Ухвала

від 01.01.2025 по справі 626/3432/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3432/24

Провадження № 1-кс/626/1815/2024

У Х В А Л А

про скасування арешт майна

31 грудня 2024 року м.Берестин (Красноград)

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ «Схід Гранд Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12024221090000928 від «21» вересня 2024 року, за ч.1 ст.388 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Схід Гранд Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12024221090000928 від «21» вересня 2024 року, за ч.1 ст.388 КК України, а саме соняшнику, загальною вагою 22 350 кг, яке було вилучене в ході огляду місця події 21.09.2024 року.

На обґрунтування клопотання представник зазначає, що 21.09.2024 у період часу з 18:00 по 22:12 годину слідчими СВ № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події - території за межами с. Сугарівське Сахновщинського с/р Красноградського району Харківської області.

Відповідно до протоколу огляду від 21.09.2024 предметом огляду були начебто земельні ділянки з кадастровими номерами: «6324855100:06:000:0172, 6324855100:06:000:174, 6324855100:06:000:175, 6324855100:06:000:0176 на яких містяться насадження соняшника, які частинно скошені. На відстані приблизно 25 метрів від ґрунтової дороги на земельній ділянці розташований комбайн д.н.з. НОМЕР_1 , марки CLAAS LEXION 730 чорно-помаранчевого кольору, передня частина якого повернута до посіву соняшника. Також на полі біля ґрунтової дороги розташований автомобіль марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору, в кузові якого є видимий насип насіння соняшнику».

В ході огляду шляхом зважування було встановлено вагу насіння соняшнику, яке містилось в вищевказаному транспортному засобі - загальна вага становила 22 350 кг, яке було вилучено та передано під розписку на зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.09.2024 т.в.о. начальника відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 звернулась до Красноградського районного суду Харківської області із супровідним листом від 23.09.2024 № 4682/119-89/2024, яким на адресу суду було направлено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024221090000928 від 21.09.2024 з копіями матеріалів кримінального провадження на 33 аркушах.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання т.в.о. начальника відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 23.09.2024.

26.09.2024 ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області у справі № 626/3432/24, провадження № 1-кс/642/1440/24 було частково задоволено клопотання т.в.о. начальника відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № №12024221090000928 від 21.09.2024 за ч. 1 ст. 388 КК України.

Вказаною ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно, власником якого є ТОВ «Схід Гранд Агро», а саме: насіння соняшника загальною вагою 22 350 кг, вилучене 21.09.2024, яке передано на (сорок дві тисячі двісті п`ятдесят) кілограмів.

Однак такий арешт майна, накладений ухвалою Красноградського районного суду Харківської області 26.09.2024 у справі № 626/3432/24, провадження № 1-кс 626/1440/2024 порушує право власності ТОВ «Схід Гранд Агро», накладений з порушенням вимог ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦПК України, статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і накладений з порушенням вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, оскільки КПК України не передбачає правових підстав для накладення такого арешту.

В судове засідання заявник не з`явився при цьому від нього надійшла заява про розгляд клопотання без його присутності, своє клопотання про скасування майно, підтримує в повному обсязі.

Прокурор та слідчий також до суду не з`явилися, повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду даного клопотання, при цьому від слідчого надійши відповідні пояснення-заперечення проти скасування даного арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто із даної норми права слідує, що володілець арештованого майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В рамках зазначеного кримінального провадження 21.09.2024 у період часу з 18:00 по 22:12 годину слідчими СВ № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події - території за межами с. Сугарівське Сахновщинського с/р Красноградського району Харківської області.

Відповідно до протоколу огляду від 21.09.2024 предметом огляду були начебто земельні ділянки з кадастровими номерами: «6324855100:06:000:0172, 6324855100:06:000:174, 6324855100:06:000:175, 6324855100:06:000:0176 на яких містяться насадження соняшника, які частинно скошені. На відстані приблизно 25 метрів від ґрунтової дороги на земельній ділянці розташований комбайн д.н.з. НОМЕР_1 , марки CLAAS LEXION 730 чорно-помаранчевого кольору, передня частина якого повернута до посіву соняшника. Також на полі біля ґрунтової дороги розташований автомобіль марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору, в кузові якого є видимий насип насіння соняшнику».

В ході огляду шляхом зважування було встановлено вагу насіння соняшнику, яке містилось в вищевказаному транспортному засобі - загальна вага становила 22 350 кг, яке було вилучено та передано під розписку на зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 26.09.2024 року вбачається, що арешт на вилучені речі накладався з метою проведення подальших процесуальних слідчих дій.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 202/1452/18, провадження № 14-559 цс18 підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Враховуючи викладене, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, зважаючи на вимоги ч.1 ст.174 КПК України, підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна)відсутні.

Висновки

Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке в нашому випадку передбачає обов`язок слідчого/прокурора негайно повернути вилучене майно особі, в якої воно обуло вилучене (ч. 5 ст. 171 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, підстави та мета, передбачені ст. 170 КПУ України, які існували на момент накладення арешту відпали, оскільки з моменту вилучення вказаного соняшника, минуло більше трьох місяців, жодній особі підозра не повідомлена, а тому у його застосування в подальшому відпала потреба.

В зв`язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що накладений ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 26.09.2024 року (справа 626/3432/24, провадження №1-кс/626/1440/2024) на насіння соняшнику, загальною вагою 23 250 кг, яке було вилучене в ході огляду місця події 22.09.2024 року необхідно скасувати, а вищезазначене насіння підлягає поверненню його власнику - ТОВ «Схід Гранд Агро».

Керуючись ст. ст. 100, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання власника арештованого майна ТОВ «Схід Гранд Агро» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12024221090000928 від «21» вересня 2024 року, за ч.1 ст.388 КК України- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 26.09.2024 року (справа 626/3432/24, провадження №1-кс/626/1440/2024) на насіння соняшнику, загальною вагою 22 350 кг, вилучене 21.09.2024 року.

Вищезазначене насіння повернути його власнику - ТОВ «Схід Гранд Агро».

Ухвала підлягає негайному виконанню є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1