Рішення

від 31.12.2024 по справі 280/2772/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року Справа № 280/2772/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до Приватного акціонерного товариства ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 135, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02573817)

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ (далі відповідач), в якій позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 135, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02573817) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 577477,09грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140721,99 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 151654,73 грн. Покликається на те, що 17 травня 2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №320/08-01-13-05-09 про опис майна у податкову заставу. Також вказує, що 23 листопада 2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №354/4-0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, на виконання якого до банківських установ були направлені платіжні інструкції, що повернуті без виконання. Посилається на те, що відповідно пп..20.1.34 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. З огляду викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 15.04.2024 вх. №17510 вказує, що позивач не вказав конкретно визначене найменування майна на яке позивач просить дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, адресу майна, що перебуває у податковій заставі. Також вказує, що відповідач вважає, що позивач повинен надати належні докази, яким підтвердити вартість майна, яке знаходиться у податковій заставі, що забезпечить відповідачу захист на його права на інше майно. Зазначає також, що в частині доводів, за виключенням вказаних недоліків, відповідач погоджується та приймає усі засоби для вирішення питання у позасудовому порядку. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2772/24 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 04.04.2024 розгляд адміністративної справи №280/2772/24 продовжено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 30 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 08.04.2024 виправлено описку допущену в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №280/2772/24.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.05.2024.

Ухвалою суду від 22.05.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №280/2772/24 до 19.09.2024 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення. Наступне судове засідання призначено на 19 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 19.09.2024 продовжено строк зупинення провадження в адміністративній справі №280/2772/24 до 23 грудня 2024 року.

Ухвалою суду від 23.12.2024 поновлено провадження в адміністративній справі №280/2772/24 з 23.12.2024.

Ухвалою суду від 23.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №280/2772/24. Призначено справу до судового розгляду на 30 грудня 2024 року.

Представники сторін у судове засідання не прибули. Клопотаннями від 23.12.2024 вх. №59022 та №59024 просили суд розглядати справу у письмовому провадженні.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як покликався позивач, за Приватним акціонерним товариством ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ обліковувався податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 577 477,09 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140 721,99 гри. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 151 654,73 грн.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань та пені контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми «Ю» №0000399-1305-0801 від 15.05.2023, яка вручена 23.05.2023.

17 травня 2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №320/08-01-13-05-09 про опис майна у податкову заставу. Податковим керуючим ГУ ДПС у Запорізькій області 27.11.2023 року складено акт опису майна №412/08-01-13-05-14. Згідно акту опису майна, до податкової застави описано наступне майно: ресторан «Козацьке подвір`я з корчмою» літ.А 41,6 кв.м.; вбиральна літ.Б - 3,1 кв.м.; літ.В - навіс; пг - погріб; І - замощення; №1,2 - паркани; №3 - ємність для води. Адреса: Запорізька обл.., м.Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 29а.

23 листопада 2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №354/4-0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, на виконання якого до банківських установ були направлені платіжні інструкції на суму податкового боргу, повернуті без виконання.

Оскільки заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргуза рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.1, 89.2 статі 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно пунктів 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п. 91.3 ст. 93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргуза рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В постанові від 24.02.2023 по справі №826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргуза рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про те, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу.

При цьому, право на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків у контролюючого органу виникає за наявності відповідних обставин, а саме:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

- якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

З матеріалів справи вбачається, що зверненню з даним позовом передувало направлення контролюючим органом до банківських установ платіжних інструкцій, які повернуті без виконання з таких підстав: на виконанні в банку знаходиться постанова про арешт коштів боржника, згідно якої арешт накладено за іншим виконавчим документом; у зв`язку з відсутністю коштів; у зв`язку з тим, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за яким здійснюється стягнення відповідно до закону.

Проте, суд зауважує, що вказані платіжні інструкції не є беззаперечним доказом відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час розгляду даної справи. В матеріалах справи відсутня актуальна інформація та її документальне підтвердження про наявність чи відсутність на рахунках відповідача грошових коштів.

Воночас, представником відповідача до матеріалів справи надано докази сплати податкового боргу, про наявність якого зазначалося у позовній заяві, а саме, квитанції, довідку про сплату боргу тощо.

З огляду на викладлене, суд не може зробити висновок про відсутність коштів на усіх рахунках Приватного акціонерного товариства ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ у обслуговуючих його банках, так як підприємством сплачуються суми в рахунок погашення податкового боргу.

Підсумовуючи вищевказані обставини, суд вважає, що ГУ ДПС у Запорізькій області не доведено існування обов`язкових умов (обставин), які в своїй сукупності, зумовлюють висновок про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргуза рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Приватного акціонерного товариства ІНТУРИСТ-ЗАПОРІЖЖЯ (пр. Соборний, буд. 135, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02573817) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.12.2024.

Суддя Л.Я. Максименко