Рішення

від 02.01.2025 по справі 600/612/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/612/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка", в інтересах якого звернувся адвокат Меленюк Олена Миколаївна до Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дії та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" (позивач) до Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати дії головного державного інспектора відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Галини Миколаївни неправомірними;

скасувати припис №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024 винесений головним державним інспектором відділу з питань праці південно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що не погоджується із прийнятим приписом, посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог законодавства про працю. Вказував, що Головним інспектором не взято до уваги, що ОСОБА_2 27.11.2023 о 14:00 год. була викликана до директора підприємства для надання пояснень щодо її відсутності на робочому місці та ознайомленням з наказом про звільнення. Проте, ОСОБА_1 відмовилась підписувати наказ про звільнення, про що було складено акт за підписом свідків. Цього дня, згідно табелю - обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацювала 4 години, за які при звільненні їй було виплачені кошти. Це був останній робочий день головного бухгалтера ОСОБА_1 , який звільнився, а лікарняний відкритий в кінці робочого дня. Позивач наголошував на тому, що ОСОБА_1 навмисне не повідомила свого сімейного лікаря, що перебувала на роботі. На роботі теж нікого не повідомляла, що погано себе почуває або що планує на лікарняний. Лише о 18:

08 год. 27.11.2023 повідомила інспектора з кадрів про те, що відкрито лікарняний. Проте, під час щоденного моніторингу листків непрацездатності на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, починаючи з 27.11.2023 інформації по непрацездатності ОСОБА_1 не було. Перший е-лікарняний Бондаренко І.В. було відображено в кабінеті страхувальника 13.12.2023.

Ухвалою суду від 16.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно письмових пояснень, наданих позивачем після відкриття провадження у справі, наказом №113-К від 29.09.2023 ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера з 01.10.2023 з випробувальним терміном на 1 місяць. Протягом двох місяців, які пропрацювала ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера, показала себе, як ненадійний та некваліфікований спеціаліст. ОСОБА_1 неодноразово усно попереджалася щодо неприпустимості її поведінки на робочому місці, проте жодних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала. Окрім порушень наказів головний бухгалтер ОСОБА_1 систематично була відсутня без поважних причин на робочому місці. 27.11.2023 головний бухгалтер ОСОБА_1 вкотре не з`явилася на роботу та була відсутня на робочому місці більше трьох годин підряд, що є порушенням трудової дисципліни та за що передбачена відповідальність у відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення за прогул. Тому, враховуючи неодноразові усні зауваження та попередження, доповідні записки співробітників та заступника директора підприємства, акти про відсутність на робочому місці та неодноразові усні зауваження, 27.11.2023 директором КП "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера та винесено наказ про звільнення 141-К від 27.11.2023. Проте, після ознайомлення з наказом про звільнення, ОСОБА_1 відмовилась підписувати наказ, про що було складено акт. Окрім цього, в 14.00 год. за участю свідків, відразу було складено акт про вручення наказу про звільнення від 27.11.2023.

Тобто, в 14.00 год. 27.11.2023 ОСОБА_1 було вручено наказ про звільнення, який вона відмовилась підписувати і цього дня з ОСОБА_1 було проведено розрахунок. Проте, об 18:08 год. ОСОБА_1 смс повідомленням повідомила інспектора з кадрів підприємства, що вона на лікарняному.

Вказано, що Головним державним інспектором відділу з питань праці південно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М. не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 відкрила лікарняний вже після звільнення. Також, головним державним інспектором відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М., безпідставно проігноровано, що цього дня, згідно табелю - обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацювала 4 год., за які при звільненні їй було виплачені кошти.

Окрім цього, позивач посилався на недотримання відповідачем при проведенні інспекційного відвідування вимог Порядку №823, а саме акт від 26.01.2024 №ПЗ/ЧВ/725/0155, припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024 та протокол про адміністративне правопорушення було надано в один день, 29.01.2024 під підпис директору КП "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка". Вказано, що надання акту, припису та адміністративного протоколу в один день позбавило підприємство можливості надати зауваження до акту, додаткові докази, які не було надано під час перевірки, тим самим позбавило підприємство права на захист.

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" встановлено порушення позивачем вимог п.3 ст.40 КЗпП України, щодо звільнення ОСОБА_1 та частину першу статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Стосовно посилань позивача на порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, який 14.09.2021 вказував, що вказаний Порядок втратив чинність та визнаний протиправним Шостим апеляційним адміністративним судом.

Відповідач вважає, що у своїй позовній заяві позивач не навів достатніх доказів для задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про працю.

Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому стосовно тверджень відповідача про нечинність Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.08.2019 №826, втратив чинність та визнаний протиправним Шостим апеляційним адміністративним судом, вказував, що на офіційному порталі Верховної ради України зазначено стан "чинний", відповідно тому, підприємство і посилалося на зазначене положення.

Позивач вказував, що направлення надане Головним державним інспектором відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М., в порушення вимог Закону не підписане та не засвідчене печаткою. Разом з цим, зазначав, що наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці без дати, без номеру, не підписаний і не засвічений печаткою.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на підставі звернення головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 03.01.2024, листа - погодження Держпраці України від 10.01.2024 №ЦА-168/1/2.31-24а, наказу "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Комунальному підприємстві "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 18.01.2024 №23/ПЗ -ЗК, направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.01.2023 №ПЗ/1/345-24, у період з 19.01.2024 по 01.02.2024 головним державним інспектором відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю у Комунальному підприємстві "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка".

За результатами проведеного позапланового заходу складено акт від 26.01.2023 №ПЗ/ЧВ/725/0155, в якому зафіксовано наступні порушення Комунальним підприємством "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка":

-п.3 ст.40 КЗпП України, а саме: відповідно до наказу Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 29.09.2023 № 113-к ОСОБА_3 прийнято на посаду головного бухгалтера з окладом згідно зі штатним розписом, з випробувальним терміном на 1 місяць з 01.10.2023.на підставі заяви від 29.09.2023. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена під розпис. З посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженою директором Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ознайомлена 01.10.2023, про що свідчить її підпис. Відповідно до наказу Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 27.11.2023 № 141-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера по п.3 ст.40 КЗпП України (за систематичне не виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку з 27.11.2023. В наказі зазначено, що підставою для звільнення є доповідні юрисконсульта ОСОБА_7 від 23.11.2023 та від 24.11.2023, пояснення ОСОБА_1 та акт про відсутність на робочому місці від 27.11.2023. В наказі інспектором з кадрів ОСОБА_5 зазначено про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом. Відмова від ознайомлення з наказом № 141-к від 27.11.2023 зафіксована актом про відмову працівника в ознайомленні з наказом за підписом трьох посадових осіб підприємства. До перевірки надано Акт про відсутність працівника на робочому місці від 27.11.2023, в якому працівники Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" директор ОСОБА_4 інспектор з кадрів ОСОБА_5 , бухгалтер ОСОБА_6 засвідчили, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 27.11.2023 з 9.30 год. по 13.00 год. До перевірки додані доповідні юрисконсульта Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_7 . В доповідній записці від 23.11.2023 ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_1 не виконала наказ керівника від 31.10.2023 №114 "Про затвердження зняття-здачі об`єктів охорони" в частині не прийняття 23.11.2023 з 9:00 год. об`єкту під охорону і була відсутня на робочому місці більше трьох годин підряд. В доповідній записці від 24.11.2023 ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_1 на робочому місці вела себе некоректно, неетично та вчиняла погрози ОСОБА_7 . В своєму поясненні ОСОБА_1 , зазначила, що їй нічого не було відомо про графіки чергувань, а 23.11.2023 вона виконувала виробничі питання щодо розблокування податкових та розрахунків коригування за "прийдешній" період у Податковій. До перевірки також надано наказ від 31.10.2023 №114 "Про затвердження графіку зняття-здачі об`єктів охорони". До наказу завідуючою канцелярії ОСОБА_5 зроблено запис про те, що наказ доведено до відома працівників на виробничій нараді 31.10.2023. В табелі робочого часу за листопад 2023 року у ОСОБА_1 проставлено відпрацювання за 23.11.2023 - 8 год., за 24.11.2023 - 4 год., за 27.11.2023 - 4 год. У своєму поясненні директорка Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_4 зазначила, що на протязі двох місяців, які пропрацювала ОСОБА_1 показала себе як некваліфікований головний бухгалтер, систематично не виконувала покладені на неї обов`язки, порушувала трудову дисципліну, вживала на робочому місці спиртні напої, ОСОБА_1 неодноразово попереджали про неприпустимість її поведінки на робочу місці. Після звільнення ОСОБА_1 підприємство змушене було провести аудит у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було здійснено безліч помилок та порушень при виконанні своїх обов`язків.

- ч.1 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", а саме: за даними бухгалтерії станом на день звільнення 27.11.2023 ОСОБА_1 відкрила листок непрацездатності у зв`язку з хворобою, за який з нею не проведено розрахунок. Згідно пояснення директорки Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_4 повідомила інспектора кадрів ОСОБА_5 про відкриття лікарняного листа 27.11.2023 о 18:00 год. Також директорка зазначила, що під час щоденного моніторингу листків непрацездатності на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України починаючи з 27.11.2023 інформації про непрацездатність ОСОБА_1 не було. Перший е-лікарняний ОСОБА_1 було відображено в кабінеті страхувальника 13.12.2023. У статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ зазначено, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Таким чином, Комунальним підприємством "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" не дотримано вимоги частини першої статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в частині дати звільнення з роботи , а саме : перший робочий день наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. В ході перевірки бухгалтерією підприємства надано дані, що за результатами моніторингу листків непрацездатності на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у ОСОБА_1 зареєстровано 9 листків непрацездатності у зв`язку із хворобою. Також надано копію ще одного листка непрацездатності який ОСОБА_1 направила за допомогою месенджер у Viber провідному економісту ОСОБА_9 , яка нараховує заробітну плату на підприємстві.

26.01.2024 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №ПЗ/ЧВ/725/0155/П/ПТ.

26.01.2024 головним державним інспектором відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г.М. винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПЗ/ЧВ/725/0155/П, яким зобов`язано директора Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_4 усунути порушення п.3 ст.40 КЗпП України та ч.1 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Визначено усунути вказані вище порушення до 26.02.2024.

Не погоджуючись з діями головного державного інспектора відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Галини Миколаївни та приписом №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №877 у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 5 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ст. 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).

У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Згідно абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

За приписами статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як вбачається із доданого до матеріалів справи направлення, останнє отримано представником Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка", що відповідно й, не заперечується позивачем у відповіді на відзив.

Таким чином позивач був повідомлений про день, час і місце проведення перевірки в передбачений законом спосіб.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про наявність у відповідача як органу державного нагляду (контролю) повноважень на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та, у випадку виявлення порушень вимог законодавства, зафіксувати такі порушення в акті перевірки. Припис про усунення відповідних порушень складається на підставі зафіксованих у акті перевірки порушень.

Аналіз доводів позивача, наведених у позовній заяві, письмових поясненнях та відповіді на відзив, дає підстави вважати, що не погоджуючись з оскаржуваним приписом, позивач посилається й на порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки.

Так, позивач посилався на те, що вручення посадовій особі позивача акту перевірки від 26.01.2023 №ПЗ/ЧВ/725/0155, припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024 та протоколу про адміністративне правопорушення директору КП "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" в один день, а саме 29.01.2024, призвело до порушення права останнього, визначеного Законом №877, на надання своїх зауважень до акта перевірки, з чого слідує, що відповідачем порушено процедуру проведення позапланового заходу.

Щодо наведеного суд зазначає, що перевіряючи вплив зазначеного порушення на законність прийняття оскаржуваного припису, суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 16.12.2021 у справі №640/11468/20 ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

З огляду на зміст винесеного головним державним інспектором відділу з питань праці південно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г. М. припису №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024, суд приходить до висновку, що надання позивачем за результатами ознайомлення з актом перевірки зауважень до такого акту, не вплинуло б на прийняття відповідачем іншого рішення, аніж того, що є предметом спору у даній справі.

Тому, твердження позивача на порушення відповідачем процедури проведення позапланового заходу суд не бере до уваги.

Не беруться судом до уваги й посилання позивача, в обґрунтування позовних вимог на те, що наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці без дати, без номеру, не підписаний і не засвічений печаткою, оскільки дослідженням вказаного наказу судом встановлено, що такий містить дату винесення - 18.01.2024 та номер - 23/ПЗ-ЗК, про що зазначено внизу зліва такого наказу та містить відтиск печатки Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

З огляду на зазнане, суд приходить до висновку про необхідність надання правової оцінки виявленим в ході перевірки порушенням, викладеним у приписі №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024.

Так, оскаржуваним приписом зобов`язано директора Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" Шумілову- ОСОБА_10 усунути порушення п.3 ст.40 КЗпП України та ч.1 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Щодо порушення позивачем вимог п.3 ст.40 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положення наведеної вище норми, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Отже, аналіз наведеної норми свідчить про те, що звільнення за п. 3 ст.40 КЗпП України допускається за двома умовами: 1) у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; 2) якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наказом Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 27.11.2023 №141-К звільнено ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера по п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього туровим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку - 27 листопада 2023 року.

Підстава: доповідні юрисконсульта ОСОБА_7 від 23.11.2023, від 24.11.2023, пояснення ОСОБА_1 , акт про відсутність на робочому місці від 27.11.2023.

Згідно доповідної від 23.11.2023 судом встановлено, що юрисконсультом ОСОБА_7 повідомлено директора Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" про те, що " ОСОБА_1 було порушено наказ №114 від 31.10.2023 про затвердження графіку зняття-здачі об`єктів охорони. Згідно наказу 23.11.2023 з 09:00 год. ОСОБА_1 мала прийняти об`єкт під охорону, проте об`єкт нею прийнято не було. Про неможливість прийняти об`єкт, або запізнення нікого не повідомила, заміну себе не забезпечила. Ні керівництво, ні співробітники підприємства нею не повідомлялися про неможливість вчасно прийняти чергування, що підтвердили усі опитані співробітники. Окрім порушення наказу та неприйняття об`єкту, головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на роботі більше трьох годин підряд, що є порушенням трудової дисципліни за що передбачена відповідальність у відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення за прогул. У відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом. У зв`язку із цим, просила вжити щодо головного бухгалтера ОСОБА_1 відповідних заходів реагування".

Як свідчать матеріали справи, 24.11.2023 юрисконсульт ОСОБА_7 також зверталась до директора Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" з доповідною, в якій повідомила про те, "що 24.11.2023 головний бухгалтер Комунального підприємства, ОСОБА_1 , вела себе некоректно та неетично. Кричала, заважала працювати, на зауваження що вона заважає працювати і закрити двері сказала, що не закриє і продовжувала конфліктну ситуацію. Свідком зазначеного інциденту став бухгалтер ОСОБА_11 , який в цей час знаходився з нею в кабінеті і повідомив, що головний бухгалтер ОСОБА_1 намагається на всіх скинути свої обов`язки, його безпідставно зробила відповідальним за банківські операції, до яких він не має жодного відношення. Намагалась роз`яснити головному бухгалтеру ОСОБА_1 щодо порядку чергування всіма співробітниками підприємства. Що всі чергують по два дні згідно наказу. Але вона продовжувала себе вести агресивно та кричати. На зауваження, що вона не вміє слухати людей і веде себе, як ненормальна, почала погрожувати їй своїм чоловіком. Вважала таку поведінку головного бухгалтера в колективі неприпустимою. Окрім цього, її погрози викликали підстави побоюватись за своє здоров`я та викликають бажання звернутися з заявою до управління поліції. Крім цього колеги неодноразово зауважували, що вона буває на робочому місці з запахом перегару, що є порушенням трудової дисципліни".

Відповідно до акту про відсутність працівника на робочому місці від 27.11.2023, ОСОБА_12 головний бухгалтер була відсутня на робочому місці 27.11.2023 без поважної причини з 09:30 год до 13:00 год.

