Ухвала

від 03.01.2025 по справі 714/216/23

ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кс/714/14/25

Справа № 714/216/23

У Х В А Л А

Іменем України

"03" січня 2025 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретар судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023262020000455 від 10.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного за ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.02.2023 року в рамках кримінального провадження № 12023262020000455 від 03.02.2023 року про арешт майна на автомобіль марки «Мерседес- Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 . В своєму клопотанні вказує, що даною ухвалою суду накладено арешт на даний автомобіль в частині його заборонення на відчуження. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного 03.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023262020000455 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, у ході огляду місця події 03 лютого 2023 року автомобіль «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області та в подальшому прокурор звернувся до суду з клопотання про накладення на нього арешту. Згідно змісту ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.02.2023 року, арешт на автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 було накладено з тих підстав, що останній відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, з метою забезпечення його збереження та накладення заборони на відчуження. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та достатність доказів, що вказують на вчинення цього кримінального правопорушення власником транспортного засобу - ОСОБА_3 . Тому просить скасувати даний арешт так як накладення арешту є неможливість його відчужувати, а як наслідок й розпоряджатися в повній мірі, що з урахуванням вищевикладеного на даний час є неспіврозмірним обмеженням прав власника - ОСОБА_3 . Вказане завдає ОСОБА_3 значної майнової шкоди, що в свою чергу створює підстави для відшкодування за рахунок держави. Водночас, перебування транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області неодмінно призводить до його псування так як майданчик є відкритим та на транспортний засіб негативно впливають погодні умови. Просить суд скасувати даний арешт.

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив розглядати вказане клопотання без його участі. Просив вимоги клопотання задовольнити.

Прокурор в судове зсідання не з`явився, але від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

На підставі ч.4 ст.107КПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного 03.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023262020000455 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, у ході огляду місця події 03 лютого 2023 року автомобіль «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області та в подальшому прокурор звернувся до суду з клопотання про накладення на нього арешту.

Згідно змісту ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.02.2023 року, арешт на автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 було накладено з тих підстав, що останній відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, у кримінальному провадженні № 12023262020000455 - власник транспортного засобу - ОСОБА_3 не має статусу ні підозрюваного, ні обвинуваченого.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та достатність доказів, що вказують на вчинення цього кримінального правопорушення власником транспортного засобу - ОСОБА_3 .

Слід зазначити, що хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фоне, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином...» (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Наслідком накладення арешту є неможливість його відчужувати, а як наслідок й розпоряджатися в повній мірі, що з урахуванням вищевикладеного на даний час є неспіврозмірним обмеженням прав власника - ОСОБА_3 з завданнями кримінального провадження № 12023262020000455.

Вказане завдає ОСОБА_3 майнової шкоди, що в свою чергу створює підстави для її відшкодування за рахунок держави.

Скасування накладеного арешту на транспортний засіб марки «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 жодним чином не перешкоджає подальшому досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні № 12023262020000455. Із вказаним транспортним засобом проведені всі можливі слідчі та процесуальні дії, а заборона на відчуження вказаного автомобіля його власником станом на даний час ніяким чином не забезпечує виконання завдань в кримінальному провадженні та не впливає на схоронність речових доказів, тому відсутні підстави для подальшого арешту даного автомобіля.

Відповідно до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифіковано Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 02 лютого 2023 року у справі «AKSHIN GARAYEV V. AZERBAIJAN» було висловлено правову позицію про те, повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті "справедливого балансу", який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв`язку з цим.

Отже, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

В даному випадку принцип суспільного інтересу не переважає над принципом поваги і захисту права власності особи, а подальше перебування транспортного засобу під арештом (вже більше 10 місяців) порушує право власності ОСОБА_3 .

Арешт на підставі ухвали суду був накладений в межах кримінального провадження № 12023262020000455 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Санкція ч.2 ст.332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та санкція даної статті не передбачає як покарання конфіскацію майна.

Тому накладення арешту з метою забезпечення збереження вказаного автомобіля не забезпечує і не може забезпечувати виконання завдань даного кримінального провадження, а отже арешт повинен бути скасований.

Транспортний засіб «Мерседес-Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , не є об`єктом кримінально протиправних дій, та не набутий кримінально протиправним шляхом.

Підсумовуючи вищевикладене, вважаю, що оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що наразі існує потреба в подальшому обмеженні ОСОБА_3 в розпорядженні транспортним засобом, відсутня обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також те, що всі слідчі та процесуальні дії із транспортним засобом проведені, а заборона на відчуження автомобіля його власником ніяким чином не забезпечує виконання завдань в кримінальному провадженні та не впливає на схоронність речових доказів, з метою недопущення порушення прав власника майна, керуючись ч.1 ст.174 КПК України та аналізуючи вищевказані норми, беручи до уваги встановлені обставини, а також враховуючи те, що заявником доведено, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 26, 174 КПК України, слідчий судя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023262020000455 від 10.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.02.2023 року у справі № 714/216/23 на автомобіль марки «Мерседес- Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .

Повернути автомобіль марки «Мерседес- Бенц Спринтер 313 ЦДІ», р.н. НОМЕР_1 -його власнику - ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1