Рішення

від 02.01.2025 по справі 717/3004/24

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №717/3004/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Представник позивача ОСОБА_3 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 0,1831 га, кадастровий номер 7322085400:01:001:0186, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася та подала до суду заяву у якій просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася та подала до суду заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Таким чином, наявні підстави для винесення рішення за результатами підготовчого провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Кельменці Кельменецького району Чернівецької області помер ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємцем за законом та за заповітом свого батька ОСОБА_4 та прийняв спадщину. ОСОБА_4 за життя набув право власності на земельну ділянку площею 0,1831 га, кадастровий номер 7322085400:01:001:0186, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а саме рішення виконавчого комітету Коновської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 18 квітня 1997 року, однак через не встиг зареєструвати право власності на неї у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї підстави, що реєстрація права власності на спірну земельну ділянку була проведена після смерті ОСОБА_4 .

Відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом та за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 та прийняла спадщину.

Згідно до заповіту від 18 липня 2019 року ОСОБА_4 заповів своєму сину ОСОБА_1 житловий будинок із господарськими спорудами та земельну ділянку призначену для обслуговування житлового будинку (орієнтовною площею 0,2 га) , що розташовані в АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за кадастровим номером 7322085400:01:001:0037.

За змістом ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст.79-1 ЗК).

Земельну ділянку із кадастровим номером 7322085400:01:001:0186 зареєстровано у Державному земельному кадастрі 08 грудня 2020 року.

18 квітня 1997 року Коновська сільська рада Кельменецького району Чернівецької області рішенням виконавчого комітету передала безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельні ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,18 га та для ведення підсобного господарства площею 0,2 га.

Згідно до ч.2 п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 1 Глави 13 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п. 4.20 Глави 10 розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 встановлено, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залигаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Згідно підпункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ст.1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на зазначене, суд вважає, що спірна земельна ділянка є предметом спадкування та спадкоємець може заявляти вимоги щодо визнання за ним права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ст. ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 206, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 , до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,1831 га, кадастровий номер 7322085400:01:001:0186, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 03 січня 2025 року.

Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.

Суддя: