Рішення

від 23.12.2024 по справі 691/1113/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1113/24

провадження № 2/691/588/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить надати йому додатковий строк, терміном два місяці, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Черкаси. 02.03.20216 мати склала на нього заповіт, яким заповідала йому все належне їй майно, зокрема, на земельну ділянку площею 2,85 га, кадастровий номер 7120384000:02:001:0262, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Калинівської сільської ради (Городищенська міська рада) Городищенського району Черкаської області. Право власності ОСОБА_2 на указану земельну ділянку підтверджується державники актом, виданим на її ім`я. У серпні 2014 року позивач звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на указану земельну ділянку. Однак, постановою нотаріуса від 14.08.2024 йому відмовлено у вчинені нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропущенням строку подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білий М.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси померла мати його довірителя ОСОБА_2 02.03.20216 остання склала на ОСОБА_1 заповіт, яким заповідала йому все належне їй майно, в тому числі земельну ділянку площею 2,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Його довіритель, після смерті матері, звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою для прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропущенням строку подання заяви про прийняття спадщини. Адвокат Білий М.М. вважає, що його довіритель пропустив строк звернення до нотаріуса з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 працює водієм, постійно перебуває у відрядженнях за межами Черкаської області. Його дружина інвалід 3 групи, яка потребує допомоги та у вільний час він намагається їй надати посильну допомогу. Крім того, на даний час в Україні введено воєнний стан, постійні загрози ракетних обстрілів. Також позивач вважав, що до нотаріуса потрібно звернутися не протягом 6 місяців, а по закінченню такого строку. Указані обставини стали причиною пропуску його своєчасного звернення до нотаріуса.

Представник відповідача Городищенської міської ради у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши представника позивача, врахувавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За загальним положенням про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але, на час відкриття спадщини, не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) дані обставини визнано судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На таку позицію також звернув увагу і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013.

25.01.2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в ст. 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. 1270,1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини.

19.06.2023 набрав чинності пп. 2 п. 3 постанови КМУ від 09.09.2023 № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси померла ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , після смерті якої відкрилась спадщина.

За життя, нині покійній ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,85 га, кадастровий номер 7120384000:02:001:0262, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Калинівської сільської ради Городищенського району (наразі Городищенська міська рада) Черкаської області - державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЧР № 147221.

02.03.2018 нині покійна ОСОБА_2 склала заповіт, яким, на випадок своєї смерті, заповідала ОСОБА_1 все своє майно, що належатиме їй на день смерті.

З метою прийняття спадщини після покійної ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріуса, однак, постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 14.08.2024, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємець, у встановлений законом строк, не подав заяву про прийняття спадщини.

Із викладеного вбачається, що позивач звернувся до нотаріуса лише через 9 місяців із дня відкриття спадщини.

Посилаючись на поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 надав суду довідку ПП «Інститут з питань іхтіології» № 14/08 від 14.08.2024, про те, що він працює на посаді водія даного підприємства та регулярно перебуває у відрядженнях.

Разом із тим, така довідка не містить інформації про терміни перебування позивача у відрядженнях, а тому не є належним доказом у справі.

Позивач також не був обмежений у праві надати доручення іншій особі для представництва його інтересів у питанні прийняття спадщини.

Також позивач надав довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 196938, про встановлення ОСОБА_3 ІІІ групи інвалідності безтерміново.

Однак наявність у дружини позивача ІІІ групи інвалідності, та якій протипоказана важка фізичні праця, психоемоційні навантаження, також не являється перешкодою для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Суд також критично відноситься до доводів позивача про те, що в країні введено воєнний стан, що перешкоджало йому своєчасно звернутися до нотаріуса, оскільки територія Черкаської області не відносить навіть до прилеглої території, де проводяться активні бойові дії або військові операції.

Доводи представника позивача про те, що його довіритель вважав, що до нотаріуса потрібно звернутися лише через 6 місяців після відкриття спадщини також на увагу не заслуговують, оскільки позивач не був обмежений у праві отримання належної юридичної допомоги з цього питання.

Суд вважає, що позивачем не наведено істотних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини, а тому не вбачає підстав для поновлення такого строку.

Керуючись ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України, ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02.01.2025.

Суддя Л. В. Подорога