Рішення

від 02.01.2025 по справі 300/6995/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2025 р. справа № 300/6995/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів за №№ UA206080/2024/000027/2 від 30.07.2024, UA206080/2024/000029/2 від 10.08.2024, UA206080/2024/000030/2 від 19.08.2024

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" (далі позивач, ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія") звернувся до суду з позовною заявою до Івано-Франківської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів за №№ UA206080/2024/000027/2 від 30.07.2024, UA206080/2024/000029/2 від 10.08.2024, UA206080/2024/000030/2 від 19.08.2024.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем здійснюється імпорт товарів з Туреччини згідно Контракту купівлі-продажу №23072024/1 від 23.07.2024. З метою декларування вказаного товару позивачем 29.07.2024 подано митну декларацію №24UA206080004683U2, в якій самостійно визначено митну вартість товару (тов. №1 огірки свіжі корнішони) в сумі 17 015,00 USD. На підтвердження вартості товару позивачем надано повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 30.07.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206080/2024/000027/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 1,64 USD за кг/нетто, на загальну суму 20 500,00 USD та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000089 від 30.09.2024. Також, з метою декларування вказаного товару позивачем 10.08.2024 подано митну декларацію №24UA206080004932U2, в якій самостійно визначено митну вартість товару (тов. №1 огірки свіжі, несортовані, вирощені на відкритому грунті, упаковані в сітки мішки) в сумі 10 710,00 USD. На підтвердження вартості товару позивачем надано повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 10.08.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206080/2024/000029/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 1,35 USD за кг/нетто, на загальну суму 21 000,00 USD та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000093 від 10.08.2024. А також, з метою декларування вказаного товару позивачем 19.08.2024 подано митну декларацію №24UA206080005086U0, в якій самостійно визначено митну вартість товару (тов. №1 огірки свіжі, корнішони, несортовані, вирощені на відкритому грунті, упаковані в пластмасові ящики) в сумі 11 165,00 USD. На підтвердження вартості товару позивачем надано повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 19.08.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206080/2024/000030/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 1,64 USD за кг/нетто, на загальну суму 20 300,00 USD та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000097 від 19.08.2024. З даними рішеннями позивач не погоджується. Вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. 53-55 МК України та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку товару.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.77-78).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.10.2024. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що при перевірці поданих митних декларацій та документів, долучених до декларацій, митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, а також декларантом до митного оформлення не надано повного пакету документів на підтвердження всіх складових митної вартості товару. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень 55 Кодексу. Відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товарів була визначена митницею самостійно.

Від представника позивача 10.10.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.

На виконання Контракту №23072024/1 від 23.07.2024, укладеного "TUGAL TARIM URUNLERI SAN VE TIC LTD STI" (продавець) (Туреччина) та ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" (Україна) (покупець), рахунку-фактури (інвойс) від 25.07.2024 № TGL2024000000026 позивачем на митну територію Україні ввезено товар тов. №1 огірки свіжі, корнішони (далі - товар) (а.с.32-36).

29.07.2024 уповноваженою особою позивача - подано для здійснення митного оформлення митну декларацію №24UA206080004683U2 (а. с. 31).

Судом встановлено, що у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 17015,0000 доларів США графа 42 митної декларації (а.с. 31).

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу за №23072024/1 від 23.07.2024 (а.с.32-36), додаткову угоду б/н від 23.07.2024 (а.с.37), рахунок-фактуру (інвойс) 25.07.2024 № TGL2024000000026 (а.с.38), автотранспортну накладну б/н від 25.07.2024 (а.с.39), копію митної декларації країни відправлення №2435300EX00002734 від 25.07.2024 (а.с. 41).

Відповідачем за результатами опрацювання наданих до митного оформлення товару супровідних документів спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодами "105-2" та "106-2": по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару відповідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості.

Митним органом надіслано декларанту повідомлення: "Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подати документи для підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, митна декларація країни відправлення".

Декларант надав відповідь наступного змісту: "Згідно частини 2 ст. 53 МКУ надати документи що підтверджують заявлену митну вартість, крім поданих надати можливості не має. Просить винести рішення раніше десятиденного терміну".

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №24UA206080004683U2 від 29.07.2024 та доданих до неї документів, Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206080/2024/000027/2 від 30.07.2024, згідно якого митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України (далі - МК України), затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання всіх запитуваних документів).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2,3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: - банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально ( неподані банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ Ш. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UА408020/2024/13618 від 12.03.2024. Огірки (корнішони) свіжі, врожаю 2024 року, не розфасовані для роздрібної торгівлі. Виробник TEKASYA TARIMANONIMSIRKETI. Торговельна марка невідома. Країна виробництва TR. Визначена митна вартість: 1,64 USD/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ (а.с.46).

Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000089 від 30.07.2024, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.44-45).

На виконання Контракту №23072024/1 від 23.07.2024, укладеного "TUGAL TARIM URUNLERI SAN VE TIC LTD STI" (продавець) (Туреччина) та ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" (Україна) (покупець), рахунку-фактури (інвойс) від 04.08.2024 № TGL2024000000038 позивачем на митну територію Україні ввезено товар тов. №1 огірки свіжі, корнішони (далі - товар) (а.с.32-36).

10.08.2024 уповноваженою особою позивача - подано для здійснення митного оформлення митну декларацію №24UA206080004932U2 (а. с. 49).

Судом встановлено, що у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 10 710,0000 доларів США графа 42 митної декларації (а.с. 49).

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу за №23072024/1 від 23.07.2024 (а.с.32-36), додаткову угоду б/н від 23.07.2024 (а.с.37), рахунок-фактуру (інвойс) від 04.08.2024 № TGL2024000000038 (а.с.50), автотранспортну накладну №0017 від 05.08.2024 (а.с.51), копію митної декларації країни відправлення №2435300EX000029787 від 05.08.2024 (а.с. 52).

Відповідачем за результатами опрацювання наданих до митного оформлення товару супровідних документів спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодами "105-2" та "106-2": по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару відповідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості.

Митним органом надіслано декларанту повідомлення: "Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подати документи для підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, митна декларація країни відправлення".

Декларант надав відповідь наступного змісту: "Згідно частини 2 ст. 53 МКУ надати документи що підтверджують заявлену митну вартість, крім поданих надати можливості не має. Просить винести рішення раніше десятиденного терміну".

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №24UA206080004932U2 від 10.08.2024 та доданих до неї документів, Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206080/2024/000029/2 від 10.08.2024, згідно якого митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України (далі - МК України), затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання всіх запитуваних документів).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2,3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: - банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально ( неподані банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ Ш. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA100380/2024/319106 від 20.05.2024 огірки свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі. Виробник Urunleri Gida Ins. Eml. Pet.Urun. Tur.Tas. San. Ve Tic. Ltd. Sti. Торговельна марка невідома. Країна виробництва TR. Визначена митна вартість: 1.35 USD/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ» (а.с.58).

Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000093 від 10.08.2024, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.56-57).

На виконання Контракту №23072024/1 від 23.07.2024, укладеного "TUGAL TARIM URUNLERI SAN VE TIC LTD STI" (продавець) (Туреччина) та ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" (Україна) (покупець), рахунку-фактури (інвойс) від 14.08.2024 № TGL2024000000038 позивачем на митну територію Україні ввезено товар тов. №1 огірки свіжі, корнішони (далі - товар) (а.с.32-36).

19.08.2024 уповноваженою особою позивача - подано для здійснення митного оформлення митну декларацію №24UA206080005086U0 (а. с. 61).

Судом встановлено, що у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 11 165,0000 доларів США графа 42 митної декларації (а.с. 61).

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу за №23072024/1 від 23.07.2024 (а.с.32-36), додаткову угоду б/н від 23.07.2024 (а.с.37), рахунок-фактуру (інвойс) від 14.08.2024 № TGL2024000000071 (а.с.62), автотранспортну накладну №0042729 від 16.08.2024 (а.с.63), копію митної декларації країни відправлення №24220400EX00036703 від 16.08.2024 (а.с. 64).

Відповідачем за результатами опрацювання наданих до митного оформлення товару супровідних документів спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодами "105-2" та "106-2": по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару відповідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості.

Митним органом надіслано декларанту повідомлення: "Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подати документи для підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, митна декларація країни відправлення".

Декларант надав відповідь наступного змісту: "Згідно частини 2 ст. 53 МКУ надати документи що підтверджують заявлену митну вартість, крім поданих надати можливості не має. Просить винести рішення раніше десятиденного терміну".

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №24UA206080005086U0 від 19.08.2024 та доданих до неї документів, Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206080/2024/000030/2 від 19.08.2024, згідно якого митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України (далі - МК України), затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання всіх запитуваних документів).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: - банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально ( неподані банківські платіжні документи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ Ш. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA408020/2024/16821 від 28.03.2024 за якою оформлено: Корнішони свіжі, врожаю 2024 р, нерозфасовані для роздрібної торгівлі. Виробник TEK ASYA TARIM ANONIM SIRKETI. Торговельна марка невідома. Країна виробництва TR. Визначена митна вартість: 1,64 USD/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно зп. 3 ст.52 МКУ він має право на випуску вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ» (а.с.69).

Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206080/2024/000097 від 19.08.2024, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.67-68).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.

В розумінні положень ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем в надісланому декларанту запиті не зазначено, які саме документи містять розбіжності, до яких документів наявні зауваження. Більше того, митним органом не було повідомлено декларанта конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості товару, що прямо впливає на можливість доведення правомірності такої. Надісланий ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів, які може подати декларант на вимогу митного органу (а. с. 140).

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З поданих ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" митних декларацій вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом - за ціною договору.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТзОВ "Консервний завод "Консерваторія" подано документи, що стосуються здійсненої операції з придбання такого товару та його транспортування, банківські виписки щодо оплати такого.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Однак такі документи не були взяті до уваги Івано-Франківською митницею при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, як вбачається з рішень про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на неповноту подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 - 4 ст. 53 МК України.

Також суд вважає, що відповідачем протиправно не зазначено у запиті конкретного переліку документів, що необхідно подати позивачу та обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару. На думку суду, вказаними діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.

Окрім того, при оцінці правомірності оскаржуваних рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржуваних рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 804/11813/13-а, від 11 лютого 2021 року у справі №826/8228/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Ч. 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями п. п. 2, 4 ч. 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила).

Так, відповідно до п. 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначеного порядку не дотримався.

Так, в обґрунтування порядку визначення в оскаржених рішеннях скоригованої митної вартості пред`явленого до митного оформлення товару - огірки за резервним методом Івано-Франківська митниця посилається на дані митних декларацій №UA408020/2024/13618 від 12.03.2024, №UA408020/2024/16821 від 12.03.2024 та №UA100380/2024/319106 від 20.05.2024. Однак суд зазначає, такі не можуть свідчити про обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, оскільки огірки це сезонний товар, логічно, що вартість тепличних огірків зимою і літом буде різна і порівнювати їх є неправильно.

Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжної інструкції №3377 від 13.09.2024 позивачем сплачено судовий збір у сумі 8 295,59 грн за подання до суду даного адміністративного позову, які за наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача (а.с. 15).

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат по справі.

Дослідивши матеріали клопотання про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а також наявні у матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Зі змісту клопотання про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а також доданих до клопотання доказів, вбачається, що позивачем понесені витрати за підготовку та подачу позовної заяви на суму 30 000 грн.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Відповідно до п. 10 ч.6 ст.12 КАС України, справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що опрацювання наданих клієнтом документів, вивчення судової практики, надання правової інформації, збір доказів, сканування документів, підготовка та подача позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, підготовка опису робіт, заперечення, викладене відповідачем у відзиві, а також те, що судом розглядалася справа без виклику сторін у судове засідання, такі послуги не є послугами значного обсягу, через що суд дійшов висновку про те, що клопотання про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3 500 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" (код ЄДРПОУ - 35185378, вул. Січинського, буд. 53, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) до Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів за №№ UA206080/2024/000027/2 від 30.07.2024, UA206080/2024/000029/2 від 10.08.2024, UA206080/2024/000030/2 від 19.08.2024, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA206080/2024/000027/2 від 30.07.2024, UA206080/2024/000029/2 від 10.08.2024, UA206080/2024/000030/2 від 19.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" (код ЄДРПОУ - 35185378, вул. Січинського, буд. 53, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) сплачений судовий збір в розмірі 8 295 (вісім тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень 59 копійок та частину витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот гривень).

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.