Рішення

від 24.12.2024 по справі 643/12269/19

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/424/2024 Справа № 643/12269/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Робочої М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Печенізької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінрайт», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Печенізької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінрайт» (далі - ТОВ «ФК «Фінрайт»), треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна (далі - приватний нотаріус ХМНО Лавінда Н.О.), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В. (далі - приватний нотаріус КМНО Антипова І.В.), в якому просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності № 27165138, вчинений 24.07.2018 року державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним Сергієм Володимировичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42193458 від 24.07.2018 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ «ФК «Фінрайт», ЄДРПОУ: 40997279, визнати договір про відступлення прав вимоги, посвідченого Антиповою І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.01.2018 року за реєстровим № 58 недійсним, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності № 27275095, вчинений 31.07.2019 року державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Лавіндою Наталею Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42311773 від 31.07.2018 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 , РНОКТП: НОМЕР_1 , витребувати (вилучити) з чужого володіння у громадянина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги, так 05.06.2023 року позивач надала до суду уточнену позовну заяву в якій просила визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності № 27165138, вчинений 24.07.2018 року державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Зоткіним Сергієм Володимировичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42193458 від 24.07.2018 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за відповідачем ТОВ «ФК ФІНРАЙТ», ЄДРПОУ: 40997279, визнати недійсним договір купівлі-продажу, квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 2867, видавник: Лавінда Н.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності № 27275095, вчинений 31.07.2018 року державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Лавіндою Наталею Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42311773 від 31.07.2018 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати недійсним Договір дарування, квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 4064, виданий 22.07.2019, видавник: Ємець І.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності № 32497834, вчинений 22.07.2019 року приватним нотаріусом Ємець Іваном Олександровичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47892465 від 22.07.2019 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_3 , витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 28.11.2007 року між нею та ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» було укладено договір надання споживчого кредиту № 3.07111920.х, відповідно до умов якого вона отримала кредитні кошти в сумі 14 300 доларів США зі сплатою відсотків 9,99 річних за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня між нею та ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» укладено Іпотечний договір, згідно умов якого вона надала в іпотеку ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , площею 47,20 кв.м., що належала їй на праві власності. Відсотки за кредитним договором вона сплачувала протягом всього часу. У 2018 році їй на адресу надійшло 2 листа. Перший, датований 19.01.2018 року - від ПАТ «Платинум Банку», який перебуває у ліквідації, яким її було повідомлено, що між ним та ТОВ «ФК ФІНРАЙТ» було укладено Договір № 29К про відступлення прав вимоги за договором №3.07111920.х, другим був лист з ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», яким дана компанія повідомляла мене про відступлення права вимоги за іпотечним договором. Розуміючи необхідність погашення несплаченої частини заборгованості, вона листом звернулася до ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» з проханням надати їй копії документів та розрахунок її заборгованості, адже необхідно було визначитись з остаточною сумою сплати заборгованості. У відповідь на її звернення від ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» надійшов лист з проханням повідомити вхідний номер та дату попереднього листа від цієї компанії для надання більш змістовної відповіді. На виконання цього, нею було направлено листа до ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» з зазначенням запитуваної інформації та повторним проханням направити на її адресу копію договору, додаткових угод та інших документів, в тому числі й актуальний розрахунок заборгованості. Однак, відповіді на її лист, ні запитуваних нею документів вона не отримала.

Так, 16.07.2019 року позивач отримала довідку щодо інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якою їй стало відомо, що ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» набуло право власності на вищевказану квартиру шляхом реєстрації Печенізькою районною адміністрацією 24.07.2018 права власності. Реєстрація права власності виникла внаслідок Договору про відступлення права вимоги, що був посвідчений приватним нотаріусом Антиповою І.В. На теперішній час нерухоме майно належить ОСОБА_3 , на підставі договору дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 4064, виданий 22.07.2019, видавник: Ємець І.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області.

Крім того вказала, що відповідач ТОВ «ФК ФІНРАЙТ» звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за ним права власності на квартиру, що є предметом іпотеки на підставі ч. 3.3 договору про іпотеку, однак під час передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки було допущено порушення закону, адже згідно ч.3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на момент виникнення правовідносин з 12.05.2006 по 14.01.2009) іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмету іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» неправомірно використав своє право звернення стягнення на предмет іпотеки - на квартиру поспішно вчинив дії, щодо переходу до нього права власності, а також незаконні дії з боку відповідача ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» щодо відчуження спірного нерухомого майна, а саме оформлення договору купівлі-продажу ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», адже грошові кошти позивачем були отримані внаслідок укладання договору споживчого кредиту. Також позивач посилалася на відсутність даних щодо письмового повідомлення іпотекодавця про усунення порушення та сплату заборгованості, та свій намір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та відсутність підтвердження спливу тридцятиденного строку направлення зазначеного повідомлення. Окрім того, вказала на відсутність у ТОВ «ФК «Фінрайт» на момент укладення договору з ПАТ «Платинум Банк» права на здійснення фінансових операцій, в тому числі, і послуг факторингу за спірним кредитним договором та договором іпотеки належного позивачу нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 була вимушена звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 30.09.2019 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 10.06.2020 року вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Печенізької районної державної адміністрації, ТОВ «ФК «Фінрайт», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, та призначено підготовче судове засідання.

У зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій на території Харківської області розгляд справи у судовому засіданні 02.03.2022 року не відбувся.

На виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу 21.04.2022 року передано до Ленінського районного суду м. Полтави.

Однак цивільна справа до провадження Ленінського районного суду м. Полтави не приймалась.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 17.11.2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 23.11.2022 року відновлено територіальну підсудність Комінтернівського районного суду м. Харкова, та справу повернуто з Ленінського районного суду м. Полтави до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 02.02.2023 року цивільну справу № 643/12269/19 було прийнято до провадження та призначено в судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні, приймаючи участь дистанційно, позовні вимоги підтримав, та посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У наданому до суду відзиві на позов позивач ОСОБА_2 зазначив, що проти позову заперечує в повному обсязі, та пояснив, що між ним та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» 31.07.2018 року було укладено договір куплі-продажу нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,20 кв.м., що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. за реєстровим № 2867. Під час укладання договору купівлі-продажу правовстановлюючі документи перевірялися нотаріусом, тобто станом на момент придбання ним спірного нерухомого майна укладений між сторонами договір від 31.07.2018 року відповідав усім ознакам дійсності правочину та не визнаний судом станом на момент розгляду справи недійсним. Право власності на відчужуване майно належало ТОВ «ФК ФІНРАЙТ», а тому у зв?язку із тим, що майно в силу положень ст. 317 ЦК України належало на праві власності ТОВ «ФК ФІНРНАЙТ» і будь-яких обтяжень та заборон, а також записів про судові спори на вказане майно не зареєстровано в реєстрі, підстави набуття ним права власності відповідають нормам чинного законодавства. Продавець майна ТОВ «ФК ФІНРАЙТ» гарантував про відсутність прав третіх осіб на майно.

Крім того вказав, що позивачем не оспорюється, що з ним були укладені договори кредиту та іпотеки, він тривалий час є боржником, оскільки у попередньо укладених Договорам було зазначено, що у разі невиконання зобов`язань можливий перехід права власності на майно.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

У наданому до суду відзиві на позов зазначила, що на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання належала ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», відомості не скасовані, а отже ОСОБА_2 був добросовісним набувачем. В свою чергу отримуючи квартиру на підставі договору дарування ОСОБА_3 є також добросовісним набувачем.

Також вказала, що відповідачем ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» до матеріалів справи надано засвідчені копії письмових повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимоги про усунення порушення № 23/01-01 від 23.01.2018 року, опису вкладення до цінного листа направленого на адресу ОСОБА_1 та повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику 12.02.2018 року, з яких вбачається, що відповідачем виконано вимоги ст.ст. 35-37 Закону України «Про Іпотеку» та п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того позивачем не доведено наявності обставин необхідних для передумов застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник відповідача Печенізької районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» - Горбачова О.А. просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві на позов представник відповідача Погорєлов Ю.А. зазначив, що проти позову заперечує в повному обсязі, та пояснив, що підставою виникнення права власності ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» на спірне нерухоме майно є іпотечний договір та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто іпотекодержатель скористався позасудовим способом звернення стягнення та за ним зареєстровано право власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України від 05.06.2003 року № 898-VI «Про іпотеку». Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, а тому позов задоволенню не підлягає.

З приводу тверджень позивача про відсутність доказів завершення 30-денного строку з моменту отримання письмової вимоги про усунення порушень зазначив наступне. ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» до матеріалів справи надано засвідчені копії письмових повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимоги про усунення порушення № 23/01-01 від 23.01.2018 року, опису вкладення до цінного листа направленого на адресу ОСОБА_1 та повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику 12.02.2018 року, з яких вбачається, що відповідачем виконано вимоги ст.ст. 35-37 Закону України «Про Іпотеку» та п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, відповідачем ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» додано до суду докази проведенні оцінки нерухомого майна, яку проведено оцінювачем відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Позивачем, на думку представника відповідача ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», не доведено наявності всіх необхідних передумов для застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Так відповідно до положень вказаного вище Закону дія п.п. 3 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зобов`язання позивача перед ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» підпадає під дію п.п. 3 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Окрім того, іпотечний договір укладений позивачем, містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».

Також представник відповідача вказав, що договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. 19.01.2019 року за реєстровим № 58 не є договором факторингу, оскільки предметом договору факторингу є виключне право грошової вимоги, та посилання у позовній заяві на цю обставину не підтверджується змістом оскаржуваного договору. Відповідач ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» є зареєстрованою відповідно до вимог чинного законодавства України фінансовою компанією та має ліцензію, зокрема, на надання послуг з факторингу.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О. до судового засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

В наданому до суду відзиві на позов пояснила, що проти позову заперечує, так 31.07.2018 року нею було посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час укладення вказаного договору ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» було надано усі необхідні документи для відчуження майна, право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, були відсутні будь-які заборони щодо відчуження майна, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

До судового засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В. не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець І.О. та представник Чугуївської районної державної адміністрація Харківської області до судового засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07111920.х від 28.11.2007 року (т. 1 а.с. 12-15).

Пунктами 1.1, 1.2 договору про іпотечний кредит № 3.07111920.х від 28.11.2007 року встановлено, що кредитор на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 14 300 доларів США на строк користування 120 місяців, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 9,99 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році та 30 днів у місяці, здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках і виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. Кредит надається позичальнику на власні потреби.

Також пунктом 6.1.3 договору про іпотечний кредит № 3.07111920.х від 28.11.2007 року передбачено, що кредитор має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, свої права за цим договором (повністю або частково), а також розкривати інформацію, яка пов`язана з такою передачею третім особам протягом строку дії цього договору.

Крім того між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 3.07111920.х від 28.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 373-686 (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 іпотечного договору № 3.07111920.х від 28.11.2007 року за даним договором іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку житлову нерухомість, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Складається з 4 жилих кімнат, має загальну площу 65,40 кв.м. та жилу площу 47,20 кв.м., та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Панченко О.В. 26.10.2007 року, внесену реєстр за № 6-1546, зареєстрований 26.10.2007 року за № П-3-29259 у Харківському міському бюро технічної інвентаризації з метою забезпечення повного виконання зобов`язань іпотекодавця за договором про іпотечний кредит № 3.07111920.х, укладеним іпотекодавцем з іпотекодержателем 28.11.2007 року та додатків до нього.

Заставна вартість предмета іпотеки, на момент укладення цього договору визначена сторонами в сумі 349 600 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США за офіційним курсом НБУ на день укладення цього договору становить 69 227,72 долари США.

Згідно до п. 3.1 іпотечного договору № 3.07111920.х від 28.11.2007 року іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем обов`язків, які передбачені цим кредитним договором, негайно з моменту такого невиконання або неналежного виконання.

Пунктом 3.2 іпотечного договору № 3.07111920.х від 28.11.2007 року встановлено, що звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

Крім того згідно пункту 3.3 іпотечного договору № 3.07111920.х від 28.11.2007 року даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом: організації продажу предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі продажу між іпотекодавцем та покупцем. Іпотекодавець не має права відмовитись від підписання договору купівлі продажу, у випадку якщо іпотекодавець та іпотекодержатель погодили процедуру продажу предмету іпотеки у письмовому вигляді і іпотекодержатель не порушував її вимог; продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Цим договором іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавеця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, (витяги з реєстру обтяжень, довідку з Бюро технічної інвентаризації, інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які пов`язані з продажем предмету іпотеки. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - іпотекодержатель зобов`язаний визначити ціну продажу предмету іпотеки на підставі оцінки, яка проводиться відповідно до законодавства про оцінку майні і майнових прав та професійну оціночну діяльність за рахунок іпотекодавця. У разі продажу предмета іпотеки, іпотекодавець доручає іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат іпотекодержателя та заборгованості за кредитним договором в порядку, передбаченому п. 3.6 цього договору. Якщо предмет іпотеки буде продано за суму більшу, ніж сума заборгованості та витрат іпотекодержателя, залишок грошових коштів від його продажу іпотекодержатель повертає іпотекодавецеві. Прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

З листа Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» № 10/678-Л від 19.01.2018 року вбачається, що цим листом Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (старий кредитор) та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» (новий кредитор) повідомляють ОСОБА_1 , що 19.01.2018 року між старим кредитором та новим кредитор було укладено договір № 29К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, договір №29і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за якими старий кредитор 19.01.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору прав вимоги до позичальника за договорами: іпотечний договір № 3.07111920.х від 28.11.2007 року, договір про іпотечний кредит № 3.07111920.х від 28.11.2007 року з додатком № 1 до договору про іпотечний кредит. З 19.01.2018 року вашим кредитором за вказаними у попередньому абзаці договорами є новий кредитор, а саме ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» (т. 1 а.с. 18).

Листом № 22/01-01 від 22.01.2018 року ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» повідомило ОСОБА_1 , що 19.01.2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та новим кредитором було укладено договір № 29К про відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор 19.01.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги за наступними договорами: іпотечний договір № 3.07111920.х від 28.11.2007 року, договір про іпотечний кредит № 3.07111920.х від 28.11.2007 року з додатком № 1 до договору про іпотечний кредит. З 19.01.2018 року вашим кредитором за вказаними у попередньому абзаці договорами є новий кредитор, а саме ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27.08.2018 року вбачається, що позивач зверталася до директора ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» Погорєлова Ю.А. з проханням надати їй копію договору №29К про відступлення прав вимог, копію договору №29і про відступлення прав вимоги від 19.01.2018 року, копії договорів, додаткових угод між нею та ПАТ «Платинум Банк», якщо вони є, надати їй розрахунок заборгованості станом на даний час, якщо така заборгованість існує (т. 1 а.с. 20).

Листом № 27/09-01 від 27.09.2018 року ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» повідомило ОСОБА_1 , що ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» 27.08.2018 року було отримано листа без номера датованого 10.08.2018 року, підписаного від імені ОСОБА_1 , з метою виконання вимог, а також надання більш змістовної відповіді на Ваш лист, просив повідомити вихідний номер та дату листа, який отримано за підписом директора ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» Погорєлова Ю.А. (т. 1 а.с. 21).

З копії свідоцтва про реєстрацію фінансової установи № 148 від 26.01.2017 року вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» (ЄДРПОУ 40997279), зареєстровано як фінансова установа, реєстраційний номер 13103579, серія та номер свідоцтва: ФК № 865 від 26.01.2017 року, код фінансової установи: 13 (т. 1 а.с. 114).

Згідно до інформації з комплексної інформаційної системи Нацкомфінпослуг вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» має діючи ліцензію з надання послуг з факторингу, дата видачі ліцензії 02.03.2017 року, строк дії ліцензії: безстрокова, код фін. послуги 13.11 (т. 1 а.с. 123).

Відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.01.2018 року укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим договором, права вимоги до іпотекодавця, зазначеного у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржник, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основний договір. Новий кредитор сплачує банку за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (т. 1 а.с. 120-121).

З додатку № 1 до договору № 29і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.01.2018 року вбачається, що права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами є іпотечний договір № 3.07111920.х від 28.11.2007 року, боржник - ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 122).

Відповідно до звіту про оцінку майна затвердженого директором ПП «Агентство оцінки майна та землі» Смоленською Ю.О. від 13.07.2018 року, що вартість чотирикімнатної квартири, загальною площею 65,40 кв.м., житловою 47,20 кв.м., розташованої на 7-му поверсі 9-ти поверхового будинку, в тому числі: кухні - 6,80 кв.м., 1-а кімната - 20,10 кв.м., 2-а кімната - 9,20 кв.м., 3-я кімната - 7,20 кв.м., 4-а кімната - 10,70 кв.м., вбиральня - 1,10 кв.м., ванна кімната - 2,00 кв.м., коридор - 6,40 кв.м., об`єкт знаходиться в задовільному стані, матеріал стін - панель, перекриття - з/б, електрика, водопровід, каналізація, газопостачання, опалення, центральне становить станом на 13.07.2018 року 245 540 грн., без ПДВ (т. 1 а.с. 124-125).

Листом ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ Вих. № 23/01-01 від 23.01.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимоги про усунення порушення, та запропоновано у тридцяти денний строк сплатити заборгованість в розмірі 8601,93 долари США, за наведеним реквізитами. Запропоновано добровільно виселитися та виселити всіх мешканців з квартири АДРЕСА_2 протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги (т. 1 а.с. 126-127).

З опису вкладення вбачається, що на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» було направлено повідомлення про заміну сторони (кредитора), письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимога про усунення порушення. Зазначений пакет з вкладенням були отримані позивачем особисто 12.02.2018 року про що свідчить її особистий підпис (т. 1 зворотній бік а.с. 127).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 190496814 від 27.11.2019 року підтверджується, що чотирикімнатна квартира, загальною площею 65,40 кв.м., житловою 47,20 кв.м. № 136, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , на підставі договору дарування, серія та номер: 4064, виданого 22.07.2019 року, видавник: Ємець І.О., приватний нотаріус ХМНО (т. 1 а.с. 212).

Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області до суду було надано копії документів на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», а саме: копію договору № 29і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.01.2018 року, додаток № 1 до договору № 29і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.01.2018 року, іпотечний договір № 3.07111920.х від 28.11.2007 року, наказ про призначення директора ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» - Погорєлова Ю.А, № - ПР-01К від 24.11.2016 року, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимога про усунення порушення № 23/01-01 від 23.01.2018 року, повідомлення - розписка про вручення відправлення спецзв`язку № 89, опис вкладення у пакет на ім`я ОСОБА_1 , та розписка про отримання ОСОБА_1 вказаного пакету 12.02.2018 року (т. 2 а.с. 63-78).

Відповідно до висновку експерта № 17208/23287/23288 від 10.09.2021 року вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 на 13.07.2018 року складає 1 144 396 грн., ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 24.07.2018 року складає 1 159 665 грн., ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 31.07.2018 року складає 1 172 032 грн. (т. 2 а.с. 167-187).

Крім того приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець І.О., на виконання ухвали суду від 27.11.2023 року було надано, зокрема, копію договору дарування від 22.07.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 4064, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв в дар належну ОСОБА_2 чотирикімнатну квартиру, АДРЕСА_2 , житловою площею 47,2 кв.м., загальною площею 65,4 кв.м.; копію договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2018 року укладеного між ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 2867, копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 174710899 від 22.07.2019 року якою підтверджується, що 4-кімнатна квартира, загальною площею 65,40 кв.м., житловою 47,20 кв.м. № 136, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2867, виданого 31.07.2018 року, видавник: Лавінда Н.О., приватний нотаріус ХМНО, та інш. (т. 3 а.с. 168-228).

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено зміст договору, який становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

Статтею 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.

За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Приписами статті 36 Закону № 898-IV (у редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою

вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), який набрав чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Із наведеного слідує, що обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ньому.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19) та 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20).

Відповідно до наданих на запит суду Печеніжською РДА в Харківській області документів на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК» Фінрайт» на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що державному реєстратору було надано копію письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимога про усунення порушення ТОВ «ФК» Фінрайт» на ім`я ОСОБА_1 № 23/01-01 від 23.01.2018 року, яке згідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу було вручено особисто ОСОБА_6 12.02.2018 року(т. 2 а.с. 74-78).

Отже, з зазначених документів вбачається, що ТОВ «ФК «Фінрайт» на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 було направлено повідомлення-вимогу від 23.01.2018 року про обов`язок достроково сплатити заборгованість за кредитним договором та попереджено про наслідки невиконання та іі було вручено ОСОБА_7 12.02.2018 року.

Таким чином, підтвердженням отримання ОСОБА_8 письмової заяви-вимоги ТОВ «ФК «Фінрайт» про усунення порушення, відповідно й підтвердженням завершення тридцятиденного строку з моменту її отримання, є розписка ОСОБА_1 про отримання заяви-вимоги від 12.02.2018 року.

Щодо посилання позивача на застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до спірних правовідносин суд вважає необхідним зазначити наступне.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон № 1304-VII, підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону № 898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження за наявності умов, викладених у п. 1 ч. 1 вищезазначеного Закону.

Отже, Закон № 1304-VII дійсно може розповсюджуватися на правовідносини, які мають місце між позивачем та ТОВ «ФК «Фінрайт» щодо реєстрації права власності на іпотечне майно. Однак, дія зазначеного закону щодо заборони примусового стягнення на спірне житлове приміщення має бути застосована у випадку наявності сукупності наступних умов, а саме: що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; а також загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Однак, під час розгляду зазначеної справи позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог в частині застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1304-VII, будь-яких належних доказів, які свідчать про те, що спірна квартира використовувалася нею як місце постійного проживання, а також доказів відсутності у її власності іншого нерухомого житлового майна на момент внесення державним реєстратором відповідного запису щодо реєстрації права власності за ТОВ «»ФК «Фінрайт» на спірну квартиру, до суду надано не було.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що належних доказів про те, що у позивача не знаходиться у власності іншого нерухомого житлового майна, а також що позивач використовував квартиру (предмет іпотеки), як постійне місце проживання, матеріали справи не містять, а отже, всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач не надав суду належних та допустимих доказів використання квартири як свого постійного місця проживання та відсутності у нього на праві власності іншого нерухомого житлового майна. Таким чином, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на відсутність у ТОВ «ФК «Фінрайт» на момент укладення договору з ПАТ «Платинум Банк» права на здійснення фінансових операцій в тому числі і послуг факторингу за спірним кредитним договором та договором іпотеки належного позивачу нерухомого майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до відомостей що містяться у Комплексній інформаційній системі Національного банку України (https://kis.bank.gov.ua/Home/Search/) ТОВ «ФК «Фінрайт» станом на момент укладення договорів з ПАТ «Платинум Банк» про відступлення права вимоги від 19.01.20218 року були включені до Державного реєстру фінансових установ в якості фінансових компаній, про що мали відповідні ліцензії, зокрема, з надання послуг з факторингу, а тому відповідач наділені були правом надавати зазначені фінансові послуги, мали право бути кредитором у кредитних зобов`язань позивача, а як наслідок, мали право на укладання вищезазначених договорів.

Щодо посилання позивача щодо відсутності оцінки предмету іпотеки на момент проведення державної реєстрації права власності ТОВ «ФК «Фінрайт» на спірну квартиру суд виходить з наступного.

Системний аналіз положень статей 33, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмета іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Відповідно до п. 61 Порядку (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Тобто для реалізації позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні відповідне волевиявлення та вчинення певних дій іпотекодержателем, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Висновки щодо обов`язкового дотримання кредитором вимог Порядку №1127 викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №521/18393/16-ц (провадження № 14-661цс18) та від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

В редакції Порядку (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії) серед встановленого переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки не була передбачена подача документу із визначенням ринкової вартості предмета іпотеки.

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону №1952-IV та статті 37 Закону №898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Отже, державний реєстратор не міг вимагати від заявника документи - оцінки іпотечного майна, оскільки такі не передбачені законодавством для проведення реєстрації.

Встановлення вартості предмета іпотеки має значення для правовідносин між іпотекодавцем та іпотекодержателем, що виникають після проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Зокрема, у іпотекодержателя на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» виникає обов`язок відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Отже, встановлення вартості предмета іпотеки має правове значення не для факту реєстрації права власності державним реєстратором, а для виникнення зобов`язальних правовідносин між іпотекодержателем та іпотекодавцем. При цьому, відповідачем було здійснено експертну оцінку предмету іпотеки, що підтверджується звітом про оцінку квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 124-125).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у ТОВ «ФК «Фінрайт» правових підстав для набуття права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку у відповідності до умов вищезазначених договорів та відсутність на момент проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора Зоткіна С.В. правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Фінрайт».

Інші позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу номер: 2867, видавник: Лавінда Н.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27275095 від 31.07.2018 року, а також про визнання недійсним договір дарування, квартири серія та номер: 4064, виданий 22.07.2019, видавник: Ємець І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 32497834 від 22.07.2019 року за ОСОБА_3 , а також про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є похідними від позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Фінрайт», а тому, зважаючи на відсутність підстав для задоволення зазначених позовних вимог, в свою чергу вони також задоволенню не підлягають.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 293, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Печенізької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінрайт», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємець Іван Олександрович, Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - залишити без задовольнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.01.2025 року.

Суддя М.Ю.Онупко