Рішення

від 02.01.2025 по справі 922/3847/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3847/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДКРИТІ ДАНІ», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «АНФОЛД», м.Харків про стягнення коштів 344 500,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДКРИТІ ДАНІ» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «АНФОЛД» про стягнення заборгованості у сумі 344 500,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем у повному обсязі не були сплачені надані позивачем послуги за договором про надання послуг з обробки даних №2009202 від 20.09.2022, внаслідок чого наявна заборгованість відповідача складає 344 500,00 грн та підлягає стягненню з останнього.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3847/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Відсутність адресата за вказаною адресою" , суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Також, відповідно до ч. 6, ст. 6 ГПК України, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

20.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДКРИТІ ДАНІ» (надалі Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «АНФОЛД» (надалі Замовник, Відповідач) був укладений договір про надання послуг з обробки даних №20092022 за умовами якого Виконавець взяв на себе обов`язок надавати Замовнику послуги у вигляді надання інформації щодо юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі -Послуги), а Замовник, відповідно, прийняти та оплатити ці Послуги.

Згідно до п.4.1 Договру вартість Послуг розраховується відповідно до обраного Замовником пакету Послуг та кількості запитів, згідно Таблиці.

Згідно з пунктами 7.1. 7.3 Договору послуги надаються на умовах післяоплати.Виконавець скріплює електронним цифровим підписом та надсилає Замовнику на електронну адресу, зазначену в розділі 14 Договору, рахунок до п`ятого числа наступного місяця у якому використовувались Послуги. Вартість Послуг розраховується на основі обраного тарифа та вартості Запитів, які були здійснені попереднього місяця понад оплаченого ліміта. Замовник оплачує Послуги на основі рахунку, надісланого Виконавцем, на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше двадцятого числа наступного місяця у якому використовувались Послуги.

Відповідно до п.8.1, 8.2 Договору приймання-передача наданих послуг оформляється Актом приймання-передачі наданих послуг.Акт формується Виконавцем, скріплюється електронним цифровим підписом та надсилається Замовникові на електронну адресу, зазначену в розділі 14 Договору, до третього числа наступного місяця, у якому були надані послуги.

Замовник надсилає скріплений за допомогою свого електронного цифрового підпису Акт до десятого числа наступного місяця, у якому були надані послуги, на електронну адресу Виконавця, зазначену в розділі 14 Договору. Ненадання Замов ником Акта або вмотивованої відмови від підписання Акта до зазначеної дати, прирівнюється до його підписання. (п.8.3 Договору).

Відповідно до пунктів 12.1. та 12.2. Договору він набирає юридичної сили з моменту його підписання обома Сторонами та діє протягом одного року з моменту його підписання.Договір автоматично продовжується на наступний рік у разі відсутності бажання сторін розірвати Договір.

Позивачем на підтвердження вартості наданих відповідачу за Договором послуг надано:

- Акт №20240701-55 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період 01.06.2024-30.06.2024 на суму 130346.45 грн. З боку Виконавця він підписаний 02.07.2024р., з боку Замовника - 26.07.2024р;

- Акт №20240801-53 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період 01.07.2024-31.07.2024 на суму 130000.00 грн. З боку Виконавця він підписаний 01.08.2024р., з боку Замовника - 04.09.2024р.;

- Акт №20240901-28 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період 01.08.2024-31.08.2024 на суму 130000.00 грн. З боку Виконавця він підписаний 03.09.2024р., з боку Замовника - 05.09.2024р.

Загальна вартість прийнятих за період червень серпень 2024р Відповідачем за Договором №2009202 від 20.09.2022 послуг складає 390 346,45 грн.

Позивачем було сформовано та надіслано відповідачу у передбаченому договором порядку наступні рахунки:

- Рахунок - фактура № 20240701-55 від 01.07.2024 за період 01.06.2024- 30.06.2024, підписаний Виконавцем 02.07.2024року, отриманий Замовником 26.07.2024 р;

-Рахунок - фактура № 20240801-53 від 01.08.2024 за період 01.07.2024-31.07.2024, підписаний Виконавцем 01.08.2024року, отриманий Замовником 02.09.2024 р.;

-Рахунок - фактура № 20240901-28 від 01.09.2024 за період 01.08.2024- 31.08.2024, підписаний Виконавцем 03.09.2024 р.

Позивачем на електронну адресу Відповідача 25.09.2024р. та 26.09.2024р. направлялися претензії вимоги щодо сплати заборгованості за червень-липень та серпень 2024 р., проте відповідь на них від Відповідача не надходила, виконання прострочених зобов`язань по оплаті отриманих послуг не відбулось.

Як стверджує позивач, Відповідач за надані послуги у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за Договором про надання послуг з обробки даних №2009202 від 20.09.2022 року у розмірі 344 500,00 грн.

Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань стали підставою для звернення ТОВ «ВІДКРИТІ ДАНІ» до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно підписаних сторонами Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №20240701-55, №20240801-53, №20240901-28 загальна сума наданих позивачем послуг становить 390 346,45 грн.

Як стверджує позивач, у зв`язку із частковою сплатою відповідачем боргу, останнім прострочена наступна заборгованість:

- в частині оплати Послуг за Актом №20240701-55 на суму 84500,00 грн з 20.07.2024р.;

в частині оплати Послуг за Актом №20240801-53 на суму 130000,00 грн з 20.08.2024р.

в частині оплати Послуг за Актом №20240901-28 на суму 130000,00 грн з 20.09.2024р.

Судом встановлено,що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг, визначений умовами договору (п. 7.3), є таким, що настав.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався у повному обсязі за надані послуги у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 344 500,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Так, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які обґрунтовує укладенням між позивачем та Адвокатським бюро «Лихопьок Д.П.» Договору № 42915513 -24 про надання правничої допомоги від 21.10.2024.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер серії АЕ № 1317857 від 21.10.2024, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №0954, Договір № 42915513 -24 про надання правничої допомоги від 21.10.2024, акт про надання юридичних послуг - правничої допомоги від 26.11.2024 на суму 15 000,00 грн, рахунок №23-10/24 від 23.10.2024 на суму 15 000,00 грн., платіжна інструкція 1045 від 23.10.2024 на суму 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору Оплата Правничої допомоги Бюро, яка надається Клієнту, встановлюється з розрахунку 2000,00 (дві тисячі) грн. за 1 (одну) година фактичного надання Правничої допомоги. При визначенні часу, фактичного витраченого на надання Правничої допомоги, Сторони використовують кратність 30 хв.

У акті про надання юридичних послуг - правничої допомоги від 26.11.2024 наведений наступний перелік наданих послуг та їх вартість:

- Консультування Клієнта з питань стягнення у судовому порядку заборгованості по оплаті наданих Клієнтом послуг з ТОВ «НФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «АНФОЛД» (кодЄДРПОУ 44181981) з урахуванням особливостей оформлення первинних документів як електронних документів (2,0 год.) 4000 грн.;

- Складання позовної заяви Клієнта з урахуванням особливостей оформлення

первинних документів як електронних документів змін (4,0 год.) 8 000,00 грн.;

- Подання та отримання документів через Електронний кабінет, моніторинг руху

справи (1,5 год.) 3000 грн.

Загальна вартість наданих (7,5 год.) послуг - правничої допомоги становить 15000,00 грн.

Позивачем на підставі рахунку №23-10/24 від 23.10.2024 здійснено оплату послуг на суму 15 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 1045 від 23.10.2024.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, беручи до уваги надані послуги адвокатом, враховуючи критерії реальності та співрозмірності гонорару адвоката, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом на подання до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про доведеність та достатність законних підстав для стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «АНФОЛД» (код ЄДРПОУ 44181981, адреса: 61057, м. Харків, вул.Римарська, буд. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДКРИТІ ДАНІ» (код ЄДРПОУ 42915513, адреса: 49130, м. Дніпро, вул. Проспект Миру, буд.12, кв. 380) заборгованість 344 500 грн. 00 коп., витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви 4 134 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу 15 000 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено "02" січня 2025 р.

СуддяС.Ч. Жельне