Рішення

від 02.01.2025 по справі 120/10528/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 січня 2025 р. Справа № 120/10528/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» звернулось до суду із позовом до Вінницької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товару від 27.03.2023 №UA401000/2023/000030/2.

В обґрунтування зазначено, що всі складові митної вартості підтверджені документально та піддаються обчисленню. Вся сума та витрати, сплачені за товар до кордону України, підтверджені документально та піддаються обчисленню. Підстави для коригування митної вартості товару немає оскільки не зазначено які саме документи, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На переконання позивача, таке рішення митного органу є протиправним, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (Контракту), а тому позивач просить таке рішення скасувати.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що в процесі митного оформлення було встановлено, що декларантом було надано довідку від ФОП ОСОБА_1 від 21.03.2023 №11 про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій в т.ч. повідомлено, що страхування вантажу не проводилось. При цьому, згідно з CMR перевезення здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , тобто відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів, а саме копію митної декларації країни відправлення надано не було, а також не надано інших документів за власним бажанням.

Крім того, згідно даних АСМО «Інспектор» встановлено взаємозв`язок між продавцем і покупцем (в ДМВ даний факт не зазначено), оскільки згідно податкових баз даних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками ТОВ "МЕРКУРІЙ". Тобто, зазначений взаємозв`язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на ціну оцінюваного товару. З огляду на вищевикладене, існував обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості.

Позивачем надано відповідь на відзив.

Відповідачем правом заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

28 грудня 2020 року між ТОВ «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, Болгарія Софія (ідентифікаційний код 205507874) та ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958) укладено контракт №FD-2812/20 предметом якого є купівля-продаж товару, кількість, асортимент, ціна та строки поставки кожної партії якого визначаються в додатках.

Додатком №26 від 15.03.2023 до контракту №FD-2812/20 від 28.12.2020 між ОДЗВ «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, Болгарія Софія (ідентифікаційний код 205507874) та ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958), затверджено асортимент та ціни: товар - «повністю очищений парафін», ціна за тн/EUR « 1340,000», кількість, тн « 21», загальна вартість, EUR « 28140,00». Умови поставки FCA Гданськ Польща, строк поставки «березень 2023 року», строки та форма оплати протягом 10 банківських днів з факту отримання товару.

Декларантом ТОВ «Меркурій» сформована МД №23UA401020016009U6 на товар «парафін» із вмістом масел менше як 0,75 мас.%. Додатками до МД №23UA401020016009U6 є: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.03.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 000000055 від 15.03.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 22.03.2023; Декларація про походження товару (Declaration of origin) 000000055 від 15.03.2023; Калькуляція транспортних витрат №11 від 21.03.2023; Зовнішньоекономічний договір №FD-2812/20 від 28.12.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №26 від 15.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 30.12.2022; Сертифікат аналізу від 29.12.2022.

27.03.2023 відповідачем надіслано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправника;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за власним бажанням декларанта.

Декларантом листом від 27.03.2023 було надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть.

27.03.2023 року Вінницькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000030/2.

Не погоджуючись із прийнятим Вінницькою митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку рішенню митного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335 та 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Відтак аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено матеріалами справи, при декларуванні товару (МД №23UA401020016009U6) позивачем визначена митна вартість товару за першим методом за ціною контракту.

Рішення про коригування митної вартості прийнято з підстав не надання всіх документів, які підтверджують складові митної вартості, а саме:

в процесі митного оформлення було встановлено, що декларантом було надано довідку від ФОП ОСОБА_1 від 21.03.2023 №11 про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій в т.ч. повідомлено, що страхування вантажу не проводилось. При цьому, згідно з CMR перевезення здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , тобто відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника;

згідно даних АСМО «Інспектор» встановлено взаємозв`язок між продавцем і покупцем (в ДМВ даний факт не зазначено), оскільки згідно податкових баз даних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками ТОВ "МЕРКУРІЙ". Тобто, зазначений взаємозв`язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на ціну оцінюваного товару.

Щодо визначення транспортних витрат.

Згідно п.5 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з довідкою № 11 від 21.03.2023 року, виданої ФОП ОСОБА_1 , вартість послуг з організації і перевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м. Вінниця (Україна), автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 склала 93956,40 грн., в тому числі: вартість перевезення м. Гданськ(Польща) до прикордонного переходу Рава Руська (Україна) - 59392,13 грн., витрати на транспортування після ввезення від прикордонного переходу Рава Руська (Україна) до м.Вінниця (Україна) - 34546,27 грн., страхування вантажу не проводилося.

Суд зазначає, що при заявленні митної вартості товару декларантом не були додані витрати на страхування цих товарів.

Разом з цим, у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про те, що продавець та покупець є взаємопов`язаними особами, про вказаний факт декларантом не повідомлено, та, водночас, не доведено відсутність впливу взаємозв`язку на ціну оцінюваного товару.

З цього питання слід зазначити таке.

Так, згідно частин 12-16 статті 58 МК України визначено, що той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно із пунктом 4 статті 15 названої Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

При цьому, згідно із приміткою до вказаного пунктом 4 статті 15 Угоди термін «особи» уключає, де це доречно, юридичних осіб.

Як доводить відповідач, ОСОБА_3 є одночасно директором «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 205507874) та співзасновником позивача, - ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958). З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Меркурій» з розміром частки 99% та кінцевим бенефіціарним власником, тип володіння прямий вирішальний вплив. Отже, на переконання суду, враховуючи те, що названі суб`єкти господарювання здійснювали операцію продажу товару одна одній, останні є пов`язаними.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Частина двадцята статті 58 передбачає, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Отже, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може слугувати підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Разом з тим, виходячи з положень частин вісімнадцятої, двадцятої статті 58 МК України, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), декларант мав би з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62,63 МК України.

Отже, саме позивач (декларант) на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною четвертою статті 53 МК України.

Такі висновки щодо правозастосування норм статті 58 МК України зроблено Верховним Судом у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 20 жовтня 2021 року у справі № 460/637/19.

Судом встановлено, що під час первинного декларування товару позивачем не повідомлено про пов`язаність із продавцем товару, разом з цим, митна вартість визначена за першим методом.

При цьому, визначаючи митну вартість придбаного у пов`язаної особи товару, позивачем не дотримано вимоги частини 18 статті 58 МК України та не підтверджено, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов`язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.

Відтак, указані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, в свою чергу позивачем в листах відмовлено надати будь-які додаткові документи.

Відповідно частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

Згідно з положеннями статті 57 визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митний орган у разі надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару складає рішення про коригування заявленої митної вартості товару. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Під час розгляду справи встановлено, що Вінницькою митницею при коригуванні митної вартості товарів, використано МД від 27.03.2023 № 23UA401020016009U6 за якою ТОВ «МЕРКУРІЙ» оформлено товар «Парафін із вмістом масел менш як 0,75 мас.%: - Повністю очищений парафіновий віск 56/58 / FULLY REFINED PARAFFIN WAX 56/58 - 21000 кг. - 840 картонних коробок. Показники якості згідно сертифікату аналізу: температура плавлення - 56.45С; масова частка масел - 0,40; колір за шкалою Сейболта - 30; світлостійкість - 4; пенетрація за температурою 25С 1/10 мм -17; кінематична в`язкість за температури 100С по цельсію мм2/с -3.761; запах - 1. Торговельна марка: Kunlun. Виробник: Petro China Company Limited. Країна виробництва: CN.» та складає 1,63 Євро.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, суд зазначає, що Вінницька митниця довела неможливість визначення вартості товару за основним методом, та під час прийняття рішення про коригування митної вартості товару діяла у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, і застосування митним органом резервного методу обумовлено недоведеністю позивачем заявленої, в умовах наявного взаємозв`язку між покупцем та продавцем, ним митної вартості задекларовано товару, а тому рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є правомірними, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Не є застосовними у цій справі висновки Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, оскільки фактичні обставини в цій справі є відмінними від нинішнього спору за позовом ТОВ «Меркурій».

До аналогічних висновків дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові №200/1966/23 від 14.11.2023.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних дій та рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Побєди, 49, код ЄДРПОУ 25105958)

Відповідач: Вінницька митниця Державної митної служби України (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 39510664)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович