Ухвала

від 23.12.2024 по справі 205/14450/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

23.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/14450/24

Єдиний унікальний номер судової справи 205/14450/24

Номер провадження 2-к/205/2/24

УХВАЛА

іменем України

23 грудня 2024 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

У клопотанні ОСОБА_1 просить визнати в Україні постанову Окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, від 10.06.2021 року по справі I Ns 108/20, якою було постановлено, зокрема, визнати ОСОБА_3 , ПЕСЕЛЬ 0123010940, дочку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровську, повністю недієздатною у зв`язку з розумовою відсталістю, а також визнати в Україні ухвалу районного суду для Лодзі-Середмістя у м. Лодзь, VII Відділ у справах сім`ї та неповнолітніх, від 26.10.2021 року по справі VII RNs 447/21, якою ухвалено встановити опіку над повністю недієздатною ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровську, дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обов`язки опікуна повністю недієздатної особи покласти на ОСОБА_7 , яка проживає у АДРЕСА_1 , звільнити законного опікуна від обов`язку складення опису повністю недієздатної особи, зобов`язати законного опікуна подавати піврічні звіти про недієздатну особу, що знаходиться під його опікою, та рахунки з управління її майном, причому перший термін призначається на 30.01.2021 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи з дитинства, інвалідність встановлена безстроково, страждає на хронічне стійке психічне захворювання: розумова відсталість. З 2018 року ОСОБА_1 мешкає разом з донькою у Республіці Польща, а з 03.09.2024 року місце постійного проживання у Республіці Польща зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Постановою Окружного суду в м. Лодзі, I Ns 108/20, яка набрала чинності 18.06.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано повністю недієздатною у зв`язку з розумовою відсталістю. За судовим психіатрично-психологічним висновком, виданим за розпорядженням Окружного суду в Лодзі, І Цивільного відділу про повну недієздатність пані ОСОБА_8 , встановлено, що вона має діагноз помірна розумова відсталість, за теперішнього стану здоров`я не здатна усвідомлено виражати свою волю та свідомо керувати своїми діями, не здатна до самостійного проживання та задоволення своїх життєвих потреб потребує постійного стороннього догляду, соціальне функціонування суттєво обмежене, пані ОСОБА_9 не в змозі представляти свою справу в суді в рамках поточного провадження. Ухвалою районного суду для Лодзі-Середмістя у м. Лодзь, VII Відділ у справах сім`ї та неповнолітніх, від 26.10.2021 року по справі VII RNs 447/21, яка набрала законної сили 03.11.2021 року, встановлено опіку над повністю недієздатною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки опікуна покладено на ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько ОСОБА_10 . Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 є його спадкоємицею першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України. ОСОБА_1 звертається з даною заявою з метою оформлення спадкових прав своєї недієздатної доньки.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2024 року клопотання прийнято до розгляду, залучено в якості заінтересованої особи орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, забезпечено участь адвоката для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 , а також повідомлено заінтересованих осіб про надходження клопотання та запропоновано їм у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Вищевказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Органу опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради 28.10.2024 року.

Протягом місячного строку від Органу опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради не надійшло заперечень проти клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Ухвалою судді від 11.12.2024 року клопотання призначено до розгляду, викликано учасників справи.

Від представника заявника адвоката Заніздри А.П. надійшла заява, у якій просив розглянути клопотання без його участі та без участі заявника, заяву підтримав і просив задовольнити.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Жиркевич Ю.А. надійшло клопотання, у якому просила розглянути справу без її участі, клопотання про визнання рішень іноземного суду, що не підлягають примусовому виконанню, підтримала.

Представник орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду клопотання, однак, у судове засідання не з`явився, жодних заяв та заперечень до суду від нього не надійшло.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали клопотання, доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання з огляду на таке.

У ході розгляду клопотання встановлено, що постановою від 10.06.2021 року окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, який розглянув справу І Ns 108/20 за заявою ОСОБА_11 про визнання недієздатності, за участю ОСОБА_8 , прокурора Окружної прокуратури в Лодзі, вирішено, зокрема, визнати ОСОБА_3 , ПЕСЕЛЬ 01283010940, дочку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровську, повністю недієздатною у зв`язку з розумовою відсталістю. Рішення набрало законної сили від 18.10.2021 року (а.с.12-15).

Частиною 1статті 471 Цивільного процесуального кодексу Українивстановлено, що рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Підстави та умови, порядок визнання та виконання рішень між державами Україна та Польща закріплено у Договорі між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який підписано 24.05.1993, ратифікованопостановою Верховної Ради №3941-XII від 04.02.1994та набув чинності 14.08.1994 (далі - Договір).

Пунктом 1 статті 48 Договору встановлено, що за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, зокрема, рішення судів з цивільних справ.

Статтею 50 Договору передбачено, що рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо: 1) згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню; 2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; 3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином; 4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї Договірної Сторони, на території якої рішення судом тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; 5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї Договірної Сторони, де рішення має бути визнане і виконане; 6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим Договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Договору дієздатність фізичної особи визначається законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є ця особа.

Статтею 22Договору визначено,що якщоцей Договірне передбачаєінше,при обмеженнів дієздатностіабо ввизнанні особинедієздатною компетентнимє судтієї ДоговірноїСторони,громадянином якоїє особа,яка маєбути обмежена вдієздатності абовизнана недієздатною.Цей судзастосовує законодавствосвоєї держави. Якщосуд однієїДоговірної Сторонивстановить,що єпідстави дляобмеження вдієздатності абовизнанні недієздатнимгромадянина іншоїДоговірної Сторони,місце проживанняякого знаходитьсяна територіїпершої ДоговірноїСторони,він повідомляєпро цевідповідний суддругої ДоговірноїСторони. Якщосуд другоїДоговірної Сторони,повідомлений відповідноз пунктом2заявить,що надаєправо виконатиподальші діїсуду замісцем проживанняцієї особи,або невисловиться протягомтрьох місяців,суд замісцем проживанняцієї особиможе провестисправу прообмеження вдієздатності абовизнанні їїнедієздатною відповіднодо законодавствасвоєї держави,якщо причинаобмеження вдієздатності абовизнанні недієздатноюпередбачається такожзаконодавством тієїДоговірної Сторони,громадянином якоїє цяособа.Рішення прообмеження вдієздатності абовизнанні недієздатноюпересилається відповідномусуду іншоїДоговірної Сторони. У невідкладних випадках, суд, зазначений в пункті 2, може винести тимчасове розпорядження, необхідне для охорони цієї особи або її майна. Копії цих розпоряджень пересилаються відповідному суду тієї Договірної Сторони, громадянином якої є ця особа.

Отже, Договором, зокрема, визначено, що компетентним у розгляді справи щодо визнання громадянина України, який проживає на території Республіки Польща, недієздатним компетентним є суд України, який застосовує законодавство своєї держави.

Водночас Договором передбачено альтернативу, зокрема, якщо суд Республіки Польща встановить, що є підстави для визнання недієздатним громадянина України, який мешкає у Республіці Польща, та повідомить про це відповідний суд України, який надасть право виконати подальші дії суду за місцем проживання цієї особи, або не висловиться протягом трьох місяців, то суд Республіки Польща може провести справу про визнання особи недієздатною відповідно до законодавства своєї держави, але тільки в тому разі, якщо причина визнання недієздатною передбачається також законодавством України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду , висловленої в ухвалі ід 19.06.2023 року в провадженні № 61-80 вп 23, відповідним судом України, зазначеним у ч. 2 ст. 22 Договору, є Верховний Суд.

Враховуючи, що у суду відсутня можливість перевірити надходження повідомлення польського суду та результатів його розгляду Верховним Судом, суд доходить висновку, що постанова від 10.06.2021 року окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, по справі І Ns 108/20, якою визнано ОСОБА_3 повністю недієздатною у зв`яку з розумовою відсталістю, розглянуто компетентним судом відповідно до ч. 2 ст. 22 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Окружним судом в Лодзі І Відділ цивільних справ, по справі І Ns 108/20 було призначено психіатрично-психологічне дослідження ОСОБА_8 , за наслідками якого надано психіатрично-психологічний висновок, відповідно до якого ОСОБА_9 має діагноз помірна розумова відсталість, за теперішнього стану здоров`я не здатна усвідомлено виражати свою волю та свідомо керувати своїми діями, за станом здоров`я не здатна до самостійного проживання та задоволення своїх життєвих потреб потребує стороннього догляду, не в змозі представляти свою справу в сумі в рамках поточного провадження.

Згідно з ч. 296 Цивільного процесуального кодексу України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім`ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 є її матір`ю (а.с.32).

Враховуючи викладене, рішення суду Республіка Польща щодо підстави визнання недієздатною ОСОБА_2 відповідає законодавству України.

Згідно з ч. 6статті 473 Цивільного процесуального кодексу Україниза наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 7статті 473 Цивільного процесуального кодексу Україниу визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановленихстаттею 468 цього Кодексу.

Статтею 468 Цивільного процесуального кодексу України визначено такі підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;

9) в інших випадках, встановлених законами України.

У ході розгляду даного клопотання встановлено, що рішення суду Республіки Польща про визнання ОСОБА_2 недієздатною набрало законної сили, ОСОБА_2 була присутня під час розгляду справи, також розгляд відбувся за участі прокурора Окружної прокуратури в м. Лодзі, суд був компетентним для розгляду справи (як зазначалося вище).

Також перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у реєстрі відсутнє рішення українського суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною, а також про визнання рішення іноземного суду про визнання її недієздатною на території України.

Відповідно до ст. 52 Договору визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 50 і 51. Для визнання і виконання рішення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; це стосується також форми клопотання про визнання і виконання рішення.

Згідно із частиною шостоюстатті 300 Цивільного процесуального кодексу Українистрок дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи викладене, оскільки перевіркою умов, передбачених ст.ст. 50-51 Договору, підстав для відмови у визнанні рішення судом не встановлено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання постанови окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, від 10.06.2021 року по справі І Ns 108/20, на території України.

Водночас, беручи до уваги, що рішенням іноземного суду, яким було визнано ОСОБА_2 недієздатною, не встановлено строку його дії, враховуючи положення ч. 3 ст. 52 Договору та ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України, що встановлює граничний строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у два роки, суд дійшов висновку, що визнаючи рішення іноземного суду необхідно встановити строку дії такого рішення в межах граничного строку, передбаченого національним законодавством, з дати набрання рішенням іноземного суду законної сили. тобто з 18.06.2021 року по 18.06.2023 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України опікун, представник органу опіки та піклування має право подавати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного судом.

Суд роз`яснює, що оскільки строк дії рішення іноземного суду щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною сплив 18.06.2023 року, опікун та орган опіки втратив право подавати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Однак, опікун та орган опіки має право звернутися з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною.

Відповідно до частини першоїстатті 300 Цивільного процесуального кодексу Українисуд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Частиною 1 статті 60 Цивільного кодексу Українипередбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 63 Цивільного кодексу Українивстановлено, що опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалою районного суду для Лодзі-Середмістя у м. Лодзь, VII Відділ у справах сім`ї та неповнолітніх, від 26.10.2021 року по справі VII RNs 447/21, постановлено встановити опіку над повністю недієздатною ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровську, дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обов`язки опікуна повністю недієздатної особи покласти на ОСОБА_7 , яка проживає у АДРЕСА_1 , звільнити законного опікуна від обов`язку складення опису повністю недієздатної особи, зобов`язати законного опікуна подавати піврічні звіти про недієздатну особу, що знаходиться під його опікою, та рахунки з управління її майном, причому перший термін призначається на 30.01.2021 року. Постанова набрала законної сили з 03.11.2021 року.

У поданому клопотанні ОСОБА_1 , окрім визнання рішення іноземного суду про визнання її доньки ОСОБА_2 недієздатною, також просила визнати вказане вище рішення іноземного суду про встановлення опіки та призначення заявника опікуном доньки ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Договору в справах про опіку та піклування, оскільки Договором не передбачається інше, компетентним є орган опіки та піклування і застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянином якої є особа, що потребує опіки або піклування.

Ці положення договорів узгоджуються ізстаттею 24 Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно з якою встановлення і скасування опіки та піклування над малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, особами, цивільна дієздатність яких обмежена, регулюються особистим законом підопічного (lex personalis).

При цьому, суд звертає увагу, що за законодавством України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1статті 60 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьоїстатті 63 ЦК Українифізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Отже, питання про встановлення опіки щодо громадянина України, який проживає в Республіці Польща і щодо якого польський суд ухвалив рішення про визнання такої особи недієздатним, повинно вирішуватися згідно із законодавством України українським місцевим судом за місцем реєстрації громадянина України за поданням органу опіки і піклування, до якого попередньо звернулася особа, що бажає стати опікуном.

Проте, виходячи зі змісту Договору з Республікою Польща про правову допомогу, із цього загального правила є винятки, коли тимчасово та з обмеженими повноваженнями компетенцію на прийняття заходів опіки та піклування щодо громадянина України матиме польський орган опіки і піклування, і застосованим буде не українське, а польське право.

Такі винятки пов`язані із терміновою необхідністю захисту прав, інтересів або майна громадян України, які проживають на території Республіки Польща і за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права або виконувати свої обов`язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Договору у невідкладних випадках орган іншої Договірної Сторони прийме необхідні заходи згідно з своїм законодавством і негайно повідомить про це компетентний згідно з пунктом 1 орган. Вжиті заходи залишаються в силі доти, поки цей орган не винесе іншого рішення.

За таких обставин, враховуючи обов`язковість встановлення опіки над недієздатною особою, та визнання судом рішення іноземного суду щодо визнання недієздатною ОСОБА_2 , суд доходить висновку, з урахуванням ч. 5 ст. 31 Договору, про наявність правових підстав для визнання рішення суду Республіки Польща про встановлення опіки ОСОБА_2 та призначення опікуном її матері ОСОБА_1 .

Керуючись Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, статтями260,261,300,464-473 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити частково.

Визнати на території України постанову Окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, від 10.06.2021 року по справі I Ns 108/20, відповідно до якої визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю недієздатною.

Установити строк дії постанови Окружного суду в Лодзі, І Відділ цивільних справ, від 10.06.2021 року по справі I Ns 108/20, відповідно до якої визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю недієздатною - два роки з дня набрання цим рішенням законної сили, тобто до 18.06.2023 року.

Визнати на території України рішення районного суду для Лодзі-Середмістя у м. Лодзь, VII Відділ у справах сім`ї та неповнолітніх, від 26.10.2021 року по справі VII RNs 447/21, яким встановлено опіку над повністю недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки опікуна повністю недієздатної особи покладено на її матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Г. Остапенко

.