Рішення

від 02.01.2025 по справі 924/849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року Справа № 924/849/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача - Худняк В.А. - адвокат,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Шароварського Віктора Адамовича,

с. Смотрич, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької

області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє

будівництво", м. Канів, Черкаської області

про стягнення 4 878 396 грн. 45 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області звернувся з позовом фізична особі-підприємець Шароварський Віктор Адамович до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про стягнення 4 878 396 грн. 45 коп. заборгованості, а саме: 2 918 677 грн. 89 коп. - основного боргу, 1 101 753 грн. 27 коп. - інфляційних втрат, 231 807 грн. 78 коп. - 3% річних та 626 157 грн. 51 коп. - пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №22/03/2021 від 22 березня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23 вересня 2024 року матеріали справи було передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до ст.ст. 6, 32 ГПК України матеріали справи 10 жовтня 2024 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 12 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 02 січня 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 12 листопада 2024 року було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 12 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 січня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №924/849/24.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Шароварським Віктором Адамовичем (виконавець) було укладено договір №22/03/2021 про надання послуг.

Пунктом 1.1. вищевказаного договору передбачено, що за умовами договору виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги, які споживаються в процесі здійснення замовником господарської діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначені послуги.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Обсяг та загальна вартість наданих послуг визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та наданих до нього підтверджуючих документів (п.1.3. договору).

Згідно із специфікацією №1 від 22 березня 2021 року, що є додатком (невід`ємною частиною) договору №22/03/2021 від 22 березня 2021 року позивач зобов`язується надати послуги спецтехніки:

- автокран КТА-28 (КРАЗ-250) (вартість машино/годин, з ПДВ - 750 грн.);

- спеціальний вантажний автопідйомник ЗИЛ 4331 (вартість машино/годин, з ПДВ - 580 грн.);

- автогрейдер ДЗ-143 (вартість машино/годин, з ПДВ - 800 грн.);

- екскаватор - навантажувач JСВ 3СХ (вартість машино/годин, з ПДВ - 650 грн.).

Свої обов`язки за договором позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) та актами здачі-приймання наданих послуг, копії актів містяться в матеріалах справи (а.с.12-54).

Послуги надавалися з березня по грудень 2021 року.

Всього позивачем було надано послуг на загальну суму 3 380 825 грн. 97 коп.

Водночас, свій обов`язок щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач виконав частково сплативши позивачу 462 148 грн. 08 коп., що підтверджується копіями актів звіряння за період з 22 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року та за період з 01 січня по 31 грудня 2022 року (а.с. 55,56).

У зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 918 677 грн. 89 коп. боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.5 договору оплата вартості послуг здійснюється у безготівковій формі протягом 10 робочих днів після підписання без зауважень сторонами акту приймання - передачі надання послуг.

Оскільки останній акт здачі - приймання надання послуг підписаний 28 грудня 2021 року, то на момент звернення позивача до суду строк оплати є таким, що настав.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про надання послуг №22/03/2021 від 22 березня 2021 року розрахунку з позивачем за надані послуги.

Як вже зазначалося вище, згідно акту звірки взаємних розрахунків (а.с. 56) підписаного відповідачем станом на 31 грудня 2022 року заборгованість складає 2 918 677 грн. 89 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 2 918 677 грн. 89 коп. боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про стягнення 1 101 753 грн. 27 коп. - інфляційних втрат нарахованих за період з 19 січня 2022 року по 05 вересня 2024 року та 231 807 грн.78 коп. - 3% річних нарахованих за період з 19 січня 2022 року по 13 вересня 2024 року на суму боргу в розмірі 2 918 677 грн. 89 коп.

Здійснивши перевірку нарахування річних та інфляційних, судом враховано, що розрахунок інфляційних здійснено вірно, а річних - в меншому розмірі.

Однак позивач самостійно визначив зміст своїх вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 101 753 грн. 27 коп. - інфляційних втрат та 231 807 грн.78 коп. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3. договору за несвоєчасну оплату послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 626 157 грн. 51 коп. пені нарахованої за період з 19 січня 2022 року по 19 липня 2022 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН", судом встановлено, що розмір пені, нарахований за вищевказаний період складає 403 497,22 грн., а тому в решті вимог про стягнення пені слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 70 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

09 лютого 2024 року між фізичною особою-підприємцем Шароварським Віктором Адамовичем та адвокатом Худняком В.А. було укладено договір про надання правничої допомоги за №14/24.

Згідно п. 4.1. договору за послуги передбачені п. 1.1 даного договору клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду (гонорар), розмір якої(го) визначений в сумі - 2 500 гривень за годину роботи, що оплачується відповідно до об`єму наданих послуг, зміст яких відображається у відповідному розрахунку, що надається клієнту - адвокатом. Фактичний розрахунок (платіж) за роботу, яка є предметом цього договору, проводиться в період часу - 90 календарних днів з моменту прийняття рішення судом відповідної інстанції, в якій здійснюється представництво.

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу за вищевказаним договором, розрахунок витрат наданих адвокатом наступний:

- надання первинної консультації клієнту. Проведення консультацій з клієнтом (позивачем у спорі) правового характеру, надання інформації щодо характеру спору та порядку розгляду відповідної категорії справ. Погодження умов співпраці. Надання клієнтом доручення адвокату для підготовки позову, (витрачено часу - 5 год. 00 хв. ) - вартість 12 500 грн. 00 коп.;

- аналіз правової ситуації, попереднє вивчення судової практики та нормативно-законодавчої бази, що покладається в основу захисту прав та інтересів (витрачено часу - 4 год. 30 хв. ) - вартість 11 250 грн. 00 коп.;

- вивчення наданих замовником документів, складання та направлення відповідачеві процесуальних документів (адвокатського запиту, претензії) для забезпечення належного представництва правової позиції позивача у господарських відносинах з контрагентом (витрачено часу - 6 год. 00 хв. ) - вартість 15 000 грн. 00 коп.;

- підготовка тексту позовної заяви із відповідними додатками (з копіюванням та технічним оформленням документів) та направлення позовної заяви відповідачеві (через відділення AT "Укрпошта") та інших процесуальних документів (витрачено часу - 9 год. 30 хв.) - вартість 23 750 грн. 00 коп.;

- участь адвоката з метою представництва інтересів клієнта у судових засіданнях у Господарському суді Хмельницької області (витрачено часу - 1 год. 00 хв.) - вартість 2 500 грн. 00 коп.;

- підготовка заяви про стягнення понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу з додатками. Направлення заяви з додатками відповідачу (витрачено часу - 2 год. 00 хв.) вартість - 5 000 грн. 00 коп.

Всього витрати на правничу допомогу складають 70 000 грн. 00 коп.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

Водночас, судом враховано, що надання адвокатом такої послуги, як первинної консультації клієнту. Проведення консультацій з клієнтом правового характеру, надання інформації щодо характеру спору та порядку розгляду відповідної категорії справ. Погодження умов співпраці. Надання клієнтом доручення адвокату для підготовки позову, тощо, фактично є аналогічною за своїм змістом іншим роботам (послугам), зокрема: аналізу правової ситуації, попереднє вивчення судової практики та нормативно-законодавчої бази, вивчення наданих замовником документів, складання та направлення відповідачу процесуальних та інших документів.

Отже, враховуючи приписи ч. 5 ст. 129 ГПК України суд вирішив витрати позивача в цій частині (в розмірі 12 500,00 грн.) на послуги адвоката покласти на самого позивача, а решту адвокатських витрат розподілити між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 54 872 грн. 25 коп., витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво", вул. Енергетиків, 65, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 33757711 на користь фізичної особи-підприємця Шароварського Віктора Адамовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - 2 918 677 грн. 89 коп. - основної суми боргу, 1 101 753 грн. 27 коп. - інфляційних втрат, 231 807 грн. 78 коп. - 3% річних, 403 497 грн. 22 коп. - пені, 69 831 грн. 81 коп. судового збору та 54 872 грн. 25 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 02 січня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович