Рішення

від 24.12.2024 по справі 643/16399/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/16399/24

Провадження № 2-о/643/596/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., присяжних Хотян О.Г., Воробйова О.М., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» лікаря-психіатра Зінченко Н.М., прокурора Маркевич Ю.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Маюрникової В.Н., особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку

ВСТАНОВИВ

До Московського районного суду м. Харкова надійшла заява про госпіталізацію ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі - Лікарня) у примусовому порядку.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 госпіталізована до Лікарні 21.12.2024. Направлення на госпіталізацію видане лікарем БШД № 504, який після особистого огляду ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність застосування примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її небезпеку для себе і оточуючих. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 . На підставі цих відомостей ОСОБА_1 оглянута лікарем-психіатром, який підтвердив висновок про необхідність госпіталізації. 23.12.2024 ОСОБА_1 оглянута комісією лікарів-психіатрів Лікарні. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі маячного розладу, та дійшла висновку щодо необхідності її примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, вирішено питання про призначення ОСОБА_1 представника (адвоката).

У судовому засіданні 23.12.2024 представник Лікарні лікар-психіатр Зінченко Н.М. підтримала заяву про примусову госпіталізацію та викладені в ній доводи. Показала, що 21.12.2024 ОСОБА_1 була доставлена до Лікарні. Зазначила, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 продовжує представляти небезпеку для себе та оточуючих. Пояснила, що її лікування можливе виключно в умовах стаціонару, та заперечувала можливість амбулаторного лікування ОСОБА_1 , зазначивши, що остання висловлює суіцидальні наміри.

Прокурор в судовому засіданні підтримала госпіталізацію ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Маюрнікова В.Н. у судовому засіданні не заперечувала проти госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що не дає згоди на залишення у лікарні. Заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із супровідного листка № 1556/504, ОСОБА_1 21.12.2024 доставлена до Лікарні бригадою швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом: психічний розлад. У листку зазначено на неадекватній поведінці ОСОБА_1 , агресії, суіцидальних намірах, відмові від їжі на протязі трьох днів, безсонні на протязі тижня.

Із запису лікаря приймального відділення Лікарні вбачається, що ОСОБА_1 з зі слів її матері психічно хвора близько 15 років, декілька разів зверталася до лікарів-психіатрів за консультацією, але ліки категорично відмовлялась пити. До психіатричного стаціонару надходить вперше. Психічний стан погіршився близько тижня: відмовляється від їжі, збігає з дому, виявляє вербальну агресію адресу на адресу родичів, нецензурно висловлюється, не стежить за собою. Доставлена БШМД. Хвора не надала добровільної згоди на лікування. Госпіталізується за ст. 14 ЗУ "Про психіатричну допомогу" у зв`язку із небезпекою для себе та оточуючих.

Згідно акту психіатричного огляду особи, госпіталізованої до психіатричної лікарні у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 14/16606 від 23.12.2024, складеного комісією лікарів Лікарні, ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі маячного розладу, внаслідок чого представляє небезпеку для себе та оточуючих (відмова від їжі, параноїдна налаштованість та агресія до матері, маячні висловлювання отруєння). Потребує примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

З вказаного акту також вбачається, що у ОСОБА_1 спостерігається погіршення стану протягом з жовтня 2024: почала бродяжити, збирати посуд та одяг зі смітника, в квартирі антисанітарія, через страх заходити до туалету ОСОБА_1 випорожняється в кімнаті. З?явилися висловлювання, що все навкруги "помазано", що хтось підсипає отруту в їжу. Перестала спілкуватися з батьками. Їжу купує та готує тільки самостійно. Останній тиждень відмовилася від їжі, майже не п?є воду. Вночі не спить, голосно свариться з неіснуючим співбесідником. Стала агресивною до матері, кидається в бійку. Зі слів матері був епізод, коли погрожувала чоловіку повіситися чи зарізати себе ножом. Напередодні госпіталізації пішки прийшла до батьків (з Салтівки в Покотилівку). Почала сваритися, голосно кричати. Самостійно заспокоїлася, 1,5 години сиділа в одноманітній позі, погляд внікуди, на звернену мову не реагувала. ОСОБА_1 параноїдно налаштована до матері, висловлює маячні ідеї отруєння, критика до свого стану повністю відсутня.

В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_3 , згідно з якою вона просить прийняти на спеціалізоване лікування в психіатричну лікарню дочку ОСОБА_1 та зазначає на її неадекватній поведінці.

Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: е) законне затримання психічнохворих.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, який обумовлює її безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, внаслідок чого ОСОБА_1 потребує лікування в стаціонарних умовах.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для госпіталізації суд не може визнати обґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Так, вказані доводи спростовуються пояснення представника Лікарні, даними акту психіатричного огляду особи, іншими дослідженими судом доказами.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів компетенцію та висновки лікарів-психіатрів щодо наявності у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання, внаслідок якого вона представляє безпосередню небезпеку для себе та оточуючих. Також з досліджених судом доказів вбачається, що у ОСОБА_1 відсутнє критичне ставлення до своєї хвороби, що свідчить про неможливість її лікування на даний час в амбулаторних умовах.

Враховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні у примусовому порядку.

Керуючись ст. 2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 341-342, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію ОСОБА_1 и до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Д.А. Крівцов

Присяжні О.Г. Хотян

О.М. Воробйов