Рішення

від 27.12.2024 по справі 545/4702/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4702/24

Провадження № 2/545/2215/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Цибізової С.А.,

за участю секретаря: Гречко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику №2730710124, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 10 100,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів 2,99% в день. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію». Проте відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 77 770,00 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмір 77 770,00 грн; судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Предметом спору у даній справі є повернення позичальником грошових коштів та сплата відсотків.

Предметом позову є стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 10 100,00 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 67 670,00 грн.

Встановлено, що 16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання грошових коштів у позику №2730710124, за умовами якого позикодавець надав позичальнику кредит в розмірі 10 100,00 грн строком на 30 днів (а.с.15-20).

Відповідно до п.п.1.1.3, 1.1.4, 1.1.5 договору позики процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 1,99% на день (726,35 річних). Процентна ставка поза акційна (базова) - 2,5% на день (912,5% річних).

Згідно з п.1.8 договору позики позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та п.1.3 договору.

Відповідно до п.1.2, п.1.3 договору надання грошових коштів у позику №2730710124 від 17.01.2024 строк позики (строк дії договору) становить 30 днів. Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата повернення позики 16.02.2024.

ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за вищезазначеним договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредиту у розмірі 10 100,00 грн, передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19739-1354-82321113.

Згідно з п.5.5 договору позики сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквенно-цифрової комбінації відповідно до правил та Закону Україну «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.

Встановлено, що договір надання грошових коштів у позику №2730710124 від 17.01.2024 та додаток №1 до договору підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором xh6kpnl67 (а.с.15-20).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, кредитний договір, укладений між сторонами у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови договору позики належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №2730710124 від 17.01.2024 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 77 770,00 грн, з яких: 10 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 67 670,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.9).

З розрахунку заборгованості за кредитом долученим позивачем разом із клопотанням про долучення доказів від 12.11.24 вбачається що за період з 17.01.2024 по 11.10.2024 за процентною ставкою 2,50% відповідачу нараховано 67 670,00 грн (а.с.49).

Судом встановлено та підтверджується додатком №1 до договору №2730710124 від 17.01.2024, термін платежу по кредиту - 16.02.2024; сума позики за договором - 10 100,00 грн; проценти за користування позикою - 6 029,7 грн (а.с.15-20).

Згідно з п.п.4.1, 4.9. договору продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника.

Зі змісту п.4.2. кредитного договору вбачається, що у разі пролонгації договору укладається додаткова угода (додатковий договір) із зазначенням відповідних умов, що відображується у електронному кабінеті позичальника.

Доказів продовження строку позики та укладання відповідної додаткової угоди суду не надано. Отже, строк дії договору позики до 16.02.2024.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що проценти за користування кредитом, позикодавець має право нараховувати лише впродовж дії договору позики, тобто до 16.02.2024.

Отже, відсотки підлягають стягненню з відповідача в період кредитування в сумі 6 029,7 грн.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за договором позики №2730710124 від 17.01.2024 у розмірі 16 129,7 грн, з яких: 10 100,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 029,7 грн - заборгованість за процентами.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України - пропорційно до задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 77 770,00 грн; позов задоволений на суму 16 129,7 грн, тобто на 20,74%.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, в сумі 502,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) заборгованість за договором позики у розмірі 16 129,7 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) судовий збір в розмірі 502,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С. А. Цибізова