Рішення

від 18.12.2024 по справі 157/663/24

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/663/24

Провадження №2-о/157/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - Шведи О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України, Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою (заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить встановити факт перебування його ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті останнього. В обґрунтування вимог зазначає, що 10 лютого 2024 року його рідний брат - солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, що підтверджується сповіщенням сім`ї від 17 лютого 2024 року № 130, лікарським свідоцтвом про смерть від 17 лютого 2024 року № 989 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Факт родинних відносин між ним і загиблим братом ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 і НОМЕР_3 , у яких їхніми батьками записані: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 . Інших рідних братів чи сестер у ОСОБА_3 , окрім нього, немає. Загиблий ОСОБА_3 ніколи одружений не був, дітей не має. Приблизно у 2020 році ОСОБА_3 підписав контракт із Збройними Силами України, брав участь в Антитерористичній операції, а потім у 2022 році у стримуванні збройної агресії Російської федерації та в подальшому у війні з Росією. Він є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 712225 (повторний огляд проведено: 22 березня 2022 року), у зв`язку з цим ніде не працював, іншого доходу, окрім пенсії по інвалідності (приблизно 2000 грн на місяць) не отримував. До дня смерті ОСОБА_3 він перебував на утриманні брата. Оскільки його сума доходу не забезпечувала навіть життєво необхідні мінімальні потреби, тому ОСОБА_3 постійно пересилав йому грошові кошти та передавав наручно, коли приїздив додому у м. Камінь-Каширський Волинської області, що підтверджується довідкою Камінь-Каширської міської ради від 26 лютого 2024 року № 944, випискою з його карткового рахунку, відкритого у АТ КБ «Приватбанк», його показаннями. Допомога ОСОБА_3 , яка надавалась йому, була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Встановлення відшукуваного ним факту матиме правове значення для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаною вище Постановою КМУ і для призначення йому пенсії по втраті годувальника.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 01 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито окреме провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року до участі у справі залучено як заінтересованих осіб Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України, Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Оласюк Т. у письмових поясненнях зазначає, що обов`язковими умовами для визнання за членами сім`ї померлого права на пенсію в разі втрати годувальника згідно і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником, та у вирішенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, покладається на об`єктивність та неупередженість суду.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шведа О.Б. у відзиві на заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, просить у задоволенні цієї заяви відмовити, та в обгрунтування заперечення зазначає, що надані заявником докази на підтвердження факту його перебування на утриманні загиблого брата ОСОБА_3 є хибними, суперечать нормам чинного законодавства та практиці Верховного Суду. Тлумачення ч. 2 ст. 3 СК України вказує на те, що сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичі, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року пор справі № 686/8440/16-й. Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19). Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц. Крім того, сам по собі факт спільного проживання осіб, що не є подружжям чи родичами першого ступеня споріднення (батьки чи діти), обов`язки щодо утримання якими один одного встановлено положеннями Сімейного кодексу України, не може свідчити про проживання таких осіб сім`єю, оскільки для цього слід встановити факт ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків. Будь-яких документів з цього приводу до заяви не додано. З наданих заявником документів не вбачається за можливе встановити факт перебування останнього на утриманні у загиблого ОСОБА_3 . Окрім того, не надано жодного документа, що може підтвердити статус військовослужбовця ОСОБА_3 та у якому підрозділі він проходив службу. Адже у випадку проходження служби у підрозділах Національної Гвардії України чи Прикордонній службі України тощо, які не належать до Збройних Сил України, залучення заінтересованою особою Міністерства оборони України є помилковим. Як вбачається з паспорта заявника, останній з 20 жовтня 2003 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі. Окрім цього, не долучено жодних документів щодо сімейного стану загиблого ОСОБА_3 , а також наявність/відсутність дітей у заявника та загиблого. Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту перебування на утриманні, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці. Факт перебування заявника на утриманні у загиблого ОСОБА_3 не доведений, у заяві та додатках до неї не наведено належних і допустимих доказів перебування заявника на утриманні у загиблого. З урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких заявник зобов`язаний довести обставини, на які посилається як на підтвердження заяви, слід дійти обґрунтованого висновку про недоведеність факту перебування останнього на утриманні загиблого.

Представник заінтересованої особи Міністерства у справах ветеранів України Максимчук О.О. у письмових поясненнях зазначає, що заявником не доведено факт перебування на утриманні брата ОСОБА_3 , у заяві до додатках до неї не наведено належних і допустимих доказів такого факту.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Наумчук І.П. у судовому засіданні заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримали з викладених у цій заяві підстав, і заявник ОСОБА_1 пояснив, що у шлюбі не перебуває, розлучений, є особою з інвалідністю 3 групи, хворіє біля 12-15 років, із-за хвороби не може працювати, потребує лікування, та проживав з 2022 року однією сім`ю з рідним братом ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем і загинув під час захисту України, а до служби брата у Збройних Силах України вони разом вели спільне господарство, піклувалися одне про одного; після того як брат ОСОБА_6 став військовослужбовцем, то останній почав йому матеріально допомагати, а саме здійснював перекази коштів на карту, особисто давав гроші на ліки, продукти харчування, одяг, оплату комунальних послуг за їхнє спільне житло. Представник заявника ОСОБА_2 пояснив і те, що у зв`язку з хворобою ОСОБА_7 працювати не може, з колишньою дружиною не спілкується, а брат заявника ОСОБА_8 добровільно вступив до лав Збройних Сил України, загинув і у ОСОБА_9 на теперішній час нікого немає, хто б міг його матеріально забезпечити. Факт перебування заявника на утриманні брата, який загинув, підтверджується показаннями свідків, а також виписками по рахунках заявника та його брата, співставивши які за відповідні дні, можна побачити, що надходження коштів на рахунок заявника кореспондує списанню цих коштів з рахунку брата останнього, зокрема 20.11.2023 перераховано 7 000 грн, 14.11.2023 - 5 000 грн, 06.11.2023 - 1 000 грн, 17.02.2023 - 15 000, 16.12.2022 (чотири розрахункові операції) - 10 000 грн, 10 000 грн., 20 000 грн, 20 000 грн, 21.11.2022 - 20 000 грн, 29.10.2022 (дві розрахункові операції) - по 20 000 грн, 12.09.2022 (три розрахункові операції) - 10 000 грн, 20 000 грн., 20 000 грн,07.09.2022 - 10 000 грн, 06.09.2022 (дві розрахункові операції) - по 20 000 грн., 25.08.2022 - 20 000 грн, 24.08.2022 - 20 000 грн, 23.08.2022 - 20 000 грн, 29.07.2022 - 20 000 грн, 27.06.2022 - 15 000 грн, 26.06.2022 - 10 000 грн, 25.06.2022 - 10 000 грн, 24.06.2022 - 10 000 грн, 23.06.2022 - 20 000 грн, 09.06.2022 - 10 000 грн, 17.05.2022 - 10 000 грн, 16.05.2022 - 20 000 грн, 15.05.2022 - 20 000 грн, 14.05.2022 - 20 000 грн, 13.05.2022 - 20 000 грн, 12.05.2022 - 10 000 грн, 11.05.2022 - 20 000 грн, 09.05.2022 - 9 000 грн, 26.04.2022 - 10 000 грн, 25.04.2022 - 10 000 грн, 19.04.2022 - 10 000 грн, 17.04.2022 - 10 000 грн, 16.04.2022 - 10 000 грн, 15.04.2022 - 10 000 грн, 19.03.2022 - 6 000 грн, 18.03.2022 - 10 000 грн, 08.03.2022 - 1 000 грн, 07.03.2022 - 9 000 грн, 14.02.2022 - 6 000 грн, 18.01.2022 - 2 000 грн; АТ «Газбанк» не має можливості надати відомості про те, хто саме був отримувачем зазначених коштів, списаних з рахунків ОСОБА_3 , однак про отримання їх саме заявником ОСОБА_1 свідчить узгодженість цих розрахункових операцій по рахунку відправника та отримувача.

Представник Міністерства оборони України Шведа О.Б. у судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування останнього на утриманні брата ОСОБА_3 , який загинув, з наведених у письмових запереченнях підстав, та, крім того, пояснила, що заявник є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок загального захворювання, і така особа може займатися трудовою діяльністю, та до 2002 року заявник працював і не визнаний непрацездатною особою, а є обмежено працездатним, а відтак це вибір останнього працювати йому чи не працювати.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Оласюк Т.С. у судове засідання не з`явилася, у поданих нею до суду письмових поясненнях просить справу розглянути у її відсутності.

Представники заінтересованої особи Департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації Федорук І.В., Мельник В.М. у судове засідання не з`явилася, подали клопотання (заяви) про розгляд справи у їх відсутності.

Представники заінтересованої особи Міністерства у справах ветеранів України Максимчук О.О. у судове засідання не з`явився, як вбачається із змісту його письмових пояснень, він просить справу розглянути у його відсутності.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення заявника, надані ним показання у якості свідка, пояснення його представника та пояснення представника Міністерства оборони України, показання свідків, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити, повністю, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , встановлення факту перебування його на утримання брата - військовослужбовця ОСОБА_3 необхідно йому для реалізації права на отримання у зв`язку зі смертю останнього, який був годувальником, одноразової грошової допомоги, що виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно з п. 2 зазначеної постанови КМ України, сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 постанови, зокрема тих, які загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з ч. 1 ст. 30 цього ж Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 31 цього Закону встановлено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Законодавством не встановлено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Суд встановив, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Каменя-Каширського, громадянин України, зареєстроване місце проживання з 10.04.1996: АДРЕСА_1 , є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ці обставини підтверджуються копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , виданого Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області 9 червня 2005 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 , виданого К-Каширським районним відділом РАГС 5 жовтня 1994, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_8 , виданого К-Каширським райвідділом ЗАГС Волинської області 27 грудня 1979 року, витягом з Реєстру територіальної громади № 2024/001825614 від 21.02.2024.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 , виданого 27 березня 1996 року Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області, вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , зареєстрований з 03.01.2011.

У сповіщенні сім`ї № 130 від 17 лютого 2024 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 , начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11 , адресованому ОСОБА_1 зазначається, що його брат солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_11 під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть № 989 від 17 лютого 2024 Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого Камінь-Каширським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21 лютого 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Каменя-Каширського Волинської області помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у село Роботине, Пологівського район, Запорізької області в зоні проведення бойових дій; смерть настала через ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій, обставини при яких відбулася травма: в зоні проведення бойових дій, ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені вибухами та уламками.

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 712225 від 12 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок загального захворювання на строк до 01 квітня 2024 року та останньому протипоказана праця з фізичними навантаженнями.

Як вбачається з копії довідки Камінь-Каширської міської ради № 944 від 26 лютого 2024 року, ОСОБА_1 дійсно похоронив свого брата ОСОБА_3 , який згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 21 лютого 2024 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З копії виписок АТ «Приватбанк» від 25.03.2024 по рахунку заявника ОСОБА_1 (карта № НОМЕР_11 ) вбачається, що на його рахунок надійшли кошти: 18 січня 2022 року - 2000 грн, 14.02.2022 - 6 000 грн, 07.03.2022 - 9 000 грн, 08.03.2022 - 1000 грн, 18.03.2022 - 10 000 грн, 19.03.2022 - 6 000 грн, 15.04.2022 - 10 000 грн, 16.04.2022 - 10 000 грн, 17.04.2022 - 10 000 грн, 19.04.2022 - 10 000 грн, 25.04.2022 - 10 000 грн, 26.04.2022 - 10 000 грн, 09.05.2022 - 9 000 грн, 11.05.2022 - 20 000 грн, 12.05.2022 - 10 000 грн, 13.05.2022 - 20 000 грн, 14.05.2022 - 20 000 грн, 15.05.2022 - 20 000 грн, 16.05.2022 - 20 000 грн, 17.05.2022 - 10 000 грн, 18.05.2022 - 7 000 грн, 09.06.2022 - 10 000 грн, 23.06.2022 - 20 000 грн, 24.06.2022 - 10 000 грн, 25.06.2022 - 10 000 грн, 26.06.2022 - 10 000 грн, 27.06.2022 - 15 000 грн, 29.07.2022 - 20 000 грн, 23.08.2022 - 20 000 грн, 24.08.2022 - 20 000 грн, 25.08.2022 - 20 000 грн, 06.09.2022 (дві розрахункові операції) - по 20 000 грн., 07.09.2022 - 10 000 грн, 12.09.2022 (три розрахункові операції) - 10 000 грн, 20 000 грн., 20 000 грн, 29.10.2022 (дві розрахункові операції) - по 20 000 грн, 21.11.2022 - 20 000 грн, 16.12.2022 (чотири розрахункові операції) - 10 000 грн, 10 000 грн., 20 000 грн, 20 000 грн, 17.02.2023 - 15 000, 06.11.2023 - 1 000 грн, 14.11.2023 - 5 000 грн, 30.11.2023 - 7 000 грн.(а.с. 19, 23).

Відповідно до повідомленням АБ «УКРГАЗБАНК» Волинської обласної дирекції від 13.08.2024 № БТ-9039 ОСОБА_3 з 01.02.2021 року був клієнтом цього банку.

Згідно з виписками за смарт-рахунком 26209131476339.100101.980, власником якого є ОСОБА_3 , за період з 01.01.2022 по 17.02.2024, з цього рахунку були перераховані кошти, зокрема 18 січня 2022 року - 2000 грн, 14.02.2022 - 6 000 грн, 07.03.2022 - 9 000 грн, 08.03.2022 - 1000 грн, 18.03.2022 - 10 000 грн, 19.03.2022 - 6 000 грн, 15.04.2022 - 10 000 грн, 16.04.2022 - 10 000 грн, 17.04.2022 - 10 000 грн, 19.04.2022 - 10 000 грн, 25.04.2022 - 10 000 грн, 26.04.2022 - 10 000 грн, 09.05.2022 - 9 000 грн, 11.05.2022 - 20 000 грн, 12.05.2022 - 10 000 грн, 13.05.2022 - 20 000 грн, 14.05.2022 - 20 000 грн, 15.05.2022 - 20 000 грн, 16.05.2022 - 20 000 грн, 17.05.2022 - 10 000 грн, 18.05.2022 - 7 000 грн, 09.06.2022 - 10 000 грн, 23.06.2022 - 20 000 грн, 24.06.2022 - 10 000 грн, 25.06.2022 - 10 000 грн, 26.06.2022 - 10 000 грн, 27.06.2022 - 15 000 грн, 29.07.2022 - 20 000 грн, 23.08.2022 - 20 000 грн, 24.08.2022 - 20 000 грн, 25.08.2022 - 20 000 грн, 06.09.2022 (дві розрахункові операції) - по 20 000 грн., 07.09.2022 - 10 000 грн, 12.09.2022 - 10 000 грн, 20 000 грн, 20 000 грн, 29.10.2022- дві операції по 20 000 грн, 21.11.2022 - 20 000 грн, 16.12.2022 (чотири розрахункові операції) - 10 000 грн, 10 000 грн., 20 000 грн, 20 000 грн, 17.02.2023 - 15 000 грн, 06.11.2023 - 1 000 грн, 14.11.2023 - 5 000 грн, 30.11.2023 - 7 000 грн.

Відповідно до повідомлення АБ «УКРГАЗБАНК» Волинської обласної дирекції від 13.08.2-24 № БТ-9039, програмне забезпечення банку не дозволяє надати виписки про перерахування з рахунку ОСОБА_3 коштів на рахунок IBAN НОМЕР_12 шляхом переказу за допомогою картки (р2р переказ). Перекази з рахунків ОСОБА_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» на рахунок НОМЕР_12 без використання платіжної картки у період з 01.01.2022 по 17.02.2024 не здійснювалися.

Разом з тим зазначені вище розрахункові видаткові операції по рахунку ОСОБА_3 кореспондуються з розрахунковими прибутковими операціями по рахунку заявника ОСОБА_1 .

Крім того, емітентом по цих розрахункових видаткових операціях, відповідно до звіту по р/р переказах з карток клієнта Баранчука А.Л., що наданий АБ «УКРГАЗБАНК» Волинської обласної дирекції, є АТ КБ «Приватбанк», карта № НОМЕР_13 (карта № НОМЕР_11 заявника).

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вбачається, що вона проживає по АДРЕСА_2 та є сусідкою заявника ОСОБА_9 . Останній проживав разом зі своїм братом ОСОБА_13 у цьому ж будинку, що й вона, у квартирі АДРЕСА_3 . Вона знає їх ще з часу вселення у будинок, тобто з 1984 року. Зі шкільного віку вони залишилися сиротами, спочатку загинула їхня мати, а потім помер батько. Після закінчення школи ОСОБА_7 певний час працював, а потім захворів і не міг більше працювати, а тому ОСОБА_8 щоб мати засоби для проживання і допомагати брату ОСОБА_14 , адже потрібні були кошти на лікування, харчування, утримання їхнього житла, став військовослужбовцем, брав участь в АТО. Зі слів самого ОСОБА_3 їй відомо, що він став військовослужбовцем для того, щоб мати можливість допомагати брату ОСОБА_15 матеріально. ОСОБА_8 одружений не був, він проживав з братом ОСОБА_16 , разом господарювали. Останній був одружений, проте розлучився, дружина пішла від нього, від шлюбу є доросла дочка, однак вона ніколи до батька ОСОБА_9 не приходила.

Свідок ОСОБА_17 дала у судовому засіданні показання про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 знає з дитинства, з ними навчався її син. ОСОБА_7 біля 5-7 років тому захворів. Мама їхня загинула, батько, який на теперішній час вже помер, виховував їх сам. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 жили разом, а згодом ОСОБА_6 пішов служити щоб заробити грошей, адже хотів допомогти брату ОСОБА_15 , який хворіє, потребує лікування та отримує невелику пенсію. ОСОБА_8 пересилав брату ОСОБА_15 кошти, особливо коли останній перебував на лікуванні у лікарні. Коли ОСОБА_6 на свято Паски приїжджав додому у відпустку, то розповідав їй, що допомагає своєму брату ОСОБА_15 як тільки може, пересилає щомісяця кошти, адже останньому потрібно лікуватися, харчуватися, утримувати житло, сплачувати комунальні послуги. У ОСОБА_9 є дочка, однак вона йому абсолютно нічого не допомагає. ОСОБА_6 , як він їй пояснював, тому й пішов служити, щоб заробляти гроші і допомагати брату, який хворіє, спочатку брав участь в АТО, а потім вступив до лав Збройних Сил України.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_7 є його сусідом, останній хворіє, є особою з інвалідністю, потребує лікування, не працює. ОСОБА_8 постійно допомагав своєму брату ОСОБА_14 матеріально, і про ці обставини знають усі їхні сусіди. ОСОБА_8 для того й пішов служити, як він сам йому розповідав, щоб заробляти гроші і допомагати брату, який хворіє і часто лікується. Коли ОСОБА_8 приїжджав додому, то розповідав йому, що надає братові кошти для лікування, харчування та утримання житла.

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_19 розірвано 26 червня 2009 року.

Отже, з показань свідків та інших наведених вище доказів, які узгоджують між собою та доповнюють один одного, вбачається, що заявник ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю 3 групи, перебував на утриманні свого рідного брата ОСОБА_3 , з яким був зареєстрований та проживав в одному житлі, вів спільне господарство, і систематична грошова допомога, яка ОСОБА_13 надавалася заявнику, була для останнього, хоч не єдиним, але постійним і основним джерелом засобів до існування.

За таких обставин, одержання заявником пенсії по інвалідності не є підставою для відмови у встановленні факту перебування його на утриманні ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надані заявником та його представником докази є достатніми, належними та допустимими, і підстав для сумнівів у їх достовірності у суду немає.

Посилання представника заінтересованої особи ОСОБА_20 на принцип змагальності сторін у ціц справі не ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 294 ЦПК України (Порядок розгляду справ окремого провадження) Розділу IV, оскільки цією частиною статті ЦПК встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Інші доводи представників заінтересованих осіб, з огляду на вищезазначені докази, не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про встановлення факту перебування заявника на утримання рідного брата.

Встановити факт, про який просить заявник, іншим чином неможливо.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 77-81, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_14 ), заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: Кравчука, 22-В, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ 13358826), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_15 ), Міністерство оборони України (місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022), Міністерство у справах ветеранів України (місцезнаходження: провулок Музейний, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022), Департамент соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: майдан Київський, 9, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 03192135), про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на утриманні свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного судового рішення - 23 грудня 2024 року.

Головуючий: О.В. Антонюк