Ухвала

від 03.01.2025 по справі 194/2178/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/2178/24

Номер провадження № 2-о/194/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року м. Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., при прийнятті заяви представниказаявника адвокатаКоваленко ВячеславаВасильовича (м.Дніпро пр.Слобожанський буд.115)в інтересах ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 ),заінтересована особа: Тернівська міська нотаріальна контора (Дніпропетровська область Павлоградський район м. Тернівка вул. Героїв рятувальників буд. 12), про оголошення померлим, за обставин, що загрожували життю, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника адвокат Коваленко В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення померлим, за обставин, що загрожували життю. Зазначає, що заявниця являлась дружиною померлого ОСОБА_2 . Як вбачається з повідомлення разом з корінцем на зниклого безвісти 18.02.23 року №3438, виданого в/ч НОМЕР_1 від 19 лютого 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу за призовом по мобілізації 09 травня 2022 року. Зазначено, що ОСОБА_2 зник безвісти під час ведення бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Бахмут Донецької області. Але з даним посиланням вони не згодні, оскільки є обставини, які дають реальні підстави вважати, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання службових обов`язків, від кульового поранення в обличчя ворожою кулею, є: показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Дана заява подається для втсановленнґя статусу ОСОБА_1 як дружині померлого та надання відповідних пільг. Просить оголосити ОСОБА_2 , уродженця республіки Комі (РФ) місто Інта, який зник без вісти померлим за обставин, щ загрожували йому смерті.

Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року заяву представника заявника адвоката Коваленко В.В. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа:Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про оголошення померлим, за обставин, що загрожували життю, залишено без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Цивільного кодексу Українифізична особа може бути оголошена судом померлою, якщоу місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання(перебування)фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. (ч. 1ст. 305 ЦПК України).

Згідност. 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У відповідності до пункту 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

В порушення вимог п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українизаявником належним чином не обґрунтовано вимоги викладених обставин у заяві та не зазначено та не додано доказів, що підтверджують кожну таку обставину.

Так, заявником не визначено належним чином коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб. Тобто, заявником в заяві не вказано наявність чи відсутність членів родини (дітей, дружини, братів, сестер, батьків) особи, відносно якої вирішується питання про визнання її померлою, суд повинен з`ясувати коло осіб, які можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, зокрема, це члени родини громадянина ОСОБА_2 (суд повинен запропонувати таким особам висловити свої думки на підтвердження заявлених вимог чи заперечити проти них), т.я. відповідно до ч. 1ст.352ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суд також звертає увагу, що за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини (ч.2ст.47 ЦК України).

Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути, усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, відповідні органи РАЦС.

Проте у заяві не визначено заінтересованих осіб, не зазначається про майно, що може бути успадковане.

Крім того, не зрозуміло, на якій підставі залучено в якості заінтересованої особи: Тернівську нотаріальну контору та яким чином ухвалене рішення у справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Резолютивна частина заяви не містить посилання на дату, з якої вважати громадянина померлим, оскільки п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 рокупередбачено, що у справах про оголошення особи померлим суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Також резолютивна частина заяви не містить вимоги відносно того, яке місце смерті особи необхідно визначити судом.

Окрім того, визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього; сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.

Також слід зазначити, що представник заявника посилається на повідомлення разом з корінцем на зниклого безвісти 18.02.23 року №3438, виданого в/ч НОМЕР_1 від 19 лютого 2023 року, однак суду це повідомлення не надає та не просить витребувати у разі відсутності, яке зазначено у додатках.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізує п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судового процесу, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допускає судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У тих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Ухвалу судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету адвоката Коваленко Вячеслава Васильовича 21 грудня 2024 року, про що свідчить довідка про доставлення електронного документу.

Відповідно до п. 3,4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, строк для усунення недоліків сплив 01 січня 2025 року.

У встановлений судом строк стороною заявника не усунуто зазначені в ухвалі судді недоліки.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч.3ст.185ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки, ухвала суду про залишення заяви без руху не виконана, у зв`язку з чим, на підставі ст. 185 ЦПК України, заяву представника заявника Коваленко В.В. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа:Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про оголошення померлим, за обставин, що загрожували життю, необхідно вважати неподаною та повернути.

Керуючись ст.ст. 185, 258-260, 272 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представниказаявника адвокатаКоваленко ВячеславаВасильовича (м.Дніпро пр.Слобожанський буд.115)в інтересах ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 ),заінтересована особа: Тернівська міська нотаріальна контора (Дніпропетровська область Павлоградський район м. Тернівка вул. Героїв рятувальників буд. 12), про оголошення померлим, за обставин, що загрожували життю, вважати неподаною та разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику його право повторно звернутися до суду з цією ж заявою у загальному порядку, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала можебутиоскарженабезпосередньо доДніпровськогоапеляційногосуду шляхомподачіапеляційноїскарги протягомп`ятнадцятиднівздня їїпроголошенняабоскладення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 03 січня 2025 року.

Суддя В.О. Корягін