Рішення

від 23.12.2024 по справі 915/1848/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Справа № 915/1848/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Задерецького В.А. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль ,

до відповідача: Громадська організація Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України,

про: стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 322134,39 грн,-

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Миколаївська теплоелектроцентраль звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Громадської організації Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України, в якій просить суд про стягнення грошових коштів в загальній сумі 322134,39 грн, з яких: 197949,95 грн - основний борг за теплову енергію, 99520,82 грн інфляційні втрати, 14980,84 грн 3% річних, 9682,78 грн пеня.

В обґрунтування вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №2158 від 01.06.2013 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме зобов`язань щодо оплати у порядку та строки, встановлені умовами договору, за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з листопада 2021 року по липень 2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі. За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до ст.625 ЦК України також нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, а також пеню відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.01.2024.

Відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- листом №03/65 від 08.06.2023 відповідач інформував позивача про невизнання заборгованості за умовно-постійного складовою та просив розпочати процедуру фактичного відключення від системи централізованого опалення і розірвання договору №2158 від 01.06.2013 про постачання теплової енергії в гарячій воді;

- умовами укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді не передбачено обов`язку відповідача оплати умовно-постійної частини, не передбачено обов`язку оплати тарифу на послугу з постачання теплової енергії, не передбачено права позивача нарахування та примушування до виконання нарахованих умовно-постійної частини тарифу на послугу з постачання теплової енергії;

- позивачем доказів звернення до відповідача із пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до існуючого договору, та доказів їх прийняття відповідачем до суду не подано;

- на думку відповідача, твердження позивача про наявність заборгованості за умовно-постійною складовою тарифу, про обов`язок її оплати відповідачем, і вимога про необхідність її стягнення з відповідача по суті не підтверджені жодним доказом наявності відповідного зобов`язання і ґрунтуються виключно на необґрунтованих і недоведених твердженнях, а заявлена заборгованість фактично безпідставно ним нарахована.

22.01.2024 судом відкладено підготовче засідання на 19.02.2024 у зв`язку з неявкою сторін.

Позивач у відповіді на відзив на спростування доводів відповідача вказує наступне:

- позивач не має повноважень щодо відключення споживачів від системи централізованого опалення, такими повноваженнями, відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019, наділені міжвідомчі комісії. До того ж, таким порядком відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) без дотримання встановленого порядку не допускається;

- згідно пункту 8 розділу 3 Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня. Відповідач, в свою чергу, не виконав необхідні роботи по відокремленню (відключенню) приміщення від системи централізованого опалення та встановленню системи індивідуального опалення, а також не надав на адресу позивача повний пакет документів та акт про відключення приміщення від системи централізованого теплопостачання;

- відключення проведене з порушенням Порядку є самовільним. Самовільне відключення від системи централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за фактично надану, але невикористану споживачем теплову енергію для опалення;

- на початок опалювального періоду 2023-2024 років від відповідача не надходило жодних документів щодо відключення приміщення від опалення.

Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2024.

15.03.2024 судом відкладено розгляд справи на 08.04.2024 за відповідним клопотанням позивача та у зв`язку з неявкою сторін.

У судовому засіданні 08.04.2024 судом оголошено перерву до 14.05.2024.

14.05.2024, 26.06.2024 та 22.07.2024 судом відкладався розгляд справи відповідно на 26.06.2024, 22.07.2024 та 10.09.2024 за клопотаннями сторін та у зв`язку з їх неявкою.

У судовому засіданні 10.09.2024 судом оголошено перерву до 07.10.2024.

07.10.2024 судом відкладено розгляд справи на 06.11.2024 за відповідним клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом оголошено перерву до 28.11.2024.

28.11.2024 судом відкладено розгляд справи на 23.12.2024 у зв`язку з неявкою сторін.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 23.12.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 23.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.06.2013 між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №2158 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.2 Договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п.3.2.4 Договору, споживач теплової енергії зобов`язується додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією, додатком 3 та іншими нормативним актами.

Енергопостачальна організація має право, зокрема, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених Правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України а також додатком 3 до договору (п.4.1.4 Договору).

Згідно п.4.2.1 Договору, енергопостачальна організація зобов`язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

У відповідності до п.5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі відсутності - розрахунковим способом.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ПАТ Миколаївська ТЕЦ, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством способом.

Відповідно до п.6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.3 Договору).

Пунктом 7.2.3 Договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, відповідно до Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2014.

Згідно п.10.2 Договору, договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом; ліквідації сторін.

Відповідно до п.10.4 Договору, такий договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Згідно п.11.3 Договору, при виникненні обставин, не обумовлених цим договором, сторони зобов`язані керуватись Законом України Про електроенергетику, Правилами користування тепловою енергією, Тимчасовими правилами обліку, відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж та іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Додатком №1 «Дані про об`єкти теплоспоживання» до Договору, сторони погодили об`єкт теплоспоживання за адресою: вул.Шевченка, буд.71.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.09.2020 за Громадською організацією «Товариство сприяння обороні України» зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення (учбовий корпус літ.А-5 заг.пл. 3487,1 кв.м, склад літ.Б-1 заг.пл. 69,1 кв.м) за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.71.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1106 від 29.10.2021 Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у житловому фонді та на інших об`єктах м.Миколаєва розпочато опалювальний період на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 01.11.2021. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

19.11.2021 позивачем підключено систему опалення об`єкта відповідача, про що оформлено наряд №Т/О 3158.1 на підключення систем опалення за адресою вул.Шевченка, 71. Наряд підписано представниками позивача та відповідача.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №263 від 28.03.2022 Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 років закінчено опалювальний сезон з 29.03.2022 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

Відповідачем надавались позивачу відомості споживання теплової енергії за період з 19.11.2021 по 29.03.2022.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №625 від 09.11.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 років для об`єктів соціально-культурної сфери" вирішено забезпечити опалення організацій, закладів та установ охорони здоров`я, освіти, соціального захисту, інших об`єктів соціально - культурної сфери, що мають власні котельні, а також об`єктів, на яких у зв`язку зі зниженням середньодобової температури зовнішнього повітря до +8С і нижче не забезпечуються належні умови відповідно до санітарних норм. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №176 від 24.03.2023 Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 років закінчено опалювальний період з 24.03.2023 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №984 від 13.10.2021 Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ Миколаївська ТЕЦ встановлено ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) для потреб інших споживачів: умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію 2041,31 грн/Гкал (без ПДВ); умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 94955,11 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Пунктом 6 рішення №984 від 13.10.2021 встановлено, що тарифи, передбачені п.1.3 цього рішення, встановлюються на 12 місяців та вводяться в дію з початку опалювального сезону 2021-2022 років. Тарифи на послугу з постачання теплової енергії застосовуються за умови переходу на нові договори про надання комунальних послуг згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VIII.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1265 від 08.12.2021 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 №984 встановлено ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) для потреб інших споживачів: умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію 3376,37 грн/Гкал (без ПДВ); умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 97738,46 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №124 від 09.02.2022 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 №984 встановлено ПрАТ Миколаївська ТЕЦ економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) для потреб інших споживачів: умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію 3587,38 грн/Гкал (без ПДВ); умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 138301,27 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Позивачем за період з листопада 2021 року по липень 2023 року сформовано та виставлено відповідачу акти прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді та рахунки за теплову енергію на загальну суму 197949,95 грн.

Акти прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді відповідачем не підписано.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №148-Ю від 13.09.2022 про сплату суми боргу 459843,27 грн та №520-Ю від 19.04.2023 про сплату суми боргу 158001,67 грн.

Відповідач звертався до позивача з листами №03/70 від 08.12.2022, №03/14 від 08.02.2023, №03/41 від 05.04.2023, в яких щоразу просив розірвати договір №2158 від 01.06.2013 про постачання теплової енергії в гарячій воді та заперечував проти оплати умовно-постійної частини тарифу.

08.06.2023 відповідач звертався до позивача з листом №03/65, в якому просив останнього розпочати процедуру фактичного відключення від системи централізованого опалення та розірвання договору №2158 від 01.06.2013 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позивач листами №211-Ю від 28.11.2022, №297-Ю від 19.01.2023, №400-Ю від 13.03.2023, №578-Ю від 08.05.2023 та №887-Ю від 06.06.2023 повідомляв відповідачу з посиланням на те, що фінансове навантаження на відповідача не є приводом для припинення договірних відносин та вимагав погасити наявну заборгованість. Також зазначеними листами відповідачу надавались розрахунки складових нарахувань за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.

Несплата відповідачем заборгованості з послуг постачання теплової енергії стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг постачання теплової енергії.

Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п.п.5, 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст.5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п.1, 4, 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відтак, визначальним для оплати послуги є її фактичне надання замовнику та споживання останнім.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.

Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою 13,14.

Рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №984 від 13.10.2021, №1265 від 08.12.2021, №124 від 09.02.2022 встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи та теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-мінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн/Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Умовно-постійна частина тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Як вже зазначалось, позивачем на підтвердження надання відповідачу у його нежитлові приміщення послуг з постачання теплової енергії за укладеним між сторонами договором, в період з листопада 2021 року по липень 2023 року надано рахунки на загальну суму 197949,95 грн.

Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за неопалювальний період здійснено нарахування абонентської плати та послуги з умовно-постійної частини тарифу, а за опалювальний здійснено нарахування послуги з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу).

Водночас, як вірно зазначає позивач, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №169 від 26.07.2019 затверджено Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що додається.

Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.

Розділом ІI вказаного Порядку визначено порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП.

1. Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

2. Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

3. Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

4. Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

5. Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.

6. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.

7. Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

8. Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

9. Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проекту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

10. Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.

Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

Витрати, пов`язані з відключенням від ЦО та/або ГВП, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом.

Узгодження дати і часу виконання робіт із відключення від ЦО та/або ГВП з виконавцями таких робіт та інформування про це співвласників багатоквартирного будинку здійснюється уповноваженою ними особою.

Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води (додаток 2) - по одному примірнику для власника/представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб`єкта господарювання (у разі їх залучення відповідно до пункту 10 цього розділу). Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб`єктом господарювання (у разі їх залучення).

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.

Отже, приймаючи до уваги положення зазначених вище нормативно-правових актів, діючим законодавством України встановлений порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Суд погоджується з доводами позивача, що законною підставою для відключення будівлі ЦО та/або ГВП є відповідне рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, матеріали справи не містять такого ухваленого рішення щодо відповідача.

Разом з цим, судом приймається до уваги, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1106 від 29.10.2021 Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у житловому фонді та на інших об`єктах м.Миколаєва розпочато опалювальний період на всіх об`єктах житлового фонду, інших об`єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 01.11.2021. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

19.11.2021 позивачем підключено систему опалення об`єкта відповідача, про що оформлено наряд №Т/О 3158.1 на підключення систем опалення за адресою вул.Шевченка, 71 у м.Миколаєві. Наряд підписано представниками позивача та відповідача.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №263 від 28.03.2022 Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 років закінчено опалювальний сезон з 29.03.2022 на всіх об`єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.

Відповідачем надавались позивачу відомості споживання теплової енергії за період з 19.11.2021 по 29.03.2022.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №625 від 09.11.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 років для об`єктів соціально-культурної сфери" вирішено забезпечити опалення організацій, закладів та установ охорони здоров`я, освіти, соціального захисту, інших об`єктів соціально - культурної сфери, що мають власні котельні, а також об`єктів, на яких у зв`язку зі зниженням середньодобової температури зовнішнього повітря до +8С і нижче не забезпечуються належні умови відповідно до санітарних норм. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Наряду на підключення системи опалення об`єкта відповідача за адресою вул.Шевченка, 71 у м.Миколаєві в опалювальному періоді 2022-2023 років позивачем суду не надано.

Наведене спростовує добросовісність поведінки позивача, який знаючи про те, що відповідач у опалювальному сезоні 2022-2023 років не користувався опаленням, одночасно намагається стягнути з нього оплату за послуги, які не надавались з листопада 2022 року.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що фактично теплова енергія в нежитлове приміщення по вул.Шевченка, 71 м.Миколаєва постачалася та споживалась відповідачем лише у опалювальному сезоні 2021 2022 років, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, в частині стягнення суми основного боргу (з умовно-постійної частини тарифу) за період з листопада 2022 року по липень 2023 року та нарахованих на неї 3% річних, інфляційних втрат та пені.

За такого, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 113570,13 грн основного боргу нарахованого за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, враховуючи вищенаведене, та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії за спірним договором №2158 від 01.06.2013 про постачання теплової енергії в гарячій воді у період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року, здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, яка виникла у такий період, та приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14024,71 грн 3% річних нарахованих за період з 11.11.2021 по 31.07.2023 та 98255,98 грн інфляційних втрат нарахованих за період з грудня 2021 року по липень 2023 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль 113570,13 грн основного боргу, 14024,71 грн 3% річних, 98255,98 грн інфляційних втрат, 3387,77 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02.01.2025.

Суддя М.В.Мавродієва