Ухвала

від 30.12.2024 по справі 910/15953/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

30.12.2024Справа № 910/15953/24

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» до проДержавного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1" стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_2.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, а саме:

- Державний контракт про закупівлю №47/04-24-ХП від 19.04.2024 року;

- Державний контракт про закупівлю №50/04-24-ХП від 23.04.2024 року;

Однак, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:

- підстави виникнення вимог позивача різні - Державний контракт про закупівлю №47/04-24-ХП від 19.04.2024 року та Державний контракт про закупівлю №50/04-24-ХП від 23.04.2024 року;

- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Державного контракту про закупівлю №47/04-24-ХП від 19.04.2024 року, Державного контракту про закупівлю №50/04-24-ХП від 23.04.2024 року не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів.

Крім того, Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку вимоги Позивача щодо стягнення з Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1" безпідставно набутого майна кожного з двох договорів не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.

При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі. За поданою Позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання Сторонами своїх зобов`язань за кожним з договорів, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами з дослідженням поданих на підтвердження вказаних вимог відповідних первинних доказів окремо, доказів здійснення поставки товару позивачем на користь відповідача за Державним контрактом про закупівлю №47/04-24-ХП від 19.04.2024 року на підставі поданих актів-приймання передачі на загальну суму 70 197 906,99 грн.; доказів здійснення поставки товару позивачем на користь відповідача за Державним контрактом про закупівлю №50/04-24-ХП від 23.04.2024 року на підставі поданих актів-приймання передачі на загальну суму 347 938 908,27 грн., доказів отримання товару відповідачем за кожним договором окремо, доказів здійснення часткової оплати відповідачем за кожним договором окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

Крім того, судом має бути надана оцінка щодо наявності підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача вартості безпідставно набутого майна за кожним із договорів окремо; перевищення обсягів постачання товару, які визначені умовами кожного з двох договорів, належного чи неналежного виконання відповідачем його зобов`язань за кожним договором окремо, зокрема, встановлення наявності чи відсутності підстав для стягнення вартості безпідставно набутого майна з урахуванням вимог чинного законодавства України по кожному договору окремо, чи є вказані грошові кошти безпідставно перерахованими та отриманими відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України, визначення суми, заявленої до стягнення за кожним договором окремо на підставі первинних документів тощо.

Також суд звертає увагу, що за кожним договором позивачем заявлено до стягнення суму вартості безпідставно набутого майна, 3% річних, інфляційні, а тому суд має дослідити правильність здійсненних позивачем розрахунків вартості безпідставно набутого майна за кожним договором окремо відповідно до умов кожного договору та встановлення початку перебігу прострочення відповідача й закінчення нарахування 3% річних, інфляційних за кожним договором окремо.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб`єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов`язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам відповідно до вимог чинного законодавства України й умов правочинів.

Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.

Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» до Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_2. підлягає поверненню Заявнику.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» до Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_2. вважати неподаною та повернути Заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 30 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин