Рішення

від 17.12.2024 по справі 452/1683/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1683/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Джох Романа Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, -

за участю представника відповідача Гаврилюка В.О.,

в с т а н о в и в:

Адвокат Джох Р.В. в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Барком» про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 біля 03:20 год у с.Гординя Самбірського району Львівської області, поблизу вул. І. Франка водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «VOLVO FH12» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку від с. Корналовичі до с.Мала Білина Самбірського району, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер на місці. Встановлено, що ОСОБА_7 було порушено вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.7, 1.10; Р.2 п. 2.3 б), д); Р.12 п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., які виразились в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, маючи об`єктивну можливість виявити на проїзній частині дороги пішохода ОСОБА_8 , який йшов в попутному з автомобілем напрямку проїзною частиною дороги, не вжив заходів щодо зупинки керованого автомобіля, внаслідок чого і вчинив наїзд на потерпілого.

За фактом даної події відкрито кримінальне провадження, відомості про яке зареєстровано в ЄРДР за №12021140000000729 від 02.08.2021р., яке розглянуто судом, що підтверджується вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2021р., у справі №452/3297/21 (набрав законної сили 16.01.2022р.), яким засуджено ОСОБА_7 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, своїми вищевказаними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , тобто обґрунтовано засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Потерпілим у кримінальному правопорушенні заподіяно такі наслідки:

- батьку померлого - ОСОБА_1 у зв`язку із смертю сина заподіяно значні моральні страждання, які виразились у постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, та іншими наслідками, які супроводжували батька до, під час та після поховання. Він втратив значну частину звичайного для себе способу життя та зазнав значних душевних, психічних переживань, втратив психологічну стабільність, став дуже знервованим, неспокійним, в нього порушився сон, він постійно відчуває дискомфорт, який скоріш за все не зможе забути ніколи.

ОСОБА_8 був єдиною дитиною, яка проживала разом з батьками та бабусею в одному домі. Він постійно допомагав у веденні домашнього господарства, був опорою та підтримкою сім`ї. Трагічна загибель є невимовною втратою помічника, господаря та годувальника, з якою неможливо змиритись.

Подія ДТП настільки сильно вплинула на психіку батька, що відображається на спілкуванні з оточуючими людьми, близькими родичами через знаходження протягом тривалого часу в стані відчаю. Сильні душевні страждання зумовлені сильним почуттям любові до сина, викликають у нього проблеми зі здоров`ям. Душевну біль, яка перенесена батьком і яку він буде відчувати надалі неможливо описати словами, і навіть в подумках нікому не можна бажати, щоб з кимось таке трапилось, тому що він розуміє наскільки це тяжко.

Описані страждання, фізичні, душевні, неможливо оцінити в якомусь еквіваленті настільки, щоб це відповідало їх розмірам. Тому важко сказати, який розмір відшкодування шкоди можна вважати розумним, справедливим у такому випадку. Можливо компенсація моральної шкоди в якійсь її невеликій частині і можлива, але який це розмір компенсації. Батько вважає, що відшкодування йому, як потерпілому, моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн., в деякій мірі, дасть надію на відновлення його психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні;

-мати померлого - ОСОБА_2 вважає, що у зв`язку зі смертю сина їй заподіяно значні моральні страждання, які виразились у постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, втратою свідомості та іншими наслідками, які супроводжували матір до, під час та після поховання. Вона втратила значну частину звичайного для себе способу життя та зазнала значних душевних, психічних переживань, втратила психологічну стабільність, стала дуже знервованою, неспокійною, в неї порушився сон, постійно відчуває дискомфорт, який скоріш за все вона не зможе забути ніколи.

ОСОБА_8 був єдиною дитиною, яка проживала разом з батьками та бабусею в одному домі. Він постійно допомагав у веденні домашнього господарства, був опорою та підтримкою сім`ї. Трагічна загибель є невимовною втратою помічника, господаря та годувальника, з якою неможливо змиритись.

Подія ДТП настільки сильно вплинула на психіку матері, що відображається на спілкуванні з оточуючими людьми, близькими родичами через знаходження протягом тривалого часу в стані відчаю. Сильні душевні страждання зумовлені сильним почуттям любові до сина, викликають у неї проблеми зі здоров`ям. Душевну біль, яка перенесена матір`ю і яку вона буде відчувати надалі неможливо описати словами, і навіть в подумках нікому не можна бажати, щоб з кимось таке трапилось, тому що вона розуміє наскільки це тяжко.

Описані страждання, фізичні, душевні, неможливо оцінити, в якомусь еквіваленті настільки, щоб це відповідало їх розмірам. Тому важко сказати, який розмір відшкодування шкоди можна вважати розумним, справедливим у такому випадку. Можливо компенсація моральної шкоди в якійсь її невеликій частині і можлива, але який цей розмір компенсації. Матір вважає, що відшкодування їй, як потерпілій, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., в деякій мірі, дасть надію на відновлення її психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні;

-сестра померлого - ОСОБА_3 вважає, що у зв`язку зі смертю брата їй заподіяно значні моральні страждання, які виразились постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, хронічним безсонням, втратою свідомості та іншими наслідками, які супроводжували сестру до, під час та після поховання. Вона втратила значну частину звичайного для себе способу життя та зазнала значних душевних, психічних переживань, втратила психологічну стабільність, стала дуже знервованою, неспокійною, в неї порушився сон, постійно відчуває дискомфорт, який, скоріш за все, вона не зможе забути ніколи. Вважає, що відшкодування їй, як потерпілій, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн в деякій мірі, дасть надію на відновлення її психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні;

-сестра померлого - ОСОБА_4 вважає, що у зв`язку зі смертю брата їй заподіяно значні моральні страждання, які виразились постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, хронічним безсонням, втратою свідомості та іншими наслідками, які супроводжували сестру до, під час та після поховання. Вона втратила значну частину звичайного для себе способу життя та зазнала значних душевних, психічних переживань, втратила психологічну стабільність, стала дуже знервованою, неспокійною, в неї порушився сон, постійно відчуває дискомфорт, який, скоріш за все, вона не зможе забути ніколи. Вважає, що відшкодування їй, як потерпілій, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., в деякій мірі, дасть надію на відновлення її психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні;

-сестра померлого - ОСОБА_5 вважає, що у зв`язку зі смертю брата їй заподіяно значні моральні страждання, які виразились постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, хронічним безсонням, втратою свідомості та іншими наслідками, які супроводжували сестру до, під час та після поховання. Вона втратила значну частину звичайного для себе способу життя та зазнала значних душевних, психічних переживань, втратила психологічну стабільність, стала дуже знервованою, неспокійною, в неї порушився сон, постійно відчуває дискомфорт, який, скоріш за все, вона не зможе забути ніколи. Вважає, що відшкодування їй, як потерпілій, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., в деякій мірі, дасть надію на відновлення її психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні;

-бабуся померлого - ОСОБА_6 вважає, що у зв`язку зі смертю внука їй заподіяно значні моральні страждання, які виразились у постійному стані тривоги, неможливістю усвідомити реальність події, що трапилась, втратою свідомості та іншими наслідками, які супроводжували її до, під час та після поховання.

Вона втратила значну частину звичайного для себе способу життя та зазнала значних душевних, психічних переживань, втратила психологічну стабільність, стала дуже знервованою, неспокійною, в неї порушився сон, постійно відчуває дискомфорт, який скоріш за все вона не зможе забути ніколи.

ОСОБА_8 був єдиною дитиною, яка проживала разом з батьками та бабусею в одному домі. Він постійно допомагав у веденні домашнього господарства, був опорою та підтримкою сім`ї. Трагічна загибель є невимовною втратою помічника, господаря та годувальника, з якою неможливо змиритись.

Вважає, що відшкодування їй, як потерпілій, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн. в деякій мірі, дасть надію на відновлення її психологічно нормального стану, відновлення довіри до людей, можливо надасть хоча б трошки впевненості у завтрашньому дні.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на час ДТП ОСОБА_7 виконував трудові обов`язки, як водій ТзОВ «Барком», відповідно перебував з відповідачем у трудових відносинах, що також підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи - копією подорожнього листа №2276 станом на 1-2 серпня 2021 року. Також наявність трудових відносин з відповідачем підтверджується копією Наказу «Про прийняття на роботу» № Б0000000051 від 20 березня 2015 р, копією Наказу №б/н «Про закріплення службового транспортного засобу за працівником товариства» від 05.01.2021 р. та копією характеристики ОСОБА_7 як водія автотранспортних засобів, виданою начальником відділу кадрів ТзОВ «Барком».

Представник зазначає, що зважаючи на викладене вище, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки автомобілем «VOLVO FH12» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , який на час настання ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_6, перебував у трудових відносинах з відповідачем, має бути відшкодована відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України. Загальний розмір моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням позивачам, обраховують в сумі - 3 000 000,00 грн.

Представником відповідача ТзОВ «Барком» адвокатом Гаврилюком В.О. подано до суду відзив на позовну заяву, згідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить у їх задоволенні відмовити. Стосовно належності сторін у вказаній справі відповідач вважає, що належними сторонами в цивільному процесі будуть суб`єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. За положенням ст.105 ЦПК України, належний позивач - особа, якій належить право вимоги, відтак неналежними сторонами будуть ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

У той же час, серед позивачів зазначаються сестри померлого ОСОБА_3 (позивач 3), ОСОБА_4 (позивач 4), ОСОБА_5 (позивач 5) та бабуся ОСОБА_6 (позивач 6), які не відносяться до кола осіб, яким належить право вимоги у вказаній цивільній справі. Доказів, що вони проживали однією сім`єю з потерпілим, до позовної заяви не додано.

Щодо обґрунтування розрахунку сум, що підлягають стягненню.

Згідно ч.2 ст.1193 ЦК України: якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, закон передбачає враховувати під час обчислення розміру відшкодування поведінку потерпілого (у даному випадку поведінку померлого ОСОБА_8 ) та поведінку винної особи (в даному випадку водія ОСОБА_7 ).

Так, як відомо у матеріалах кримінального провадження №12021140000000729 від 02.08.2021 р., які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі: протокол огляду місця події від 02.08.2021 р. із схемою та фотографіями, висновок експерта від 20.08.2021 р. №СЕ-19/114-21/13622 - ІТ, висновок експерта від 25.08.2021 р. № СЕ-19/114-21/13623-ІТ, висновок експерта від 25.08.2021 р. № СЕ-19/114-21\13624-ІТ, протокол проведення слідчого експерименту від 14.08.2021 р. із водієм ОСОБА_7 , а також акту огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів (наявний в матеріалах справи № 452/3297/21 в Самбірському міськрайонному суді) - ОСОБА_7 під час ДТП був тверезим, мав 0,00 проміле, вчинив наїзд на пішохода в темну пору доби на своїй смузі руху в районі осьової смуги дороги, що поділяє смуги руху, автомобіль був технічно справним на час ДТП, сприяв слідству та суду, відшкодував шкоду потерпілим, які не мають до нього претензій (заява потерпілих наявна у матеріалах справи №452/3297/21 в Самбірському міськрайонному суді).

Така поведінка мала наслідком те, що суд, обираючи покарання ОСОБА_7 , обрав такому практично мінімальне покарання, визначене ч.2 ст.286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі із застосування ст.75 КК України, звільнивши його від основного покарання на 1 рік.

У той же час, як відомо, у матеріалах кримінального провадження №12021140000000729 від 02.08.2021 року, які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі, є висновок судово-медичної експертизи № 100 від 27.08.2021 р. трупа ОСОБА_8 та висновок експерта №2984/2021-т 09.08.2021 року, згідно яких, в крові трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості 3 проміле, що, як зазначає представник, свідчить про причину грубої необережності, проявленої потерпілим ОСОБА_8 , який в 03 годині ночі йшов спиною до руху попутних транспортних засобів по автодорозі в районі осьової роздільної смуги - тобто практично по середині дороги.

Представник відповідача зауважує, що такі обставини мають бути враховані судом при визначенні розміру відшкодування.

Щодо обґрунтованості заявленого розміру відшкодування, вважають, що заявлений позивачами розмір моральної шкоди в сумі 500 000 грн. кожному є неспівмірним із реальною заподіяною шкодою, а також порушує принцип справедливості і розумності та зазначений з метою безпідставного збагачення.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім цього, довірителями представника повідомлено, що між ТОВ «Барком» та ПрАТ «СК» Уніка» 15.01.2021 р. укладено поліс №202520274 обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль ТзОВ «Барком» марки Volvo FH 12, номер кузов НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 , 1999 р.в., яким керував водій ОСОБА_10 під час ДТП.

Згідно відповіді страховика від 06.07.2023 р. №00483539/1 на адвокатський запит: ПрАТ «СК» Уніка» проведено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 72000 грн. - відшкодування моральної шкоди.

Ними із таким відшкодуванням було погоджено та інших вимог до страховика заявлено не було, і на даний час пресічний річний строк такої вимоги, визначений законом, минув. Вказане свідчить про те, що позивачі погодилися із такими сумами відшкодування. Відповідно, як зазначає представник відповідача, стягнення з відповідача суми по 500 000 грн. кожному з позивачів, вважають явно завищеними.

26.03.2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Джох О.В. звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог посилаючись на те, що на замовлення ОСОБА_1 була проведена комплексна психолого - соціальна експертиза моральної шкоди потерпілого. Згідно із висновком комплексної психолого-соціальної експертизи №02/ Ю-03-24 моральної шкоди потерпілого від 12.03.2024 року, моральна шкода, завдана ОСОБА_1 , оцінюється в розмірі 745 500 грн. Враховуючи наведене ОСОБА_1 вважає, що ТОВ «Барком» повинне відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 745 500 грн., а також витрати на проведення експертизи.

26.03.2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Джох О.В. звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог посилаючись на те, що на замовлення ОСОБА_2 була проведена комплексна психолого - соціальна експертиза моральної шкоди потерпілого. Згідно із висновком комплексної психолого-соціальної експертизи №02/ Н-03-24 моральної шкоди потерпілого від 12.03.2024 року, моральна шкода, завдана ОСОБА_2 , оцінюється в розмірі 781 000 грн. Враховуючи наведене ОСОБА_2 вважає, що ТОВ «Барком» повинне відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 781 000 грн., а також витрати на проведення експертизи.

Представником відповідача ТзОВ «Барком» адвокатом Гаврилюком В.О. подано до суду відзив на заяви про збільшення позовних вимог, у якому, зокрема, представник зазначає, що підставою для збільшення позовних вимог позивачів стали висновки комплексної психолого-соціальної експертизи №02/Н-03-24 від та №02/Ю-03-24 від 12.03.2024 року. Експертизи проведені Громадською організацією «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень».

Аналізуючи висновки названих експертиз представник відповідача відзначає, що позивачі при спілкуванні із експертами не зазначають усі обставини взаємовідносин із водієм ОСОБА_7 та ТОВ «Барком» після настання події ДТП, а також, отримання відшкодування по даній події.

Зокрема, саме представник ТОВ «Барком» постійно був на зв`язку із родичами померлого, зокрема, позивачем ОСОБА_1 та саме представник ТОВ «Барком» - начальник юридичного відділу Кравчук А. допомагав ОСОБА_1 подавати заяву до страхової компанії «Уніка» та отримувати відшкодування як підтвердженої документами матеріальної, так і моральної шкоди. У той час, жодної вимоги про відшкодування моральної шкоди до ТОВ «Барком» в усній чи письмовій формі позивачами заявлено не було.

Крім цього, в матеріалах справи Самбірського міськрайонного суду №452/3297/21 (за клопотанням відповідача витребувана судом для дослідження при розгляді цього позову), яким розглядалась справа за фактом ДТП, де потерпів ОСОБА_8 , наявна заява від 25.10.2021 р. (а.с.34), що підписана у т.ч. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де усі потерпілі зазначили про відсутність претензій до водія ОСОБА_7 , як матеріального, так і морального характеру.

Крім цього, підтвердженням вищевказаної заяви є той факт, що позивачі заявили позов лише до ТОВ «Барком», а не до водія.

Таким чином, на думку представника, твердження позивачів, які враховані експертами, про те, що ні водій ОСОБА_7 , ні ТОВ «Барком» не відшкодували моральної шкоди та не вживали заходів для цього, є помилковими та не правдивими, а тому не можуть бути підставою для збільшення позовних вимог, у зв`язку з тим, що моральна шкода потерпілим була відшкодована до пред`явлення позову у розмірі, який був достатній для потерпілих на момент виплати відповідної моральної шкоди.

Як підтверджують експертам позивачі: водієм відшкодовано їм 2000 доларів США, а зважаючи на їх заяву, адресовану суду 25.10.2021 року про відсутність претензій морального характеру до водія, сторона відповідача вважає, що у цій сумі також є частина відшкодування і моральної шкоди, яка була достатньою для потерпілих.

Крім цього, відповідно до отриманої інформації ПрАТ «СК» Уніка» - відповіді страховика від 06.07.2023 р. №00483539/1 на адвокатський запит: на підставі Полісу №202520274 із ТОВ «Барком» ПрАТ «СК» Уніка» проведено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 72000 грн. - відшкодування моральної шкоди, а також відшкодовано матеріальну шкоду.

Отже, на думку відповідача, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали відшкодування спричиненої моральної шкоди внаслідок ДТП, де загинув їх син, як від водія ОСОБА_7 , так і від ТОВ «Барком», а тому не могли отримати додаткових психологічних страждань у зв`язку з невиплатою добровільної моральної шкоди, які стали причиною для збільшення позовних вимог.

Крім цього, на думку сторони відповідача, аналізом вказаних у експертизах даних можна констатувати, що експерти свідомо ототожнюють прямого винуватця ДТП - водія ОСОБА_7 та ТОВ «Барком», на якому він на час ДТП працював, та свідомо об`єднують вину обох і, відповідно, покладають лише на ТОВ «Барком» обов`язок відшкодування моральної шкоди позивачів.

Підсумовуючи, представник відповідача зазначає, що ТОВ «Барком» не визнає, зазначених позивачами у заявах про збільшення позовних вимог, обставин та заперечує проти задоволення позовних вимог. Вважають, що висновки, наданих позивачами експертиз, надані по неповно зібраних даних, із використанням нерелевантної судової практики, а тому не можуть братись до уваги при розгляді названого позову. На підставі викладеного, у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ТОВ «Барком» про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, представник відповідача просить відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справи та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, який просив задовольнити. Додатково пояснив, що потерпілий був його сином. Втрата дитини, то є найбільше горе. Минув час з моменту загибелі сина, однак неприємні відчуття залишились. Сина не вистачає. У моральному плані, в емоційному, син є продовжувачем роду, вони його позбулися. Протягом цих трьох років з моменту втрати сина він та дружина постійно спілкувались із психологами, психіатрами, які зосереджували увагу на позитивних речах. Наслідки плачевні. Йому вже відшкодовувалась шкода в розмірі 72 000 грн., кошти в сумі орієнтовно 60 000 грн. були витрачені на пам`ятники. Йому тяжко в моральному та емоційному плані. У всіх сферах життя відчуває відсутність сина.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Додатково пояснила, що тяжко переживає втрату сина. Вона не може спати. Втрата дитини є нестерпною мукою і їй дуже важко. У них є ще діти, однак дитина не може замінити іншу дитину. Це їхній наймолодший син, вони дуже його любили. Їй нестерпно жити з таким болем. У неї емоційне спустошення. Вона не може контролювати свої емоції. Відчуття того, що вона не може зателефонувати до своєї дитини, побути разом і поспілкуватись, обійняти, їй дуже важко.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, тому суд розглядає справу у їхній відсутності.

Представник позивачів - адвокат Джох Р.В. у судовому засіданні позов підтримав, в обґрунтування посилався на викладені в позові обставини. Додатково зазначив, що особа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, була визнана винною у вчиненні цього злочину. У момент його вчинення, перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Барком», що підтверджується відповідними доказами, а саме: шляховими листами і кримінальною справою. У відповідності до вимог чинного законодавства, моральна шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки і особа у відповідний момент перебувала у трудових відносинах із юридичною особою, тому відшкодовувати моральну шкоду повинна юридична особа. Позов просив задовольнити. Також просив врахувати, що доказами, які підтверджують розмір і ступінь моральних страждань, є два відповідні експертні висновки, які долучені до матеріалів справи разом із заявами про збільшення позовних вимог. Крім цього, зауважив, що цивільний позов про стягнення моральної шкоди може бути поданий як в межах кримінального провадження, так окремо, після розгляду кримінальної справи. Коли розглядалась кримінальна справа, позивачами було вирішено, що будуть звертатись про відшкодування моральної шкоди після того, як буде вирішено кримінальну справу, чи буде особа притягнута до відповідальності, чи ні.

У подальшому представником позивачів - адвокатом Джох Р. подано до суду клопотання про проведення судового засідання без участі позивачів та їхнього представника. Також зазначено, що позивачі та представник позивачів підтримують вимоги позовної заяви та заяв про збільшення розміру позовних вимог в наведеній справі в повному обсязі. Не заперечують щодо проведення судового засідання та розгляду справи без їхньої участі. Інших заяв та клопотань не мають.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» Гаврилюк В.О. у судовому засіданні позов не визнав та заперечив щодо задоволення позову. В обґрунтування, посилався на обставини, викладені у поданих до суду відзивах. Зазначив, що позивачами у справі є мати, батько, сестри і бабця померлого. Із вказаного позову вбачається, що жодного підтвердження того, що сестри і бабця ОСОБА_8 проживали однією сім`єю із померлим, немає. У матеріалах кримінального провадження і судової справи, які витребувані судом у відповідь на подану ними вимогу, є підтвердження того, що вказані особи, а саме: батьки і бабця проживали з померлим, а сестри проживали за іншими адресами. Також не наведено доказів того, що бабця проживала однією сім`єю з померлим. Щодо розрахунку сум, які вказані позивачами, то у витребуваних судом доказах є матеріали, які не ввійшли у судову справу, оскільки коли виносився вирок щодо водія, який вчинив ДТП, який працював у ТОВ «Барком», вказані матеріали не досліджувались у судовому засіданні,оскільки справа розглядалась у спрощеному порядку, водій визнав вину. У цих матеріалах є підтвердження і поведінки потерпілого. Підсумовуючи, представник зазначив, що вимоги позивачів, не дивлячись на всі обставини справи і розуміння тієї непоправної шкоди, яка завдана їм, вважає явно завищеними і заявленими з метою збагачення. Якщо позивачі погодились на відшкодування моральної шкоди із страхової компанії в розмірі 72 000 грн., погодились на відшкодування суми 2 000 доларів США, що на час ДТП становило суму в розмірі біля 50 000 грн., то чому із ТОВ «Барком» хочуть стягнути 2 000 000 грн. особи, які на їхню думку, не можуть бути позивачами і приблизно півтора мільйони особи, які можуть бути позивачами і заявляти вимоги у вказаній цивільній справі. У подальшому представник відповідача просив суд про часткове задоволення позову та зазначав, що сторона відповідача погоджується на стягнення 80 000 грн., а саме: по 40 000 грн. відшкодування на користь батьків померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, на які сторона позивачів посилається, як на підставу своїх вимог, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 біля 03:20 год у с. Гординя Самбірського району Львівської області, поблизу вул. І. Франка водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «VOLVO FH12» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку від с. Корналовичі до с. Мала Білина Самбірського району, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер на місці. Встановлено, що ОСОБА_7 було порушено вимоги Р.1 п.п. 1.5, 1.7, 1.10; Р.2 п. 2.3 б), д); Р.12 п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінетом Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., які виразились в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, маючи об`єктивну можливість виявити на проїзній частині дороги пішохода ОСОБА_8 , який йшов в попутному з автомобілем напрямку проїзною частиною дороги, не вжив заходів щодо зупинки керованого автомобіля, внаслідок чого і вчинив наїзд на потерпілого.

За фактом даної події відкрито кримінальне провадження, відомості про яке зареєстровано в ЄРДР за №12021140000000729 від 02.08.2021р., яке на даний момент розглянуто судом, що підтверджується вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2021р., у справі №452/3297/21 (набрав законної сили 16.01.2022р.), яким засуджено ОСОБА_7 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від основного покарання на 1 рік.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Згідно змісту вище вказаного вироку, внаслідок ДТП загинув ОСОБА_8 , який є сином позивачів по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , братом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 ППВСУ № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.9 ППВСУ № 4 від 31.03.1995р. «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за вчасною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

У п.4 ППВСУ № 4 від 31.03.1995р., роз`яснено, що з огляду на презумпцію вини завдавана шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК).

Часиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно із ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на час ДТП ОСОБА_7 виконував трудові обов`язки, як водій ТзОВ «Барком», відповідно перебував із відповідачем у трудових відносинах, що також підтверджується такими доказами: копією Наказу «Про прийняття на роботу» № Б0000000051 від 20 березня 2015 р, копією Наказу №б/н «Про закріплення службового транспортного засобу за працівником товариства, копією Характеристики ОСОБА_11 як водія автотранспортних засобів, виданою начальником відділу кадрів ТзОВ «Барком» та копією подорожнього листа № 2276 станом на 1-2 серпня 2021 року (а.с. 13-16).

Згідно інформації ПрАТ «СК» Уніка» - відповіді страховика від 06.07.2023 р. №00483539/1 на адвокатський запит та долучених копій наказів і страхових актів відомо, що на підставі Полісу № 202520274 із ТОВ «Барком» ПрАТ «СК» Уніка» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено виплату страхового відшкодування в сумі 72000 грн. - відшкодування моральної шкоди. Також було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 (витрати на поховання та встановлення могильного пам`ятника) у розмірі 61 940,00 грн. (а.с. 65).

Згідно із висновком комплексної психолого-соціальної експертизи №02/ Ю-03-24 моральної шкоди потерпілого від 12.03.2024 року, моральна шкода завдана ОСОБА_1 оцінюється в розмірі 745 500 грн. (з урахуванням психологічних особливостей піддослідного) (а.с. 154-173).

Із висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №02/ Н-03-24 моральної шкоди потерпілого від 12.03.2024 року, моральна шкода завдана ОСОБА_2 оцінюється в розмірі 781 000 грн. (з урахуванням психологічних особливостей піддослідного) (а.с. 132-151).

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

«Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини» (п. 4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, а також замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_6 біля 03:20 год у с. Гординя Самбірського району Львівської області, поблизу вул. І. Франка водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «VOLVO FH12» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку від с.Корналовичі до с. Мала Білина Самбірського району, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер на місці. Вироком суду, який набрав законної сили, було беззаперечно встановлено вину водія ТОВ «Барком» ОСОБА_7 у вчиненні дії, які мали наслідком смерть ОСОБА_8 . Дії водія кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, що: ОСОБА_7 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, своїми вищевказаними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .

На час вчинення наведених дій, ОСОБА_7 перебував із відповідачем ТОВ «Барком» у трудових відносинах, що підтверджується долученими до справи доказами та визнається стороною відповідача.

Вимогами ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відтак, вимоги, заявлені позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає підставними. Зазначені позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. Висновками комплексних психолого-соціальних експертиз оцінена моральна шкода, яка їм завдана.

Суд бере до уваги дані висновки, доводи сторони позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заподіяння їм моральної шкоди, які втратили рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у їх життєвих стосунках, та в сукупності із зібраними у справі доказами, також враховуючи пояснення учасників справи, вимоги закону, доходить висновку про часткове задоволення позову та вважає за доцільне стягнути із відповідача ТОВ «Барком» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 741 000 (сімсот сорок одна тисяча) гривень, а на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 705 500 (сімсот п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Вимоги ч. 2 ст. 1168 ЦК України чітко визначають, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Поряд, з цим, позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не доведено та не підтверджено доказами того, що вони були близькими із загиблим, він проживав разом з ними, вони кожного дня бачилися та спілкувалися, всі свята святкували та проводили разом, тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Натомість у матеріалах кримінального провадження №12021140000000729 від 02.08.2021 року, скерованих на адресу суду на виконання ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.12.2023 року наявні протоколи допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де зафіксовано, що останні проживали за іншими, ніж потерпілий ОСОБА_8 , адресами (а.с. 42-43, 55-56, 62-63).

Щодо ОСОБА_6 , бабці потерпілого ОСОБА_8 , то стороною позивача не наведено жодних доказів, які б засвідчували факт її проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства із померлим.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в розмірі по 7 100 (сім тисяч сто) гривень за кожну експертизу.

Також підлягає стягненню із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь держави судовий збір у розмірі 14 465 (чотирнадцять тисяч чотириста шістресят п`ять) гривень 00 коп., виходячи із розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, в силу їх недоведеності та відсутності правових підстав для їхнього задоволення.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 741 000 (сімсот сорок одна тисяча) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 705 500 (сімсот п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи в розмірі 7 100 (сім тисяч сто) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 7 100 (сім тисяч сто) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» на користь держави судовий збір у розмірі 14 465 (чотирнадцять тисяч чотириста шістресят п`ять) гривень 00 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_6 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком», адреса с.Підбірці, вул. Виробнича, 6, Пустомитівський район Львівська область, поштовий індекс 81127, ЄДРПОУ 25556075.

Повне судове рішення буде складено 27.12.2024 року.

Суддя