Рішення

від 02.01.2025 по справі 440/14289/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14289/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.10.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2024 позивач звернувся із заявою за призначенням пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви. Позивач вважає такі дії протиправними, зазначаючи, що отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, має право на призначення пенсії згідно Закону №1058-IV, вперше звернувся за призначення цього виду пенсії після досягнення 60 річного віку, тому вважає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні відповідачем має бути застосовано за 2021-2023 роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14289/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази.

16 грудня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що з 23.02.2001 позивач отримував пенсію по інвалідності третьої групи загального захворювання, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява позивача від 31.07.2019 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та рішенням від 31.07.2019 № 916060149421 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. При переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону, заробітна плата взята за період з 01.07.2000 по 30.06.2019 і розрахована згідно зі статтею 40 Закону № 1058, становить 12021,49 грн (6188,89 грн х 1,94243, де 6188,89 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки; 1,94243 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). 28.10.2024 гр. ОСОБА_1 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою щодо переходу на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки згідно із Законом № 1058. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та рішенням від 04.11.2024 № 916060149421 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки, повторне переведення з пенсії за віком на пенсію за віком чинним законодавством не передбачено, а також на застосування показника середньої заробітної плати за по Україні за 2021-2023 роки відсутні правові підстави. В результаті підготовки інформації, рішення від 04.11.2024 № 916060149421 відкориговано у зв`язку з допущеною помилкою в абзаці першому рішення від 04.11.2024 про відмову в переведенні на інший вид пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 28.10.2024 ОСОБА_1 , а саме: невірно зазначена дата призначення та вид пенсії, викласти абзац перший в наступній редакції: " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.02.2001 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 31.07.2019 гр. ОСОБА_1 переведений на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 призначену за нормами Закону № 1058 відповідно до заяви від 31.07.2019. Є працюючою особою".

23 грудня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки не приймало оспорюване рішення. Вказує про правомірність оспорюваного рішення, оскільки згідно поданої позивачем заяви від 31.07.2019 останнього було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, що є різновидом пенсії за віком, що унеможливлює повторне призначення позивачу пенсії за віком, а при переведенні на пенсію за віком згідно статті 26 того ж Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 з 23.02.2001 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом про призначення пенсії /а.с. 63/.

За заявою ОСОБА_1 від 31.07.2019 /а.с. 91-92/ позивачу призначено на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) з 31.07.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки /а.с. 84-90/.

ОСОБА_1 надіслав до ГУ ПФУ в Полтавській області заяви про призначення/перерахунок пенсії від 28.10.2024, у яких просив призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV /а.с. 130-133/.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача в електронному вигляді передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки. Вказане рішення вмотивовано тим, що повторне переведення з пенсії за віком на пенсію за віком чинним законодавством не передбачено /а.с. 20/.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області внесено виправлення в рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421, зокрема, у зв`язку з допущеною помилкою в абзаці першому рішення від 04.11.2024 про відмову в переведенні на інший вид пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви від 28.10.2024 ОСОБА_1 , а саме: невірним зазначенням дати призначення та виду пенсії, викладено абзац перший в наступній редакції: " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.02.2001 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 перераховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 31.07.2019 гр. ОСОБА_1 переведений на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 призначену за нормами Закону №1058 відповідно до заяви від 31.07.2019. Є працюючою особою /а.с. 48/.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.10.2024, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 N1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Водночас, на думку позивача, при зверненні із заявою до органу Пенсійного фонду України після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

Враховуючи, що заяви ОСОБА_1 від 28.10.2024 до органу Пенсійного фонду України стосувались призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23 зазначила, що "висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якому вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії (2021-2023 роки).

При цьому, суд вважає помилковим посилання позивача на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 з огляду на таке.

Так, у справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Натомість у справі, що розглядається позивач, який отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.

Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на повторне призначення пенсії за віком та, відповідно про правомірність оспорюваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.11.2024 №916060149421.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23, що є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в цій справі в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, та які є більш пізніми, ніж ті, що викладені у постановах Верховного Суду, реквізити яких вказані позивачем у позовній заяві.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , село Середняки, Миргородський район, Полтавська область, 37334) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ідентифікаційний код 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич