Рішення

від 02.01.2025 по справі 420/18050/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18050/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 10.06.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, у якому позивач просить суд:

визнати противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області розглянути заяву та прийняти рішення про надання/припинення соціальних послуг;

стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 500000, 00 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2024 року позов залишено без руху.

За вх.№25424 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненим позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви про надання соціальних послуг противоправною;

- зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області розглянути заяву та прийняти рішення про надання/відмову соціальних послуг та стягнути з відповідача 500000 (п`ятсот) тисяч гривень на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю.

Ухвалою від 24 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрити провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1-ї групи. Згідно постанови МСЕК від 22.06.2022 р. № 527867 потребує постійної сторонньої допомоги. В серпні 2022 року йому діагностували анаеробну клостридіальну інфекцію, ураження двох пальців нижньої кінцівки. Виникла потреба в наданні соціальних послуг, зокрема супроводу, транспортних, медичних, фізіологічних та інших. У зв`язку з війною для безперешкодного супроводу надавачу соціальних послуг для проїзду потрібен був документ, що засвідчує надання соціальних послуг та супровід особи з інвалідністю. В серпні 2022 року через уповноважену особу повідомлено управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльського району про призначення надавача соціальних послуг та відповідних документів. Однак положення ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про соціальні послуги» не виконані. На початку вересня особисто позивачем подано до управління заяву про надання соціальних послуг. Види і обсяги необхідного соціального захист особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями. Однак працівники управління безпідставно почали затягувати терміни прийняття рішення. Відповідно до ст. 2 постанови КМУ №859 від 23 вересня 2020 року компенсація надавачу соціальних послуг не призначається. Працівники Управління для отримання довідки, тиснули на позивача, вимагали відповідні документи та призначення обстеження, а також повідомили надавачу соціальних послуг без згоди позивача конфіденційну інформацію стосовно його пенсійних нарахувань. Наприкінці вересня, користуючись службовим становищем, безпорадним станом позивача, шантажуючи ненаданням довідки, розголошенням конфіденційної інформації, позивача змусили підписати пакет сфальсифікованих документів минулим часом, зокрема і відмову від державної допомоги. Рішення про надання/відмову соціальних послуг не було прийнято. Всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про соціальні послуги», Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345, рішення та повідомлення про надання чи відмову соціальних послуг позивачу не надіслано. Надавачу видали довідку про призначення компенсації. 04.10.2022р. позивач в супроводі надавача соціальних послуг Грамми О.О., перетнув кордон для отримання медичних послуг в м. Тулча в Румунії. 14.10.2022 року позивачеві проведено операції. Надавач соціальних послуг Грамма О.О., перебував з позивачем та надавав необхідну допомогу, що підтверджується документами медичних закладів. В травні 2023 року позивач повернувся в Україну. При спробі скористуватися карткою на яку нараховувалася компенсація, з`ясувалося що кошти на картці відсутні. В банку повідомили що останнє нарахування відбулося листопаді 2022. Проте ніяких рішень, та повідомлень позивачу не надавалось. 9-го жовтня 2023р., позивач отримав відповідь. 17.10.2023 р. позивач звернувся на урядову гарячу лінію зі скаргою, яка була передана до Ізмаїльської ради та відповідь на скаргу отримана 24.10.2023 р. За час листування термін довідки про виплату компенсації закінчився. Відсутність рішення яке підтверджує надання соціальних послуг особі з інвалідністю 1-ї групи, суттєво звужувала, а подекуди унеможливлювала надання соціальних послуг, зокрема унеможливлювало вільне пересування на особистому транспорті надавача послуг, користуванні пільгами при обслуговуванні, при придбанні квитків, при здійсненні представництва, паркуванні на місцях для інвалідів, розміщенні спеціальних знаків на транспортному засобі. Всупереч вимогам ст.11 Закону України «Про інформацію», а також п. 8 ст.12 Закону України «Про соціальні послуги» особову справу та матеріали перевірок не були надані. Натомість, позивач отримав лист з інформацією про іншу особу. З отриманого листа вбачається що всупереч наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 №345 особові справи не ведуться. Постановою КМУ від 1 червня 2020 р. №587 передбачено ведення реєстру отримувачів соціальних послуг. Вимоги ознайомитись з особистою інформацією яка міститься в реєстрі не дали результату. Рішення про відмову в надані соціальних послуг позивач не отримав. Зазначені дії/бездіяльність відповідача призвели до того що позивач не зміг своєчасно отримати необхідні соціальні послуги, лікування та догляд і втратив стопу правої кінцівки, тобто призвели до каліцтва. Обґрунтовуючи заподіяну моральну шкоду, позивач у позовній заяві зазначив, що він майже рік без наявної на те необхідності був змушений перебувати на чужині, жити фактично на 5-ти кв.м., без сезонної одежі, без змоги переобладнати приміщення під свої потреби та користування застосунками та приладами для людини з особливими потребами, без змоги задовольнити в повному обсязі свої гігієнічні, фізіологічні та інші потреби. Позивач не міг реалізувати своє право на безкоштовні та пільгові ліки. Вимушене перебування за кордоном унеможливило реалізацію плану реабілітації та отримання і встановлення застосунків для людей з особливими потребами. Втратив зв`язок та не міг нормально спілкуватися з рідними, друзями, та й взагалі спілкуватися через іншомовне оточення. Позбавлений змоги вирішити питання протезування, виготовлення ортопедичного взуття та адаптації до більш-менш нормального життя. Такі вимушені умови проживання постійно завдавали значних фізичних та моральних страждань.

21 жовтня 2024 року (Вхід. № ЕП/17358/24) та 25.10.2024 року (Вхід. № 57399/24) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідач з даними позовними вимогами не згоден і вважає, що позовна заява не підлягає, задоволенню. Позовна вимога є не конкретною, оскільки не зрозуміло про яку саме заяву іде мова та рішення щодо надання/припинення яких соціальних послуг просить позивач. 08.11.2023 на адресу УПтаСЗН надходила заява від ОСОБА_1 від 01.11.2023, в якій він просив надати йому «Акт встановлення факту здійснення догляду за особою, з інвалідністю І групи» відповідно до постанови КМУ № 57 від 27.01.1995, а також поновити ОСОБА_2 виплату компенсації як особі, яка надає соціальні послуги з догляду за | ОСОБА_1 . Вказана заява була розглянута та 14.11.2023 позивачу була надана відповідь листом № 4488/02. Призначення і виплата компенсації проводиться згідно з Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 859 від 23.09.2020. 01.09.2022 до УПтаСЗН звернувся ОСОБА_2 за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, як особа, яка здійснює догляд за ОСОБА_1 . Спеціалістами УПтаСЗН було опрацьовано заяву ОСОБА_2 від 01.09.2022 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та призначення компенсації та заяву ОСОБА_1 від 01.09.2022 про згоду отримувати соціальні послуги від ОСОБА_2 . За результатом опрацювання вищевказаних заяв, було прийнято рішення від 16.09.2022, яким ОСОБА_2 призначено компенсацію з догляду за особою з інвалідністю І групи підгрупи «Б», ОСОБА_1 , з 01.09.2022 по 31.08.2023 у розмірі 605,50 грн. щомісячно. Згідно п. 20 Порядку, уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги. З метою перевірки цільового використання коштів, спрямованих на виплату компенсації, проводиться щоквартальна перевірка факту надання соціальних послуг отримувачами компенсації. Під час вказаної перевірки, 16.11.2022 в телефонному режимі від позивача надійшла інформація, що ОСОБА_2 разом з позивачем з початку жовтня 2022 року знаходиться в Румунії, де проходе лікування. Документів на підтвердження зазначеного факту ні від позивача, ні від ОСОБА_2 на адресу УПтаСЗН не надходило. Рішенням УПтаСЗН від 23.11.2022 було припинено нарахування компенсації ОСОБА_2 з 01.12.2022, про що ОСОБА_2 було письмово повідомлено листом № 4701/02 від 02.12.2022. Для продовження виплати компенсації на наступний строк, відповідно до абз. 4 п. 10 Порядку, ОСОБА_2 має звернутися до УПтаСЗН із відповідною заявою про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі. Щодо надання позивачу акту встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю І групи, зазначено, що акт складається на підставі звернення особи з інвалідністю І та ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. Звертатись із заявою щодо складання вищезазначеного акту слід не до УПтаСЗН, а до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

29 жовтня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (Вхід. 58513/24), де зазначено, що з метою отримання соціальних послуг, призначення надавача соціальних послуг та відповідних документів заява подана в серпні 2022 року через уповноважену особу. Про отримання заяви 01.09.2022 р. підтверджено листом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №К-68 від 14.02.2024 р. Цей лист готувала керівник управління Рудак А. Відповідач надав копію заяви від 08.11.2023 р. та відповідь на неї - лист Управління № 4488/02 від 14.11.2023 р., проте доказів, що ця відповідь відправлена не надано. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення повідомлення. Довідка про компенсацію отримана тільки 16.09.2022 року, що свідчить про протиправне порушення термінів розгляду як мінімум на 15 діб. Відповідач не надав докази направлення та отримання позивачем рішення про призначення компенсації за догляд та про її припинення. Постановою КМУ № 1035 від 06 жовтня 2021 р. заборонені перевірки. Відповідач зазначив, що виплата компенсації за догляд припинена за наслідком проведення перевірки у «телефонному режимі». Однак відповідач не надав доказів здійснення такої перевірки: ні наказу, ні акту перевірки. Статтею 21 Закону України «Про соціальні послуги» передбачено прийняття рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг та направлення заявнику протягом трьох робочих днів після його прийняття. Такі рішення не надсилались позивачу. З посиланням на ст. ст. 19, 20 Закону України «Про соціальні послуги» позивачем зазначено, що оцінювання потреб особи у соціальних послугах здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг. Однак ніхто не приходив та нічого не оцінював. Відсутність рішення про надання соціальних послуг унеможливило базові соціальні послуги, як супровід на транспорті, та повернення позивача на Батьківщину. Є перелік базових соціальних послуг, є державний стандарт їх надання, а по факту нічого не зроблено. Суттєво порушені строки розгляду повідомлення, що в подальшому призвело до каліцтва. Незаконно призначена компенсація на догляд та припинена державна допомога. Через два місяці безпідставно припинена виплата компенсації, державна допомога не поновлена. У позовній заяві вказано у чому полягає моральна шкода.

14.11.2024 року (Вхід. № ЕП/18739/24) та 18.11.2024 року до суду від відповідача (Вхід. № 64438/24) надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що відповідно до ст. 13 Закону ОСОБА_2 є надавачем соціальної послуги недержавного сектору. Призначення і виплата компенсації проводиться згідно з Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_2 була призначена компенсація за надання соціальної послуги з догляду за ОСОБА_1 . Постановою КМУ «Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей» № 1035 від 06.10.2021 р. затверджений Порядок здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Нацсоцслужбою та її територіальними органами заходів контролю, спрямованих на дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (різні види державної допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету), соціальних послуг та на дотримання прав дітей. Зазначений документ застосовується в роботі суб`єкту державного контролю/моніторингу і не має відношення до фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності. Щодо прийняття рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади» № 576 від 26.06.2024, зазначено, що надавачем соціальної послуги з догляду в даному випадку є ОСОБА_2 . Тому, оскільки послуга з догляду надавалася фізичною особою, УПтаСЗН безпосередньо не приймало рішення про надання соціальної послуги з догляду, а приймало лише рішення про призначення ОСОБА_2 компенсації за надання соціальних послуг ОСОБА_1 . Форму заяви про надання соціальних послуг надавачами державного/комунального сектору, затверджено Наказом Міністерства соціальної політики № 769 від 16.11.2020. Станом на 28.10.2024 з зазначеною заявою про надання соціальних послуг позивач до УПтаСЗН Ізмаїльскої міської ради Ізмаїльського району Одеської області не звертався.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, відповіддю на відзив та запереченнями, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 527867 від 20.06.2022 року є інвалідом І групи безстроково та потребує стороннього догляду (а.с. 12, 59).

Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 197/772/кс від 20.06.2022 року, складеної Одеською МСЕК відносно ОСОБА_1 визначено у розділі II «Технічні та інші засоби реабілітації», що УСЗН повинно в період 06.2022 - 06.2024 забезпечити позивачу: засоби пересування - палиця опорна; спеціальні засоби для догляду - підставка для ванни, сидіння для ванни, сидіння-підставка для унітазу; протезні вироби - взуття ортопедичне (2 пари) (а.с. 14, 61).

В медичному висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі, виданому ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» № 262/2 від 12.07.2022, зазначено, що ОСОБА_1 частково не здатний до самообслуговування та протипоказань для надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування немає (а.с. 62).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.03.2022 №5107-5000617135, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 11).

01 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та надав документи на 29 аркушах. ОСОБА_2 в заяві засвідчив, що з умовами та порядком призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ознайомлений. Зобов`язується повідомляти про зміни обставин, які можуть вплинути на призначення і виплату компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі. Заява та документи прийняті 01.09.2022 року та зареєстровані за № 1362/1. Відповідальною особою відповідача ОСОБА_3 , при прийнятті документів вказано ОСОБА_2 , що для розгляду заяви необхідно додати до 01.10.2922 року: «довідку з ПФУ про надбавку на догляд».

16.09.2022 року ОСОБА_2 надав відповідачу інформаційний лист управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Одеській області №1500-0210-8/95114 від 16.09.2022 року, що ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд інваліду І групи в розмірі - 1013,50 грн. не отримує з 01.09.2022 на підставі особистого звернення № 20228/8 від 09.09.2022 р.

Також 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з заявою про згоду отримувати соціальні послуги. Також ОСОБА_1 в заяві додатково проінформував, що соціальну послугу догляду дома отримує.

02.09.2022 року начальником відділу з контролю УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради проведення обстеження сім`ї та складено акт в якому зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи, проживає по АДРЕСА_4 та йому надаються щоденно послуги з догляду ОСОБА_2 та всіма членами родини. Рекомендовано призначення компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду. З актом ознайомлений ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

02.09.2022 року ОСОБА_1 посилаючись на п.6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», звернувся до начальника Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради з заявою про призначення для догляду за ним, як особи з інвалідністю І групи члена його сім`ї ОСОБА_2 та видачу довідки ОСОБА_2 у максимально стислий термін, оскільки потрібна невідкладна операція.

Рішенням УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради від 16.09.2022 року, відповідно до постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» призначена компенсація ОСОБА_2 з 01.09.2022 по 31.12.2022 - 605,50 грн; з 01.01.2023 по 31.08.2023 - 605,50 грн.

16.09.2022 року ОСОБА_2 видана довідка про отримання допомоги №971/1 про те, що він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення м. Ізмаїл та отримує допомогу - компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі з інвалідністю І гр. підгр. Б, в сумі 605,50 грн на міс. (а.с. 63).

З 06 жовтня 2022 року ОСОБА_5 отримав в Генеральній інспекції з питань міграції в Румунії посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту № НОМЕР_1 (а.с. 64-65).

З виписки з лікарні швидкої допомоги повіту Тулча, Румунії вбачається, що ОСОБА_5 в період з 10.10.2022 по 14.10.2022 був госпіталізований з діагнозом: діабетична гангрена великого пальця правої ноги. Була виконана ампутація великого пальця, розвиток був сприятливий при лікуванні антибіотиками та гідро електролітним відновленням балансу. Стан при виписці: вилікуваний (а.с. 79-80).

З виписки з лікарні швидкої допомоги повіту Тулча, Румунії вбачається, що ОСОБА_5 в період з 28.10.2022 по 07.11.2022 був госпіталізований з діагнозом: гангрена стопи правої ноги, зроблено хірургічне втручання, практикуючи ампутацію частини стопи ноги. Стан при виписці: вилікуваний (а.с. 83-84).

22.11.2022 року начальником відділу з контролю за призначенням та виплатою пенсій, субсидій, допомоги, ОСОБА_6 подано службову записку начальнику УПта СЗН Ізмаїльської міської ради, де посилаючись на постанову КМУ № 859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» повідомила, що 16.11.2022 року з метою погодження часу відвідування спеціалістом УПтаСЗН здійснено дзвінок на номер телефону НОМЕР_2 , який був вказаний в заяві. Відповів ОСОБА_1 та повідомив, що він та ОСОБА_2 знаходяться в Румунії в ОСОБА_7 на лікуванні в лікарні.

Рішенням про припинення соціальної допомоги від 23.11.2022 ОСОБА_2 , що проживає АДРЕСА_4 , особовий рахунок НОМЕР_3 , на підставі службової записки відділу контролю від 22.11.2022 про доцільність припинення виплати, відповідно до п.11 постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 (зі змінами) Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплата компенсації фіз.. особам, які надають соц. послуги, припинити допомогу компенсації за надання соц. послуг з догляду з 01.12.2022.

З 10 лютого 2023 року ОСОБА_8 отримав в Генеральній інспекції з питань міграції в Румунії посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту № НОМЕР_4 (а.с. 66-67).

06.03.2024 р. ОСОБА_1 подав заяву до УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради про ознайомлення з особовою справою та висновками проведення перевірок (а.с. 72).

12 березня 2024 року ОСОБА_1 надана відповідь на заяву від 06.03.2024 за № 860/02, де зазначено, що компенсація за надання соціальних послуг з догляду за ОСОБА_1 призначалася і виплачувалася ОСОБА_2 на його ім`я сформована особова справа отримувача допомоги, з якою він може ознайомитися особисто (а.с. 73).

Позивач вважає противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви про надання соціальних послуг та звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 875-XII, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

В ст. 4 Закону № 875-XII зазначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначено в Законі України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 року № 2671-VIII (далі Закон № 2671) (в редакції чинній на час виниклих правовідносин).

В статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачі соціальних послуг, це юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (п.6 ч.1); отримувачі соціальних послуг, це особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (п.10 ч.1); соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (п.17 ч.1).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 2671 суб`єктами системи надання соціальних послуг є: 1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг; 2) отримувачі соціальних послуг; 3) надавачі соціальних послуг; 4) об`єднання працівників системи надання соціальних послуг; 5) об`єднання надавачів соціальних послуг; 6) об`єднання отримувачів соціальних послуг.

В ст. 11 Закону № 2671 зазначено, що до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад (ч.1).

Отже Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області є суб`єктом системи надання соціальних послуг, а саме уповноваженим органом у сфері надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2671, до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать: 1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; 2) інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; 3) здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; 4) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; 5) затвердження, забезпечення фінансування та виконання регіональних програм в частині забезпечення потреб осіб/сімей у соціальних послугах, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 5-1) визначення особливостей надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях; 6) забезпечення підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників надавачів соціальних послуг, утворених ними; 7) координація діяльності суб`єктів системи надання соціальних послуг на місцевому рівні; 8) забезпечення взаємодії надавачів соціальних послуг та органів, установ, закладів, фізичних осіб - підприємців, які в межах своєї компетенції надають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист; 9) збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації щодо надання соціальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвіду надання соціальних послуг; 10) забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні; 11) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості, оприлюднення відповідних результатів; 12) здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг; 13) здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 14) забезпечення дотримання прав отримувачів соціальних послуг; 15) призначення керівників утворених ними надавачів соціальних послуг, діяльність яких фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету/бюджетів; 16) вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.

В ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» вказано, що надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України. Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів. (ч.1). До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать:1) установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування); 2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі (ч.2). До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності (ч.3). Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи (ч.6). Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення…. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України (ч.7).

Згідно ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», надавачі соціальних послуг зобов`язані: 1) забезпечувати найкращі інтереси отримувачів соціальних послуг під час надання таких послуг; 2) забезпечувати навчання та підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги; 3) проводити оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах; 4) взаємодіяти з іншими суб`єктами системи надання соціальних послуг, а також з органами, установами, закладами, фізичними особами - підприємцями, які в межах своєї компетенції надають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист; 5) інформувати населення та кожного отримувача соціальних послуг про перелік соціальних послуг, які вони надають, зміст та обсяги таких послуг, умови і порядок їх отримання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; 6) надавати допомогу отримувачам соціальних послуг у вирішенні їхніх соціально-побутових питань, у тому числі шляхом представлення їхніх інтересів; 7) вносити відомості про отримувачів соціальних послуг до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; 8) дотримуватися принципів надання соціальних послуг; 9) надавати соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних послуг; 10) не розголошувати інформацію особистого характеру, що стала їм відома під час надання отримувачам соціальних послуг; 11) сприяти здійсненню моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості уповноваженими органами у системі надання соціальних послуг; 12) додержуватися інших вимог законодавства про соціальні послуги (ч.8).

Також в ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», визначені права надавачів соціальних послуг: 1) запитувати та отримувати в органах державної влади та органах місцевого самоврядування інформацію, необхідну для організації надання соціальних послуг; 2) залучати на договірній основі підприємства, установи, організації до надання соціальних послуг; 3) залучати грошові кошти та інші ресурси (людські, матеріальні, інформаційні тощо), необхідні для надання соціальних послуг (ч.9).

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону № 2671, ОСОБА_2 є надавачем соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі члену сім`ї ОСОБА_1 (особа з інвалідністю І гр.) та відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2671, ОСОБА_2 має право на отримання компенсації за догляд.

Приписами ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 19 Закону № 2671 визначено, що підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: 1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; 2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг (ч.1). Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2). Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг (ч.4).

Порядок організації надання соціальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587 (далі Порядок №587).

В п. 25 Порядку №587 зазначено, що для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг, подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.

Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - "Портал Дія"), електронну систему чи іншу інтегровану з ними інформаційну систему.

Під час дії на території України або адміністративно-територіальної одиниці надзвичайного або воєнного стану заява може бути подана за місцем звернення особи/сім`ї незалежно від її задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування).

Під час розгляду справи ухвалами суду від 24.06.2024 року, від 03 жовтня 2024 року, від 17 жовтня 2024 року витребовувалися у відповідача всі заяви з доданими документами ОСОБА_1 щодо надання соціальних послуг та рішення щодо відмови надання соціальних послуг та рішень щодо припинення надання соціальних послуг ОСОБА_1 .

Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради в листі поданому до суду №3972/02 від 16.10.2024 року зазначило, що в особовій справі ОСОБА_2 є заява від ОСОБА_1 про згоду отримувати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від ОСОБА_2 . УПтаСЗН приймало рішення лише щодо призначення ОСОБА_2 компенсації за надання соціальних послуг ОСОБА_1 та її призначення. Жодних рішень щодо надання та рішень щодо припинення надання соціальних послуг ОСОБА_1 . УПтаСЗН не приймало, оскільки ОСОБА_1 отримував соціальні послуги з догляду від ОСОБА_2 як від фізичної особи.

Посилання позивача в позовній заяві (уточненій), що в серпні 2022 року він звертався до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області через уповноважену особу без зазначення прізвища такої особи є необґрунтованим, оскільки до суду не надано належні докази на підтвердження звернення до відповідача.

З досліджених матеріалів справи, судом не встановлено, що позивач звертався до уповноваженому органу з заявою про надання соціальних послуг у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку №587, оскільки до суду сторонами не надано, а ні копію такої заяви, а ні реєстраційний номер такої заяви чи дату подання такої заяви.

Враховуючи вище викладене при розгляді даної справи судом не встановлено бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області щодо розгляду заяви про надання соціальних послуг, оскільки судом не встановлено подачу позивачем заяви до відповідача про надання соціальних послуг відповідно до Порядку №587.

Щодо посилань позивача в позовній заяві про незаконне припинення виплати компенсації та протиправну бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про призупинення виплати компенсації, суд зазначає таке.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 (далі Порядок № 859).

Приписами п. 6 Порядку № 859 визначено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку. Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

В п. 7 Порядку № 859 визначено перелік документів які надаються для призначення і виплата компенсації уповноваженим органом фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Також в п. 7 Порядку № 859 зазначено, що якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

В п. 10 Порядку № 859 вказано, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Згідно із п. 14 Порядку № 859, компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Судом досліджена надана відповідачем засвідчена копія особової справи ОСОБА_2 та встановлено, що 01 вересня 2022 року ОСОБА_2 звертався до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та надав документи на 29 аркушах.

Відповідальною особою відповідача прийнята заява та додані до заяви документи. Заява зареєстрована за № 1362/1. Відповідальною особою відповідача при прийнятті документів зазначено ОСОБА_2 , про необхідність додати до 01.10.2922 року: «довідку з ПФУ про надбавку на догляд».

Також 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з заявою про згоду отримувати соціальні послуги. Також ОСОБА_1 в заяві додатково проінформував, що соціальну послугу догляду дома отримує.

02.09.2022 року начальником відділу з контролю УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради проведення обстеження сім`ї та складено акт в якому зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи, проживає по АДРЕСА_4 та йому надаються щоденно послуги з догляду ОСОБА_2 та всіма членами родини. Рекомендовано призначення компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду. З актом ознайомлений ОСОБА_4 та ОСОБА_2

16.09.2022 року ОСОБА_2 надав відповідачу інформаційну довідку управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Одеській області №1500-0210-8/95114 від 16.09.2022 року, що ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд інваліду І групи в розмірі - 1013,50 грн. не отримує з 01.09.2022 на підставі особистого звернення № 20228/8 від 09.09.2022 р.

Рішенням УПтаСЗН Ізмаїльської міської ради від 16.09.2022 року, відповідно до постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» призначена компенсація ОСОБА_2 з 01.09.2022 по 31.12.2022 - 605,50 грн; з 01.01.2023 по 31.08.2023 - 605,50 грн.

16.09.2022 року ОСОБА_2 видана довідка про отримання допомоги №971/1 про те, що він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення м. Ізмаїл та отримує допомогу - компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі з інвалідністю І гр. підгр. Б, в сумі 605,50 грн на міс. (а.с. 63).

Отже порушень приписів чинного законодавства на час призначення компенсація ОСОБА_2 судом не встановлено.

В позовній заяві (уточненій) позивачем зазначено, що 04.10.2022 р. він в супроводі надавача соціальних послуг ОСОБА_2 перетнув кордон через КПП «Орлівка» та знаходився на лікуванні в м. Тулча в Румунії. Наприкінці лютого 2024 повернувся в Україну.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 06 жовтня 2022 року ОСОБА_5 отримав в Генеральній інспекції з питань міграції в Румунії посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту № НОМЕР_1 (а.с. 64-65).

У виписці з лікарні швидкої допомоги повіту Тулча, Румунії зазначено, що ОСОБА_5 в період з 10.10.2022 по 14.10.2022 був госпіталізований з діагнозом: діабетична гангрена великого пальця правої ноги. Була виконана ампутація великого пальця, розвиток був сприятливий при лікуванні антибіотиками та гідро електролітним відновленням балансу. Стан при виписці: вилікуваний (а.с. 79-80 переклад з румунської мови).

З виписки з лікарні швидкої допомоги повіту Тулча, Румунії вбачається, що ОСОБА_5 в період з 28.10.2022 по 07.11.2022 був госпіталізований з діагнозом: гангрена стопи правої ноги, зроблено хірургічне втручання, практикуючи ампутацію частини стопи ноги. Стан при виписці: вилікуваний (а.с. 83-84 переклад з румунської мови).

11.09.2023 р. ОСОБА_5 видана лікарем загальної медицини товариства Медичний кабінет ОСОБА_9 медична довідка про підтвердження, що ОСОБА_5 страждає на: цукровий діабет 2 типу. Ампутація правої голені (а.с. 76 переклад з румунської мови).

Позивачем до суду надано переклад з румунської мови соціальної анкети Примерії муніципалітету Тулча Управління соціальної допомоги та захисту № 14135 від 10 серпня 2023 року (а.с. 68-71).

В перекладі соціальній анкеті зазначено, що 09.08.2023 обстежено ОСОБА_5 , пенсіонер, документ посвідка на проживання № НОМЕР_5 в IGI - ОСОБА_10 від 06.10.2022, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; цивільний стан - цивільний шлюб 16 років; діти: ОСОБА_11 адреса Болгарія, Босім Ірина адреса США; сімейний лікар - ОСОБА_12 . Перевірено: автономію та функціональний стан людини повсякденна діяльність; оцінка сенсорного та психоафективного статусу особи; інструментальна діяльність. Встановлено соціальна оцінка: місця проживання - дім АДРЕСА_5 . Оцінка економічної ситуації - пенсія з державного соціального страхування 3500 леїв. Контактна особа для екстреної ситуації - ОСОБА_8 . В розділі «Висновки та рекомендації» зазначено, що враховуючи, що пан ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, пропонують розгляд справи CEPAN - Тульча, керуючись законом 448/2006 -переведений з наступними змінами та доповненнями (а.с. 68-71).

З позовної заяви та наданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_1 з 04.10.2022 року до лютого 2024 року проживав на підставі посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту в муніципалітеті Тулча, Румунії, проходив лікування у лікарні швидкої допомоги повіту Тулча та отримував соціальну допомогу в Управлінні соціальної допомоги та захисту Примерії муніципалітеті Тулча.

10 лютого 2023 року ОСОБА_8 отримав в Генеральній інспекції з питань міграції в Румунії посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту № НОМЕР_4 (а.с. 66-67).

Відповідно до п. 20 Порядку № 859, уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.

В п. 11 Порядку № 859, вказано, що виплата компенсації припиняється зокрема і в разі:

1) зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

5) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів.

До 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Порядок надання відомостей стосовно фізичних осіб, які надають соціальні послуги, про перетин державного кордону або перебування за межами України в період отримання компенсації визначається законодавством;

У разі виникнення обставин, визначених у підпунктах 1, 4-6 цього пункту, внаслідок яких припиняється надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, фізична особа, яка надає соціальні послуги, особа/законний представник особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зобов`язані в десятиденний строк письмово повідомити про припинення надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі уповноваженому органу, що здійснює виплату компенсації. Її виплата припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому сталися зміни.

Рішенням про припинення соціальної допомоги від 23.11.2022 року ОСОБА_2 , що проживає АДРЕСА_4 , особовий рахунок НОМЕР_3 , на підставі службової записки відділу контролю від 22.11.2022 про доцільність припинення виплати, відповідно до п.11 постанови КМУ № 859 від 23.09.2020 (зі змінами) Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплата компенсації фіз. особам, які надають соц. послуги, припинити допомогу компенсації за надання соц. послуг з догляду з 01.12.2022.

З зазначених вище досліджених документів вбачається, що ОСОБА_2 припинено виплату компенсації за надання соціальних послуг з догляду з 01.12.2022 року при цьому з наданих до суду сторонами документів судом не встановлено, що ОСОБА_2 дане рішення оскаржував.

Щодо посилань позивача в позовній заяві (уточненій) про порушення відповідачем ст. 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» з приводу виконання індивідуальної програми реабілітації, суд зазначає наступне.

В ст. 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено, що порядок та умови визначення потреб у зв`язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.

Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 197/772/кс від 20.06.2022 року, складеної Одеською МСЕК відносно ОСОБА_1 визначено у розділі II «Технічні та інші засоби реабілітації», що УСЗН повинно в період 06.2022 - 06.2024 забезпечити позивачу: засоби пересування - палиця опорна; спеціальні засоби для догляду - підставка для ванни, сидіння для ванни, сидіння-підставка для унітазу; протезні вироби - взуття ортопедичне (2 пари) (а.с. 14, 61).

Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 зі змінами (далі Порядок № 321).

Згідно п. 2 Порядку № 321, особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються відповідними засобами реабілітації, отримують за бажанням компенсацію за відповідні самостійно придбані засоби реабілітації в порядку черговості згідно з індивідуальною програмою реабілітації (далі - індивідуальна програма), якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до п. 14 Порядку № 321, облік осіб з інвалідністю, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або виплату компенсації, ведеться у централізованому банку даних з проблем інвалідності шляхом формування електронної особової справи особи у банку даних.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа з інвалідністю або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) або до центрів надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у паперовій формі або через електронний кабінет особи з інвалідністю, (далі - електронний кабінет особи) або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Для взяття на облік до органу соціального захисту населення (ЦНАП) пред`являються (подаються) разом із заявою про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) (у разі подання заяви через електронний кабінет особи у цей же день вносяться дані та/або скановані копії документів з метою формування особової справи) такі документи особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи:

паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі - документ, що посвідчує особу);

висновок МСЕК про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю - у разі, коли особа вперше звертається для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації або змінюється група і причина інвалідності;

індивідуальна програма (для особи з інвалідністю), що містить показання для забезпечення засобами реабілітації (індивідуальна програма не пред`являється особами з інвалідністю для виплати компенсації за спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією у випадках, передбачених пунктами 7-9 цього Порядку);

копія одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

оригінал довідки з місця роботи, служби або навчання особи з інвалідністю (для осіб, які працюють, служать, навчаються) - для забезпечення протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичним взуттям, активними кріслами колісними;

посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги.

Скановані копії заяв про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та документи, зазначені у пункті 14 цього Порядку, завантажуються у день їх подачі органом соціального захисту населення (ЦНАП) до електронної особової справи.

Приписами п.15 Порядку № 321 визначено, що орган соціального захисту населення (ЦНАП): 1) сканує документи, визначені в пункті 14 цього Порядку; 2) ознайомлює та надає особі з інвалідністю інформаційні матеріали щодо: переліку підприємств із зазначенням їх контактних даних, до яких такі особи можуть звернутися з питань забезпечення засобами реабілітації; каталогу засобів реабілітації, якими такі підприємства забезпечують осіб з інвалідністю; механізму забезпечення засобами реабілітації та отримання компенсації; 3) надає інформацію щодо електронного кабінету особи, його функціоналу та офіційного веб-сайту Мінсоцполітики; 4) надає інформацію щодо сумісності засобів реабілітації. Орган соціального захисту населення (ЦНАП) щомісяця до 5 числа на своєму офіційному веб-сайті розміщує актуальну інформацію щодо засобів реабілітації, передбачених пунктом 22 цього Порядку, та у разі потреби надає зазначену інформацію особам похилого віку, пунктам прокату, закладам та установам, які визначені пунктом 23 цього Порядку.

Згідно п.16 Порядку № 321, днем звернення за засобами реабілітації або виплатою компенсації вважається дата подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) до органу соціального захисту населення (ЦНАП) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг разом з документами, зазначеними у пункті 14 цього Порядку.

Відповідно до п.17 Порядку № 321, після подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, сформована електронна особова справа у банку даних опрацьовується протягом трьох робочих днів територіальними відділеннями Фонду за місцем проживання або перебування особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, що зазначений у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації). У разі коли до заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) додані не всі зазначені у пункті 14 цього Порядку документи, територіальне відділення Фонду повідомляє протягом трьох робочих днів особі з інвалідністю через орган соціального захисту населення (ЦНАП), засоби телекомунікаційного зв`язку (зазначені у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг про необхідність подання відсутніх документів. Якщо всі необхідні документи, передбачені пунктом 14 цього Порядку, подано протягом 14 днів з дати звернення, днем взяття на облік вважається дата подання заяви. У разі коли до заяви додані не всі необхідні документи, днем взяття на облік вважається дата подання всіх необхідних документів.

Положеннями п. 18 Порядку № 321, передбачено, що територіальні відділення Фонду протягом трьох робочих днів з дня подання всіх документів, передбачених пунктом 14 цього Порядку, формують в електронній особовій картці особи з інвалідністю в банку даних (далі - особова картка особи) електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації (виплату компенсації) особам з інвалідністю. Після формування направлення територіальне відділення Фонду інформує протягом трьох робочих днів через орган соціального захисту населення (ЦНАП), засоби телекомунікаційного зв`язку (зазначені у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, про це особу з інвалідністю.

Отже приписами чинного законодавства на час виниклих правовідносин визначений Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю.

З досліджених матеріалів справи судом не встановлено, а сторонами до суду не надано належних доказів звернення ОСОБА_1 з заявою про забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації з додатками визначеними п. 14 Порядку № 321 до відповідача, відповідно судом і не встановлено протиправну бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 500000 (п`ятсот) тисяч гривень на відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю відповідача, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заподіяння позивачу моральної шкоди в позовній заяві (уточненій) зазначено, що бездіяльність відповідача призвела до того що позивач не зміг своєчасно отримати необхідні соціальні послуги, лікування та догляд і втратив стопу правої кінцівки, Майже рік без наявної на те необхідності він був змушений перебувати на чужині, жити фактично на 5ти кв. м. без сезонної одежі, без змоги переобладнати приміщення під свої потреби та користування застосунками та приладами для людини з особливими потребами, без змоги задовольнити в повному обсязі свої гігієнічні, фізіологічні та інші потреби. Наприклад власник приміщення заборонив розташування спеціально виготовленого біотуалету, і кожний випадок виникнення фізіологічних потреб викликав значний біль, фізичні та моральні страждання. Так само і з гігієнічними потребами, відсутність спеціальних застосунків ускладнювали, а подекуди унеможливлювали користування ванною та умивальником. Розташування кухні в інший будівлі, та наявність на шляху до неї великої кількості сходин і порогів унеможливили приготування їжі. Позивач не міг реалізувати своє право на безкоштовні пільгові ліки. Вимушене перебування за кордоном унеможливило реалізацію плану реабілітації та отримання і встановлення застосунків для людей з особливими потребами. Він втратив зв`язок та не міг нормально спілкуватися з рідними, друзями, та й взагалі спілкуватися через іншомовне оточення. Позбавлений змоги вирішити питання протезування, виготовлення ортопедичного взуття та адаптації до більш-менш нормального життя. Такі вимушені умови проживання постійно завдавали значних фізичних та моральних страждань.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 51). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53).

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на те, що позивач не довів, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою та, що саме бездіяльністю відповідача йому заподіяно моральну шкоду.

Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку, щодо загальних підходів до відшкодування моральної шкоди.

Розглянувши матеріали цієї справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів заподіяння йому моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову у даній справі.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 500000,00 грн необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви про надання соціальних послуг та про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області розглянути заяву та прийняти рішення про надання/відмову соціальних послуг та стягнути з відповідача 500000 (п`ятсот) тисяч гривень на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю.

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо розгляду заяви про надання соціальних послуг та про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області розглянути заяву та прийняти рішення про надання/відмову соціальних послуг та стягнути з відповідача 500000 (п`ятсот) тисяч гривень на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Івана Франка, 10 м. Ізмаїл, Одеська область, 68604, код ЄДРПОУ 03194772).

Суддя О.А. Вовченко

.