Рішення

від 14.11.2024 по справі 390/1939/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1939/23

Провадження № 2/390/864/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"14" листопада 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Шульзі А.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Осіпової Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Осіпова Юлія Юріївна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народженя №10, складений 07 серпня 2014 року Великосеверинівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області.

- зобов`язати Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 10, складений 07 серпня 2014 року, а саме у графі «відомості про батька» зазначити, що батьком дитини ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України; в графі «прізвище» дитини зазначити « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ».

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 жовтня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути судові витрати в розмірі 1073 грн 60 коп. та витрати за проведення судово - генетичної експертизи та правничої допомоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що з 01.09.2013 по 04.01.2021 з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом в будинку, який належить матері позивача, за адресою: АДРЕСА_1 . В 2013 році позивач завагітніла, від відповідача, проте ОСОБА_2 не бажав реєструвати офіційно їх відносини та записувати дитину на себе. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилась дочка - ОСОБА_4 . Після народження доньки, оскільки позивач не перебувала у шлюбі, та відповідач відмовився подавати спільну заяву до РАЦС, на підставі ст. 135 Сімейного Кодексу України у книзі реєстрації народжень батька дитини вказано з її слів - ОСОБА_8 . За час спільного проживання відповідач постійно визнавав своє батьківство, був присутній на пологах під час народження доньки, виховував доньку, дбав про неї, відводив та забирав з дитячого садочку, а пізніше зі школи. Після припинення фактичних шлюбних відносин в січні 2021 року, відповідач бачився з донькою по мірі своїх можливостей, проводив з нею спільний час, в соціальних мережах завжди виставляв спільні фото з донькою, ніколи не оспорюючи своє батьківство. Матеріальної допомоги відповідач добровільно не надавав. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, а тому вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2024 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_3 , Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

01 серпня 2024 року на адресу суду направлено повідомлення про неможливість проведення експертизи, в якому зазначено, що станом на 10.07.2024 зразки біологічного матеріалу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 до ДНДЕКЦ МВС не надходили, вищевказані особи для відбору зразків букального епітелію до ДНДЕКЦ МВС не з`явились.

Ухвалою суду від 19 серпня 2024 року поновлено провадження у справі.

09 вересня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 14.11.2024. При цьому справу розглянув без участі відповідача, який про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

На підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник позивача - адвокат Осіпова Ю.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що з 01.09.2013 по 04.01.2021 позивач з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом в будинку, який належить матері позивача, за адресою: АДРЕСА_1 . В 2014 році у них народилася донька ОСОБА_4 . Відповідач за час спільного проживання визнав своє батьківство та приймав активну участь у вихованні доньки, проте після припинення відносин перестав допомагати та приймати участь у вихованні доньки. Відповідач на цей час має іншу сім`ю, знає про розгляд цієї справи, проте ігнорує цей факт. Вказала на те, що до експертної установи, якій ухвалою суду було доручено проведення судово-генетичної експертизи, з метою відібрання зразків для дослідження позивач з`явилася, проте їй відмовили у відібранні зразків, оскільки відповідач не з`явився. Просила позов задовольнити в повному обсязі, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіді від 03.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Судові повістки разом з матеріалами позову, які направлені на адресу місця реєстрації відповідача, повернуті до суду з відмітками « за закінченням терміну зберігання».

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Представник третьої особи Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника сільської ради.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Судова кореспонденція направлена на адресу місця її реєстрації повернута до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 від 12.03.2024, в якій зазначено, що на цей час вона не має інформації про місцезнаходження ОСОБА_2 та не має з ним зв`язку. Просить розгляд справи провести без її участі.

Начальник Кропивницького відділу ДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області ПМУМЮ ( м. Одеса) в поданій до суду заяві просила розгляд справи проводити без участі представника відділу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що позивач її донька, яка з відповідачем проживала разом в її будинку, починаючи з 2013 року. В 2014 році у них народилася донька ОСОБА_11 . За час спільного проживання відповідач визнав її своє донькою, піклувався про неї, приймав активну участь у її вихованні та був присутній на пологах під час її народження. ОСОБА_11 вважає його своїм батьком. На цей час онука не спілкується з батьком.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що позивачка - її кума, відповідача знає, він спілкувався з її чоловіком та запросив його бути хрещеним батьком його доньки ОСОБА_11 . Під час спільного проживання з позивачкою, відповідач визнав ОСОБА_11 своєю донькою, виховував її, піклувався про неї. Доньку хрестили у 2014 році. Знає, що відповідач офіційно не записаний батьком ОСОБА_11 , тому що не перебував з позивачкою у зареєстрованому шлюбі.

Заслухавши пояснення сторони позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. В. Северинка Кіровоградський район Кіровоградська область, батьком якої записаний - ОСОБА_8 , відповідно до ч.1 ст.135 СК України, матір`ю - ОСОБА_9 .

Згідно з довідки про склад сім`ї та проживання ОСОБА_9 проживає по АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_4 .

З довідки Велекосеверинівського ліцею від 09.10.2023 № 01-9/267 вбачається, що учениця 4 класу ОСОБА_13 регулярно відвідує заняття у школі. Мати дитини спілкується з педагогами, які навчають дочку, цікавиться шкільним життям дитини. Батько, ОСОБА_2 , контактував із школою у 2020-2021 навчальному році, спілкувався з вчителями.

Згідно з довідки Великосеверинівського закладу дошкільної освіти «Перлинка» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відвідувала дитячий садок з 16 липня 2016 року по серпень 2020 року. У вихованні дитини та в житті дитини в закладі приймали участь її батьки - мати ОСОБА_9 та батько ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки від 17.10.2023 ФОП ОСОБА_14 ОСОБА_9 з 01.04.2021 по теперішній час працює флористом.

Позивач ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу 01.08.2024 змінила прізвище на ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладений 11 лютого 2023 року.

Крім того, на підтвердження батьківства надано світлини, на яких зображений відповідач (зі слів позивача) з дитиною.

Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2024 року за клопотанням представника позивачки по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Однак, 01 серпня 2024 року на адресу суду направлено повідомлення про неможливість проведення експертизи, в зв`язку з неявкою 10.07.2024 для відбору зразків букального епітелію відповідача ОСОБА_2 ..

На переконання суду, нез`явлення відповідача ОСОБА_2 до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про його батьківство щодо неї.

Як роз`яснено у підпунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Оцінивши процесуальну поведінку відповідача з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суд дійшов висновку, що він ухилився від проведення судово-генетичної експертизи, яка призначалась за клопотанням представника позивачки саме для встановлення батьківства або спростування цього факту.

Так, Верховний Cуд України у постанові від 27.04.2017 у цивільній справі №6-617цс17 прийшов до висновку про можливість визнання факту батьківства у разі ухилення від проведення судово-генетичної експертизи, призначеної судом з метою встановлення батьківства.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду справи про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Позивач та свідки надали суду пояснення, що з 2013 року сторони проживали разом, в 2014 році у них народилася дочка ОСОБА_11 , яку відповідач під час спільного проживання з позивачем визнав своєю донькою, виховував її та піклувався про неї.

За таких обставин, оцінивши всі докази по справі у сукупності, суд вважає можливим визнати, що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зобов`язати Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначити, що батьком дитини ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України; в графі «прізвище» дитини зазначити « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ».

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 141 СК України визначено принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Правовідносини сторін, що виникли, полягають в обов`язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей та праві позивача при ухиленні відповідача від цього обов`язку на стягнення аліментів в судовому порядку.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (чч. 1-3 ст.183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 1 ст. 430 ЦПК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що позивач проживає з донькою, яка перебуває на її утриманні, а відповідач працездатний, а отже має можливість та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки.

Враховуючи зазначене, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 жовтня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи задоволення позовних вимог про визнання батьківства та стягнення аліментів, судовий збір в розмірі 1073, 60 грн за вимогу про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь держави, та в розмірі 1073, 60 грн за вимогу про визнання батьківства на користь позивача, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Зважаючи на заяву позивача, викладену в позовній заяві, питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на цей час судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-82, 81, 95, 133, 137, 141, 235, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Осіпова Юлія Юріївна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження №10, складений 07 серпня 2014 року Великосеверинівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області.

Зобов`язати Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 10, складений 07 серпня 2014 року, а саме у графі «відомості про батька» зазначити, що батьком дитини ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України; в графі «прізвище» дитини зазначити « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 жовтня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25.11.2024.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову:

Великосеверинівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365164, адреса: 27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Миру, б.1, severunka2014@ukr.net;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ;

Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 26504910, адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, б.2.

Суддя О.О.Квітка