Рішення

від 12.12.2024 по справі 554/3661/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.12.2024Справа № 554/3661/24 Провадження № 2/554/3756/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Титаренко Д.В.

за участю представника позивача - Кобрись О.М., представника відповідачів - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Лада-Сервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно матеріальної (майнової) шкоди у розмірі 37 518, 21 грн., витрат за проведення незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку у розмірі 3000 грн., франшизи у розмірі 3200 грн., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 12000 грн., а всього 55 718, 21 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 06.10.2022 водіями ОСОБА_2 , який керував автомобілем ЗИЛ 431610, та ОСОБА_4 , який керував автомобілем Богдан 2110, власник ТЗ ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС», було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому ОСОБА_2 визнав свою вину в ДТП, що засвідчив своїм підписом. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом ЗИЛ 431610, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан». Потерпілим визнано ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС», власника автомобіля Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 . Рішенням Господарського суду м.Києва від 15.11.2023, яке набрало законної сили 05.12.2023 року, позов ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто із ТДВ «СК «Гардіан» на користь ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» 13819, 89 грн. страхового відшкодування, 2 858, 63 грн. пені, 446, 97 інфляційних втрат, 171, 52 грн. - 3 % річних та 1901, 24 судового збору. Рішення виконано у добровільному порядку. Таким чином, вказаним рішенням встановлено факт укладення договору страхування АР-3027872 від 18.07.2022, вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, пошкодження автомобіля позивача Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , та інші обставини, які мають значення для вирішення спору. Внаслідок ДТП автомобіль Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться у власності ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» отримав пошкодження. Згідно звіту ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», вартість відновлювального ремонту станом на 11.03.2024 року становить 60410, 13 грн. Також позивачем понесено витрати за проведення незалежної оцінки у розмірі 3000 грн. Згідно рахунку № 30270 від 13.10.2022 року СПД ФО ОСОБА_5 , на рахунок якого здійснювалася виплата страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 61958 грн. Отже, розмір завданої позивачу реальної шкоди (вартість відновлювального ремонту) склав 61 958 грн., що підтверджується рахунком на оплату вартості ремонту пошкодженого т/з. Таким чином, ОСОБА_2 , яка особа, яка керувала т/з, та ОСОБА_3 , як власник і особа, яка застрахувала цивільну відповідальність, для повного відшкодування шкоди повинні сплатити позивачу: 61958 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 24439, 79 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) = 37 518, 21 грн. + 3000 грн. (проведення незалежної оцінки) + 3200 грн. (франшиза) + 3028 грн. (судовий збір)+ 12000 грн. (витрати на професійну правову допомогу), а всього 58746, 21 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 квітня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідачів ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, у якому вказала, що звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3 , позивач не зазначив жодного доказу у підтвердження того, що шкода завдана позивачу пов`язана із спільними винними діями двох відповідачів. Відповідач ОСОБА_3 не був учасником ДТП, а є лише власником транспортного засобу ЗИЛ 431610, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до ПДР України ОСОБА_3 передав на належній правовій основі керування належним йому транспортним засобом відповідачу ОСОБА_6 , який і керував т/з під час скоєння ДТП. Таким чином, ОСОБА_3 не може відповідати за шкоду заподіяну особою, яка на належній правовій основі керувала т/з та завдала шкоди. Отже, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 необхідно відмовити. Щодо позовних вимог до ОСОБА_6 , то вони підлягають частковому задоволенню. У результаті ДТП відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Як встановлено рішенням Господарського суду м.Києва від 15.11.2023 року згідно консультативного висновку № 44-D/11/47 про визначення вартості матеріального збитку заподіяного позивачеві в результаті ДТП, що сталася 06.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 27639, 79 грн. Також цим рішенням встановлено, що ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» не заперечує, що вартість відновлювального ремонту належного йому, пошкодженого т/з, визначена страховою компанією вірно у розмірі 27 639, 79 грн. Полісом страхування цивільно-правової відповідальності АР/3027872 передбачена франшиза 3 200 грн. У позові позивач зазначає, що за вказаним полісом страхування він отримав від страхової компанії ТДВ «СК «Гардіан» страхове відшкодування у розмірі 24 439, 79 грн. Також ця обставина підтверджується рішенням Господарського суду м.Києва від 15.11.2023 року у справі № 917/942/23. Таким чином, слід дійти висновку, що страхова компанія повністю відшкодувала позивачу заподіяні збитки, спричинені страховим випадком, за мінусом франшизи у розмірі 3200 грн. Страхувальник відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією. Оскільки розмір завданої позивачу шкоди не перевищує ліміту відповідальності страхової компанії, а страховик не відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у повному розмірі, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні. На підтвердження вказаних заперечень наведено ряд правових позицій Верховного Суду. Зазначає, що як вбачається із позовної зави та встановлено рішенням Господарського суду м.Києва, позивач не оспорював та не надав жодних доказів на спростування висновку № 44-D/11/47 про визначення вартості заподіяного йому матеріального збитку у розмірі 27 639, 79 грн., а погодився з ним. Страховиком добровільно виконано рішення суду, у тому числі і в частині стягнутої пені, інфляційних втрат та 3 % річних. Щодо наданого позивачем Звіту про незалежну оцінку майна від 11.03.2024 року, проведеного Центром незалежної оцінки та експертиз, в якому вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта зносу вже становить 60410, 13 грн., то т/з оглядався оцінювачем без присутності власника т/з та заподіювача шкоди. Також Звіт не містить порівняльного дослідження пошкодження т/з на час ДТП та на час огляду, проведеного 11.03.2024. Позивач не довів, що окрім отриманого ним страхового відшкодування, він поніс ще будь-які витрати для відновлювального ремонту КТЗ, які не були охоплені страховою виплатою. Отже, наданий Звіт про оцінку не є належним та допустимим доказом. Таким чином, позовні вимоги до ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню у розмірі 3200 грн. франшизи. Судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 233, 60 грн. ( 7,3 %) від позовних вимог про стягнення франшизи. Витрати на правову допомогу за позовні вимоги щодо ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а щодо ОСОБА_2 - у розмірі пропорційному позовним вимогам про стягнення франшизи (7,3 % ). Також прохала стягнути витрати на правову допомогу, понесені відповідачем ОСОБА_2 у сумі 7000 грн., а ОСОБА_3 8 000 грн.

Від представника позивача ОСОБА_7 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій із запереченнями відповідачів не згоден, оскільки не всі види шкоди підлягають стягненню із страховика. Вказує, що згідно з практикою Верховного Суду розмір шкоди, який був зменшений через фізичний знос запчастин автомобіля, стягується з винуватця ДТП або з власника транспортного засобу. Таким чином, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Зазначає, що відповідачі помилково тлумачать правову позицію ВП ВС у справі № 755/18006/16-ц, оскільки у ній зроблений висновок, що обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Також позивачем отримано від страхової компанії копію висновку № 44-D/11/47 про визначення вартості матеріального збитку. Згідно виставленого рахунку ФОП ОСОБА_5 № 30270 від 13.10.2022 року страхова компанія здійснила виплату на рахунок останнього, що підтверджується страховим актом та факт перерахування коштів не заперечується відповідачами, вартість відновлювального ремонту без урахування зносу згідно рахунку 61958 грн., згідно звіту про незалежну оцінку майна 81005,09 грн. (який фактично підтверджує реальні затрати та обсяг робіт по відновленню автомобіля), згідно висновку страхової компанії № 44-D/11/47 46 425, 43 грн., а страховою компанією виплачено лише 24439, 79 грн., що не заперечується сторонами (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу), що значно менше у будь-якому випадку, ніж реальна вартість відновлювального ремонту без урахування зносу. Також вказує на необґрунтованість заперечень щодо недоведеність витрат на правову допомогу. Разом з тим, заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, заявлених представником відповідачів, через неспівмірність з обсягом наданих послуг.

У судовому засіданні представник позивача - Кобрись О.М. позов підтримав, з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідачів ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала частково, визнали позовні вимоги щодо стягнення франшизи із ОСОБА_2 та судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 06.10.2022 водіями ОСОБА_2 , який керував автомобілем ЗИЛ 431610, власник ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , який керував автомобілем Богдан 2110, власник ТЗ ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС», було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (євро протокол), в якому ОСОБА_2 визнав свою вину в ДТП, що засвідчив своїм підписом (а.с.7).

Внаслідок ДТП автомобіль Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться у власності ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» отримав пошкодження.

Таким чином, потерпілим є ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС», яка є власником автомобіля Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 від 21.02.2019 (а.с.9).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом ЗИЛ 431610, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», що слідує із Полісу ОСЦПВ № АР /3027872 від 18.07.2022 (а.с.8).

16.12.2022 року ТДВ «СК «Гардіан» здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10 619, 90 грн. ФОП ОСОБА_5 (з урахуванням обопільної вини та розміру франшизи відповідача у сумі 3200 грн.), що слідує із Платіжної інструкції № 169890 від 16 грудня 2022 року (а.с.11).

ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» заперечувало проти вини обох водіїв у даній ДТП, тому звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування у сумі 13 819, 89 грн., за виключенням франшизи 3200 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 15.11.2023 у справі №917/942/23, яке набрало законної сили 05.12.2023 року, позов ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто із ТДВ «СК «Гардіан» на користь ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» 13819, 89 грн. страхового відшкодування, 2 858, 63 грн. пені, 446, 97 інфляційних втрат, 171, 52 грн. - 3 % річних та 1901, 24 судового збору.

Таким чином, вказаним рішенням встановлено факт укладення договору страхування АР-3027872 від 18.07.2022, вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, пошкодження автомобіля позивача Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.13-17), що згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Із повідомлення ТДВ «СК «Гардіан» за вих. № 24/03/23/8 від 24.03.2023 року слідує, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ Богдан 2110, д.р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу (0, 5302), складає 27 639, 79 грн. (а.с.61).

Вказана вартість підтверджена Консультацією № 44-D/11/47 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 24.10.2022 року, виготовленого ФОП ОСОБА_8 (а.с.142-147).

Згідно звіту ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу на автозапчастини (матеріального збитку), станом на 11 березня 2024 року становить 60410, 13 грн. (а.с.18-47).

Також позивачем понесено витрати за проведення незалежної оцінки у розмірі 3000 грн., що слідує з Акту прийому-передачі робіт з незалежної оцінки майна від 18 березня 2024 року (а.с.60).

Згідно рахунку № 30270 від 13.10.2022 року СПД ФО ОСОБА_5 , на рахунок якого здійснювалася виплата страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля Богдан 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 61958 грн. (а.с.12).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Зі змісту ст. 979 ЦК України слідує, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.35.1 ст. 35 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, приймаючи до уваги Рахунок № НОМЕР_4 від 13 жовтня 2022 року СПД ФО ОСОБА_5 , згідно якого вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту) автомобіля ВАЗ /211040, становить 61958 грн., а також те, що страховик ТДВ «СК «Гардіан» здійснив виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» у розмірі 24439, 79 грн. (13 819, 89 грн. + 10 619, 90 грн.), то з відповідача підлягає стягненню різниця між вказаною сумою та матеріальним збитком (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу деталей), яка становить 37 518, 21 грн.., яка підлягає стягненню із винної особи, тобто ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.1194 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги до ОСОБА_3 , як до власника транспортного засобу, є безпідставними та задоволенню не підлягають, з підстав зазначених у мотивувальній частині рішення.

Позовні вимоги про стягнення витрат за проведення незалежної оцінки ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» у сумі 3000 грн. є безпідставними, оскільки позивач прохає стягнути матеріальну шкоду виходячи із фактично понесених витрат на відновлення автомобіля СПД ФО ОСОБА_5 , а звіт ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» був виготовлений для порівняння вартості відновлювального ремонту, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, та в основу позовних вимог не покладався.

Щодо стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача франшизи у сумі 3 200 грн., то такі позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, на підставі п.36.6 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Щодо понесених витрат на судові витрати суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно п.1ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Згідно з положеннями ч.ч.3,4 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача Кобрись О.М. разом з позовом надано Договір № 4 про надання правової допомоги від 11.03.2024 року укладений між адвокатом Кобрись О.М. та ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС», Витягом з договору про надання правової допомоги № 4 від 11.03.2024 року, Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 01.04.2024, загальна вартість послуг за яким становить 12000 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та Ордером серії ВІ № 1193492 від 11.03.2024 року, квитанцією № 4 від 02.04.2024 року на суму 12000 грн. (а.с.54-59).

Представником відповідачів ОСОБА_1 понесені витрати на надання правової допомоги ОСОБА_3 у сумі 8000 грн. та ОСОБА_2 на суму 7000 грн., що слідує із Ордерів серії ВІ № 1241030 від 01 вересня 2024 року, Актів прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 11.06.2024 у справі № 554/3661/24 від 11 грудня 2024 року, Договорів про надання правової допомоги від 11 червня 2024 року, квитанції № 8 від 11 червня 2024 року на суму 8000 грн. та № 7 від 11 червня 2024 року на суму 7 000 грн.(а.с.172-184, 190-191).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 вказаної статті передбачається, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, складність даної справи, тривалість її розгляду, обсяг виконаних адвокатом Кобрись О.М. послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції, суд, враховуючи часткове задоволення позову, а саме відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3 та часткове задоволення позову до ОСОБА_2 (93 % від заявлених до нього вимог), з останнього на користь позивача ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» підлягають стягненню 5580 грн. ( 12000: 2 =6000 грн. х 93%).

Також із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Лада-Сервіс» підлягає стягненню судовий збір у сумі 1408 грн. 02 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам ( 3028 грн. : 2 =1514 х93%).

Враховуючи, що у задоволенні позову ТОВ «ЛАДА-СЕРВІС» до ОСОБА_3 відмовлено, то понесені витрати його представником ОСОБА_9 у сумі 8000 грн. підлягають стягненню із позивача на користь відповідача ОСОБА_3 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 81,133, 137,139, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс» матеріальну шкоду у розмірі 37 518 грн. 21 коп., франшизу у розмірі 3200 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5580 грн., а всього 46 298 грн. 21 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс» судовий збір у сумі 1408 грн. 02 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-Сервіс», зареєстроване місце знаходження: м.Полтава, вул.Загородня, 34 код ЄДРПОУ 23554310.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 17 грудня 2024 року.

Суддя Л.І. Савченко