Рішення

від 02.01.2025 по справі 120/5937/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 січня 2025 р. Справа № 120/5937/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 23.02.2024 № 19/975 в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2011), та раніше отриманою сумою одноразової грошової допомоги (199 833,12 грн) в сумі 35416,88 грн;

- зобов`язати призначити та виплатити передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням 17.08.2023 третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведеної на рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленої протоколом від 23.02.2024 № 19/975, виплати.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що з 01.08.1995 по 21.03.2011 та з 26.02.2022 по 27.06.2023 проходив військову службу у збройних Силах України. Внаслідок встановлення ОСОБА_1 у серпні 2023 року ІІІ групи інвалідності, причиною якої визначено "Захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини", останній звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 23.02.2024 № 19/975, позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 № 975 у розмірі різниці між 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2011), та раніше отриманою сумою одноразової грошової допомоги, у зв`язку із зміною причинного зв`язку інвалідності на підставі довідок МСЕК серії 10ААА № 681275 від 15.03.2011 та серії 12ААГ № 675356 від 17.08.2023.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи, що має право на призначення відповідної грошової допомоги у розмірі 250-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023, а у не розмірі різниці між розміром попередньо призначеної допомоги у 2011 році та допомоги призначеної у 2023 році, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 10.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Витребувано у сторони відповідача додаткові доказі.

07.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду документи на виконання вимог ухвали від 10.05.2024.

11.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне.

Оскільки чинним законодавством чітко визначено, що у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Сума одноразової грошової допомоги визначається в кратному розмірі в залежності від групи інвалідності та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.

Посилаючись на норми постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, представник відповідача наголошує, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше. За такої правової конструкції, визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.

Також представник Міністерства оборони України, заперечуючи щодо вимог цього спору звертає увагу суду, що позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності з 15.03.2011, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. У зв`язку з чим, виплачена одноразова грошова допомога у сумі 199 833,12 грн. 17.08.2023, під час повторного огляду, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. У зв`язку зі зміною причинного зв`язку інвалідності, у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, що обраховується як різниця між 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2011 рік), та раніше отриманою сумою одноразової грошової допомоги. Відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2011 року становить 941 гривня.

Тому, комісією Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, призначено одноразову грошову допомогу позивачу в сумі 35 416,88 грн (235 250 грн (250 х 941) - 199 833,12 грн = 35 416,88 грн).

Крім того, у заяві від 11.06.2024 представник відповідача повідомив суд про неможливість надання витребовуваних документів, оскільки такі передано до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.06.2024 представник відповідача подав до суду документи на виконання вимог ухвали від 10.05.2024.

Ухвалою від 18.06.2024 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Цією ж ухвалою суд надав третій особі строк для надання пояснень щодо позову.

12.07.2024 представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких заперечив щодо задоволення вимог ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 у періоди з 01.08.1995 по 21.03.2011 та з 26.02.2022 по 27.06.2023 проходив військову службу у збройних Силах України, що сторонами не спростовується.

Судом встановлено, що з військової служби первинно позивача було звільнено з 21.03.2011 (том 1 а.с. 22).

В подальшому, відповідно до наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 26.02.2022 № 24 позивача призвано на військову службу під час мобілізації, яку він проходив до 27.06.2023 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 № 192).

Відповідно до виписки із Акта огляду МСЕК серії 10ААА № 681275 ОСОБА_1 18.03.2011 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності "Так, пов`язано з проходженням військової служби", інвалідність встановлено до квітня 2012 року.

За свідоцтвом про хворобу Госпітальної ВЛК ВМКЦ ЦР № 153, Актом огляду МСЕК від 15.03.2011 № 343 під час проходження військової служби позивачем отримано захворювання "Хронічний гепатит, асоційований з вірусом гепатиту В, мінімального ступеня активності. Гіпертонічна хвороба першої стадії. Хронічний комбінований геморой першого ступеня, стадія нестійкої ремісії. Обмежений остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта без больового синдрому та порушення функції. Простий короткозорий астигматизм правого ока в 1,0Д при гостроті зору 1,0 з корекцією на праве око та 1,0 без корекції на лік око.". У згаданому свідоцтві (п.13) на підставі статей 4-в, 39-в графи ІІІ Розкладу хвороб вказано, що позивач обмежено придатний до військової служби.

Сторонами не спростовується, що у зв`язку із встановленням у 2011 році ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби" позивачу було призначено та проведено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 199 833,12 грн.

Відповідно до довідки до Акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 675356 позивачу 23.08.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності визначено "Захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини", інвалідність встановлено до 01.09.2024.

Згідно з даними Довідки ВЛК від 07.10.2022 № 1983, позивачем набуто захворювання, яке пов`язано з захистом Батьківщини, а саме діагностовано: "Гіпертонічна хвороба другої стадії (гіпертонія лівого шлуночка, потовщення комплекс інтима-медіа правої загальної сонної артерії 1, 1 мм, ангіопатія сітківки обох очей), ступінь другий. Ризик високий. Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Недостатність мітрального клапану з регургітацією першого ступеня. СН 0". У цій же довідці на підставі статті 38б,40в, 4в, 64г, 23в, 66в, 68в ІІІ Розкладу хвороб вказано, що позивач обмежено придатний до військової служби.

01.09.2023 позивач звернувся із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив виплати йому одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Листом від 05.10.2023 № 952/9/10125 ІНФОРМАЦІЯ_1 направив на адресу відповідача висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 23.02.2024 № 19/975, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2011), та раніше отриманою сумою одноразової грошової допомоги, у зв`язку із зміною причинного зв`язку інвалідності на підставі довідок МСЕК серії 10ААА № 681275 від 15.03.2011 та серії 12ААГ № 675356 від 17.08.2023.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи, що має право на призначення відповідної грошової допомоги у розмірі 250-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023, а у не розмірі різниці між розміром попередньо призначеної допомоги у 2011 році та допомоги призначеної у 2023 році, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За нормами частини першої статті 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Згідно статті 41 Закону України № 2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з норами пп. 4 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом "б" частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який вперше запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04 липня 2012 року № 5040-VI).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (п. 2 Порядку № 975).

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;

у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

Згідно з пунктом 8 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності (23.08.2023) та абзацу 1 зазначеного пункту, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

При цьому Порядком № 975 чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності під час повторного огляду, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Наведені правові норми встановлюють, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше.

Зазначений висновок узгоджується з правової позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 08.04.2024 у справі № 240/512/22, від 08.05.2024 у справі № 240/17749/20 та від 18.06.2024 у справі № 240/20065/20.

Згідно із пунктом четвертим статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, яка набрала чинності з 01 січня 2014 року, було передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

В той же час Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 29 липня 2022 року № 2489-IX, внесено зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункт 4 статті 16-3, зокрема абзац перший цього пункту викладено в такій редакції: "Якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).".

Вказані зміни набули чинності з 25.08.2022.

Таким чином станом на дату прийняття оскаржуваного у цій рішення від 23.02.2024 пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначав, що якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, каліцтв).

Зміст цього нормативного положення встановлює зв`язок наступних поранень, отриманих військовослужбовцем, із попередніми для цілей визначення розміру відповідної виплати. Це вбачається зі слів "виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв)".

При цьому в цій же нормі права використано словосполучення "наступний огляд" (а не "повторний огляд", який передбачено для випадків, коли після висновку МСЕК на підставі цього ж поранення повторно досліджується його вплив на стан здоров`я).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу відповідно до виписки із Акта огляду МСЕК серії 10ААА № 681275 18.03.2011 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності "Так, пов`язано з проходженням військової служби", інвалідність встановлено до квітня 2012 року. Підставою встановлення інвалідності визначено такі захворювання "хронічний гепатит" та "остеохондроз".

Сторонами не спростовується, що у зв`язку із встановленням у 2011 році ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби" позивачу було призначено та проведено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 199833,12 грн.

Відповідно до довідки до Акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 675356 позивачу 23.08.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності визначено "Захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини", інвалідність встановлено до 01.09.2024. Підставою встановлення інвалідності за даними довідки ВЛК від 07.10.2022 № 1983 визначено такі захворювання "гіпертонічна хвороба" та "Ішемічна хвороба".

В матеріалах справи міститься лист Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 09.04.2024 № 5/0/03-02/02, за змістом якого ІІІ група інвалідності позивачу первинно встановлювалась з 15.03.2011 по 01.05.2015 за діагнозом "Хронічний гепатит" та "Остеохондроз", а з 17.08.2023 по 01.09.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності по "Гіпертонічній хворобі" та "Ішемічній хворобі".

Слід зазначити, що нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975, якими врегульовано виплату одноразової грошової допомоги, не визначено в якості умови, яка впливає на визначення дня виникнення права на отримання допомоги, такої умови як зміна причинного зв`язку настання інвалідності.

Таке законодавче врегулювання обумовлено самим поняттям "одноразова грошова допомога", яка є одноразовою, а не багаторазовою і її виплата розпочинається від моменту первинної втрати працездатності/встановлення інвалідності, а далі відбувається доплата допомоги, у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв`язку, але виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день первинного встановлення інвалідності.

Натомість вищезазначеними нормами передбачено, що якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Оскільки, як установлено судом, позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у березні 2011 року, яка настала внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби, а у 2023 році, при огляді також встановлено ІII групу інвалідності, але змінено її причинний зв`язок, суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням позивачу ІІІ групи з 23.08.2023, яка пов`язана із захистом Батьківщини, повинна бути визначена (обрахована), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлена вперше, а саме на 01.01.2011 урахуванням раніше виплачених сум у 2011 році.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що, виплативши позивачу різницю між 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2011), у зв`язку зі зміною причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 10ААА № 681275 від 15.03.2011 та серії 12ААГ № 67356 від 23.08.2023, в сумі 35416,88 грн, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 14.11.2024 по справі № 560/419/24.

Поряд з цим суд відхиляє посилання позивача на практику ВС висловлену у справі № 520/12925/20250, оскільки через неподібність обставин з обставинами цієї справи. Адже у справі № 520/12925/20250 спір стосувався рішення Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум , яким позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України судові витрати не підлягають до відшкодування позивачу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ;

Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022);

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.01.2025.

Суддя Томчук Андрій Валерійович