Справа №567/934/24
Провадження №2/567/358/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Пономаренко Р.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Божко Т.Ю.
представника третьої особи Баталової Т.Р.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав та застосування відповідальності (пені) за несплату аліментів
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та застосування відповідальності (пені) за несплату аліментів звернулася ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 25.09.2005 перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 05.08.2019. Від даного шлюбу у них з відповідачем народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що після розірвання шлюбу, дочка залишилася проживати з нею та з того часу знаходиться під її фактичним вихованням та доглядом.
Зазначає, що відповідач, будучи батьком неповнолітньої дитини, з 2020 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неї, не бере ніякої участі в її вихованні, не цікавиться її життям, навчанням, розвитком та здоров`ям.
Посилаючись на те, що відповідач самостійно усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться її здоров`ям, вихованням та навчанням, не проявляє жодної батьківської любові до неї, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Окрім того, вказує, що з 01.05.2019 по 30.04.2024 відповідач не сплачує аліменти та у зв`язку з ухиленням відповідача від їх сплати, станом на 30.04.2024, заборгованість становить 37427,50 грн. У зв`язку з несплатою аліментів її матеріальне становище погіршилось, вона не має змоги самостійно утримувати та забезпечити матеріальний стан сім`ї, тому змушена звертатись до суду про стягнення із ОСОБА_2 пені за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 18559,23 грн.
Ухвалою Острозького районного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.
Правом подати відзив на позов у встановлений строк відповідач не скористався.
Ухвалою від 22.08.2024 закрито підготовче провадження у справі.
Відповідно до норм ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 24.05.2024 зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному об`ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просять позов задовольнити. Вказують, що на даний час відповідач не змінив свого ставлення до дитини, він і далі не спілкується з дитиною, не цікавиться її здоров`ям, навчанням та розвитком. Також відповідач будь-якої участі у її вихованні та утриманні не бере, ухиляється від виховання та матеріального утримання її життя, навчання, розвитку та здоров`я.
Окрім того, вказують, що з 01.05.2019 по 30.04.2024 відповідач не сплачує аліменти та у зв`язку з ухиленням відповідача від їх сплати, станом на 30.04.2024, заборгованість становить 37427,50 грн., тому із ОСОБА_2 просить стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 18559,23 грн.
Представник органу опіки та піклування посилається на те, що незважаючи на встановлений законом обов`язок по утриманню батьками своїх дітей, відповідач добровільно не надає будь якої матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча є працездатною особою, має задовільний стан здоров`я та має можливість надавати матеріальну допомогу.
ОСОБА_2 в службу в справах дітей із заявою про те, що йому перешкоджають спілкуватися з дочкою не звертався.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, орган опіки і піклування вирішив рекомендувати позбавити його батьківських прав, про що подав відповідне подання.
Суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті та дійшов до висновку про можливість ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 23.01.2015 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11)
З заяви від 05.02.2024 написаної ОСОБА_3 встановлено, що дитина просить начальника служби у справах дітей сприяти позбавленню її батька - ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки останній не займається її утриманням та вихованням, не цікавиться її здоров`ям та життям, не вітає із днем народження. (а.с.13)
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 05.02.2024 вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , де створено належні умови для її проживання та розвитку. (а.с.14)
Згідно з рішенням Острозького районного суду від 05.08.2019 встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та під час перебування у шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_3 . Згідно даного рішення, шлюб між сторонами було розірвано. (а.с.15)
Відповідно до характеристики Острозького ліцею №1 від 30.01.2024 №01-28/38 встановлено, що ОСОБА_3 навчається в даному навчальному закладі у 9 класі. Упродовж навчального року батько - ОСОБА_2 , не цікавився навчанням і вихованням своєї дитини, із вчителями та класним керівником не спілкується, батьківські збори не відвідує. (а.с.16)
З довідки №182 від 29.01.2024 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради, та отримує тимчасову державну допомогу дітям, коли батько ухиляється від сплати аліментів з 01.08.2023 до 01.02.2024 призначено тимчасову допомогу на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.17)
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області №2000/01-17-24 від 15.04.2024 вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . При прийнятті даного висновку комісією було встановлено, що протягом тривалого часу батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було прийнято рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав. (а.с.18)
Із розрахунку державного виконавця відділу виконавчої служби №13152 від 08.05.2024 вбачається, що аліментні зобов`язання ОСОБА_2 належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 08.05.2024, має місце прострочення сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості на суму 37427,50 грн. (а.с.19)
З пояснень позивача, її представника та письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, який є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , не приділяє жодної уваги вихованню дочки, не цікавиться її життям, навчанням та розвитком.
Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дитини має місце протягом тривалого часу, що було підставою для висновку органу опіки і піклування, яким рекомендовано позбавити його батьківських прав.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно статті 12 цього Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів та пояснень сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод неповнолітньої ОСОБА_3 , відповідно, воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.
Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач не виявляє бажання виконувати батьківські функції щодо своєї дочки.
Через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дитиною втрачено родинні зв`язки та розуміння її вікових психологічних особливостей. Батько дитиною не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до неї, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов`язками.
Крім того, така поведінка батька суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Вказані принципи відповідач, як батько, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, дочкою не займався, не піклувався про неї, на час розгляду справи заперечень проти позову не подав, не проявив інтересу до стану її здоров`я та навчання, не цікавиться її фізичним, моральним і духовним розвитком, а тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 СК України).
Із розрахунку державного виконавця вбачається, що аліментні зобов`язання ОСОБА_2 належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30.04.2024, має місце прострочення сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості на суму 40829,50 грн.
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21, зроблено висновки, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства; учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи; стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У Смейному Кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %; при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Таким чином, виходячи із правових позицій Верховного Суду, наданого позивачем розрахунку заборгованості по аліментах, розмір неустойки (пені) по аліментах станом на 30.04.2024 необхідно розраховувати наступним чином:
за травень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 8424 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 702 дні прострочення сплати аліментів)
за червень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 8052 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 671 день прострочення сплати аліментів)
за липень 2019 року заборгованість відсутня
за серпень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 7692 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 641 день прострочення сплати аліментів),
за вересень 2019 року заборгованість відсутня,
за жовтень 2019 року заборгованість відсутня,
за листопад 2019 року заборгованість відсутня,
за грудень 2019 року заборгованість відсутня,
за січень 2020 року заборгованість відсутня,
за лютий 2020 року заборгованість відсутня,
за березень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 7320 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 610 днів прострочення сплати аліментів),
за квітень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 6948 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 579 днів прострочення сплати аліментів),
за травень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 6588 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 549 днів прострочення сплати аліментів),
за червень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 6216 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 518 днів прострочення сплати аліментів),
за липень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 5856 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 488 днів прострочення сплати аліментів),
за серпень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 5484 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 457 днів прострочення сплати аліментів),
за вересень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 5112 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 426 днів прострочення сплати аліментів),
за жовтень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 4752 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 396 днів прострочення сплати аліментів),
за листопад 2020 року розмір неустойки (пені) становить 4380 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 365 днів прострочення сплати аліментів),
за грудень 2020 року розмір неустойки (пені) становить 4020 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 335 днів прострочення сплати аліментів),
за січень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 3648 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 304 дні прострочення сплати аліментів),
за лютий 2021 року розмір неустойки (пені) становить 3276 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 273 дні прострочення сплати аліментів),
за березень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 2940 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 245 днів прострочення сплати аліментів),
за квітень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 2568 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 214 днів прострочення сплати аліментів),
за травень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 2208 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 184 дні прострочення сплати аліментів),
за червень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 1836 грн. (1200 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 153 дні прострочення сплати аліментів),
за липень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 1543,65 грн. (1255 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 123 дні прострочення сплати аліментів),
за серпень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 1154,60 грн. (1255 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 92 дні прострочення сплати аліментів),
за вересень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 765,55 грн. (1255 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів),
за жовтень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 389,05 грн. (1255 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 31 день прострочення сплати аліментів),
за листопад 2021 року заборгованість відсутня і згідно розрахунку заборгованості державного виконавця, згідно заяви стягувача від 26.11.2021 аліменти боржником сплачено в повному обсязі включно по 31.11.2021, загальний розмір пені за період з 01.05.2019 по 31.10.2021 складає 101172,85 грн.,
за грудень 2021 року розмір неустойки (пені) становить 11532,29 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 881 день прострочення сплати аліментів ),
за січень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 11126,50 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 850 днів прострочення сплати аліментів),
за лютий 2022 року розмір неустойки (пені) становить 10720,71 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 819 днів прострочення сплати аліментів ),
за березень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 10354,19 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 791 день прострочення сплати аліментів),
за квітень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 9948,40 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 760 днів прострочення сплати аліментів),
за травень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 9555,70 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 730 днів прострочення сплати аліментів),
за червень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 9149,91 грн. (1309 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 699 днів прострочення сплати аліментів),
за липень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 9178,68 грн. (1372 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 669 днів прострочення сплати аліментів),
за серпень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 8753,36 грн. (1372 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 638 днів прострочення сплати аліментів),
за вересень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 8328,04 грн. (1372 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 607 днів прострочення сплати аліментів),
за жовтень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 7916,44 грн. (1372 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 577 днів прострочення сплати аліментів),
за листопад 2022 року розмір неустойки (пені) становить 7491,12 грн. (1372 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 546 дні прострочення сплати аліментів),
за грудень 2022 року розмір неустойки (пені) становить 7309,14 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 516 днів прострочення сплати аліментів),
за січень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 6870,03 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 485 днів прострочення сплати аліментів),
за лютий 2023 року розмір неустойки (пені) становить 6430,91 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 454 дні прострочення сплати аліментів),
за березень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 6034,29 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 426 днів прострочення сплати аліментів),
за квітень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 5595,18 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 395 днів прострочення сплати аліментів),
за травень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 5170,23 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 365 днів прострочення сплати аліментів),
за червень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 4731,11 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 334 дні прострочення сплати аліментів),
за липень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 4306,16 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 304 днів прострочення сплати аліментів),
за серпень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 3867,05 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 273 дні прострочення сплати аліментів),
за вересень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 3427,93 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 242 дні прострочення сплати аліментів),
за жовтень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 3002,98 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 212 днів прострочення сплати аліментів),
за листопад 2023 року розмір неустойки (пені) становить 2563,87 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 181 день прострочення сплати аліментів),
за грудень 2023 року розмір неустойки (пені) становить 2138,92 грн. (1416,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 151 день прострочення сплати аліментів),
за січень 2024 року розмір неустойки (пені) становить 1917,60 грн. (1598 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 120 днів прострочення сплати аліментів),
за лютий 2024 року розмір неустойки (пені) становить 1422,22 грн. (1598 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 89 днів прострочення сплати аліментів),
за березень 2024 року розмір неустойки (пені) становить 974,78 грн. (1598 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 61 день прострочення сплати аліментів),
за квітень 2024 року розмір неустойки (пені) становить 479,40 грн. (1598 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 30 днів прострочення сплати аліментів), загальний розмір пені за період з 01.12.2021 по 30.04.2024 становить 180297,14 грн.
Враховуючи вищевикладене, загальний розмір пені становить 281469,99 грн.
Разом з тим, приписами ч.1 ст.196 СК України встановлено, що максимальний розмір пені обмежується 100 % розміру заборгованості зі сплати аліментів.
Відтак, сума пені за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням приписів ч.1 ст. 196 СК України обмежується розміром заборгованості зі сплати аліментів та позовними вимогами ОСОБА_1 , за межі яких не може виходити суд, становить 18559,23 грн.
Отже, як було встановлено судом позивачка за рішенням суду стягнула з відповідача на утримання неповнолітньої доньки аліменти. Враховуючи вищевикладене та інтереси дитини, з огляду на те, що батько виконує свій обов`язок по утриманню дитини неналежним чином, аліменти сплачує не в повному обсязі, внаслідок чого дитина не отримує встановленого матеріального забезпечення з боку відповідача, суд задовольняє позов ОСОБА_1 повністю та стягує з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 18559,23 грн.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст.164, 182 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України,
у х в а л и в :
позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалеждності, 14 Рівненського району Рівненської області), про позбавлення батьківських прав та застосування відповідальності (пені) за несплату аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2019 по 30.04.2024 у розмірі 18559 грн. 23 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31 грудня 2024 року.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.
Суд | Острозький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 31.12.2024 |
Оприлюднено | 03.01.2025 |
Номер документу | 124193818 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Острозький районний суд Рівненської області
Венгерчук А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні