аналогічна правова позиція висловлена, в постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду по справі № 755/3509/18 від 07 жовтня 2020 року, № 524/8390/20 від 16 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Під час розгляду справи судом встановлено, що об`єкт будівництва наразі не побудований, а знаходиться на початковому етапі - влаштування монолітних залізобетонних конструкцій і при цьому виконання будівельних робіт тимчасово призупинене.

За таких обставин, та враховуючи, що строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію - 31 грудня 2022 року (з врахуванням того, що такий строк може бути в односторонньому порядку змінений ТОВ «Петрівський квартал 3» на шість місяців і це не буде вважатись порушенням умов договору), суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що позивачу завдано такої шкоди, за якої вона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав, а саме: отримати у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що зазначена обставина є істотним порушенням договору купівлі-продажу майнових прав, а тому, керуючись ч. 2 ст. 651 ЦК України, вбачає за можливе його розірвати.

При вирішенні справи в цій частині суд враховує також і протиправну поведінку відповідача, яка проявляється у перешкоджанні реалізації позивачами їх права на розірвання спірного договору.

Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Ефективний захист прав особи має бути спрямованим на відновлення справедливості.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин та вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Так, згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 11 серпня 2021 року в справі № 723/826/19 (провадження № 61-8810св20) вказано, що «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».

Враховуючи, що відповідними умовами спірного договору позивачам надано право у будь-який момент строку дії договору відмовитись від його виконання шляхом надіслання письмової відмови, і позивачі скористались наданим їм правом, однак не можуть його реалізувати виключно через штучне перешкоджання відповідачем, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у частині щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів, які були сплачені позивачами на їх виконання залишається єдиним способом відновлення порушених прав ОСОБА_2 як споживача.

Одночасно з цим, зазначені позивачем обставини, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, щодо значного порушення строків будівництва, знецінення грошових коштів, що були сплачені на виконання умов оспорюваного договору, на думку суду, в своєї сукупності є істотними порушеннями відповідачем умов укладеного договору купівлі-продажу майнових прав.

Суд зауважує, що такі обставини свідчать про те, що позивачу було завдано такої шкоди, за якої вона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а саме: отримати у власність квартиру АДРЕСА_1 . Таким чином, фактично досягти мети задля якої укладався Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру неможливо.

З огляду на що, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині, розірвати Договір № 17/8 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11 лютого 2022 року в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та стягнути сплачені на виконання умов вищезазначеного договору позивачем кошти в розмірі 281 264,80 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 6.5 Договору купівлі-продажу майнових прав (в редакції Додаткової угоди від 11 лютого 2022 року до Договору № 17/8 купівлі-продажу майнових прав на квартиру), у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору, з вини або ініціативи Покупця, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 379 732,57 грн.

Як було встановлено судом, в позасудовому порядку розірвати спірний договір позивачам не вдалось, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, та створення ним штучних перешкод в реалізації ними такого права. З огляду на це, позивач був вимушений ініціювати розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру в судовому порядку.

За таких обставин, суд вбачає підстави для стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 379 732,57 грн, як те визначено п. 6.5 договору купівлі-продажу майнових прав.

Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції суд вирішив наступне.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру передбачено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: 281 264,80 грн, в тому числі ПДВ 46 877,47 грн, що еквівалентно 10 090 дол. США. Ціна майнових прав встановлена в доларах США та оплачується в національній валюті України - гривні.

Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Петрівський квартал 3» грошові кошти в розмірі 281 264,80 грн. Оскільки ТОВ «Петрівський квартал 3» порушило умови договору, який розривається в судовому порядку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування позивачам інфляційних втрат. Перевіривши поданий суду розрахунок, суд приходить до висновку, що з ТОВ «Петрівський квартал 3» підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 12 244,39 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Петрівський квартал 3» штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, орієнтовний строк прийняття Об`єкта будівництва (Квартири) в експлуатацію - 04 квартал 2022 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва на строк до шести місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

У відповідності до п. 6.2. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, сторони домовились, що пеня у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на Квартиру за кожен день прострочення за недотримання умов передбачених п. 2.4 Договору купівлі-продажу майнових прав, сплачується Продавцем (ТОВ «Петрівський квартал 3») протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відмови Покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання з поверненням усієї суми сплачених коштів та суми пені.

Згідно статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252 ЦК України дає визначення строку та терміну, а саме: 1) строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; 2) термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Враховуючи зазначені положення, суд вважає, що термін прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру визначено конкретною датою - 31 грудня 2022 року. При цьому, суд вважає, що формулювання «орієнтовний строк» вказує виключно на те, що зміна терміну прийняття об`єкта будівництва на строк до шести місяців не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Та обставина, що строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, названо в договорі купівлі-продажу майнових прав як орієнтовний, обумовлено лише тим, що в цьому ж пункті договору купівлі-продажу майнових прав передбачено право продавця в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до шести місяців і це не буде вважатися порушенням.

Разом з тим, п.6.2 договору передбачає обчислення строк від дати відмови покупця від договору.

Відмова від договору надіслана позивачем 14 грудня 2023 року, до суду звернувся - 25 грудня 2023 року, розрахунок штрафу проведений за період з січня по листопад 2023 року. Тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Петрівський квартал 3» суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Встановивши, що невиконанням взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, життя позивачів було перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями, які призвели до позбавлення Позивачів можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які вони могли б реалізувати не витрачаючи часу на захист своїх порушених прав у судовому порядку, суд робить висновок, що позивачам дійсно була завдана моральна шкода.

З урахуванням конкретних обставин справи, глибини заподіяної моральної шкоди, характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнали позивачі, вимог розумності та справедливості, суд вбачає підстави для відшкодування позивачам від ТОВ «Петрівський квартал 2» моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.), серія A,303-A, п. 29).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» про відшкодування збитків задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти в розмірі 281 264,80 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча двісті шістдесят чотири грн. 80 коп.), інфляційні втрати в розмірі 12 244,39 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 39 коп.), штраф у розмірі 379 732,57 грн. (триста сімдесят девять тисяч сімсот тридцять дві грн. 57 коп.) та на відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн. (десять тисяч грн.).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 3», ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ - 42005404; місцезнаходження: 08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2В.

Повний текст рішення виготовлено 30 грудня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