Рішення

від 30.12.2024 по справі 201/4229/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 201/4229/24

Провадження № 2/201/2353/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Тоцькій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 10.06.2024р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Негробов О.В. посилався на те, що 13.09.2023р. в сталася ДТП за участю транспортних засобів: Renault Megane, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (поліс ОСЦПВ № 213176227, виданий АТ «СК «АРКС») та Renault Clio р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВ № 211586480, виданий ПАТ «НАСК «ОРАНТА»). Учасники ДТП скористались своїм правом та склали спільне повідомлення про ДТП, в результаті чого ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні ДТП. Позивач з метою отримання страхового відшкодування звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 18.09.2023р. 06.11.2023р. позивач отримав висновку судового експерта № ЭУs011123, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Megane р.н. НОМЕР_1 з урахуванням зносу складає 90 063грн. 83коп., витрати позивача за експертизу становлять 4 250грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 01.11.2023р. здійснив виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 36 477грн. 22коп., а 02.01.2024р. здійснив доплату в розмірі 8 003грн. 48коп. Оскільки ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не в повному обсязі виконав покладений на нього обов`язок щодо здійснення виплати страхового відшкодування, представник позивача просив стягнути на користь позивача доплату страхового відшкодування з урахуванням штрафних санкцій за порушення строку виплати страхового відшкодування в розмірі 36 665грн. 04коп.

Оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджується Європротокол, а сума страхового відшкодування не в повній мірі покриває понесені матеріальні збитки, то, представник позивача просив стягнути зі ОСОБА_2 на користь позивача різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і сумою належного страхового відшкодування з урахуванням встановленої полісом ОСЦПВ франшизи в розмірі 12 563грн. 83коп.

Також представник позивача просив стягнути зі ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 000грн.

13.12.2024р. до суду надійшла заява представника позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000грн., витрат на проведення експертизи 4 250грн. та судового збору, сплаченого при подачі позову - 968грн.96коп.

В своєму клопотанні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача - ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

15.07.2024р. в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача посилався на те, що 22.09.2023р. експерт страховика ОСОБА_4 провів огляд пошкодженого транспортного засобу, було складено протокол (акт огляду), такими діями страховик повністю виконав вимоги, зазначені п.п. 34.3 ст. 34 Закону, а тому у позивача були відсутні підстави для залучення експерта. В подальшому, для врегулювання даного страхового випадку НАСК «ОРАНТА» було замовлено у ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ «ГРІНДЕЙ» звіт № 02-D/14/25 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу внаслідок пошкодження при ДТП. Позивачу було виплачено 44 480грн.70коп. Також представник зазначив, що позивач та його представник не оскаржують розрахунок страхового відшкодування, а просто не погоджуються із сумою cтpaxoвої виплати з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, втім, доказів неправильності, помилковості звіту ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ «ГРІНДЕЙ» у представника позивача немає. Та обставина, що позивач не згоден із сумою страхового відшкодування, не свідчить про те, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» прострочила зобов`язання щодо виплати, та не тягне за собою нарахування пені та інфляційних втрат.

02.12.2024р. до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, який зазначив, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визначив розмір збитку у спосіб не передбачений Законом - на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 02-D/14/25 від 27.11.2023р. У страхової компанії відсутня відповідна письмова згода позивача на такий спосіб розрахунку суми страхового відшкодування та розмір суми страхового відшкодування також не був узгоджений між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та позивачем. Позивач наполягав на проведенні незалежної автотоварознавчої експертизи, про що він зазначив у своїй заяві до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 25.10.2023р. Позивач повідомив про свої наміри провести експертизу та запросив на огляд уповноваженого представника ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Тож реалізуючи своє право, передбачене п. 34.4 ст. 34 Закону, з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку, в т.ч. і суми страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта Мазурека О.А., який склав висновок експерта № ЭУs011123 від 06.11.2023р. Наданий відповідачем Звіт № 02-D/14/25 був складений всупереч вимогам ст. 10 та 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Окрім цього, замовивши складання Звіту № 02-D/14/25 у СОД ТОВ «Бюро Оцінки «ГРІНДЕЙ» ПАТ «НАСК «ОРАНТА» позбавив позивача права вільного вибору суб`єкта оціночної діяльності, адже саме він є власником пошкодженого автомобіля Renault Megane р.н. НОМЕР_1 . Позивач повідомив страхову компанію про намір отримати висновок судового експерта, запросив на огляд пошкодженого автомобіля Renault Megane р.н. НОМЕР_1 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та надав йому копію висновку експерта № ЭУs011123 від 06.11.2023р. з додатками, складеними за його результатами. При цьому ПАТ «НАСК «ОРАНТА» взагалі не було зазначено, які вимоги законодавства було порушено експертом Мазуреком О.А. при проведенні ним автотоварознавчого дослідження (експертизи) та складанні висновку експерта. Представник позивача вважав обґрунтованими позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання не з`являлися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, правом на подачу відзиву не скористалися.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України, в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог, відповідно до ст.11 ЦПК України, та дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що 13.09.2023р. в районі вул. Старокозацька та вул. Виконкомівська у м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: Renault Megane р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (поліс ОСЦПВ № 213176227, виданий АТ «СК «АРКС») та Renault Clio р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВ № 211586480, виданий ПАТ «НАСК «ОРАНТА») (а.с.№27,35-38 том № 1).

Учасники ДТП скористались своїм правом та вирішили скласти спільне повідомлення про ДТП - Європротокол, в результаті чого водій транспортного засобу Renault Clio р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнав свою провину у вчиненні ДТП (а.с.№27-40 том № 1).

Реалізуючи своє право, передбачене п. 34.4 ст. 34 Закону, з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку, в т.ч. і суми страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта Мазурека О.А., повідомивши 25.10.2023р. та 30.10.2023р. страхову компанію про дату, час та місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу Renault Megane р.н. НОМЕР_1 (а.с.№41-42 том № 1).

Згідно висновку експерта № ЭУs011123 від 06.11.2023р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Megane р.н. НОМЕР_1 з урахуванням зносу складає 90 063грн. 83коп.(а.с.№ 43-66 том № 1), а витрати позивача на оплату послуг експерта згідно платіжної інструкції від 01.11.2023р. склали 4 250грн. (а.с.№67 том № 1).

Листом від 31.10.2023р. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомила позивача про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 36 477грн. 22коп., а 02.01.2024р. відповідач здійснив доплату страхового відшкодування в розмірі 8 003грн.48коп.(а.с.№68-70, 75-76, 77-78, 81-82 том № 1).

Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума -це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом ст.ст. 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Нормою ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Згідно ст.ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимоги закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2018р. по справі №753/21177/16-ц, від 30.06.2020р. по справі №200/12295/17, від 03.06.2021р. по справі №461/2217/19.

Оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, яким визначено загальні засади.

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Разом із цим, відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення тощо. Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021р. по справі №753/3055/18, від 19.05.2021р. по справі №523/17998/17.

У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019р. по справі №752/16797/14-ц).

Зі змісту Звіту № 02-D/14/25 від 27.11.2023р. не вбачається, що оцінювач Гуськова І.Г. , яка його склала та засвідчила своїм підписом, оглядала пошкоджений автомобіль позивача (а.с.№ 83-88 том № 1).

Із наданої страховою компанією копії протоколу огляду (а.с. № 36 том №2) вбачається, що його було складено ОСОБА_4 отже, суд вважає обґрунтованим посилання представника позивача, що оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу позивача і розрахунки робили різні особи, це суперечить вимогам п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та п. 1.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

З огляду на вищевказане, суд погоджується з позицією позивача, що, Звіт № 02-D/14/25 від 27.11.2023р. є таким, що був складений з порушенням вимог чинного законодавства з оцінки майна і не визнається судом належним та допустим доказом дійсного розміру матеріальних збитків, завданих позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу та, відповідно, доказом виплати страховиком страхового відшкодування в повному обсязі, в порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Висновок експерта Мазурка О.А. № ЭУs011123 від 06.11.2023р. було складено у відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а експерт був обізнаний (попереджений) про відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку.

Постановою Правління Національного банку від 30 травня 2022 року № 108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміт (максимальний розмір) виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України з 1 липня 2022 року було збільшено до 80 000грн.

Таким чином, з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача підлягає доплаті сума страхового відшкодування 33 019грн. 30коп. (80 000грн. - 2 500грн. (франшиза) - 36 477грн. 22коп. (виплачене страхове відшкодування) - 8 003грн. 48коп. (доплата страхового відшкодування).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 зазначено: «Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу».

Крім цього, варто також звернути увагу на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020р. у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17), у якій йдеться про те, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених у постанові Верховного Суду від 27.01.2021р. у справі № 337/5617/19 страхова компанія, яка прострочила виплату страхового відшкодування (грошового зобов`язання), зобов`язана, окрім страхової виплати, сплатити і штрафні санкції за весь час прострочення.

Оскільки страхова компанія не виконала належним чином свої зобов`язання та прострочила виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні збитки а 3% річних за період з 19.12.2023р. по 08.04.2024р. в загальному розмірі 3 645грн. 74коп. (суд приймає розрахунок штрафних санкцій, зроблений представником позивача).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи недостатність суми страхового відшкодування, суд вважає необхідним стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_2 на користь позивача франшизу в розмірі 2 500грн. та матеріальні збитки 10 063грн. 83коп., що загалом становить 12 563грн. 83коп.

Суд вважає, оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується спільним повідомленням про ДТП, обов`язок відшкодувати понесені позивачем витрати на проведення експертизи в розмірі 4 250 грн, має бути покладений саме на нього.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними доповненнями та змінами, роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування вимог в частині відшкодування моральної шкоди, представник позивача посилався на те, позивач пережив внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди нервовий стрес, фактично втратив можливість користуватися власним транспортним засобом, оскільки його було пошкоджено і це спричинило позивачу побутові незручності.

Приймаючи до уваги, що в результаті ДТП, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_2 , позивачу завдано душевних переживань внаслідок істотного порушення нормальних життєвих зв`язків через ушкодження автомобіля, яким він користувався, неможливості здійснювати повноцінне використання автомобіля, необхідність звернення до суду для відшкодування шкоди, а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача ОСОБА_3 , як з власника КТЗ (а.с.№31 том № 1) на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає необхідним на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в загальному розмірі 968грн. 96коп., тобто по 322грн.99 коп. з кожного (а.с.№229 том № 1).

Відповідно до положень ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-цвід 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020р., №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010р., №37246/04). До заяви про стягнення судових витрат подані наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 19.01.2024р., додаткова угода від 19.01.2024р., якою в п. 2 визначено розмір витрат - 15 000грн., акт виконаних робіт, згідно якого позивачу надані консультаційні послуги щодо відшкодування шкоди по ДТП, надані послуги зі складання та направлення запиті адвоката, досудової вимоги, складання позовної заяви , клопотання про витребування доказів, опрацювання матерів, які надійшли на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Підтвердженням понесених позивачем судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги адвокатом Негробовим О.В. є квитанція до прибуткового касового ордера № 44 від 11.12.2024р. у розмірі 15 000грн.

Суд приймає надані представником позивача докази на підтвердження правничої допомоги, як достатні, а їх розмір обґрунтований складністю справи та об`ємом виконаної адвокатом роботи, а отже їх слід стягнути в порядку розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.

При цьому, судом враховано і те, що відповідачі заяв про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, не подавали.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 15 000грн., тобто по 5 000грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 131, 223, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 недоплачену частку страхового відшкодування в розмірі 33 019 (тридцять три тисячі дев`ятнадцять)грн. 30коп., пені за період з 19.12.2023р. по 08.04.2024 р. включно в розмірі 3 101(три тисячі сто одну)грн. 78коп., інфляційні збитки за період з 19.12.2023р. по 08.04.2024р. включно в розмірі 231(двісті тридцять одну) грн.,53коп., 3 % річних у порядку ст. 625 ЦК України за період з 19.12.2023р. по 08.04.2024р. включно в розмірі 312(триста дванадцять)грн. 43коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу, встановленої полісом ОСЦПВ № 211586480 в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн, матеріальні збитки в розмірі 10 063 (десять тисяч шістдесят три)грн. 83коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 4 250(чотири тисячі двісті п`ятдесят)грн.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000(одна тисяча)грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 968грн. 96коп., тобто по 322грн.99 коп. з кожного та витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 15 000(п`ятнадцять тисяч)грн. тобто по 5 000(п`ять тисяч)грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.О. Покопцева