Постанова

від 02.01.2025 по справі 380/2374/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2374/24 пров. № А/857/13476/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торосо» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 380/2374/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРОСО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення першої інстанції ухвалене суддею Кухар Н.А. в м. Львові в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торосо» (далі ТОВ «Торосо», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2023 року форми «ПС» № 17218/13-01-04-07, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 1360,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» листопада 2023 року № 24592/13-01-04-07/403584 від 06, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 2040,00 грн..

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням норм Податкового кодексу України (ядалі також ПК України), оскільки період, за який здійснено перевірку (2022 рік), припадає на дію на території України карантину, введеного з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), під час якого штрафи за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності та несплату/несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в силу вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не застосовуються.

Також покликається на те, що в порушення статті 76 ПК України камеральна перевірка проведена поза граничним терміном.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) ТОВ «Торосо» (ЄДРПОУ 40358452), проведеної ГУ ДПС, було складено акт № 18677/13-01-04-07/40358452 від 13 липня 2023 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки-1 винесено податкове повідомлення рішення форми «ПС» № 17218/13-01-04-07 від 26 липня 2023 року.

Також ГУ ДПС проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) ТОВ «Торосо» (ЄДРПОУ40358452), за результатами якої складено акт № 27367/13-01-04-07/40358452 від 01 листопада 2023 року (далі Акт перевіки-2).

На підставі Акту перевірки-2 винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 24592/13-01-04-07 від 06 листопада 2023 року.

Позивач, вважаючи протиправними вище вказані податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано ПК України.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 ПК України).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (пункт 76.3 статті 76 ПК України).

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий)період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Відповідно до підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності у період з 01.03.2020р. і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022р. № 1423 були внесені зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено строк дії карантину до 30.04.2023р.

Постановою від 25.04.2023р. № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023р.

З матеріалів справи, а саме з акту про результати проведення камеральної перевірки від 13.07.2023 №18677/13-01-04-07/40358452 (далі Акт) встановлено, що податкова звітність з єдиного податку за І квартал 2022 фактично подана 17.02.2023 (граничний термін подання 10.05.2022), за півріччя 2022 року фактично подана 17.02.2023 (граничний термін подання 09.08.2022), за три квартали 2022 року фактично подана 17.02.2023 (граничний термін подання 09.11.2022), за 2022 рік фактично подана 17.02.2023 (граничний термін подання 09.02.2023).

Також з вищенаведеного Акту встановлено, що податкова звітність з єдиного податку за І квартал 2023 фактично подана 16.08.2023 (граничний термін подання 10.05.2023), за півріччя 2023 року фактично подана 16.08.2023 (граничний термін подання 09.08.2023).

На час подання податкових декларацій з єдиного податку винесення спірних податкових повідомлень-рішень карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), завершився.

Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача стосовно відсутності підстав для застосування відносно нього штрафної санкції в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Відтак, позивач був проінформований про те, що у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції відносно платників податків.

З огляду на наведене, ТОВ «Торосо» порушило терміни подання податкової звітності, за що, підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Вказані норми Порядку № 225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов`язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 положень підпункту 69.1 пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов`язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи встановлено, що податкова звітність з єдиного податку товариства за І квартал 2022 року, за І півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року та за 2022 рік була подана позивачем 17.02.2023, тобто вже під час дії вказаного Порядку.

У той же час, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що після набрання чинності Порядком № 225 позивач скористався правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов`язків, з огляду на що, станом на день винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до норм чинного законодавства позивач вважався таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки в терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо твердження позивача про неможливість проведення відповідачем камеральних перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України від 3 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі Закон № 2118-ІХ)) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ; набрав чинність 17.03.2022р.) у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підпункт 69.2 викладено в такій редакції:

« 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема:

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1та 215.3.3-1пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених цим підпунктом, до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.».

Законом України від 24.03.2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2142-ІХ; набрав чинність 05.04.2022р.) внесено зміни у пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

У подальшому, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ; набрав чинність 27.05.2022р.) внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України шляхом викладення підпункту 69.1 в новій редакції. Зокрема, абзаци 1-4, 8 даного підпункту викладено в такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.».

«Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.».

Також Законом № 2260-ІХ внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України шляхом викладення пункту 69.2 в новій редакції.

Зокрема, абзаци 1-2, 17 підпункту 69.2 викладено в наступній редакції:

«Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема:

а) камеральних перевірок».

«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.».

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2260-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до абзаців другого, п`ятого-восьмого підпункту 69.2 та підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 02.06.2022р.

У зв`язку із запровадженням на всій території України воєнного стану з 24.02.2022р. Законом № 2118-ІХ внесено зміни до ПК України шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69, якими установлено певні особливості справляння податків і зборів та виконання податкових обов`язків, а також запроваджено мораторій на проведення всіх податкових перевірок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Однак, у подальшому, Законами № 2120-ІХ та № 2142-ІХ встановлений Законом № 2118-ІХ мораторій на проведення абсолютно всіх видів перевірок поступово знімався, шляхом надання контролюючим органам повноважень на проведення певних видів податкових перевірок - спочатку камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, та фактичних перевірок, а потім й камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

Законом № 2260-ІХ було відновлено можливість контролюючих органів на проведення всіх камеральних перевірок.

Окрім цього, Законом № 2260-ІХ було відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів подання податкової звітності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРОСО» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 380/2374/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар