Рішення

від 02.01.2025 по справі 711/7748/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7748/24

Номер провадження2/711/2733/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутні) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній), третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, ЄДРПОУ 02901374) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Муравленко. Мало-Ненецького автономного округу російської федерації помер її рідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після його смерті в м. Черкаси відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

У шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців першої черги не звернулися до нотаріальної контори з письмовими заявами про прийняття спадщини і згідно даних постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2024 року, спадкова справа після померлого ОСОБА_3 не заводилася.

Зазначає, що є спадкоємцем другої черги та і про смерть свого брата їй стало відомо лише в квітні 2023 року, але у зв`язку з повномасштабною триваючою збройною агресією, якою порушено фундаментальні норми та принципи міжнародного права, вона не спілкується з спадкоємцем першої черги, відповідачем ОСОБА_2 , не знає навіть де він в даний час знаходиться, чим займається.

Вказує, що через свою доньку, яка в даний час проживає в Польщі і яка якимсь дивом поспілкувалася зі своїм двоюрідним братом - відповідачем ОСОБА_2 їй стало відомо про смерть свого брата ще 06 липня 2021 року і який на прохання доньки передав їй у Польщу ксерокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та в телефонній розмові з нею заявив, що він не буде звертатися у нотаріальну контору в м. Черкаси із заявою про прийняття чи відмову від спадщини.

Після отримання цієї інформації вона звернулася до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , бо шестимісячний строк на подання заяви на той момент вже сплив, а вона помилково вважала, що спадщину міг прийняти рідний син померлого брата ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Просить визначити їй додатковий строк в 3 місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

12 грудня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено цивільну справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити. Також зазначила, що проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення рекомендованого повідомлення за останньою відомою адресою проживання та шляхом розміщення Оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Представник третьої особи - Першої Черкаської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, надавши заяву про слухання справи за їхньої відсутності. Також зазначено, що у вирішенні справи покладаються на компетентність суду.

Крім того, відповідач був повідомлений за допомогою розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_5 . Батьками зазначено - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до Довідки від 06.05.08 № 554/12-03-33, виданої Начальником відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, 27 квітня 1989 року у Відділ реєстрації актів цивільного сану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище - ОСОБА_9 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 , 15 серпня 2002 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11 . Після одруження прізвище дружини - ОСОБА_12 .

Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_3 . Батьками зазначено - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданого 98900004 відділом запису актів цивільного стану м. Муравленко служби запису актів цивільного стану Ямало-Німецького автономного округу, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

12 вересня 2024 року державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Ларисою Василівною винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Зі змісту постанови вбачається, що підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було те, що ОСОБА_1 не була зареєстрована разом з померлим на день його смерті та не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, то вважається такою, що спадщину не прийняла.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до т. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ч. 1ст. 1241 ЦК України повнолітні не працездатні діти спадкодавця мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

За змістом ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У ч. 3 ст. 1272 ЦК України наведено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) наведено правовий висновок про те, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після померлого брата ОСОБА_3 .

Як зазначено в позовній заяві, позивач, про смерть свого брата дізналася лише в квітні 2023 року.

Відповідно до Листа Завідувача Першої Черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. № 2105/01-16 від 04.12.2024, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у Першій черкаській державній нотаріальній конторі не заводилася.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин не звернулася до нотаріуса у визначений законом строк з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її брата ОСОБА_3 .

За таких обставин, судом, під час розгляду справи в межах позовних вимог та на підставі наданих доказів, встановлено правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 3, 15-16, 1216-1217, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 12-13, 76-83, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 січня 2025 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб