Ухвала

від 02.01.2025 по справі 240/19207/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/19207/24

категорія 111030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

установив:

Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор" звернулося у суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Вирішуючи питання про можливість продовження розгляду справи, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд зазначив, що стаття 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, Податковий кодекс України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені Кодексу адміністративного судочинства України.

Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 14 травня 2024 року, які оскаржено в адміністративному порядку.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (провадження К/9901/19455/20) сформулював правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 цієї правової норми. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї правової норми.

Таким чином, місячний строк для звернення до суду передбачений тільки в тому випадку, якщо платник податків проходив досудові процедури із вирішення податкового спору (момент відліку такого строку є день, наступний за днем закінчення процедури адміністративного оскарження).

Відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

З матеріалів справи вбачається, що рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 23 серпня 2024 року. Однак позовна заява подана до суду лише 01 жовтня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку.

При цьому суд зауважує, що доказів отримання рішення за результатами розгляду скарги саме 23 серпня 2024 року позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги послання позивача на відмітку про реєстрацію документа за вх.№48 23 серпня 2024 рок, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалах від 09 березня 2021 року у справі №280/1644/19, від 13 вересня 2023 року у справі №300/4978/22, реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату. Крім того, ця відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис