Рішення

від 02.01.2025 по справі 910/10312/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.01.2025Справа № 910/10312/24За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Державного підприємства «Фірмовий магазин «Академкнига» Національної академії наук України»

про стягнення 406 887,28 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Державного підприємства «Фірмовий магазин «Академкнига» Національної академії наук України» (далі - відповідач, ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України») про стягнення 406 887,28 грн, з яких:

- 173 709,50 грн, у тому числі: 104 004,24 грн сума основного боргу за теплову енергію за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року, інфляційна складова цього боргу у розмірі 55 397,28 грн та 3% річних у розмірі 14 307,98 грн;

- 231 453,59 грн, у томі числі: 183 076,35 грн сума основного боргу за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по червень 2024 року, інфляційна складова боргу у розмірі 39 110,26 грн та 3% річних у розмірі 9 266,98 грн;

- 1 006,48 грн плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період листопада 2021 року по червень 2024 року;

- 717,71 грн внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по червень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/10312/24; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

24.09.2024 через систему «Електронний суд» та 25.09.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення 104 004,24 грн основного боргу, 55 397,28 грн інфляційних втрат та 14 307,98 грн 3% річних за період з 11.2018 по 10.2021 та відмовити в цій частині.

Крім того, відповідач зазначав, що між ним та ПАТ «Київенерго» укладено Договір № 320347-02 на постачання теплової енергії від 25.01.2018, відповідно до умов якого, він набуває чинності з 01.01.2018 та діє до 15.04.2018 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін. Енергопостачальна компанія письмово не заявляла про закінчення договору, докази письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні за договором відсутні, як відсутні і докази укладання відповідного договору між відповідачем та КП «Київтеплоенерго», або направлення та вручення пропозиції щодо укладення такого договору після 10.04.2018/01.05.2018.

При цьому, проект Договору № 320347-02 на постачання теплової енергії від 09.02.2021, на який посилається позивач як на підставу нарахування та стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 11.2018 року по 10.2021 року, відповідач не отримував та не підписував.

Також відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 39 110,26 грн та 3% в розмірі 9 266,98 грн, нарахованих на заборгованість основного боргу за теплову енергію за період з 24.02.2022 по червень 2024 року як незаконні та необґрунтовані, посилаючись на положення пп. 1-1. п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», оскільки відповідач користується нежитловим приміщенням площею 203,6 кв.м, розташованим на І поверсі та в підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України, укладеного між відповідачем і Державним житлово-комунальним підприємством НАН України, та не має права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

27.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив суд визнати поважними причинами пропуску та поновити процесуальний строк, встановлений позивачу для подання до суду відповіді на відзив.

Частиною першою ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина четверта ст. 119 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив, позивач посилався на те, що отримав відзив на позовну заяву 20.09.2024, а отже останнім днем строку на подання відповіді на відзив було 25.09.2024 (включно), проте у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, часті оголошення у м.Києві сигналу повітряної тривоги, роботу працівників підприємства позивача утруднено, а тому, на думку позивача, ним було пропущено строк для надання відповіді на відзив з поважних причин.

З відзиву на позовну заяву поданого до суду через систему «Електронний суд» 24.09.2024 вбачається, що він був сформований в системі «Електронний суд» 20.09.2024 та зареєстрований судом 24.09.2024, що підтверджується штампом вхідного документу Господарського суду міста Києва.

Згідно наданої відповідачем квитанції № 1724674 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, відзив на позовну заяву з Додатками 1-7 були сформовані та доставлені КП «Київтеплоенерго» 20.09.2024 о 16:17.

Отже, враховуючи дату та час доставлення відзиву до Електронного кабінету позивача, останній повинен був подати відповідь на відзив до 25.09.2024 (20.09.2024 + 5 днів) включно.

Проте, відповідь на відзив була сформована в системі «Електронний суд» 27.09.2024 о 12:29 та зареєстрована судом 27.09.2024, що підтверджується штампом вхідного документу Господарського суду міста Києва.

Враховуючи той факт, що позивачем пропущено строк на подання відповіді на відзив лише на два дні, задля уникнення в даному випадку надмірного формалізму та обмеження права на доступ до суду, суд вважає за доцільне, для забезпечення сторонам рівних прав під час судового розгляду, поновити позивачу строк для подання відповіді на відзиву.

Заперечуючи проти аргументів відповідача, позивач посилався на те, що копія договору на постачання теплової енергії № 320347-02, укладеного з ПАТ «Київенерго», підтверджує користування нежитловим приміщенням та підтверджує споживання теплової енергії; факт споживання комунальних послуг відповідач не заперечує; 18.02.2021 КП «Київтеплоенерго» було направлено відповідачу проект Договору № 320347-02 на постачання теплової енергії від 09.02.2021, який відповідачем підписано не було, проте відсутність підписаного між сторонами Договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію; нарахування за поставлену теплову енергію здійснюється з листопада 2018 року, а не з 01.05.2018, оскільки теплова енергія до нежитлового приміщення за вказаною адресою постачається на потреби опалення в опалювальний період осінь-весна, а згідно корінця наряду включення будинку відбулось 30.10.2018, але згідно наданих відомостей у жовтні споживання теплової енергії не відбулось.

Також, позивач, посилаючись на п. 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зазначав, що строки позовної давності було подовжено, а тому позовна заява у даній справі була подана у межах строку позовної давності, та строк позовної давності не може бути застосований до нарахувань за період листопад 2018 року по жовтень 2021 року оскільки трирічний строк позовної давності по даним зобов`язанням не сплив.

Щодо посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», позивач зазначав, що положення зазначеної постанови стосується виключно населення, а не юридичних осіб, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на склад їх учасників та правовий статус відповідача як суб`єкта господарювання та юридичної особи, яка не відноситься до категорії «населення». Відповідач ніякого відношення до розміщення внутрішньо переміщених осіб не має. Належних та допустимих доказів неможливості останнім отримувати компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлі (приміщення) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період дії воєнного стану відповідачем не надано, тоді як згідно з розпорядження президії Національної академії наук України № 30 від 26.01.2015 «Про розміщення організацій НАН України» та Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2015 відповідачу передано нежитлове приміщення для розміщення фірмового магазину «Академкнига» НАН України, у зв`язку з чим, на думку позивача, нарахування інфляційної складової боргу та 3% річних здійснено відповідно до положень чинного законодавства України.

08.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення, в яких останній просив відмовити позивачу в поновленні процесуального строку, встановленого позивачу для подання суду відповіді на відзив, та розглянути справу без врахування відповіді на відзив, оскільки пропущений строк на подання відповіді на відзив не підлягає поновленню.

Проте, заперечуючи проти аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив, відповідач зазначав, що він не був повідомлений про дострокове розірвання Договору № 320347-02 на постачання теплової енергії від 25.01.2018, укладеного з ПАТ «Київенерго», або закінчення його строку з 15.04.2018 або про зміну енергопостачальника. Доказів про направлення та/чи вручення відповідачу пропозиції про укладення Договору, направленої листом № 30/5/3/2342 від 18.02.2021, позивач не надав.

Також, на думку відповідача, позивач помилково посилається на карантин, запроваджений Урядом з 12.03.2020 і по 30.06.2023 на території України встановленого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), як на підставу продовження позовної давності, оскільки серед переліку статей, що встановлюють строки, та які продовжуються на строк дії такого карантину, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19) від 30.03.2020 № 540-IX, немає ст. 257 ЦКУ, якою встановлено загальний строк позовної давності, а відповідно такий строк не продовжувався та становить 3 роки.

Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження президії Національної академії наук України № 30 від 26.01.2015 «Про розміщення організацій НАН України», ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» розміщене в приміщенні будівлі Державного житлово-комунального підприємства НАН України загальною площею 203,6 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 42 та встановлено, що розміщення Фірмового магазину «Академкнига» НАН України здійснюється за умови використання приміщень у статутних цілях та відшкодування балансоутримувачу комунальних, експлуатаційних та інших витрат на утримання будинку та прилеглої території за укладеним договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2015, згідно розпорядження № 30 від 26.01.2015, Державне житлово-комунальне підприємство НАН України передало нежитлове приміщення загальною площею 203,6 кв.м в будинку АДРЕСА_2 «Академкнига» НАН України за умови використання приміщення у статутних цілях.

21.01.2018 між ПАТ «Київенерго» (далі - Енергопостачальна організація) та ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» (далі - Абонент) було укладено Договір № 320347-02 на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1.). Енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.). Абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (п. 2.3.2.). Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за загальнобудинковими приладами обліку (п. 5.1.). Цей договір набуває чинності з 01.01.2018 та діє до 15.04.2018. Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; прийняття рішення Господарським судом: передбачених п. 6.4.1. договору, ліквідації сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.1., 8.2., 8.4.).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до п. 2.1. Статуту КП «Київтеплоенерго», Підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії, а також виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п.п. 2.2.1., 2.2.5. п. 2.2. Статуту КП «Київтеплоенерго»).

КП «Київтеплоенерго» із супровідним листом № 30/5/3/2342 від 16.02.2021 про укладення договору направило на адресу відповідача проект № 320347-02 на постачання теплової енергії від 09.02.2021 (з додатками) та просило розглянути проект договору та підписати його, про що були надані копії опису вкладення у цінний лист 0103275698460, накладної Укрпошта № 0103275698460 від 18.02.2021 та фіскального чеку від 18.02.2021.

На підтвердження постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії відповідачу за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 42 (Шевченківський адмін.район м. Києва) за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року на загальну суму 158 504,24 грн, позивачем були надані копії Актів приймання-передавання товарної продукції за листопад 2018 року № 11/2018-320347-02 від 30.11.2018 на суму 4 052,03 грн, за грудень 2018 року № 12/2018-320347-02 від 31.12.2018 на суму 7 739,71 грн; за січень 2019 року № 1/2019-320347-02 від 31.01.2019 на суму 8 363,60 грн, за лютий 2019 року № 2/2019-320347-02 від 28.02.2019 на суму 6 759,41 грн, за березень 2019 року № 3/2019-320347-02 від 31.03.2019 на суму 6 791,69 грн, за квітень 2019 року № 4/2019-320347-02 від 30.04.2019 на суму 1 216,62 грн, за жовтень 2019 року № 10/2019-320347-02 від 31.10.2019 на суму 390,30 грн, за листопад 2019 року № 11/2019-320347-02 від 31.11.2019 на суму 5 837,15 грн, за грудень 2019 року № 12/2019-320347-02 від 31.12.2019 на суму 6 256,21 грн; за січень 2020 року № 1/2020-320347-02 від 31.01.2020 на суму 33 949,94 грн, за лютий 2020 року № 2/2020-320347-02 від 29.02.2020 на суму 8 109,52 грн, за березень 2020 року № 3/2020-320347-02 від 31.03.2020 на суму 6 434,98 грн, за квітень 2020 року № 4/2020-320347-02 від 30.04.2020 на суму 922,60 грн, за жовтень 2020 року № 10/2020-320347-02 від 31.10.2020 на суму 2 262,79 грн, за листопад 2020 року № 11/2020-320347-02 від 30.11.2020 на суму 6 891,14 грн, за грудень 2020 року № 12/2020-320347-02 від 31.12.2020 на суму 8 575,01 грн; за січень 2021 року № 1/2021-320347-02 від 31.01.2021 на суму 11 183,47 грн, за лютий 2021 року № 2/2021-320347-02 від 28.02.2021 на суму 14 572,52 грн, за березень 2021 року № 3/2021-320347-02 від 31.03.2021 на суму 6 585,90 грн, за квітень 2021 року № 4/2021-320347-02 від 30.04.2021 на суму 3 819,52 грн, за серпень 2021 року № 8/2021-320347-02 від 31.08.2021 на суму 6 475,51 грн, за грудень 2021 року № 12/2021-320347-02 від 31.12.2021 на суму 1 314,62 грн; копії Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.06.2024 на суму 104 004,24 грн та рахунку-фактури № 320347-02/2024-6 від 30.06.2024 на суму 104 004,24 грн; Деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.11.2018 по 31.10.2021; Довідки про нарахування за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року та грудень 2022 року.

В матеріали справи також були надані копії Облікових карток відповідача за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року на загальну суму 158 504,24 грн; копії Актів про готовність вузла комерційного обліку споживача (ДЖКП НАН України) до роботи за адресою: АДРЕСА_3 в опалювальний період 2018/2019 № 110110/0836 та № 110110/0835 від 04.10.2018; в опалювальний період 2019/2020 № 19/5751 від 13.09.2019; в опалювальний період 2020/2021 № 20/4731 від 14.07.2020; копії Відомостей спожитої теплової енергії за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року; копії Корінці нарядів на включення/відключення опалення № 57 від 30.10.2018, № 71 від 07.04.2019, № 181 від 30.10.2019, № 172 від 05.04.2020, № 3 від 21.10.2020, № 51 від 13.04.2024 та № 133 від 23.10.2021.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не в повному обсязі вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за спірний період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року включно у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви, з урахуванням часткових оплат на суму 54 500,00 грн, що відображено в розрахунку основного боргу за теплову енергію у вказаний період, становить 104 004,24 грн (158 504,24 грн - 54 500,00 грн).

В подальшому, КП «Київтеплоенерго» 30.09.2021 на офіційному сайті https://kte.kmda.gov.ua/ опублікувало текст Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022).

З позовної заяви вбачається, що позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» розміщується у приміщеннях, які складаються з підвального та І поверху ж/б загальною площею 203,60 кв.м, які використовується позивачем для цілей: книгарня (розміщення державного видавництва та підприємства, книгорозповсюдження), що передбачено укладеним між відповідачем (користувачем) та Державним житлово-комунальним підприємством НАН України (балансоутримувачем) Примірним договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу від 01.04.2023.

Згідно умовами цього договору, користувач (відповідач) зобов`язується: використовувати приміщення, надані для розміщення, лише для здійснення своєї статутної діяльності; сплачувати рахунки балансоутримувача або організації, що обслуговує будівлю, за обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території, а також за комунальні послуги протягом 7 днів після їх отримання, але не пізніше останнього дня кожного місяця (пп. 2.2.1. та пп. 2.2.4. п. 2.2.).

Згідно з п. 3.1. - п. 3.3. Статуту ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України», метою діяльності підприємства є реалізація населенню, підприємствам, установам, навчальним закладам наукової, довідникової, науково-популярної, навчально-методичної літератури та іншої друкованої продукції. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах. Предметом діяльності підприємства є: друкування іншої продукції; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; фотокопіовання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.

На думку позивача, відповідач, як користувач нежилих приміщень загальною площею 203,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 після опублікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги в силу вимог частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги», що є публічним договором приєднання, Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між КП «Київтеплоенерго» та ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» є укладеним та відповідно присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 .

На підтвердження постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_4 за період з листопада 2021 року по червень 2024 року на загальну суму 183 076,35 грн, позивачем були надані виставлені Акти надання послуг з постачання теплової енергії у листопаді 2021 року по березень 2024 року (інші) № 032034710480101/11/2021/2 від 30.11.2021 на суму 23 352,05 грн, № 032034710480101/12/2021/2 від 31.12.2021 на суму 24 177,54 грн, № 032034710480101/01/2022/2 від 31.01.2022 на суму 23 852,90 грн, № 032034710480101/02/2022/2 від 28.02.2022 на суму 8 061,26 грн, № 032034710480101/03/2022/2 від 31.03.2022 на суму 19 608,80 грн, № 032034710480101/04/2022/2 від 30.04.2022 на суму 16 447,05 грн, № 032034710480101/05/2022/2 від 31.05.2023 на суму - 8 061,26 грн, № 032034710480101/11/2022/2 від 30.11.2022 на суму 5 778,01 грн, № 032034710480101/12/2022/2 від 31.12.2022 на суму - 13 719,76 грн, № 032034710480101/01/2023/2 від 31.01.2023 на суму 8 820,58 грн, № 032034710480101/02/2023/2 від 28.02.2023 на суму 8 114,04 грн, № 032034710480101/03/2023/2 від 31.03.2023 на суму 7 908,24 грн, № 032034710480101/04/2023/2 від 30.04.2023 на суму 1 766,88 грн, № 032034710480101/10/2023/2 від 31.10.2023 на суму 1 914,13 грн, № 032034710480101/11/2023/2 від 30.11.2023 на суму 11 550,44 грн, № 081067000710101/12/2023/2 від 31.12.2023 на суму 12 706,63 грн, № 032034710480101/01/2024/2 від 31.01.2024 на суму 11 369,20 грн, № 032034710480101/02/2024/2 від 29.02.2024 на суму 10 670,24 грн, № 032034710480101/03/2024/2 від 31.03.2024 на суму 9 047,06 грн, № 032034710480101/04/2024/2 від 30.04.2024 на суму - 287,68 грн,

Також, позивачем наданні копії Корінці нарядів на включення/відключення опалення № 133 від 23.10.2021, № 489 від 28.03.2022, № 109 від 20.10.2022, № 1606 від 08.04.2023, № 1683 від 16.10.2023 та № 605 від 28.03.2024; копії Актів про готовність вузла комерційного обліку споживача (ДЖКП НАН України) до роботи за адресою: АДРЕСА_3 в опалювальний період 2021/2022 № 01607 та № 01608 від 04.10.2021, в опалювальний період 2022/2023 № 11020 від 27.09.2022; копії Актів перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача (ДЖКП НАН України; особовий рахунок НОМЕР_3 ) № НОМЕР_4 від 27.09.2022, № 01687 та № 01689 від 19.09.2023, № 05146 та № 05147 від 26.01.2024; копії Відомостей обліку за період з 01.11.2021 по 27.03.2024 та відомостей споживання теплової енергії за період з 29.11.2021 по 09.04.2023; Акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період 11.2021-6.2024 на суму 183 076,35 грн, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго» (СП Енергозбут № 1) та Деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) за період з 01.11.2021-30.06.2024.

КП «Київтеплоенерго» (СП Енергозбут № 1) був виставлений рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії (ТЕ) № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 на суму 183 076,35 грн (борг за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ): інші станом на 01.06.2024 з урахуванням оплат в поточному періоді).

Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати за спожиту теплову енергію, в результаті чого за спірний період з листопада 2021 року по червень 2024 року включно у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви, становить 183 076,35 грн, що відображено в розрахунку основного боргу за теплову енергію у вказаний період,

На підтвердження надання КП «Київтеплоенерго» абонентського обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по червень 2024 року у розмірі 1 006,48 грн, позивачем були надані сформовані ним рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 (абонентське обслуговування постачання теплової енергії за червень 2024 року) на суму 1 006,48 грн та Акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року по червень 2024 року № 032034710480101/11/2021/1 від 30.11.2021 на суму 30,95 грн, № 032034710480101/12/2021/1 від 31.12.2021 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/01/2022/1 від 31.01.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/02/2022/1 від 28.02.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/03/2022/1 від 31.03.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/04/2022/1 від 30.04.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/05/2022/1 від 31.05.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/06/2022/1 від 30.06.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/07/2022/1 від 31.07.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/08/2022/1 від 30.08.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/09/2022/1 від 30.09.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/10/2022/1 від 31.10.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/11/2022/1 від 30.11.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/12/2022/1 від 31.12.2022 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/01/2023/1 від 31.01.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/02/2023/1 від 28.02.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/03/2023/1 від 31.03.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/04/2023/1 від 30.04.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/05/2023/1 від 31.05.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/06/2023/1 від 30.06.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/07/2023/1 від 31.07.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/08/2023/1 від 30.08.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/09/2023/1 від 30.09.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/10/2023/1 від 31.10.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/11/2023/1 від 30.11.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/12/2023/1 від 31.12.2023 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/01/2024/1 від 31.01.2024 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/02/2024/1 від 29.02.2024 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/03/2024/1 від 31.03.2024 на суму 31,07 грн, № 032034710480101/04/2024/1 від 30.04.2024 на суму 31,07 грн; № 032034710480101/05/2024/1 від 31.05.2024 на суму 37,25 грн; № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 на суму 37,25 грн.

Також позивачем наданий Акт звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-6.2024 на суму 1 006,48 грн, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго» (СП Енергозбут № 1).

На підтвердження обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по червень 2024 року на суму 717,71 грн, позивачем були надані сформовані ним рахунок на оплату заборгованості внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 на суму 717,71 грн, Акти виконання робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії № 032034710480101/03/2020/1 від 31.03.2020 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/06/2020/1 від 30.06.2020 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/09/2020/1 від 30.09.2020 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/12/2020/1 від 31.12.2020 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/03/2021/1 від 31.03.2021 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/06/2021/1 від 30.06.2021 на суму 102,53 грн, № 032034710480101/09/2021/1 від 30.09.2021 на суму 102,53 грн; Акт звіряння взаєморозрахунків внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) за період 3.2020-6.2024 на суму 717,71 грн, підписаний зі сторони КП «Київтеплоенерго» (СП Енергозбут № 1).

07.06.2023 позивач направив відповідачу вимогу № 30/1/5/6392 від 07.06.2023 щодо сплати заборгованості у сумі 124 004,24 грн, яка була отримана останнім 15.06.2023, що підтверджується наданими копіями опису вкладення у цінний лист 0504576315854, згрупованого відправлення (ф. 103) та фіскального чеку від 07.06.2023 та роздруківку відстеження трекінгу № 0504576315854 з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Оскільки відповідачем не були оплачені послуги з постачання теплової енергії у спірні періоди, не здійснена плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, а також плата внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд зазначає про таке.

За приписами частини першої ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома ст. 193 ГК України).

Відносини щодо постачання та споживання теплової енергії регулюються Законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875-IV від 24.06.2004) втратив чинність 01.05.2019 на підставі нового Закону «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017).

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875-IV від 24.06.2004) були правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст. 3).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст. 2).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічне визначення містилось у абз. 1 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875-IV від 24.06.2004).

Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017), учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (п. 9 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Оскільки ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» є користувачем нежитлового приміщення загальною площею 203,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджено матеріалами справи та відповідачем, то в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017), відповідач є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 частини другої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною першою ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону (частина друга ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем.

Виконавцями комунальних послуг є послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 3 частини другої ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною шостою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.11.2017) встановлено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Умовами п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

Відповідно до частин першої та четвертої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.11.2017), договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вже вказувалося судом, 16.02.2021 КП «Київтеплоенерго» із супровідним листом № 30/5/3/2342 від 16.02.2021 направив на адресу відповідача проект договору № 320347-02 на постачання теплової енергії від 09.02.2021 (з додатками), дія якого, згідно умов п. 8.1., керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018.

Проте, зазначений договір відповідачем підписано не було. Факт отримання вказаного проекту договору заперечується відповідачем, а доказів отримання позивачем в матеріали справи не надано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина шоста ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Щодо заперечень відповідача про те, що договір з КП «Київтеплоенерго» на теплопостачання не укладався, слід зазначити, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Так, положеннями ст. ст. 13, 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 303/7554/16-ц, від 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц та від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.

Крім того, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16 та постанови від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17 та від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19).

Щодо посилань відповідача про укладання Договору № 320347-02 на постачання теплової енергії від 25.01.2018 з ПАТ «Київенерго» зі строком дії з 01.01.2018 до 15.04.2018 та пролонгацією на кожний наступний рік за відсутності заяви про закінчення договору та заміни кредитора, слід зазначити, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693, КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго», та якому видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591.

Так, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та гарячої води здійснює саме КП «Київтеплоенерго», що відповідачем не спростовано.

На підтвердження факту постачання теплової енергії за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року на загальну суму 158 504,24 грн в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 203,6 кв.м, а також її обсягу позивачем були надані деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України»; довідки про нарахування за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України»; акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.06.2024 на суму 104 004,24 грн та рахунок-фактуру № 320347-02/2024-6 від 30.06.2024 на суму 104 004,24 грн; облікові картки на загальну суму 158 504,24 грн; акти приймання-передавання товарної продукції на загальну суму 158 504,24 грн; корінці нарядів на включення/відключення будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; акти про готовність вузла комерційного обліку споживача (ДЖКП НАН України) до роботи за спірні періоди, а також відомості обліку споживання теплової енергії у спірному періоді.

Судом враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, 12.10.2018 у справі № 910/30728/15 та 03.09.2020 у справі № 910/17662/19).

Частиною четвертою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» перебачено, що постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст. 16 цього Закону. Аналогічні положення містяться у п. 3 Правил № 630.

Теплова енергія постачається безперервно (п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198)).

Згідно з п. 36 Правил № 1198, теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Відповідно до п. 24 та п. 25 Правил № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Разом з цим, відповідачем під час розгляду справи не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відключення від теплопостачання будинку (нежитлових приміщень, які використовуються ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України» загальною площею 203,6 кв.м) за адресою: АДРЕСА_3 , а тому у відповідача існує обов`язок щодо відшкодування вартості спожитої ним теплової енергії.

З урахуванням встановлених судом обставин стосовно того, що у спірний період (з листопада 2018 року по жовтень 2021 року) відповідач був користувачем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 203,6 кв.м, зважаючи на подані позивачем докази (облікові картки), які містять інформацію про обсяги та вартість спожитої відповідачем теплової енергії для потреб опалення, та наявність корінців нарядів, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт споживання відповідачем у спірному періоді теплової енергії на загальну суму 158 504,24 грн, з огляду на що відповідач повинен її оплатити.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами відомості щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу, а також не надано доказів здійснення оплати останньої.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не в повному обсязі вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за спірний період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року включно у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви, з урахуванням часткових оплат на суму 54 500,00 грн, що відображено в розрахунку основного боргу за теплову енергію, становить 104 004,24 грн (158 504,24 грн - 54 500,00 грн).

При цьому, оскільки в даному випадку між сторонами (споживачем та постачальником) склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії, позов про стягнення вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню на підставі частин першої та другої ст. 11 ЦК України та п. 1 частини першої ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина перша ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Положеннями п. 18 Правила № 630 було встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, з огляду на те, що у спірний період відповідач фактично споживав житлово-комунальні послуги (теплову енергію) без укладення письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем (у строки, визначені законом).

Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів оплати поставленої позивачем теплової енергії за період листопад 2018 року - жовтень 2021 року у розмірі 104 004,24 грн.

З урахуванням вищезазначеного, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року у розмірі 104 004,24 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 55 397,28 грн та 3% річних у розмірі 14 307,98 грн за загальний період прострочення з 01.12.2018 по 30.06.2024.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивачем при розрахунках помилково враховано перший день прострочення оплати - перший день місяця, що настає за розрахунковим періодом, тоді як згідно строку, визначеного законом, відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, а саме: заборгованість за листопад 2018 року мала бути оплачена відповідачем не пізніше 20.12.2018, а прострочення оплати починається з 21.12.2018 і так по кожному місяцю.

Судом здійснено власні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, згідно з якими інфляційні втрати становлять 57 524,88 грн та 3% річних становлять 14 128,12 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, враховуючи положення частини другої ст. 237 ГПК України, підлягають задоволенню у заявленому розмірі у сумі 55 397,28 грн, та 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 128,12 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення 104 004,24 грн основного боргу, 55 397,28 грн інфляційних втрат та 14 307,98 грн 3% річних за період з 11.2018 по 10.2021 та відмовити в цій частині, в обгартування чого посилався та те, що загальна позовна давність тривалістю у три роки встановлюється ст. 257 ЦК України, тоді як серед переліку статей, що встановлюють строки, та які продовжуються на строк дії такого карантину, згідно з Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19) від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон від 30.03.2020 № 540-IX), немає ст. 257 ЦК України, відповідно строк загальної позовної давності не продовжувався та становить 3 роки.

Проте, відповідачем у відзиві на позов та запереченнях помилково зазначено, що вказані положення Законом від 30.03.2020 № 540-IX стосуються доповнення пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ЦКУ, тоді як Законом від 30.03.2020 № 540-IX визначено розділ X «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 4 такого змісту саме у ГПК України відносно продовження процесуальних строків, в ст. 257 якого передбачено порядок подання апеляційної скарги.

Тоді як до положень ЦК України застосовуються положення Закону від 30.03.2020 № 540-IX, згідно з якими розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнити пунктами 12-14 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який у свою чергу неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України у постанові від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також, відповідно до п. 19 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленої теплової енергії за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року та нарахованих на суму заборгованості у вказаний період інфляційних втрат та 3% річних, заявлені позивачем у межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, а твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд відхиляє з огляду на приписи п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо здійснених позивачем нарахувань за період з листопада 2021 року по червень 2024 року за послуги з постачання теплової енергії по особовому рахунку НОМЕР_2 , суд зауважує наступне.

З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Умовами п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила 830), передбачено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Згідно з до п. 13 Правил № 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах; послуга (постачання теплової енергії) надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з частиною другою ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз. 2 частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на офіційному сайті https://kte.kmda.gov.ua/ опублікувало текст Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022).

Також позивачем зазначено, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

При цьому, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач є користувачем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 203,6 кв.м. При цьому власник таких примушень не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, у зв`язку з чим в силу вимог частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір вважається укладеним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Так, умовами Договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця КП «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.ua/ (п. 2).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 4).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5).

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7).

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11).

У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів (п. 20).

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку) (п. 30).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. (п. 31).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51 та п. 52).

На підтвердження факту постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по червень 2024 року на загальну суму 183 076,35 грн в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 203,6 кв.м (особовий рахунок № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ), а також її обсягу позивачем були надані деталізована інформація про коригування нарахувань за теплову енергію ДП «Фірмовий магазин «Академкнига» НАН України»; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) за період 11.2021-6.2024 на суму 183 076,35 грн та рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії (ТЕ) № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 на суму 183 076,35 грн; акти надання послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 183 076,35 грн; корінці нарядів на включення/відключення будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; акти про готовність вузла комерційного обліку споживача (ДЖКП НАН України) до роботи за спірні періоди; акти перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача (ДЖКП НАН України; відомості обліку та споживання теплової енергії у спірному періоді.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, в результаті чого за спірний період з листопада 2021 року по червень 2024 року у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви згідно розрахунку основного боргу за теплову енергію за вказаний період, становить 183 076,35 грн.

Суд вважає, що надані КП «Київтеплоенерго» докази на підтвердження постачання відповідачу у період з листопада 2021 року по червень 2024 року теплової енергії доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Відповідач своїм правом на спростування факту та/або обсягів постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії не скористався.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що КП «Київтеплоенерго» належним чином підтверджено постачання теплової енергії відповідачу у період з листопада 2021 року по червень 2024 року на загальну суму 183 076,35 грн.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 32 та п. 34 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором (п. 35 Правил № 830).

Згідно з пп.2.2.4. п. 2.2. Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу від 01.04.2023, укладеного з між відповідачем та Державним житлово-комунальним підприємством НАН України, відповідач зобов`язується сплачувати рахунки балансоутримувача або організації, що обслуговує будівлю, за обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території, а також за комунальні послуги протягом 7 днів після їх отримання, але не пізніше останнього дня кожного місяця.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням п. 34 договору та положень ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснювати оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи по суті у відповідача перед КП «Київтеплоенерго» наявна заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по червень 2024 року у розмірі 183 076,35 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у зазначеному розмірі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за період з листопада 2021 року по червень 2024 року позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 39 110,26 грн та 3% річних у розмірі 9 266,98 грн, за загальний період прострочення з 01.12.2021 по 30.06.2024.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивачем при розрахунках помилково враховано перший день прострочення оплати - перший день місяця, що настає за розрахунковим періодом, тоді як згідно п. 34 договору та положень ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснювати оплату за спожиті послуги щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, а саме: заборгованість за листопад 2021 року мала бути оплачена відповідачем не пізніше 31.12.2021, а прострочення оплати починається з 01.01.2022 і так по кожному місяцю.

Судом здійснено власні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, згідно з якими інфляційні втрати становлять 34 426,16 грн та 3% річних становлять 8 806,13 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період з листопада 2021 року по червень 2024 року підлягають частковому задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 39 110,26 грн та 3% річних в розмірі 9 266,98 грн, нарахованих на заборгованість основного боргу за теплову енергію за період з 24.02.2022 по 30.06.2024, відповідач посилався на положення пп. 1-1. п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», оскільки він користується нежитловим приміщенням площею 203,6 кв.м, розташованим на І поверсі та в підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України, укладеного між відповідачем і Державним житлово-комунальним підприємством НАН України, та не має права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

Проте, постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 390 від 21.04.2023) регламентує заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням, тоді як відповідач у даній справі є самостійною юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність.

Також, відповідачем не надано доказів розміщення у нежитловому приміщенні загальною площею 203,6 кв.м, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , внутрішньо переміщених осіб, які є кінцевими споживачами комунальних послуг, як це передбачено пп. 1-1. п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Так, основним видом діяльності відповідача згідно Статуту є роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах.

Крім того, згідно умов Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу від 01.04.2023, укладеного між Державним житлово-комунальним підприємством НАН України та відповідачем, приміщення за адресою Б. Хмельницького, 42 загальною площею 203,60 кв.м, в якому розміщується відповідач, використовується останнім для цілей: книгарня (розміщення державного видавництва та підприємства, книгорозповсюдження).

Таким чином, аргументи відповідача про незаконність та необґрунтованість нарахування інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість основного боргу за теплову енергію за період з 24.02.2022 по 30.06.2024, не знайшли свого підтвердження.

Щодо нарахування плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період листопада 2021 року по червень 2024 року за особовим рахунком НОМЕР_2 , та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по червень 2024 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 11 частини першої ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Відповідно до частини п`ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Отже, плата за абонентське обслуговування є складовою частиною ціни публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, а отже є відповідно істотною умовою таких договорів.

Положеннями пп. 5 п. 45 Правил № 830 передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Умовами Договору про надання послуг з постачання гарячої води та Договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається зокрема, з плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України (п. 30). Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця (п. 32). Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3) п. 41).

Згідно частини першої ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 02.04.2020), комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.07.2023), комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

На підтвердження надання КП «Київтеплоенерго» абонентського обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 року по 06.2024 року у розмірі 1 006,48 грн, позивачем були надані сформовані ним рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 (абонентське обслуговування постачання теплової енергії за червень 2024 року) на суму 1 006,48 грн та Акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року по червень 2024 року на суму 1 006,48 грн.

На підтвердження обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з 03.2020 року по 06.2024 року на суму 717,71 грн, позивачем були надані сформовані ним рахунок на оплату заборгованості внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії № 032034710480101/06/2024/1 від 30.06.2024 на суму 717,71 грн, Акти виконання робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з 03.2020 року по 30.09.2021 на суму 717,71 грн.

Згідно Актів про готовність вузла комерційного обліку споживача (ДЖКП НАН України) до роботи за адресою: АДРЕСА_3 в опалювальний період 2019-2023 та Актів перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача (ДЖКП НАН України) від 27.09.2022 - від 26.01.2024, а також Відомостей спожитої теплової енергії за спірні періоди, за адресою: АДРЕСА_3 встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - Multical UF, теплообчислювач - Multical 602, витратомір - Ultraflox 54, термоопір - Pt - 500), а отже у відповідача існує обов`язок зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) за період з березня 2020 року по червень 2024 року на суму 717,71 грн.

Також, відповідач повинен сплати позивачу плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) за період листопада 2021 року по червень 2024 року на суму 1 006,48 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до положення ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що судові витрати під час розгляду позову мають складатися лише з сум сплаченого позивачем судового збору, а отже становлять 6 103,31 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Фірмовий магазин «Академкнига» Національної академії наук України» (01030, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, будинок 42); ідентифікаційний код: 21560401) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) суму основного боргу за теплову енергію за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року у розмірі 104 004 (сто чотири тисячі чотири) грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 55 397 (п`ятдесят п`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн 28 коп. та 3% річних у розмірі 14 128 (чотирнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн 12 коп.; суму основного боргу за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по червень 2024 року у розмірі 183 076 (сто вісімдесят три тисячі сімдесят шість) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 34 426 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн 16 коп. та 3% річних у розмірі 8 806 (вісім тисяч вісімсот шість) грн 13 коп.; плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період листопада 2021 року по червень 2024 року у розмірі 1 006 (одна тисячі шість) грн 48 коп. та внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по червень 2024 року у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) грн 71 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 023 (шість тисяч двадцять три) грн 44 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова