Рішення

від 02.01.2025 по справі 717/2228/24

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №717/2228/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Ковальчук А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Представник позивачки ОСОБА_3 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Хмельницької міської ради Хмельницької області як орган опіки та піклування.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позов та пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі і мають спільного сина ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає із матір`ю в м. Хмельницький. Позивачка самостійно виховує та утримує сина. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, має заборгованість зі сплати аліментів, не цікавиться навчанням та потребами сина, його здоров`ям. Відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками. ОСОБА_4 не пам`ятає відповідача. Відповідач не бажає змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, ігнорував засідання органу опіки та піклування та судові засідання. Представник позивача вважає, що позов відповідає інтересам дитини. Відповідач не надав доків, які б спростовували, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. З часу відкриття провадження у справі відповідач не погасив заборгованість по аліментах. ОСОБА_2 не приймає участі в утриманні та вихованні свого сина ОСОБА_4 з січня 2017 року, тобто з часу розірвання шлюбу між сторонами. За цей час він не бачився із сином. Відповідач частково виконує судовий наказ про стягнення аліментів. Відповідач періодично сплачував аліменти. З січня 2024 року ОСОБА_2 взагалі нічого на сплатив та не надає жодної допомоги в утриманні сина.

Представник виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився. До суду надійшов висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1774 від 28 листопада 2024 року, згідно до якого орган опіки та піклування Хмельницької міської ради вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_4 з тих підстав, що органу опіки та піклування не надано інформації, яка підтверджує винну поведінку ОСОБА_2 , свідоме та систематичне нехтування батьківськими обов`язками, ухилення від виховання та утримання дитини. Орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача не змінить життя дитини на краще, а також, що поведінка відповідача може свідчити про негативний вплив на дитину.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 05 жовтня 2012 року. Вказана обставина стверджується копією свідоцтва про шлюб виданого 05 жовтня 2012 року на бланку серії НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 виданого 07 квітня 2014 року на бланку серії НОМЕР_2 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2027 року шлюб між сторонами було розірвано. Вказана обставина стверджується копією рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2027 року у справі №686/23005/16-ц. Відповідач не займається вихованням дитини, не піклується про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний стан, матеріально дитину не підтримує, ухиляється від виконання своїх обов`язків, має заборгованість зі сплати аліментів. Вказані обставини стверджуються копією листа № 01-31/76 Хмельницького закладу дошкільної освіти № 57 «Перлинка» Хмельницької міської ради Хмельницької області від 17 червня 2024 року, копією листа № 01-37/72 комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 6 імені Назара Макаренка Хмельницької міської ради» від 17 червня 2024 року, копією довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26 червня 2024 року.

Своєю бездіяльністю відповідач порушує ст. 18 Конвенції про права дитини, згідно якої батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідач порушує ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Пунктом 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки, які ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Обставини цієї справи свідчать про злісне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Суд враховує, що відповідач після відкриття провадження у справі не змінив своєї поведінки та не виявляє бажання брати участь в утриманні дитини, не погасив заборгованості зі сплати аліментів. Суд враховує відсутність бажання відповідача відновити спілкування із сином.

На думку суду, висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача недостатньо обґрунтований та суперечить інтересам дитини.

Згідно до ч.6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, згідно із частиною шостою статті 56 ЦПК України органи державної влади та місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Висновок владних органів містить дві складові: 1) відомості про факти, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного розгляду та вирішення справи; 2) рекомендацію конкретного органу про те, як необхідно з точки зору державного інтересу (захист прав та інтересів дітей) вирішити справу, тобто висновок про факти та право.

Вказане дозволяє віднести висновки до засобів доказування (письмових доказів). Як й інші докази, вони не мають для суду наперед встановленої сили.

Із змісту висновку вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_4 сказав, що ніколи не бачив батька, який йому не телефонує, не вітає із святами, не дарує подарунків. За період відвідування ОСОБА_4 ХЗДО №57 «Перлинка» з 2017 по 2019 роки у закладі відповідача не бачили, у педагогів щодо знань, умінь, навичок дитини не цікавився, зі слів вихователів батько свята, збори не відвідував, не приводив та не забирав сина із закладу. Із відповіді КЗЗСО «Ліцей №6 імені Назара Макаренка Хмельницької міської ради» вбачається, що ОСОБА_2 ніколи не приходив до закладу освіти, не приводив та не забирав сина із школи, не відвідував батьківські збори, не спілкувався із класним керівником, не цікавився розвитком та навчанням сина, його потребами.

Таким чином, висновок органу опіки та піклування щодо відсутності інформації, яка підтверджує винну поведінку ОСОБА_2 , свідоме та систематичне нехтування батьківськими обов`язками, ухилення від виховання і утримання дитини, спростовується наведеними у висновку обставинами.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Органи державної влади і місцевого самоврядування, надаючи висновок, діють паралельно із судом - захищаючи права та інтереси дитини і тим самим допомагають суду здійснювати захист відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України. Такі висновки, безумовно, мають велике значення для ухвалення судом законного, обґрунтованого та справедливого рішення.

Дослідивши всі обставинам справи, взявши до уваги вік дитини, дотримуючись балансу між інтересами дитини та правами батька, зважаючи на характер поведінки відповідача, суд не вважає можливим відмовляти в позові і попереджувати відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би стверджував його бажання брати участь у вихованні дитини, вчинення ним будь-яких дій з метою спілкування з дитиною та брати участь у її вихованні та наявність перешкод у виконанні його батьківських обов`язків.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги, слід задовольнити повністю, позбавивши ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_4 .

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ст. ст. 150,155, 164, 179 - 183, 186, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його сина - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених по сплаті судового збору.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 січня 2025 року.

Суддя: