Рішення

від 19.12.2024 по справі 914/2071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 914/2071/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна"

про стягнення 603012,38 грн

за участю представників:

від позивача Штабовенко Д.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" про стягнення 603012,38 грн, з яких 39965,70 грн - основний борг по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 1994,18 грн - інфляційні втрати, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 845,45 грн - 3% річних, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 5864,47 грн - пеня, нарахована за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 473131,80 грн - основний борг по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023, 17114,53 грн - інфляційні втрати, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023, 6355,08 грн - 3% річних, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023 та 57741,17 грн - пеня, нарахована за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у додаткових пояснення по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, однак відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, суд встановив таке.

19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (виконавець) укладено договір №1906/2023-01 про надання послуг, відповідно пунктів 1.1. та 1.2. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з розробки котловану за адресою вул. Спортивна, с. Сокiльники Львiвського р-ну, "Нове будівництво житлового комплексу iз вбудованими примiщеннями громадського призначення (Секцiя К). Замовник зобов`язується оплачувати зазначенi в п.1.1. послуги в порядку, встановленому роздiлом 4 цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору, сума договору є динамічною і складає орієнтовно 500000,00 грн з ПДВ (83333,33 грн). Остаточна сума договору буде складатися з фактично виконаних робіт згідно з виписаними виконавцем актами виконаних робіт. Обсяги виконаних робіт розраховуються у відповідності з виконаними виконавцем геодезичними вимірами.

Згідно з пунктами 4.4.-4.5. договору перед початком виконання робіт замовник сплачує передоплату 25% у розмірі 125000,00 грн з ПДВ. Оплата за виконані роботи сплачується замовником щомісяця, на підставі підписаних проміжних актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок за фактично виконанні роботи замовник сплачує виконавцю протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня підписання кінцевих актів виконаних робіт з урахуванням авансових платежів.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

27.11.2023 між сторонами було складено та підписано акт надання послуг №585 на суму 979965,70 грн. Відповідачем частково сплачено за виконані роботи, а саме у розмірі 940000,00 грн. Таким чином, як зазначив позивач, станом на дату подання позовної заяви, заборгованість по договору від 19.06.2023 становить 39965,70 грн.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України та пункту 5.1. договору позивач нарахував відповідачу 1994,18 грн інфляційних втрат, 845,45 грн 3% річних та 5864,47 пені.

05.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (виконавець) укладено договір №0506/2023-01 про надання послуг, відповідно пунктів 1.1. та 1.2. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з розробки котловану за адресою: Львів, вул. Стрийська, 45. Замовник зобов`язується оплачувати зазначені в п.1.1.послуги в порядку, встановленому розділом 4 цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору, сума договору є динамічною і складає орієнтовно 1360000,00 грн з ПДВ (226666,67 грн). Остаточна сума договору буде складатися з фактично виконаних робіт згідно з виписаними виконавцем актами виконаних робіт.

Згідно з пунктами 4.4.-4.5. договору перед початком виконання робіт замовник сплачує передоплату 25% у розмірі 340000,00грн з ПДВ. Оплата за виконані роботи сплачується замовником щомісяця, на підставі підписаних проміжних актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок за фактично виконанні роботи замовник сплачує виконавцю протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня підписання кінцевих актів виконаних робіт з урахуванням авансових платежів.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

05.03.2024 між сторонами було складено та підписано акт надання послуг №56 на суму 513760,00 грн. Відповідачем частково сплачено за виконані роботи, а саме у розмірі 40628,20 грн. Таким чином, як зазначив відповідач, станом на сьогодні залишкова заборгованість становить 473131,80 грн.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України та пункту 5.1. договору позивач нарахував відповідачу 17114,53 грн інфляційних втрат, 6355,08 грн 3% річних та 57741,17 грн пені.

Отже враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути 603012,38 грн, з яких 39965,70 грн основний борг по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 1994,18 грн інфляційні втрати, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023), 845,45 грн 3% річних, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 5864,47 пеня, нарахована за невиконання грошового зобов`язання по договору №1906/2023-01 від 19.06.2023, 473131,80 грн основний борг по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023, 17114,53 грн інфляційні втрати, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023, 6355,08 грн 3% річних, нараховані за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023 та 57741,17 грн пеня, нарахована за невиконання грошового зобов`язання по договору №0506/2023-01 від 05.06.2023.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та частково закрити провадження у справі з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як встановлено судом, 19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (виконавець) укладено договір №1906/2023-01 про надання послуг, відповідно пунктів 1.1. та 1.2. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з розробки котловану за адресою вул. Спортивна, с. Сокiльники Львiвського р-ну, "Нове будівництво житлового комплексу iз вбудованими примiщеннями громадського призначення (Секцiя К). Замовник зобов`язується оплачувати зазначенi в п.1.1. послуги в порядку, встановленому роздiлом 4 цього договору.

Як також встановлено судом, 05.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (виконавець) укладено договір №0506/2023-01 про надання послуг, відповідно пунктів 1.1. та 1.2. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з розробки котловану за адресою: Львів, вул. Стрийська, 45. Замовник зобов`язується оплачувати зазначені в п.1.1.послуги в порядку, встановленому розділом 4 цього договору.

Факт виконання робіт (надання послуг) по вказаних договорах підтверджується актом надання послуг №585 на суму 979965,70 грн від 27.11.2023 та актом надання послуг №56 на суму 513760,00 грн від 05.03.2024.

Як зазначено позивачем та як підтверджується матеріалами справи станом на дату подання позовної заяви сума основного боргу по вказаним договорам становила 513097,50 грн.

Однак, як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів, після пред`явлення позову відповідач сплатив на користь позивача 130000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.10.2024 на суму 50000,00 грн, платіжною інструкцією від 15.11.2024 на суму 30000,00 грн та платіжною інструкцією від 10.10.2024 на суму 50000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже враховуючи те, що відповідач після пред`явлення йому позову сплатив позивачу 130000,00 грн, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 130000,00 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалося судом, пунктом 5.1. договорів передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 19108,71 грн інфляційних втрат, 7200,53 грн 3%річних, 63605,64 грн пені є обґрунтовані.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 383097,50 грн основного боргу, 19108,71 грн інфляційних втрат, 7200,53 грн 3%річних та 63605,64 грн пені, а в частині позовних вимог про стягнення 130000,00 грн основного боргу суд дійшов висновку закрити провадження у справі.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 7236,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1075 від 15.08.2024.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5676,15 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Крім того, позивач до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановити строк для подання доказів щодо розміру таких витрат.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Інтернешнл Україна" (79040, місто Львів, вулиця Сигнівка, будинок 9, квартира 1, ідентифікаційний код 39422982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (69005, місто Запоріжжя, провулок Тамбовський, будинок 2, ідентифікаційний код 31598841) 383097,50 грн основного боргу, 19108,71 грн інфляційних втрат, 7200,53 грн 3% річних, 63605,64 грн пені та 5676,15 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 130000,00 грн основного боргу закрити провадження у справі.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 09.01.2025 на 15:45 год.

5. Позивачу до 24.12.2024 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.01.2025.

Суддя Петрашко М.М.