Рішення
від 24.12.2024 по справі 343/2267/24
ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2267/24

Провадження №: 2/343/725/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу № 343/2267/24 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Назарчука Р.В.,

представника третьої особи - Королько О.М.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін та третьої особи:

позивачка просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з нього судовий збір.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано на підставі рішення Черемовецького районного суду Хмельницької області від 08.11.2021. Після цього вона вдруге зареєструвала шлюб та змінила прізвище із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У шлюбі з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На утримання останньої Черемовецький районний суд Хмельницької області на підставі судового наказу від 18.08.2021 стягнув із ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по аліментах станом на 31.07.2024 становить 107050,95 грн.

Відповідач жодної участі у вихованні доньки не приймає, не відвідує її, матеріальної допомоги не надає, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її навчанням, не спілкується з нею, не створює умов для отримання освіти, тобто він ніяким чином не виконує свої батьківські обов`язки, ухиляється від їх виконання, що свідчить про його байдужість до дитини та є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо неї.

Враховуючи, що ОСОБА_2 свідомо та умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками, на її неодноразові звернення, як у період спільного проживання, так і після припинення такого, про зміну ставлення до дитини не реагує, просить суд не надавати термін на виправлення ставлення до доньки, оскільки це не призведе до жодного результату.

Позивачка ОСОБА_1 , яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позов підтримала, просила його задовольнити. Додатково вказала, що відповідач зловживав алкоголем, часто перебував "у запоях", у зв`язку з чим ставав дуже аргресивним. Під час народження дитини він також перебував "у запої". Про народження доньки дізнався на четвертий день. На пологи та з пологового будинку вона їхала на таксі. Під час проживання в шлюбі, вони з дитиною жили в постійному страху. Відповідач часто ображав її, вживав нецензурні слова, що робив у присутності дитини. Такі його дії лякали доньку, тому остання дуже боялася свого тата. В періоди агресії відповідача вони переховувались у сусідів, де чекали поки він засне. Через таку його поведінку вона неодноразово змушена була викликали поліцію. Протягом всього спільного проживання ОСОБА_2 не приділяв уваги доньці, не приділяє він такої і вже протягом останніх чотирьох років. З часу розірвання шлюбу він жодного разу не прийшов до дитини, не подзвонив, не поцікавився нею, хоча вона йому не чинить у цьому будь-яких перешкод. Він не бере участі у її утриманні. Заборгованість по аліментах складає більше 100000 грн. На даний час вона проживає у шлюбі з іншим чоловіком. Він дуже добре ставиться до її доньки і вона також до нього дуже прив`язалася. Теперішній чоловік має одного дорослого сина. Спільних дітей вони не мають. Але він сприймає її доньку як рідну, тому вона хоче, щоб у них була повноцінна сім`я. Позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

Представник позивачки - адвокат Назарчук Р.В., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позицію своєї довірительки, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився жодного разу, хоча про розгляд справи неодноразово повідомлявся як шляхом направлення повісток про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 35), які поверталися на адресу суду із відмітками "за закінченням терміну зберігання", "відсутній" (а.с. 48-49, 59-60, 70-71), так і шляхом опублікування оголошень про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України" (а.с. 57,67). Відзиву на позов не подавав.

Представниця третьої особи - органу опіки та піклування, - яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала рішення органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_6 . Додатково зазначила, що позивачка звернулася до них на початку липня 2024 року. Вони призначили засідання, про що повідомили відповідача. Він зателефонував до них та уточнив, з приводу чого його викликають на засідання комісії. Вони пояснили з приводу чого є питання до нього, на що він будь-якої позиції не висловлював. Після цього він двічі не з`являвся на засідання комісії, хоча про проведення таких був повідомлений, про ситуацію яка склалася, знав. З дитиною сторін працювала психолог. Було встановлено, що дівчинка дуже прив`язана до вітчима, вважає його своїм батьком. Комісія дослідила умови проживання дівчинки та з урахуванням усіх зібраних матеріалів прийшла до висновку, про який вказано вище.

Заяви та клопотання сторін та третьої особи, процесуальні дії у справі:

на підставі ухвали від 17.10.2024 суд відкрив провадження у даній справі та призначив провести підготовче судове засідання за участю сторін та третьої особи - органу опіки та піклування.

21 жовтня 2024 року представник позивачки сформував у системі "Електронний суд" клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив, про що постановив ухвалу від 21.10.2024.

08 листопада 2024 року представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

26 листопада 2024 року від представника позивачки надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, в якому також просив вирішити питання про виклик заявлених ним свідків та про допит малолітної доньки його довірительки.

Ухвалою від 26.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду, а також постановив допитати свідків та заслухати думку дитини.

24 грудня 2024 року суд постановив проводити заочний розгляд справи, допитав свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заслухав думку дитини ОСОБА_3 .

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як установлено зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.06.2013, в батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Позивачка зазначає, що відповідач ще з часу народження доньки не виконував своїх батьківських обов`язків, а тільки негативно на неї впливав своєю агресивною поведінкою.

Зважаючи на поведінку ОСОБА_2 , його ставлення до дитини, ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. На підставі рішення Черемовецького районного суду Хмельницької області від 08.11.2021, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14).

Згідно із довідкою-характеристикою № 02-15/24 від 03.10.2024, ОСОБА_2 проживав у АДРЕСА_1 з 2006 по 2020 рокі зі своєю дружиною та донькою. За час проживання в селищі на нього від його дружини надходили усні скарги з приводу його поведінки та зловжиання спиртними напоями. На даний час він не приймає участі у вихованні своєї доньки ОСОБА_3 , 2013 р.н. Характеризується негативно (а.с. 24).

Як указала позивачка, оскільки відповідач не брав участі в утриманні дитини, вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів.

На підставі судового наказу № 687/658/21 від 18.08.2021, який виданий Черемовецьким районним судом Хмельницької області, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_9 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.08.2021 і до повноліття дитини (а.с. 26).

Згідно із повідомленням Долинського віддділу ДВС у Калуському районі Івано-Франкіської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 46511 від 01.08.2024, вказаний вище судовий наказ перебуває на примусовому виконанні (а.с. 21).

Станом на 31.07.2024 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів складала 107050,95 грн (а.с. 22).

28 липня 2022 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_5 , на що вказують дані зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.07.2022 (а.с. 17).

Як установлено із акта обстеження умов проживання, ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 проживають у АДРЕСА_1 . У будинку зроблено ремонт, кімнати чисті, для розвитку та виховання дитини відведена окрема кімната, де є місце для навчання та проведення ігор (а.с. 12-13).

Відповідно до даних, які містяться у медичних довідках від 13.09.2024 та від 29.06.2024, ОСОБА_3 спостерігається у сімейного лікаря ОСОБА_12 з народження. За час спостереження здоров`ям дитини опікувалась переважно мати дитини ОСОБА_1 (а.с. 18, 19).

Згідно із даними довідок № 186 від 14.06.2024 та № 264 від 02.10.2024, ОСОБА_3 навчається у Закупненському ліцеї Закупненської селищної ради. За час навчання батько ОСОБА_2 не цікавився виховним та навчальним процесом дитини, не відвідував дочку у ліцеї, не телефонував жодного разу до класного керівника, не був присутній на батьківських зборах, не є учасником батьківської групи. Мати ОСОБА_1 постійно цікавиться виховним та навчальним процесом дитини у класного керівника, відвідує батьківські збори та шкільні свята (а.с. 15, 16).

Як зазначено у висновку психолога Закупненського ліцею № 191 від 14.06.2024, із ученицею ОСОБА_13 практичний психолог ліцею провелена бесіду щодо її взаємовідносин із біологічним батьком ОСОБА_14 . У ході бесіди з`ясовано, що останній раз дівчинка бачила свого батька, коли їй було 7 років. Наразі вона проживає з вітчимом ОСОБА_15 , який вступив у законні відносини з її мамою з 28.07.2022. Але проживали вони ще до узаконення відносин. З тих пір він взяв на себе повністю всі зобов`язання у вихованні дівчинки і з перших днів проживання вона називає його татом. Під час розмови дитина розповідала лише про тата ОСОБА_16 : про спільно проведений час вдома та поза ним, про подарунки, які він дарує, про спілкування по телефону з ним під час мобілізації. Дівчина задоволена спілкуванням із татом ОСОБА_16 і нетерпінням чекає його додому. Це говорить про тісний емоціний зв`язок із батьком, який проживає із сім`єю та виховує дитину, чого не можна сказати про стосунки із біологічним батьком. За результатами проведеного психодіагностичного дослідження за методикю "Малюнок сім`ї" встановлено, що дитина вважає своїм батьком ОСОБА_16 , оскільки намалювала саме його, а не біологічного тата.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаною в режимі відеоконференції, суду показала, що вона є сусідкою позивачки. ОСОБА_2 за час спільнорго життя з ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, влаштовував скандали. Його дуже боялася дитина, яка жила в постійному стресі. При згадці про нього дівчинка досі отримує стрес та не хоче його бачити. Позивачка не раз давала шанс відповідачу змінити свою поведінку, але це було намарно. Більше 5 років він не навідується до дитини. Дівчинка називає своїм татом вітчима. Каже, що він ніжний до неї. Вона радо зустрічає його з роботи і вони разом проводять час.

Свідок ОСОБА_7 , будучи також допитаною в режимі відеоконференції, суду показала, що вона проживала неподалік від сторін. ОСОБА_2 вів розгульний спосіб життя, пиячив. Він простягав руки за будь-яку дрібничку до позивачки, бив її, дитину. Коли він був п`яний, то не розумів, що робить. Дитина завжди плакала, бачачи таку його поведінку. На даний час дівчинка проживає у новій сім`ї, де для неї створені всі належні умови. Вона називає вітчима своїм батьком, а він у свою чергу також дуже добре до неї ставиться.

Як вказала позивачка, вона здорова, на підтвердження чого надала медичну картку огляду (а.с. 27), та офіційно працює, отримує стабільний дохід, що підтвержується довідкою про доходи (а.с. 28).

Відповідно до довідки-характеристики № 02-15/22 від 13.09.2024, ОСОБА_1 веде нормальний спосіб життя, має гарні стосунки в сім`ї та з сусідами. На неї скарг не поступало, вона характеризується позитивно (а.с. 25).

Рішенням виконавчого комітету Закупненської селищної ради № 3 від 06.09.2024 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який не виконує батьківських обов`язків відносно своєї дочки ОСОБА_3 (а.с. 10-11). Як зазначено у висновку, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Закупненської селищної ради розглядалось звернення ОСОБА_1 щодо з`ясування обставин участі ОСОБА_2 у житті та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доцільності надання висновку про позбавлення батьківських прав. Засідання комісії відбулось без присутності ОСОБА_2 , який не з`явився, хоча був попереджений і запрошений на засідання рекомендованим листом. ОСОБА_1 навела докази того, що ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки стосовно доньки, а саме: не відвідує дитину по місцю проживання, що підтверджує довідка із Закупненської селищної ради згідно свідчень свідків, не телефонує, не бере участі в освітньому процесі дитини, на що вказує довідка із Закупненського ліцею, має заборгованість по сплаті аліментів, про що свідчить відповідна довідка. За результатами обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що для виховання та розвитку дитини створено всі умови, складні життєві обставини відсутні. Також з дитиною були проведені бесіди з практичним психологом Закупненського ліцею, за наслідками яких установлено, що до кола її сім`ї входять: мама ОСОБА_17 , тато (вітчим) ОСОБА_16 . ОСОБА_18 вітчима називає татом, він є значимим у її житті, з ним вона почуває себе у безпеці. В сім`ї панує дружня, довірлива та доброзичлива атмосфера.

Суд у режимі відеоконференції вислухав думку дитини ОСОБА_3 , якій виповнилось 11 років, яка вказала, що вона живе з мамою та татом ОСОБА_16 . Останнього вона дуже любить, він піклується про неї, любить її. І мама в неї дуже добра, її теж вона дуже сильно любить. ОСОБА_19 пам`ятає, осільки таке забути не можливо. Він знущався над мамою, над нею. Їй завжди було страшно поруч з ним. Також їй було соромно перед друзями, що у неї такий тато, оскільки він ходив п`яний по вулицях, поводив себе дуже негарно, і це всі бачили.

Оцінка суду:

заслухавши сторону позивача, представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вислухавши покази свідків, думку дитини, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Частиною 3 статті 4 СК України встановлено, що кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Згідно із вимогами ч. 1-3 ст. 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї та забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сім`я є основним осередком суспільства, охороняється державою, а також є природним середовищем для розвитку дитини. При цьому права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі "Хант проти України" ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Відповідно до вимог ст. 150, 157 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Як визначено положеннями ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як встановлено з описаних вище доказів, сторони по справі перебували у шлюбі, під час якого у них народилась дочка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак сім`я розпалась, у листопаді 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Причиною розірвання шлюбу було формальність шлюбних відносин, непорозуміння через різні погляди на життя, несумісність характерів. Як вказали у судовому засіданні свідки, а також розповіла малолітня ОСОБА_3 , відповідач зловживав спиртними напоями, поводив себе вкрай жорстоко по відношенню до дружини, очевидцем чого ставала маленька дівчинка, яка змушена була разом з мамою втікати з дому, переховуватись у сусідів, поки тато засне. Така поведінка батька викликала в дитини страх, тому вона не хоче повертатись до тих умов, в яких проживала з ним, а події, які відбувались тоді в її житті, згадує з особливим болем. Після розірвання шлюбу відповідач до дочки не навідується, не спілкується з нею, аліменти на її утримання не сплачує.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Так, статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків (Постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, провадження № 61-12023св18, Постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц, провадження № 61-4022 св 19).

Такі ж роз`яснення щодо можливості застосування виключного заходу впливу на батьків містяться у п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", де також зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав та інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена у ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Позивачка, як на підставу своїх позовних вимог посилається на положення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, згідно з якими мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

З урахуванням тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, а також вищеописаних нормативних актів та позицій ВС, суд, перевіряючи наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача, встановлює, в тому числі, чи ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є винною поведінкою батька та свідомим нехтуванням ним своїми обов`язками.

Суд також бере до уваги зауваження Європейського суду з прав людини про те, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, в якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі "Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (пункт 48 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України").

Таким чином, суд при вирішенні даного спору зважає на те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Доведення ж обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, про що зазначено у позовній заяві, покладено на позивачку, яка в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та грунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц).

З наданих позивачкою доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд установив, що ОСОБА_2 ще з народження дочки ОСОБА_6 не виконував належним чином свої батьківські обов`язки щодо неї: не піклувався про неї, не дбав про її позитивний емоційний стан, навпаки вчиняв у її присутності скандали, застосовував як до неї, так і до позивачки фізичну силу, на що вказала остання та що підтвердили в судовому засіданні свідки, малолітня дитина.

ОСОБА_2 не брав участі у забезпеченні елементарних життєво необхідних умов для доньки, зловживав спиртними напоями, що підтвердили свідки. Факт відсутності біологічного тата у житті дитини знайшов своє відображення і в довідках із навчального та лікувального закладів, висновку психолога, а також висновку органу опіки та піклування. При цьому висновок органу опіки та піклування грунтується на достатній доказовій базі, прийнятий та затверджений з дотриманням визначеної процедури.

Відповідач не бере участь і в утриманні дитини, аліменти на неї не сплачує, на що вказує наявна у нього заборгованість по сплаті аліметів.

ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дочки ОСОБА_6 , не турбується про неї, не виявляє ніякого інтересу до її розвитку, підготовки до самостійного життя, що є умисним ухиленням від виконання ним батьківських обов`язків. При цьому під час розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_2 чинилися перешкоди у належному виконанні своїх батьківських обов`язків або що відповідач не виконував і не виконує такі з поважних причин,

Таким чином, як безспірно встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дочки, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не бере участі в її утриманні та вихованні, не виявляє до неї щонайменшої батькіської турботи, ніяких стосунків з нею не підтримує, не цікавиться її здоров`ям та вихованням, не спілкується з нею без будь-яких перешкод та причин для цього.

Відповідач не бажає виконувати покладені на нього батьківські обов`язки щодо його ж дитини, не бажає змінювати свою поведінку, а тому суд приходить до переконання, що відповідача слід позбавити батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_3 .

З огляду на те, що ОСОБА_2 негативно впливав на дитину, у його діях мало місце застосування фізичної сили та негативного емоційного впливу на малолітню дочку, про що вказала в судовому засідання й сама дитина, суд вважає, що такий крайній захід як позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини та унеможливить негативний вплив на її психіку до моменту зміни батьком свого ставлення щодо своїх обов`язків.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав слід задовольнити, а відповідача позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що, відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Питання судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, остання відносить оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 7).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, ст. 51 Конституції України, ст. 4, 5, 7, 150, 157, 155, 164 СК України, ст. 81, 206 ЦПК України, ст. 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

задовольнити позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, місцезнаходження: с-ще Закупне, вул. Центральна, 9-А Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний зміст рішення буде складено до 02 січня 2025 року.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

Повний зміст рішення складено 02 січня 2025 року.

СудДолинський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення24.12.2024
Оприлюднено03.01.2025
Номер документу124195315
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —343/2267/24

Рішення від 24.12.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Рішення від 24.12.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 13.11.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 21.10.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Монташевич С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні