Ухвала

від 30.12.2024 по справі 205/17479/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

30.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/17479/24

Провадження № 2/205/5529/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 грудня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Буцулової Анни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

21.12.2024 року адвокат Буцулова А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Маріупольської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, за допомогою системи ЄСІТС «Електронний суд», за електронним цифровим підписом представника позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 року, цивільну справу №205/17479/24, провадження №2/205/5529/24, було розподілено .головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 25.12.2024 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя звертає увагу позивача, що вимоги нею пред`явленні саме в позовному провадженні та позов містить дві окремі вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, нею сплачується судовій збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1211,20 гривень.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1453,44 грн (з розрахунку 1211,20 грн + 605,60 грн)*0,8 = 1453,44 грн).

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу про встановлення факту родинних відносин в сумі 484,48 грн за реквізитами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року- свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження. Крім того, в п. 24 Постанови указано, що суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, з доданої до матеріалів справи копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження позивача №00043975043 від 09.03.2024 року вбачається, що у матері позивача - ОСОБА_2 всього народилось двоє дітей.

За наведених обставин, позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вимогами до Маріупольської міської ради Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки з поданої позивачем позовної заяви неможливо встановити спір про право.

Також, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем не надано суду доказів про винесення державним нотаріусом обґрунтованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини, а також не додано документів про коло всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_3 з метою визначення суб`єктного складу провадження та звернення до суду з позовом до належного відповідача.

Так, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Отже, позивачу потрібно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, оскільки, як зазначає позивач, вона є племінницею спадкодавця, а не зазначає про чоловіка, дітей, онуків, та рідних сестер та братів, які є спадкоємцями після смерті спадкодавця.

Також пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, щоповажними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивний причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В силу зазначених положень, позовна заява має містити зазначення конкретних доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів щодо звернення із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, з поданої заяви вбачається, що позивач просить встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_3 , як між тіткою і племінницею, однак позивач не зазначає, чому в неї виникла потреба в встановлені родинних відносин, за яких підстав документи, що підтверджують родинні відносини між ними не збереглися.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, доходжу до висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням стороні позивача строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву адвоката Буцулової Анни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.В. Дорошенко

.