Рішення

від 31.12.2024 по справі 340/6813/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6813/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства Заїкіна Віктора Григоровича (28400, м. Компаніївка, Кіровоградська обл., вул. Садова, 118, ЄДРПОУ 39805079)

до відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, ЄДРПОУ:39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ПШ №053523 від 08.10.2024 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно суб`єкта господарювання ФГ "Заїкіна Віктора Григоровича".

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.56-57).

Позов мотивовано тим, що Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ №053523 від 08.10.2024 у зв`язку з тим, що в ході рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, адже перевезення вантажів здійснювалося за відсутності необхідних документів: інформації діяльності водія на роздруківки даних роботи цифрового тахографа або бланк підтвердження діяльності водія, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її протиправною, посилаючись, при цьому, на те, що водієм під час перевірки було надано вичерпний пакет документів для здійснення перевірки у відповідності до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач зазначив, що автомобіль обладнаний діючим та повіреним контрольним пристроєм (тахографом). Позивач зауважив, що у водія на момент перевірки була наявна роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 27.08.2024 р., тому констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону №2344 в цьому випадку не має підстав. Той факт, що посадові особи відповідача не змогли ідентифікувати формат, в якому відображався облік праці та відпочинку водія під час рейдової перевірки не є достатньою правовою підставою для висновку про відсутність такого документа. З огляду на викладене, позивач вважає постанову відповідача протиправною, у зв`язку з чим просить скасувати її.

Додатково позивач посилався на те, що в особи, яка підписала оскаржуване рішення. повноваження на такі дії були відсутніми.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.61-66). Представник відповідача зазначає, що під час перевірки виявлено порушення статті 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - відсутня інформація діяльності водія на роздруківки даних роботи цифрового тахографа або бланк підтвердження діяльності водія відповідно до Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. За вчинення наведеного вище порушення передбачена відповідальність згідно з вимогами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідач звернув увагу на те, що під час рейдової перевірки водій ОСОБА_1 надав старшому державному інспектору роздруківку даних роботи до цифрового тахографу за 27.08.2024 р. в якій відсутня інформація діяльності водія з 00:00 год. 21.08.2024 р. по 05:45 год. 27.08.2024 р., або бланк підтвердження діяльності водія за вказаний період.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що фермерське господарство ОСОБА_2 є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого за кодом КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.52-53).

Предметом судового оскарження є постанова відповідача від 08.10.2024 року №ПШ053523, якою до фермерського господарства застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.20).

Ця постанова прийнята за наслідками рейдової перевірки, в ході якої посадовими особами виявлено порушення вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме відсутня інформація діяльності водія на роздруківки даних роботи цифрового тахографа або бланк підтвердження діяльності водія.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 08.10.2024 року, направлено позивачу у встановленому порядку та 26.09.2024 року повідомлення отримане позивачем особисто (а.с.76-77).

За результатами розгляду Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено 08.10.2024 року постанову №ПШ053523, якою, на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до фермерського господарства Заїкіна Віктора Григоровича застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.20).

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України Про автомобільний транспорт №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон України №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).

За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4)

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Також, 07.09.2005 прийнято Закон України № 2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані мати у наявності та надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

У спірному випадку посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки на дорозі встановлено, що ТЗ обладнаний повіреним тахографом, однак на момент проведення перевірки водій надав роздруківку даних роботи до цифрового тахографу за 27.08.2024 р. в якій відсутня інформація діяльності водія з 00:00 год. 21.08.2024 р. по 05:45 год. 27.08.2024 р., або бланк підтвердження діяльності водія за вказаний період.

Таким чином, на момент проведення перевірки інформація щодо діяльності або відпочинку водія у період з 00:00 год. 21.08.2024 р. по 05:45 год. 27.08.2024 р. була відсутньою. Роздруківка тахографа не містить заповнень в рядках та колонках за цей період, тобто водій карту водія у відповідний слот тахографа не вставляв.

Відповідно до протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 14.07.2024 року, автомобіль позивача обладнаний цифровим тахографом (а.с.29).

Так, позивач посилається на те, що водій у вказаний період хворів, а тому транспортний засіб не використовувався для здійснення перевезень, а отже, порушень вимог саме щодо режиму роботи та часу відпочинку позивач об`єктивно допустити не міг.

Судом встановлено, що під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія за період з 00:00 год. 21.08.2024 р. по 05:45 год. 27.08.2024 р., які мають бути зафіксовані тахографом (у випадку несправності цифрового тахографа чи пошкодження картки дані записуються від руки на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі). Під час проведення рейдової перевірки у водія не було у наявності ні щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за вказаний період, ні бланку підтвердження діяльності, який би підтверджував, що водій не здійснював перевезення вантажів протягом зазначеного періоду. При цьому, бланк підтвердження діяльності не було подано ні в ході перевірки перевірки, ні до позовної заяви.

При вирішенні спору суд враховує, що наведений у частині другій статті 48 Закону №2344-ІІІ перелік документів, наявність яких є обов`язковою для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для автомобільного перевізника, не є вичерпним, а законодавством України (зокрема, Положенням №340, Інструкцією № 385) визначено, що для підтвердження інформації про дотримання водіями режиму праці та відпочинку під час перевезення вантажів (в т.ч. внутрішніх перевезень) перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, відсутність необхідної кількості яких у водія можна підтвердити бланком підтвердження діяльності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Положенням №340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку коли ним не здійснювались рейси.

Такі обставини, можуть засвідчуватися бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки.

На думку суду, відсутність у водія під час рейдової перевірки щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за період з 00:00 год. 21.08.2024 р. по 05:45 год. 27.08.2024 р. або бланку підтвердження діяльності, який би підтверджував, що водій не здійснював перевезення вантажів протягом зазначеного періоду, становить склад порушення у вигляді перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ, тобто порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону.

Що стосується посилань на відсутність повноважень на прийняття оскаржуваного рішення, суд вказує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п. 18 п. 12 Положення №103, голова Укртрансбезпеки приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Укртрансбезпеки.

Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно пунктів 25, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

05.07.2024 головою Укртрансбезпеки затверджено Положення про Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Зокрема, пунктом 4 розділу V вказаного Положення передбачено, що у разі відсутності одночасно начальника територіального органу і заступника начальника територіального органу, обов`язки начальника територіального органу за згодою може виконувати інший працівник територіального органу, відповідно до наказу Укртрансбезпеки.

Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.07.2024 №834-К Хорзеєву Ольгу призначено на посаду старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області з 15.07.2024, з яким вона ознайомлена 12.07.2024 (а.с.89).

Посадові обов`язки Хорзеєвої Ольги визначені посадовою інструкцією, затвердженою Головою Укртрансбезпеки 05.07.2024 (а.с.81-88).

Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.07.2024 №861-К, на ОСОБА_3 з 16.07.2024 покладено виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті до його призначення (а.с.90-91).

Документальних доказів визнання протиправними та скасування наказів від 12.07.2024 №834-К та від 16.07.2024 №861-К матеріали справи не містять. Не є вони предметом спору і у даному провадженні.

Суд зазначає, що Головою Державної служби України з безпеки на транспорті в межах повноважень та у спосіб визначені Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, здійснено призначення працівника територіального органу - Хорзеєву Ольгу тимчасово виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а отже, Хорзеєва Ольга станом на дату підписання нею постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, була у законний спосіб наділена відповідними повноваженнями.

Доводи позивача наведені у позові не спростовують висновків суду.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА