Ухвала

від 03.01.2025 по справі 202/15078/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/15078/24

Провадження № 2/202/5981/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 січня 2025 року суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Недобитюк Н.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Бердніченко О.П., через підсистему «Електронний Суд» звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області про визнання права власності.

Разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером, окрім пенсії інших доходів не має, змушена винаймати житло за плату. Вважає, що оскільки розмір судового збору (7940,54 грн) перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній рік (2018,26 грн), є підстави для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військогового збору станом на 10.10.2024, відповідно до яких сукупний дохід у 2023 році склав 8100,00 грн; довідку про доходи №4757637207732703 від ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій обл. за період з 01.01.2023 по 31.08.2024, відповідно до якої дохід позивача у зазначеному періоді склав 66675,40 грн.

Суд зауважує, що для відстрочення/розстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для задоволення клопотання такої особи. Надані документи є недостатніми доказами на підтвердження скрутного майнового стану заявника для звільнення від сплати судового збору, водночас суд вбачає підстави для зменшення розміру судового збору за подання цієї позовної заяви з таких підстав.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення/розстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, відомості про сукупній дохід сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Перевіривши доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, врахувавши сукупний дохід позивача у 2023 році, розмір якого складає 47665,24 грн (згідно наданих позивачем: Довідки про доходи за 2023 рік 39565,24 грн; та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу 8100,00 грн), суд визнає обов`язок ОСОБА_1 здійснити сплату судового збору за подання цієї позовної заяви у розмірі 2383,26 грн, що складає 5 відсотків доходу.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області про визнання права власності - залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків, а саме, в строк, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали надати суду докази сплати судового збору за подання цієї позовної заяви у розмірі 2383,26 грн.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Недобитюк