Дослідженням змісту вказаних вище матеріалів, які у наказі Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 27.11.2023 №141-К, зазначені як підстава для звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка", суд зазначає, що такі не узгоджуються з вимогами п. 3 ст.40 КЗпП України.

Як зазначалось вище, однією з умов розірвання з роботодавцем трудового договору відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України є застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту застосування до головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення, якими у відповідності до ст. 147 КЗпП України, окрім звільнення, є догана.

Відтак, звільнення головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України у даному випадку є помилковим, а тому вимога у оскаржуваному приписі усунути порушення п.3 ст.40 КЗпП України відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо порушення позивачем вимог ч.1 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 10 Закону України від 12.05.2015 N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону №389-VIII, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 з 5 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, від 18.04.2022 №259/2022 з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб та триває на момент розгляду цієї справи.

Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" врегульовано Законом України від 15.03.2022 №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон №2136-IX).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2136-ІХ у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Отже, враховуючи вимоги наведених норм, перебування працівника на лікарняному не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, разом з тим реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи здійснюється виключно після закінчення лікарняного та в перший робочий день працівника.

Як встановлено судом, наказом Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" від 27.11.2023 №141-К звільнено ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера по п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього туровим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку - 27 листопада 2023 року.

Поряд з цим, судом також встановлено, що з 27.11.2023 по 11.12.2023 відкрито медичний висновок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , про що свідчить відповідь Комунального некомерційного підприємства міської поліклініки №3, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у сімейного лікаря 27.11.2023. З 27.11.2023 по 11.12.2023 перебувала на амбулаторному лікуванні.

Із наведеного слідує, що звільнення головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 відбулось у день перебування її на лікарняному, що суперечить вимогам ч.1 ст.5 Закону №2136-ІХ.

Разом з тим, директор Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" в обґрунтування своїх доводів щодо правомірності звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 наголошувала на тому, що наказ про звільнення ОСОБА_1 прийнято до того, як відкрито лікарняний. 27.11.2023 ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом більше трьох годин, однак згідно табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацювала 4 години, за які при звільненні їй було виплачено кошти.

Суд зауважує, що дійсно матеріалами справи, зокрема відомостями з табелю обліку використання робочого часу підтверджено, що 27.11.2023 ОСОБА_1 була присутня на роботі 4 години.

Разом з тим, перебування головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботі 27.11.2023 (протягом 4 годин) не спростовують факту відкриття нею лікарняного листа про непрацездатність з 27.11.2023.

Таким чином, враховуючи те, що головний бухгалтер Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 з 27.11.2023 перебувала на лікарняному, звільнення її з посади головного бухгалтера з 27.11.2023 відбулось із порушенням норм діючого законодавства, а саме ч.1 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Суд звертає увагу позивача на те, що такі дії Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" є протиправними, адже дотримання роботодавцем норм діючого законодавства під час звільнення особи з роботи, посади є гарантією забезпечення Конституційних прав особи на працю та від незаконного звільнення.

Тому посилання позивача на присутність головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 на роботі 27.11.2023, про що свідчить, зокрема акт про відмову працівника з ознайомлення з наказом, суд не бере до уваги, з огляду на викладене вище.

Таким чином, доводи позивача про те, що звільнення головного бухгалтера Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" ОСОБА_1 відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, були спростовані відповідачем та наданими до суду доказами, а тому не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про правомірність дій головного державного інспектора відділу з питань праці Південно-Східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Галини Миколаївни щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Комунальному підприємстві "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка", та відповідно, щодо винесення оскаржуваного припису.

Таким чином, суд приходить до висновку, що припис №ПЗ/ЧВ/725/0155/П від 26.01.2024 винесений головним державним інспектором відділу з питань праці південно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці Кушнір Г. М. у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка", в інтересах якого звернувся адвокат Меленюк Олена Миколаївна до Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дії та скасування припису, - відмовити.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - Комунальне підприємство "Центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка" (вул. Садова, 1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02221113);

відповідач - Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 44840602).

Суддя В.О. Григораш